Ухвала

від 21.09.2020 по справі 520/13728/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

21 вересня 2020 р. справа № 520/13728/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Ломакіною-Невідомою О.А. до Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, Відділу освіти виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Роганський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) Роганської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відділу освіти виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності дошкільного навчального закладу, а саме: Роганського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, що зафіксовані у приписі №27 від 08.02.2019, який внесено Харківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області;

- зобов`язати відділ освіти виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення порушень протипожежної безпеки, що зазначено у п.п.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 припису №27 від 08.02.2019, який внесено Харківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області;

- визнати протиправною бездіяльність Роганської селищної ради Харківського району Харківської області щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень пожежної безпеки в діяльності Роганського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, що зазначено у приписі №27 від 08.02.2019, який внесено Харківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області;

- зобов`язати Роганську селищну раду Харківського району Харківської області, вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення порушень протипожежної безпеки, які зазначено у приписі №27 від 08.02.2019, який внесено Харківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, у тому числі шляхом розгляду питання про виділення грошових коштів, які необхідні на усунення виявлених порушень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 по справі № 520/13728/19 закрито провадження в адміністративній справі за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_1 до Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, Відділу освіти Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Роганський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) Роганської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 про закриття провадження скасовано, а справу направлено до суду І інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвалою суду від 10.07.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що Роганською селищною радою Харківського району Харківської області не вжито заходів, направлених на усунення порушень пожежної безпеки в діяльності Роганського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, а відділом освіти виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області допущено бездіяльність щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності дошкільного навчального закладу, а саме: Роганського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, що зафіксовані у приписі №27 від 08.02.2019, який внесено Харківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області. Вказані обставини зумовити необхідність звернення Харківської місцевої прокуратури № 6 до суду із даним позовом, оскільки, як вважає позивач, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень.

Відповідач 1 надав до суду відзив на позов, в якому вказав на те, що у Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області відсутні правові підстави для звернення до суду в інтересах держави з даним адміністративним позовом.

Відповідач 2 надав відзив на позов, в якому вказав, що Відділ освіти виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області не є належним відповідачем по справі, оскільки Роганський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) Роганської селищної ради Харківського району Харківської області не перебуває у підпорядкуванні Відділу освіти виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області.

Позивач надав відповідь на відзиви відповідачів, в якій вказав на безпідставність та необґрунтованість позиції, яка викладена у вказаних відзивах.

Треті особи своїм правом на надання пояснень не скористались.

У період з 07.09.2020 року по 18.09.2020 року суддя Горшкова О.О. перебувала у відпустці.

Вирішуючи питання про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в якості підстави для звернення до суду визначено обставини допущення відповідачами протиправної бездіяльності з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в діяльності Роганського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, які зазначені у приписі про усунення порушень вимог законодавства №27 від 08.02.2019 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Разом з тим, за приписами частин третьої, четвертої статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Водночас, положення пункту 3 частини першої статті. 131 1 Конституції України, відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, а таким, є Закон України Про прокуратуру .

Частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 КАС України у взаємозв`язку з частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою лише за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Отже, захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.

Задля того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру , виконує субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень (орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження), який або відсутній, або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16.

В обґрунтування наявності права на звернення до суду з зазначеним адміністративним позовом прокурор посилається на відсутність державного органу наділеного правом на звернення до суду щодо спонукання відповідача вчинити дії на усунення порушень у сфері протипожежної безпеки.

З цього приводу, суд зазначає, що частинами першою, другою статті 64, частиною першою статті 67, статтями 68, 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

При цьому, пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (надалі по тексту також - Положення № 1052), передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Головне Управління служби є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Отже, саме органи Державної служби з надзвичайних ситуацій уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств. Наслідком виконання своїх повноважень може бути зупинення роботи підприємств, установ та організацій до повного усунення порушень.

Звернення вказаного органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування є превентивним способом для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, і зобов`язує відповідний заклад виконати вимоги контролюючого органу.

Водночас, звернення з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтями 67, 68 Кодексу цивільного захисту України, чинним законодавством не передбачено.

Отже, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.

Відсутність у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області повноважень на звернення до суду з позовом про зобов`язання вчинити певні дії не є передумовою і, відповідно, не надає прокуророві право звертатися до суду із таким позовом, оскільки в даному випадку це є неналежним способом реалізації органом державної влади своїх повноважень та суперечить приписам ст.ст. 67, 68 Кодексу цивільного захисту України.

У позовній заяві прокурором не зазначені причини, які перешкоджають відповідному Управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій самостійно звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування для реалізації законодавчо встановленого за ним обов`язку здійснювати заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, які водночас збігаються з інтересами держави, а саме, перешкоджати створенню загрози життю та здоров`ю людини.

У зв`язку з наведеним, суд зазначає про відсутність визначених законом підстав для звернення прокурора в інтересах держави (за наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції) з позовом про зобов`язання власника суб`єкта господарювання забезпечити виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також вимог приписів уповноваженого органу.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 року у справі № 320/1724/19, від 15.10.2019 року у справі № 810/3894/17, ухвалах від 15.04.2020 року у справі 580/4269/19, від 14.04.2020 у справі 580/36/20.

Підсумовуючи вищезазначене, суд зазначає, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відтак, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини та відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, а також з огляду на те, що провадження по поданій справі відкрито, то суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, оскільки таку позовну заяву підписано прокурором, як особою, яка не має права її підписувати.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 19.02.2019 року по справі № 925/226/18.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 229, 240, 241 - 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Ломакіною-Невідомою О.А. до Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, Відділу освіти виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Роганський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) Роганської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Горшкова