Рішення

від 15.09.2020 по справі 1340/5877/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5877/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представника позивача Волинця А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства К ПЛЮС НАШ ДІМ до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівське комунальне підприємство Зелений Львів про визнання недійсною і скасування ухвали,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство К ПЛЮС НАШ ДІМ (далі-позивач, ПП К ПЛЮС НАШ ДІМ ) звернулось до суду з позовом до Львівської міської ради (далі-відповідач, ЛМР), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівське комунальне підприємство Зелений Львів (далі-третя особа, ЛКП Зелений Львів ), в якому просить визнати недійсною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 07.06.2018 №3534 Про надання ЛКП Зелений Львів дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вулиці Володимира Великого, 12 для збереження та використання скверу .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірною ухвалою ЛМР надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки , на якій розташоване нерухоме майно, що перебуває у власності позивача та яка перебуває в оренді у ПП К ПЛЮС НАШ ДІМ . Вказане свідчить про порушення права ПП К ПЛЮС НАШ ДІМ щодо користування такою земельною ділянкою. Зазначає, що спірна ухвала прийнята без з`ясування усіх обставин щодо такої земельної ділянки, у зв`язку з чим така ухвала є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав , що в даному спорі відсутнє порушення прав позивача, у зв`язку з чим у задоволені позову слід відмовити. Окрім того, між ПП К ПЛЮС НАШ ДІМ (орендар) та ЛМР (орендодавець) укладено договір оренди землі від 20.04.2020, яким передано в оренду земельну ділянку площею 0, 0860 га (кадастровий номер 4610136900:07:010:0022) на вулиці Володимира Великого, 12 терміном на 10 років.

Ухвалою судді від 10.12.2018 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 17.12.2018 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідачем 12.02.2019 (вх.№4819) подано відзив на позовну заяву.

Представником позивача 17.04.2019 (вх.№13185) подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №1.380.2019.001621.

Ухвалою суду від 17.04.2019 клопотання представника позивача задоволено та зупинено провадження у справі №1340/5877/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №1.380.2019.001621.

Представником відповідача 06.07.2020 (вх.№33282) подано клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 07.07.2020 провадження у справі поновлено.

Представником позивача 07.07.2020 подано додаткові пояснення до позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 07.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Судові засідання , призначені 04.08.2020 та 25.08.2020 було відкладено на підставі поданих представником відповідача клопотань про відкладення розгляду справи.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ПП К ПЛЮС НАШ ДІМ є власником нежитлового приміщення (приміщення громадського туалету), загальною площею 50, 3 кв.м, позначеного під літерою Б , що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Володимира Великого, 12 .

Вказане підтверджується:

- договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.04.2009, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бєлопольською І.Р., зареєстрованим в реєстрі №941;

- витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.03.2009 №22078040, виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки ;

- довідкою Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 26.11.2015 №Ю 3/673.

Як вбачається із матеріалів справи , позивачем вживались заходи щодо виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Володимира Великого, 12.

Так, ухвалою ЛМР від 27.12.2012 Про погодження ПП К ПЛЮС НАШ ДІМ місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вулиці Володимира Великого, 12 позивачу погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0860 га на вулиці Володимира Великого, 12 в оренду терміном на 10 років для реконструкції громадського підземного туалету з добудовою та надбудовою торгових, офісних і готельних приміщень за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції.

Ухвалою ЛМР від 20.02.2020 №6352 Про затвердження ПП К ПЛЮС НАШ ДІМ проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Володимира Великого, 12 затверджено позивачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 0860 га (кадастровий номер 4610136900:07:010:0022) на вулиці Володимира Великого, 12 в оренду терміном на 10 років для реконструкції громадського підземного туалету з добудовою і надбудовою торгових, офісних і готельних приміщень за рахунок житлової громадської забудови .

На підставі вказаної ухвали між ПП К ПЛЮС НАШ ДІМ (орендар) та ЛМР (орендодавець) укладено договір оренди землі від 20.04.2020, яким передано в оренду земельну ділянку площею 0, 0860 га (кадастровий номер 4610136900:07:010:0022) на вулиці Володимира Великого, 12 в оренду терміном на 10 років.

Разом з тим, ухвалою ЛМР від 07.06.2018 №3534 Про надання ЛКП Зелений Львів дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вулиці Володимира Великого, 12 для збереження та використання скверу надано ЛКП Зелений Львів дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вулиці Володимира Великого у місті Львові площею 0.0860 га (кадастровий номер 4610136900:07:010:0022) для збереження та використання скверу загального користування за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Позивач, вважаючи, що ухвалою ЛМР від 07.06.2018 №3534 Про надання ЛКП Зелений Львів дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вулиці Володимира Великого, 12 для збереження та використання скверу порушено його право на користування його майном, яке розташоване на такій земельній ділянці , звернувся до суду за захистом свої прав з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким .

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України Про землеустрій від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон № 858-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 858-IV технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Закону № 858-IV встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів та здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частинами 8-9 статті 55 Закону № 858-IV визначено, що у разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК України).

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97- ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Стаття 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

При цьому, відповідно до частини 10 статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз наведених законодавчих норм у взаємозв`язку дає підстави стверджувати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність та користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність та користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки та для надання її у користування або заявами щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень.

При цьому, право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності виникає на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону .

Суд звертає увагу, що дозвіл і технічна документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, розроблена на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Під час розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі серед іншого, визначаються (узгоджуються) її межі та з`ясовується наявність правових та фактичних перешкод для надання її у власність, зокрема спірність прав щодо ділянки. Ці обставини повинні враховуватися органом, що розпоряджається землями, під час затвердження проекту та надання земельної ділянки у власність, а не на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому, отримання дозволу на розробку технічної документації щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування чи у власність. Тоді як передача (надання) земельної ділянки у користування відповідно до статті 123 ЗК України є завершальним етапом визначеної законом процедури.

Вказаний висновок узгоджується із практикою Верховного Суду при вирішенні спорів у аналогічних правовідносинах. Так, у постановах від 11.09. 2019 у справі № 924/174/18 (провадження № 12-82гс19), від 21.03.2018 у справі № 536/233/16-ц (провадження № 14-5зц18), від 24.04.2018 у справі № 401/2400/16-ц (провадження № 14-120цс18), від 30.05.2018 у справі № 826/5737/16 (провадження № 11-475апп18), від 19.06.2018 у справі № 922/864/17 (провадження № 12-61гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Проект технічної документації земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю

З аналізу наведених норм слідує, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку , право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, зокрема встановити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Суд підкреслює, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як вже зазначалось, надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. При цьому не суттєво за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками. Отримання дозволу на розробку технічної документації щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування чи у власність. Тоді як передача (надання) земельної ділянки у користування чи у власність здійснюється на підставі уповноваженого органу місцевого самоврядування.

Вищенаведене в сукупності зумовлює висновок про те, що ухвала Львівської міської ради від 07.06.2018 №3534 Про надання ЛКП Зелений Львів дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Володимира Великого, 12 для збереження та використання скверу не порушує прав та інтересів позивача, оскільки не свідчить про отримання третьою особою в майбутньому позитивного рішення про надання такої земельної ділянки у користування.

Водночас, ухвалою ЛМР від 20.02.2020 №6352 затверджено ПП К ПЛЮС НАШ ДІМ проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 0860 га (кадастровий номер 4610136900:07:010:0022) на вулиці Володимира Великого, 12 в оренду терміном на 10 років для реконструкції громадського підземного туалету з добудовою і надбудовою торгових, офісних і готельних приміщень за рахунок житлової громадської забудови .

На підставі вказаної ухвали між ПП К ПЛЮС НАШ ДІМ (орендар) та ЛМР (орендодавець) укладено договір оренди землі від 20.04.2020, яким передано в оренду земельну ділянку площею 0, 0860 га (кадастровий номер 4610136900:07:010:0022) на вулиці Володимира Великого, 12 в оренду терміном на 10 років.

Встановлені фактичні обставини свідчать про реальне користування КП К ПЛЮС НАШ ДІМ земельною ділянкою площею 0, 0860 га (кадастровий номер 4610136900:07:010:0022) на вулиці Володимира Великого, 12 у м. Львів та зумовлюють висновок суду про відсутність порушеного права позивача оскаржуваною ухвалою.

За відсутності порушеного права КП К ПЛЮС НАШ ДІМ , як самостійної підстави для відмови у задоволенні позову, судом не надається оцінка правомірності винесення спірної ухвали.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП К ПЛЮС НАШ ДІМ є необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволені позову Приватного підприємства К ПЛЮС НАШ ДІМ (вул.Ставропігійська, буд. 4, кв. 8, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 36361456) до Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 04055896), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівське комунальне підприємство Зелений Львів (вул. Варшавська, буд. 49, м. Львів, 79020, код ЄДРПОУ 05472519) про визнання недійсною і скасування ухвали, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2020 року.

Суддя О.П. Хома