Рішення

від 14.09.2020 по справі 906/633/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2020 року Справа № 906/633/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", м. Житомир

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО ХОЛДИНГ", м.Луцьк, Волинська область

про стягнення 1 017, 27 грн.

Встановив: 24.06.2020 Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО ХОЛДИНГ" про стягнення 1 017, 27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог підпункту 1 пункту 7.4 договору в частині строку оплати за поставку природнього газу.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.06.2020 позовні матеріали Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО ХОЛДИНГ" про стягнення 1 017,27 грн., передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Волинської області.

Матеріали справи надійшли до Господарського суду Волинської області 24.06.2020.

Згідно витягу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілено позовну заяву Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО ХОЛДИНГ" про стягнення 1 017, 27 грн. судді В. М. Дем`як.

Ухвалою суду від 30.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; у разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу; роз`яснено сторонам порядок подання клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник відповідача належним чином був повідомлений про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 4300506153547.

Відзив відповідач на адресу суду не подав.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд, встановив:

Відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої згідно з Постановою НКРЕКП від 29.06.2017 № 847, АТ "Житомиргаз" надає послуги з розподілу природного газу в межах території міста Житомир та Житомирської області (крім міста Коростишів та Коростишівського району), а також території сіл Бухни та Морозівка Погребищанського району та села Махаринці Козятинського району Вінницької області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ "Житомиргаз".

Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою її фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

У розумінні пункту 17 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" АТ "Житомиргаз" є оператором газорозподільної системи.

Відповідно до пунктів 1.3, 2.1, 2.3. Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633,634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору.

За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ). Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Так, між ПАТ "Житомиргаз" (АТ "Житомиргаз") та ТзОВ Пакко Холдинг укладено договір розподілу природного газу, шляхом надання споживачем підписаної заяви-приєднання № 09420YPSD2AP016 від 01.01.2016.

Відповідно до п.п 1.1 договору, послуга за розподіл природного газу - це послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Порядок розрахунку вартості послуги розподілу природного газу здійснюється відповідно до змін, внесених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2080 від 07.10.2019.

Згідно п.1 гл. 6 розд.6 Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу, згідно положень ч.2, п.1 гл.6 розд.6 Кодексу ГРМ, п. 6.3 договору визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до п. 6.1 договору встановлено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується, як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Постановою НКРЕКП №3020 від 24.12.2019 для АТ Житомиргаз визначено тариф на послуги розподілу природного газу на період з 01.01.2020 до 30.06.2020 у розмірі 0,89 грн. за 1 м 3 на місяць (без урахування ПДВ).

Однак, як слідує із матеріалів справи у визначений строк ч.4, п.2, гл. 6 розд. 6 Кодексу ГРМ, ТзОВ Пакко Холдинг не надало уточнену заявку на велечину річної замовленої потужності у період з 01.10.2019 по 30.09.2020, а тому визначення величини річної потужності здійснювалось позивачем на підставі даних фактичного обсягу споживання об`єктом відповідача природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.

Відповідно до актів наданих послуг з розподілу природного газу, які складались в період з 01.10.2018 по 31.09.2019.(а.с.11-23) слідує, що відповідачем фактично спожито природного газу в об`ємі 3116 м 3 , що згідно п.2 гл. 6 розд.6 Кодексу ГРМ визнається річною замовленою потужністю об`єкта споживача (акти наданих послуг додаються).

З врахуванням викладеного на підставі п. 6.3 договору та відповідно до встановленого для АТ Житомиргаз тарифу, за об`єктом відповідача визначено вартість послуг з розподілу природного газу на 2020 в розмірі 277 грн. 33 коп.(з ПДВ) за місяць.(а.с. )

Разом з тим, враховуючи наявну переплату на початок розрахункового періоду у розмірі 369 грн.36 коп. відповідачу за послуги розподілу природного газу на період січень-травень 2020 нараховано до сплати 1017,27 грн.

03.04.2019 згідно акту пломбування вхідної засувної арматури припинено подачу природного газу відповідно шляхом опломбуванням вхідного крані. Однак на час опломбування запірних пристроїв (крану, тощо) у будинку або квартирі не є підставою для припинення нарахування плати за розподіл природного газу. (а.с. 10)

Відповідно до п.6 гл. 6, розд. 6 Кодексу ГРМ. П. 6.4 договору, періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць.

При цьому, п. 7 гл.6 розд. 6 Кодексу ГРМ, оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу.

Згідно п.п 1, п. 7.4 договору зобов`язане сплатити вартість послуг з розподілу природного газу з моменту отримання рахунку на оплату у термін до десятого числа місяця, наступного за звітним, після отримання акту наданих послуг.

Отже, позивач в період з 01.01. по 31.01.2020 забезпечував підтримання замовленої річної потужності на об`єкті відповідача, у зв`язку з чим, в порядку визначеному п. 6.6 договору та відповідно до вимог п. 9 гл.6 розд.6 Кодексу ГРМ до ТзОВ Пакко Холдинг направлено рахунки га оплату та акти наданих послуг листами №10003.2-Сл-4639-0420 від 11.04.2020 та 3100-Сл-5277-0520 від 05.05.2020. (а.с. 24-25)

Однак, відповідач в порушення умов договору та Кодексу ГРМ не оплатив заборгованість в сумі 1017,27 грн.

З врахуванням не оплати відповідачем наданих послуг з розподілу природного газу, позивач звернувся до господарського суду із даним позовом для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У зв`язку з порушенням зобов`язань за договором розподілу природного газу, станом на день розгляду спору, існує заборгованість в сумі 1017,27 грн., дана обставина підтверджена матеріалами справи.

Згідно зіст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 1017,27 грн. заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Пакко Холдинг (43005, м.Луцьк, вул. Клима Савура, буд. 21 А, код ЄДРПОУ 34928470) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка - Чопівського,35, код ЄДРПОУ 03344071) - 1017,27 грн заборгованості та 2102,00 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено: 21.09.2020.

Суддя В. М. Дем`як