Рішення

від 21.09.2020 по справі 560/2455/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2455/20

РІШЕННЯ

іменем України

21 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" звернулось до суду з позовом до Подільської митниці Держмитслужби в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення UA400000/2019/002755/2 від 20.11.2019 Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що поставив з Німеччини покупцеві легковий автомобіль марки "Ford" модель "Escape", номер кузова НОМЕР_1 , 2015 року випуску та сплатило за нього 4800 Євро та подало до Подільської митниці Держмитслужби декларацію №UA400030/2019/039586, якою було задекларовано для митного оформлення автомобіль легковий марки "Ford" модель "Escape".

Подільською митницею Держмитслужби була надана картка відмови в прийнятті митної декларації № UA400030/2019/03250, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) автомобіля та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 20.11.2019 №400000/2019/002755/2, відповідно до якого було скориговано митну вартість автомобіля з 4800 Євро до 12909,25 Євро.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення, оскільки вважає, що подав усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Крім того, декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтверджено та обґрунтовано документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, транспортні витрати.

Ухвалою суду від 01.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому останній вказує, що до митного оформлення уповноваженою особою позивача надано документи, які не повністю підтверджують заявлену вартість автомобіля. Після прийняття митної декларації до оформлення посадовою особою Митниці під час виконання митних процедур по вказаній декларації, зокрема, контролю із застосуванням системи управління ризиками, було встановлено, що автоматизованою системою управління ризиків згенеровані такі ризики: 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, 210-1, 311-4, в тому числі за напрямком контролю митної вартості, які встановлені системою управління ризиків автоматично та є обов`язковими до виконання посадовою особою Митниці (витяг щодо форм контролю за митною декларацією № UA400030/2019/039586 з автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО "Інспектор"). Зокрема, звернуто увагу посадової особи Митниці, яка здійснювала митне оформлення, на: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Отже, під час перевірки правильності визначення митної вартості заявленого до митного оформлення автомобіля за митною декларацією від №UA400030/2019/039586 було встановлено неподання до митного оформлення документів, які підтверджують митну вартість товарів та її складові у відповідності до вимог ч.2, 8, 9 ст.52 МКУ та ч.2, 3, 4 ст.53 МКУ. Документи, поданні на виконання ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій останній зазначає, що перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, є вичерпним: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МКУ).

З аналізу частини другої статті 53 МКУ видно, що до складових митної вартості не належить як імператив вартість транспортування та страхування з США до Німеччини, оскільки транспортні (перевізні) документи лише тоді підтверджують митну вартість, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Щодо позиції відповідача про те, що до митного оформлення було подано лише рахунок-проформу, слід зазначити, що обставиною прийняття рішення про коригування митної вартості товарів UА400000/2019/002755/2 (графа 33) не було питання надання позивачем рахунку-проформи.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Від відповідача на адресу суду надійшли заперечення в яких зазначає, що із заяви, доданої до митної декларації, щодо витрат на страхування неможливо встановити якого саме автомобіля позивача вона стосується (ця заява жодним чином не ідентифікована): відсутня дата заяви, відсутнє зазначення марки, моделі, VIN номера автомобіля, відсутнє зазначення комерційного документа (рахунку).

Таким чином, не зрозумілим стає чи дійсно було здійснено страхування саме автомобіля марки Ford, модель Escape; ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_1 , як про зазначено під час декларування, чи брати до уваги роздуми позивача, викладені у відповіді про те, що "до складових митної вартості не належить як імператив вартість транспортування та страхування з США до Німеччини, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару".

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач придбав в Німеччині легковий автомобіль марки "Ford" модель "Escape", номер кузова НОМЕР_1 , 2015 року випуску.

Відповідно до проформи-рахунку №416/2019 від 11.11.2019 встановлено вартість даного автомобіля в сумі 4800 Євро, який надійшов від NarS-Handels-GmbH (14467 Potsdam, Gutenbergstr.64, Німеччина) до покупця ТОВ "Нарс-Авто".

Уповноваженою особою позивача Кук В.С. подано до відповідача декларацію №UA400030/2019/039586, якою було задекларовано для митного оформлення автомобіль легковий марки "Ford" модель "Escape".

Декларантом було визначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) в розмірі 4800 Євро, що у національній валюті України становить: 132769,82 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано, наступні документи: - рахунок-проформу та декларацію про походження товару № 416/2019 від 11.11.2019, автотранспортну накладну б/н від 11.11.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 20.08.2018, калькуляцію транспортних витрат б/н від 19.11.2019, інформацію б/н від 19.11.2019 про вартість страхування транспортного засобу, висновок №2823 від 19.11.2019 експертного автотоварознавчого дослідження про визначення типу та об`єму двигуна КТЗ Ford Escape, витяг з калькулятора митної вартості та платежів при митному оформленні автомобіля б/н від 19.11.2019, вищезгаданий контракт № 03/18 від 01.10.2018 та додаткові угоди до нього № 1 від 03.05.2019 та № 3 від 01.08.2019, копію митної декларації країни відправлення MRN 19DE245254718495M1 від 13.11.2019.

Додатково на вимогу митниці уповноваженою особою декларанта надано платіжний документ банку США від 20.10.2019, який підтверджує переказ коштів у сумі 4500 доларів США відправником (Nars-Handel-Gmbh, Gutenbergstr. 64, 14467 Potsdam, Germany) одержувачеві (ОСОБА_1, АДРЕСА_1) за транспортний засіб Ford Escape, vin: НОМЕР_3 .

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 20.11.2019 №UA40000/2019/000002755/2, відповідно до якого було скориговано митну вартість автомобіля до 12909,25 Євро.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Подільської митниці Держмитслужби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно з частиною першою статті 51 та частиною першою статті 52 Митного кодексу України (далі - МК України) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 39.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару належить позивачу. Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 2 статті 5 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оглядом матеріалів справи суд встановив, що до митного оформлення було подано лише рахунок-проформу від 11.11.2019 № N-416/2019, яка згідно п.3 ч. 2 статті 53 МКУ подається, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу, що суперечить меті переміщення товарів згідно договору (контракту) №03/18 від 01.10.2018 (купівля- продаж), укладеного між позивачем та фірмою "Nars-Handels-GmbH", Німеччина.

Відповідно до свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 датованого 20.08.2018 встановлено, що станом на 20.08.2018 власником був ОСОБА_1 , однак відповідно до платіжного документа банку США від 20.10.2019 фірма "NarS-Handels-GmbH" придбала автомобіль у ОСОБА_1 і станом на день подання митної декларації для митного оформлення ОСОБА_1 не був власником даного автомобіля.

Позивачем додано докази оплати транспортного засобу Ford Escape 2015 року випуску зокрема платіжний документ банку Америки згідно якого встановлено факт оплати між фірма "NarS-Handels-GmbH" (покупець) та ОСОБА_1 (продавець) загальна вартість 5039,00 доларів США.

Тобто фірма "NarS-Handels-GmbH" (Німеччина) фактично придбала автомобіль Ford Escape 2015 року випуску у його власника ОСОБА_1 (США) та в подальшому на підставі Контракту №03/18 від 01.10.2018 поставила його ТОВ "Нарс Авто".

Крім того, суд зазначає, що відповідно до розділу 4 Контракту №03/18 від 01.10.2018 оплата здійснюється банківським переказом на рахунок Продавця до поставки товару, або на протязі десяти днів після отримання товару.

На виконання ухвали суду від 30.06.2020 про витребування доказів оплати автомобіля Ford Escape 2015 року випуску на підставі контракту №03/18 від 01.10.2018, позивач надав відповідь в якій посилаючись на пункт 4.2 Контракту №03/18 від 01.10.2018 вказав, що станом на день прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів UA400000/2019/002755/2 від 20.11.2019 оплата за автомобіль марки Ford, модель Escape, ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_1 , не проводилась.

Враховуючи не подання позивачем під час оформлення митної декларації доказів оплати ввезеного транспортного засобу, а тому ідентифікація ввезеного автомобіля, потребувала додаткового підтвердження, що і було зроблено відповідачем під час застосування резервного методу під час вирахування митної вартості ввезеного транспортного засобу, оскільки доказів оплати транспортного засобу Ford Escape 2015 року випуску станом на момент розгляду справи по суті надано не було.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що вказані декларантом відомості не підтверджені документально, зокрема не надано доказів виконання контракту №03/18 від 01.10.2018, при цьому доданий до матеріалів платіжний документ банку США від 20.10.2019 про переказ коштів в сумі 4500,00 доларів США відправником "NarS-Handels-GmbH" (Німеччина) одержувачеві ОСОБА_1 (США) за транспортний засіб Ford Escape, (номер кузова/шасі) НОМЕР_1 , не є підтвердженням оплати за такий транспортний засіб між "NarS-Handels-GmbH" (Німеччина) продавець та ТОВ "Нарс Авто" (Україна) покупець згідно вищезазначеного контракту.

Таким чином, відповідач правомірно визначив митну вартість імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано з врахуванням поданих документів доданих до митної декларації. Отже, оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняте на підставі норм Митного кодексу України з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" до подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення UA400000/2019/002755/2 від 20.11.2019 - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" (вул. Грушевського, 2/2,Старокостянтинів,Хмельницька область,31100 , ідентифікаційний код - 33965307) Відповідач:Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17,Вінниця,Вінницька область,21034 , ідентифікаційний код - 43350542)

Головуючий суддя О.П. Шевчук