Ухвала

від 17.09.2020 по справі 922/2059/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"17" вересня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/2059/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Бєсєдіній М.М.

розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи (уточнене) (вх. 20338 від 04.09.2020 р.) у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКАЛЬ", м. Харків про стягнення безпідставно збережених коштів за участю представників:

позивача - Судаков Д.О.

відповідача - Скриннік І.А.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулася Харківська міська рада з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКАЛЬ" та просить суд стягнути з ТОВ ЕСКАЛЬ (вул. Пащенківська, 11, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 35247596) на користь Харківської міської ради (м-н код ЄДРПОУ: 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету -24062200, номер рахунку (IBAN) UA158999980000031419611020002, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК м. Харкова) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2783387,42 грн. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач вказує, що право власності на нежитлову будівлю літ. АБ загальною площею 371,6 кв.м по вул. Беркоса, 7 у м. Харкові з 19.02.2016 зареєстроване за ТОВ ЕСКАЛЬ (код ЄДРПОУ: 35247596) на підставі договору купівлі-продажу від 23.07.2015 № 2425. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.06.2020 № 213184636 право оренди земельної ділянки площею 2,0680 га (кадастровий номер 6310137200:09:022:0002) припинене 18.05.2017. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.03.2019 № НВ-6308746082019 земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:09:022:0002 по вул. Беркоса, 7 у м. Харкові знаходиться у комунальній власності. Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами у період з 01.06.2017 по 30.09.2019 прав на земельну ділянку по вул. Беркоса, 7 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:09:022:0002, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 2,0680 га по вул. Беркоса, 7 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.03.2019 № НВ-6308746082019. Враховуючи вищенаведене, позивач стверджує, що ТОВ ЕСКАЛЬ у період з 01.06.2017 по 30.09.2019 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Беркоса, 7 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Ухвалою суду від 01.07.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.

Підготовче засідання неодноразово відкладалося з метою виконання завдання підготовчого провадження та забезпечення процесуальних прав сторін.

17.07.2020 р. до суду надійшло клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи у справі (вх. 16438) з метою встановлення відповідності нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Беркоса, 7 у м. Харкові вимогам земельного законодавства, державним стандартам, нормам та іншим нормативним документам з питань землеустрою.

Разом із відповіддю на відзив (вх. 16722 від 21.07.2020) позивачем було надано письмові заперечення на клопотання ТОВ Ескаль про призначення експертизи.

04.09.2020 р. до суду надійшло уточнене клопотання відповідача про призначення експертизи (вх. 20338), в якому ТОВ Ескаль просить суд призначити земельно-технічну та оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6). На вирішення експерта поставити наступні питання:

- чи відповідає нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Довгалівська, 7 (зараз вул. Беркоса,), 7 у м. Харкові, зазначена у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.07.2017 року, вимогам земельного законодавства, державним стандартам, нормам, правилам та іншим нормативним документам з питань землеустрою? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

- чи відповідає Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Довгалівська, 7 (зараз вул. Беркоса), 7 у м. Харкові від 25.07.2017 р. вимогам земельного законодавства, державним стандартам, нормам, правилам та іншим нормативним документам з питань землеустрою? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

- чи правильно розраховані у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Довгалівська, 7 (зараз вул. Беркоса), 7 у м. Харкові від 25.07.2017 р. коефіцієнт Км2, локальні коефіцієнти у межах економіко-планувальної зони, скупний коефіцієнт КмЗ, коефіцієнт Кф? Якщо не правильно, то в чому полягає невідповідність?

- чи правильно визначений у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Довгалівська, 7 (зараз вул. Беркоса), 7 у м. Харкові від 25.07.2017 р. коефіцієнт ареал забруднення грунтів? Якщо не правильно, то в чому полягає невідповідність?

- чи правильно визначені локальні коефіцієнти у межах економіко-планувальних зон, а саме, зони пішохідної доступності, зони магістралей підвищеного місто формувального значення, зона небезпечних геологічних процесів, санітарно-захисні зони, зони забруднення атмосферного повітря, зона перевищення припустимого рівня шуму та інші, які вказані у Витягу від 25.07.2017 р. Якщо не правильно, то в чому полягає невідповідність?

- чи правильно визначені вихідні дані для розрахунку нормативної грошової оцінки з 01.06.2017 р., з 01.08.2018 р. та з 01.12.2018 р., які зазначені у розрахунках сум безпідставно збережених коштів?

14.09.2020 р. до суду надійшли заперечення Харківської міської ради на уточнене клопотання ТОВ ЕСКАЛЬ (вх. 21159), в яких викладено додаткові заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи.

В підготовчому засіданні 17.09.2020 р. представник відповідача підтримав подане клопотання про призначення експертизи. Представник позивача висловив заперечення проти клопотання відповідача.

Розглядаючи клопотання відповідача про призначення судової експертизи (уточнене) (вх. 20338 від 04.09.2020 р.), суд виходить з наступного.

В обґрунтування клопотання про призначення експертизи у справі відповідач вказував, що вихідними даними для розрахунку нормативної грошової оцінки є базова вартість 1 кв. м. землі у м. Харкові в сумі 291,18 грн., коефіцієнт Км2, сукупний коефіцієнт КмЗ, коефіцієнт Кф, коефіцієнт індексації та інші локальні коефіцієнти. Методика нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 р. № 213. Пунктом 21 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою КМ України від 23.03.1995 р. № 213 (із змінами) визначена формула, за якою обчислюється нормативна грошова оцінка земель населених пунктів. Однак, здійснені позивачем розрахунки нормативної грошової оцінки не містять показників витрат на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр; норм прибутку, норм капіталізації. У Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не обчислений коефіцієнт Км за формулою, зазначеною в п. 6 Порядку, йде посилання лише на коефіцієнт Км2 та сукупний коефіцієнт КмЗ. Регіональний коефіцієнт (Км1), який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення, відсутній та не визначений, що є обов`язковим для обчислення коефіцієнту Км згідно формули, наведеній в п. 6 Порядку. Згідно ст. 1 Закону України Про охорону земель забруднення грунтів-накопичення в грунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості. Однак, формула, за якою визначення нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів (пункт 3 Порядку нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489) не передбачає застосування коефіцієнту ареала забруднення грунтів.

Відповідач стверджує, що матеріали справи не містять доказів, а позивачем не наведені обґрунтування необхідності застосування такого коефіцієнту забруднення грунтів, який вміст і які забруднюючі речовини накопичені у грунті, які негативно впливають на родючість грунту з урахуванням того, що спірна земельні ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Позивачем не надано доказів проведення економічної оцінки земельної ділянки, яка є основою для проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивачем також не надано правових обґрунтувань щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнтів Км2 - 1,2, КмЗ -1,17134. Чому саме застосовані такі коефіцієнти, оскільки Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489 передбачає мінімальні та максимальні значення таких коефіцієнтів в залежності від пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги ренто утворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон (п. 6 Порядку).

Відповідач наголошував, що в наданих позивачем розрахунках розміру нормативної грошової оцінки та Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.07.2017 року:

- відсутнє значення коефіцієнту Км, який характеризує місцеположення земельної ділянки і розраховується за формулою, яка наведена в Методиці нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою КМ України від 23.03.1995 р. № 213 (із змінами);

- значення коефіцієнта КмЗ у розмірі 1,17134 визначений без визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці;

- не обчислений коефіцієнт Км за формулою, зазначеною в п. 6 Порядку;

- не визначений регіональний коефіцієнт (Км1), який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення, що є обов`язковим для обчислення коефіцієнту Км згідно формули, наведеній в п. 6 Порядку;

- неправомірно застосований коефіцієнт забруднення грунтів, оскільки Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489, не передбачає застосування такого коефіцієнту;

- неправомірно визначений локальні коефіцієнти у межах економіко-планувальних зон, а саме, зони пішохідної доступності (1,2), зони магістралей підвищеного місто формувального значення (1,06);

- значення таких коефіцієнтів, як зона небезпечних геологічних процесів (0.99041), санітарно-захисні зони (0,86321), зони забруднення атмосферного повітря (0,99945), зона перевищення припустимого рівня шуму (0.9983) вказані у п`яти-шести значних числах після коми, що не відповідає Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 р. № 489, оскільки вказаний Порядок і рішення Харківської міської ради, яким була запроваджена нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року передбачають значення цих коефіцієнтів, які складаються із двох чисел після коми.

Таким чином, позивач стверджував про наявність підстав вважати, що розрахунки вартості одного квадратного метра земельної ділянки та розрахунки нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які здійснені позивачем, не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. № 213 Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів , Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489, що потягло за собою неправомірне визначення суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою. Спірним у даній справі є питання щодо застосування у наданих позивачем розрахунках нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки певних локальних коефіцієнтів норм, прибутку та капіталізації нормативної грошової оцінки щодо цієї земельної ділянки, при визначенні яких використовуються певні фактори (вихідні дані), перевірити правильність застосування яких позивачем може лише експерт. Це питання стосується саме спеціальних знань в галузі землеустрою та оціночно-земельної галузі знань, а не виключно проведення лише розрахункових операцій.

Заперечуючи проти клопотання відповідача про призначення судової експертизи, Харківська міська рада вказувала, що у рекомендаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 затверджені науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, немає таких питань, які пропонує відповідач поставити на вирішення експерта не дивлячись на те, що цей перелік є орієнтовним. Але, відповідачем не обґрунтовано в клопотанні чи зможе експерт відповісти на ці питання, чи є у нього відповідне обладнання, засоби та знання та чи має така установа куди відповідач направити справу відповідні ліцензії.

Також, позивач зазначав, що відповідно до договору оренди землі від 27.09.2019 укладеного між Харківською міською радою та ТОВ ЕСКАЛЬ передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 19 269 624 гри. Після зміни ТОВ ЕСКАЛЬ цільового призначення земельної ділянки, змінився КФ на 1.2 тому розрахунок безпідставно збережених коштів за період з 01.12.2018 по 30.09.2019 здійснювався з урахуванням нового коду цільового призначення земельної ділянки. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки, зазначена в договорі оренди землі ідентична здійсненому Харківською міською радою розрахунку, тому позивач наголошував, що ТОВ ЕСКАЛЬ оформлюючи договір оренди землі погодився з нормативно грошовою оцінкою, яка була зроблена на підставі, зокрема коефіцієнтів встановлених у технічній документації на таку ділянку та не заперечував та не оскаржував коефіцієнти встановлені у технічній документації.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами, згідно зі ст.ст.73, 76 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до положень ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно із положеннями ст.1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення обставин, дані про які потребують спеціальних досліджень та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися після ґрунтовного вивчення обставин справи.

Водночас і згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Преамбулою Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 № 78 встановлено, що цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

У відповідності до положень статті 5 Закону України "Про оцінку земель" залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель та грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 15 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина 1, 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, відповідно до ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин є Державне агентство земельних ресурсів України (далі - Держземагенство), яке відповідно до пункту 2 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів.

Згідно пп. 6 п. 4 Положення про Держземагенство України та пункту 21 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, територіальні органи Держземагентства, серед іншого, уповноважені видавати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Згідно п. 22 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 445 Держземагентство бере участь у погодженні документації із землеустрою, організовує та проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу проектів землеустрою, документації з оцінки земель, а також матеріалів і документації державного земельного кадастру та надає за результатами її проведення відповідні висновки;

Згідно ст. 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 "Про державну експертизу землевпорядної документації" виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону (далі - експерти державної експертизи).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 35 "Про державну експертизу землевпорядної документації" результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 07.06.2013 №405-13, технічну документацію з нормативно грошової оцінки було повернуто на доопрацювання, і відповідно штампу Держземагенства України, недоліки що стали підставою для повернення були враховані та усунуті. Таким чином, технічна документація з нормативно грошової оцінки земель м. Харкова (складовою яких є спірна земельна ділянка) пройшла державну експертизу, про що було зроблено відповідний позитивний висновок, а отже повторне проведення експертизи окремої земельної ділянки є недоцільним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру - далі Держгеокадастр, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 №1647/29777, який набрав чинності з 01.01.2017 (далі - Порядок). Відповідно до п. 1 розділу III Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Наданий позивачем Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданий Відділом у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області є офіційними документами, що виданий компетентними органом державної влади, оформлений за формулою та передбаченими вимогами згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, зареєстрованого в Міністерствіюстиції України від 19.12.2016 № 1647/29777.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" є верховенство права та належне здійснення правосуддя в розумні строки.

Згідно з пунктом 6.1 розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.12 N 1950/5), основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Встановлення правомірності проведення розрахунку розміру безпідставно збережених коштів і вихідних даних для такого розрахунку та визначення правильності розрахунку нормативної грошової оцінки не належить до завдань, що ставляться на земельну технічну експертизу.

Поставлені перед експертом питання безпосередньо стосуються встановлення фактичних обставин справи, які можуть бути встановлені судом за результатами оцінки доказів по справі та мають вирішуватися судом самостійно в ході розгляду справи, оскільки саме до повноважень господарського суду при розгляді справи належить з`ясування законності того чи іншого нормативного акту, в даному випадку витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та чи підлягає він до застосування у спірних правовідносинах.

Неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Поставлені відповідачем перед експертом питання безпосередньо стосуються встановлення фактичних обставин справи, які можуть бути встановлені судом за результатами оцінки доказів по справі та мають вирішуватися судом самостійно в ході розгляду справи, оскільки саме до повноважень господарського суду при розгляді справи належить з`ясування чи підлягає витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки до застосування у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Безпідставне призначення та проведення судової експертизи матиме наслідком затягування судового процесу і призведе до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

З огляду на викладене, враховуючи необґрунтованість заявленого клопотання про призначення експертизи по справі, суд відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 228, 229, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи (уточнене) (вх. 20338 від 04.09.2020 р.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.С. Лаврова