Ухвала

від 23.04.2021 по справі 320/3545/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

23 квітня 2021 року 320/3545/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вейст Еко Менеджмент" про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Боярської міської ради VІІ скликання №65/2489 від 27.02.2020 "Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради ТОВ "Вейст Еко Менеджмент".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Боярської міської ради №65/2489 від 27.02.2020 передано ТОВ "Вейст Еко Менеджмент" в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 8,188 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:5091 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради для будівництва об`єкту забезпечення життєдіяльності міста Боярка - сміттєсортувальна станція. Крім того, вказаним рішенням Боярська міська рада зазначила про необхідність укладення у письмовій формі договору оренди та зобов`язала ТОВ "Вейст Еко Менеджмент" зареєструвати право оренди на земельну ділянку у відповідності до чинного законодавства України.

На думку позивача, таке рішення Боярської міської ради порушує його права та права мешканців міста Боярка, оскільки згідно вказаного рішення відбудеться будівництво сміттєсортувальної станції на земельній ділянці, яка межує менше ніж на 500 метрів із земельними ділянками, на яких розміщені будівлі технічної інфраструктури, житлова та громадська забудова та інші землі для ведення особистого селянського господарства, що суперечить чинному законодавству.

Разом з тим, позивач стверджує, що таке рішення було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки передача даної земельної ділянки повинна була здійснюватись виключно на підставі проведення земельних торгів шляхом аукціону, а не шляхом прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

Також, позивач зазначає, що Боярська міська рада надала ТОВ "Вейст Еко Менеджмент" земельну ділянку в оренду за відсутності затвердженого у відповідності до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" плану зонування та детального плану території міста Боярка, а тому вважає, що розміщення на цій території сміттєсортувальної станції призведе до екологічної небезпеки та негативних наслідків для жителів міста Боярка.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Боярська міська рада при прийнятті рішення №65/2489 від 27.02.2020 "Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради ТОВ "Вейст Еко Менеджмент" діяла в межах та у спосіб, визначений законодавством, вирішуючи питання у земельних відносин на пленарному засіданні ради.

Водночас відповідач зауважив, що передача земельної ділянки в користування здійснюється без проведення земельних торгів та така передача була здійснена відповідно до затвердженої та діючої основної містобудівної документації без змін цільового призначення.

Окрім того, відповідач стверджує, що твердження позивача про те, що спірну земельну ділянку надано в оренду для розміщення сміттєсортувальної станції із порушенням встановлених меж санітарно-захисної зони, яка становить менше 500 м, є безпідставним та таким, що не підтверджується жодними доказами, оскільки така земельна ділянка розташована від житлової забудови міста не менше 800 м, що підтверджується викопіюванням з топографо-геодезичного плану викопіюванням з публічної кадастрової карти України.

Третя особа надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що рішення Боярської міської ради №65/2489 від 27.02.2020 є законним та таким, що винесено у встановлений законодавством спосіб та в межах визначеної компетенції, а позовна заява не ґрунтується на законі та фактичних обставинах справи та задоволенню не підлягає.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Також, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вейст Еко Менеджмент".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 продовжено строк розгляду адміністративної справи №320/3545/20 на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, а саме до 31.08.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 відмовлено у задоволенні заяви представника третьої особи про роз`яснення судового рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 продовжено строк розгляду адміністративної справи №320/3545/20 на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, а саме до 31.10.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 визнано заяву представника третьої особи Ульянова Д.В. про відвід головуючого судді Балаклицького А.І. необґрунтованою та передано справу №320/3545/20 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейст Еко Менеджмент" про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І. в адміністративній справі №320/3545/20.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 продовжено строк розгляду адміністративної справи №320/3545/20 на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, а саме до 31.12.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Приморським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області 17.07.2013, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Боярською міською радою VІІ скликання прийнято рішення №65/2489 від 27.02.2020 "Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради ТОВ "Вейст Еко Менеджмент" вирішено:

1. Передати ТОВ "Вейст Еко Менеджмент" в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 8,188 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:5091 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради для будівництва об`єкту забезпечення життєдіяльності міста Боярка - сміттєсортувальна станція.

2. ТОВ "Вейст Еко Менеджмент" звернутися до Боярської міської ради для укладення договору оренди у письмовій формі, на вказану земельну ділянку, зі ставкою орендної плати в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки в рік, відповідно до рішення Боярської міської ради від 29.09.2016 №17/541.

3. Зобов`язати ТОВ "Вейст Еко Менеджмент" зареєструвати право оренди на земельну ділянку у відповідності до чинного законодавства України.

4. Приступати до використання земельної ділянки до державної реєстрації права оренди землі забороняється.

16.04.2020 на підставі даного рішення між Боярською міською радою Києво-Святошинського району Київської області (орендодавець) та ТОВ "Вейст Еко Менеджмент" (орендар) укладено договір найму (оренди) земельної ділянки площею 8,188 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:5091, який посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко В.В. та зареєстрований в реєстрі за №494.

Вказаний договір було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.04.2020, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16.04.2020 №206998631.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судова юрисдикція - це інститут права, що покликаний розмежувати як компетенцію різних ланок судової системи так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Боярської міської ради VІІ скликання №65/2489 від 27.02.2020 "Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради ТОВ "Вейст Еко Менеджмент".

При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги обґрунтовано необхідністю захисту його прав як мешканця міста Боярка щодо використання спірної земельної ділянки, оскільки така, на його думку, передана з порушенням вимог чинного законодавства.

Разом із тим, як було встановлено судом, 16.04.2020 між Боярською міською радою Києво-Святошинського району Київської області (орендодавець) та ТОВ "Вейст Еко Менеджмент" (орендар) укладено договір найму (оренди) земельної ділянки площею 8,188 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:5091, який посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко В.В. та зареєстрований в реєстрі за №494.

Вказаний договір було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.04.2020, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16.04.2020 №206998631.

Суд звертає увагу на те, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконним (протиправним) такого рішення є способом захисту цивільних прав та інтересів.

В силу положень частини першої та другої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

За змістом наведених правових положень суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту його порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Беручи до уваги наведене, враховуючи, що спірні правовідносини щодо оскарження рішення Боярської міської ради VІІ скликання №65/2489 від 27.02.2020 "Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради ТОВ "Вейст Еко Менеджмент" пов`язано із захистом порушеного, на думку позивача, його прав як мешканця міста Боярка, а також те, що третьою особою вже зареєстровано право користування спірною земельною ділянкою на підставі укладеного з відповідачем договору оренди, суд приходить до висновку, що спір у даній справі стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №369/10284/17 (адміністративне провадження №К/9901/32444/19).

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на зазначене та враховуючи характер спірних правовідносин, який не має ознак публічно-правового спору в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а відтак, є підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 19, 238, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а д и в:

Закрити провадження в адміністративній справі №370/3545/20 за позовом ОСОБА_1 до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вейст Еко Менеджмент" про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.