Ухвала

від 21.09.2020 по справі 910/10794/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/10794/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органа Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020

у справі № 910/10794/19

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органа Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційне бюро ННТ ; Товариства з обмеженою відповідальністю Будеволюція

про визнання укладеною додаткової угоди

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будеволюція

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, скаржник)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю Консультаційне бюро НТТ ,

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Департамент 30.07.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 (повний текст постанови виготовлений 03.07.2020) у справі 910/10794/19, ухвалити нове рішення суду, яким первісний позов задовольнити у повному обсязі, а зустрічний позов залишити без задоволення. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №910/10794/19 та проводити розгляд справи у судовому засіданні за участю представника Департаменту.

Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2020 касаційну скаргу Департаменту у справі №910/10794/19 залишено без руху, оскільки остання не містила чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга, як це передбачено частиною третьою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також належного обґрунтування того, у чому саме полягало неправильне застосування судами норм матеріального права чи/або порушення норм процесуального права; надано скаржнику строк на усунення зазначеного недоліку.

Вищевказана ухвала Верховного Суду від 17.08.2020 у справі №910/10794/19 направлена скаржнику 17.08.2020 та отримана ним 20.08.2020, що підтверджується наявною інформацією про відстеження вказаного листа на сайті http://ukrposhta.ua (лист з трек-номером 0101615359611).

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.08.2020 у справі №910/10794/19 скаржник 28.08.2020 (згідно з відмітками на поштовому конверті) подав документ під назвою додаткові пояснення до касаційної скарги (далі - доповнення), які зареєстровані канцелярією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 01.09.2020. Крім того, скаржник просив Суд вирішити питання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №910/10794/19 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що скаржник на усунення недоліків касаційної скарги подав доповнення до касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 17.08.2020 у справі №910/10794/19.

Так, у поданих доповненнях до касаційної скарги скаржник із посиланням на пункти 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування своєї правової позиції Департамент відзначає, що судами попередніх інстанцій невірно розтлумачено та застосовано до спірних правовідносин положення статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та, у свою чергу, не застосовано положення Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пойової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415. При цьому скаржник зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Серед іншого, Департамент вказує, що суди попередніх інстанцій не дослідили у повній мірі зібрані у справі докази та неповно встановили обставини справи, чим грубо порушили норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних та таких, що не ґрунтується на обставинах справи, судових рішень.

З огляду на викладене касаційна скарга Департаменту подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Касаційний господарський суд дійшов висновку, що скаржником на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.08.2020 у справі №910/10794/19 усунуто недоліки касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №910/10794/19 слід відзначити таке.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України: касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X Прикінцеві положення ГПК України доповнено пунктом 4 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 (із подальшими змінами та доповненнями) з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 продовжено дію карантину до 31.08.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 №760 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України , якою, зокрема внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 . Згідно із зазначеною постановою карантин продовжено до 31 жовтня 2020 року.

Згідно з пунктом 1 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 пункт 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином". Даний Закон набрав чинності 17.07.2020.

Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З огляду на матеріали, які додані до касаційної скарги, встановлено, що постанова Північного апеляційного господарського суду у справі №910/10794/19 ухвалено 23.06.2020, повний текст постанови виготовлений 03.07.2020, а тому останній день оскарження припадає на 23.07.2020. Скаржником постанова отримана 10.07.2020, що підтверджується наданою копією поштового конверту Північного апеляційного господарського суду з трек-номером 0411631423604 та інформацією про відстеження даного листа на сайті http://ukrposhta.ua.

За таких обставин, з урахуванням вище наведених норм Закону, Касаційний господарський суд вважає, що строк на касаційне оскарження в даному випадку був пропущений з об`єктивних причин, які не залежали від волі сторони у справі, а тому такі причини є поважними, а строк на касаційне оскарження постанови у даній справі підлягає поновленню.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Крім того, скаржник просить вирішити питання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №910/10794/19 до закінчення їх касаційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення.

А саме клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (CASE OF HORNSBY v. GREECE № 18357/91 § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Оскільки клопотання скаржника про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №910/10794/19 не містить будь-якого аргументованого обґрунтування, а також відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання судових рішень, суд касаційної інстанції вирішив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 294, 332 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органа Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №910/10794/19 - задовольнити. Поновити Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради пропущений строк на подання касаційної скарги.

2. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/10794/19 за касаційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі № 910/10794/19.

3. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 22 жовтня 2020 року о 14:40 у приміщенні суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.

4. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 06 жовтня 2020 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

5. Довести до відома учасників справи, що їх явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в Україні Верховний Суд роз`яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про право сторін брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 ГПК України.

6. Відмовити Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органа Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №910/10794/19.

7. Витребувати матеріали справи № 910/10794/19 Господарського суду міста Києва за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органа Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційне бюро ННТ , Товариства з обмеженою відповідальністю Будеволюція про визнання укладеною додаткової угоди; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будеволюція до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю Консультаційне бюро НТТ , про визнання недійсним договору.

8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос