Ухвала

від 21.09.2020 по справі 320/3545/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 вересня 2020 року 320/3545/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника третьої особи Ульянова Д.В. про відвід головуючого судді Балаклицького А.В. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вейст Еко Менеджмент" про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Боярської міської ради VІІ скликання №65/2489 від 27.02.2020 "Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради ТОВ "Вейст Еко Менеджмент".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Також, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вейст Еко Менеджмент".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 продовжено строк розгляду адміністративної справи №320/3545/20 на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, а саме до 31.08.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 продовжено строк розгляду адміністративної справи №320/3545/20 на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, а саме до 31.10.2020.

15.09.2020 представником третьої особи Ульяновим Д.В. подано заяву про відвід головуючого судді Балаклицького А.В., яке мотивовано тим, що він не погоджується із процесуальними рішеннями судді, які ухвалені під час розгляду даної справи.

Вказана заява була передана головуючому судді Балаклицькому А.І. 21.09.2020, оскільки у період з 03.09.2020 по 18.09.2020 включно він перебував у щорічній відпустці.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За правилами частини одинадцятої цієї статті, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Вирішуючи в письмовому провадженні питання про відвід, суд враховує наступне.

За змістом заяви про відвід представник третьої особи керується положеннями пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Таким чином, важливим питанням для реалізації механізму відводу судді є саме об`єктивне та обґрунтоване підтвердження прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також наявність законних сумнів у неупередженості такого судді.

Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Отже, для відводу судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості, упередженості, необ`єктивності судді при розгляді конкретної судової справи та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов`язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладений в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Водночас, обставини, зазначені представником третьої особи Ульяновим Д.В. у клопотанні про відвід головуючого судді Балаклицького А.І., є лише висловленням власної думки (судження) особи, що не може породжувати жодного рішення у справі, на відміну від висновків, сформованих судом за результатами безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та доводів, наданих сторонами, а відтак, не вказують на будь-яку упередженість чи зацікавленість судді у результатах судового розгляду.

А отже, не є підставами для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

При цьому, незгода представника третьої особи Ульянова Д.В. із процесуальними рішеннями судді, які ухвалені у даній справі, не може бути підставою для відводу судді у даній адміністративній справі та не може свідчити про наявність законних сумнівів щодо безсторонності та незалежності розгляду такої справи судом, як того вимагає Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, практика Європейського суду та вимоги національного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тобто, незгода представника третьої особи Ульянова Д.В. із процесуальними рішеннями судді, які ухвалені головуючим по даній справі, не може бути підставою для відводу судді.

Окрім цього, як вбачається із поданої представником третьої особи Ульяновим Д.В. заяви, жодних інших обставин, які в змісті положень ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України є підставами для відводу судді, окрім незгоди із процесуальними судовими рішеннями, ним не наведено.

Суд також зазначає, що для відведення судді в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності, необхідно обґрунтувати наявність таких обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Керуючись статями 36-41, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

Визнати заяву представника третьої особи Ульянова Д.В. про відвід головуючого судді Балаклицького А.І. необґрунтованою та передати справу №320/3545/20 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Балаклицький А. І.