Постанова

від 23.12.2020 по справі 560/2455/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2455/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

23 грудня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Іваненко Т.В. Сторчака В. Ю. ,

за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляка Ю.В.,

представника позивача:Горобчишина С.В.

представника відповідача: Македонського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

В травні товариство з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" (далі ТОВ "Нарс Авто") звернулося до суду з позовом до Подільської митниці Держмитслужби в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення №UA400000/2019/002755/2 від 20.11.2020 про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ "Нарс Авто" посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник відповідача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Нарс Авто" придбало в Німеччині легковий автомобіль марки "Ford" модель "Escape", номер кузова НОМЕР_1 , 2015 року випуску.

Відповідно до проформи-рахунку №416/2019 від 11.11.2019 встановлено вартість даного автомобіля в сумі 4800 Євро, який надійшов від NarS-Handels-GmbH (14467 Potsdam, Gutenbergstr.64, Німеччина) до покупця ТОВ "Нарс-Авто".

Уповноваженою особою позивача Кук В.С. подано до відповідача декларацію №UA400030/2019/039586, якою було задекларовано для митного оформлення автомобіль легковий марки "Ford" модель "Escape".

Декларантом було визначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) в розмірі 4800 Євро, що у національній валюті України становить: 132769,82 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем було надано, наступні документи: рахунок-проформу та декларацію про походження товару № 416/2019 від 11.11.2019, автотранспортну накладну б/н від 11.11.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 20.08.2018, калькуляцію транспортних витрат б/н від 19.11.2019, інформацію б/н від 19.11.2019 про вартість страхування транспортного засобу, висновок №2823 від 19.11.2019 експертного автотоварознавчого дослідження про визначення типу та об`єму двигуна КТЗ Ford Escape, витяг з калькулятора митної вартості та платежів при митному оформленні автомобіля б/н від 19.11.2019, вищезгаданий контракт № 03/18 від 01.10.2018 та додаткові угоди до нього № 1 від 03.05.2019 та № 3 від 01.08.2019, копію митної декларації країни відправлення MRN 19DE245254718495M1 від 13.11.2019.

Додатково на вимогу митниці уповноваженою особою декларанта надано платіжний документ банку США від 20.10.2019, який підтверджує переказ коштів у сумі 4500 доларів США відправником (Nars-Handel-Gmbh, Gutenbergstr. 64, 14467 Potsdam, Germany) одержувачеві (Dmytro Moskalchuk, 911 Huron CT Unit 5, Marco Island, FL 34145) за транспортний засіб Ford Escape, vin: НОМЕР_3 .

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 20.11.2019 №UA40000/2019/000002755/2, відповідно до якого було скориговано митну вартість автомобіля до 12909,25 Євро.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно визначив митну вартість імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано з врахуванням поданих документів доданих до митної декларації.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 51 МК України врегульовано питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).

При цьому, статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Ч.4 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає г (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У відповідності до а) пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПК України пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв для юридичних осіб: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи; одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради; кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа; повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа; сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії.

У постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) що товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режим імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом - за ціною договору, якщо декларант при поданні митної декларації покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, і здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або 1 подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 Митного кодексу України; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 63 Митного кодексу України.Таким чином, саме декларант зобов`язаний довести митному органу, що хоча продавець та покупець і пов`язані між собою особи, однак такі відносини не вплинули на ціну товарів, що були імпортовані.

Згідно частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У постановах від 21.02.2020 у справі №813/1229/16 та від 28.02.2020 у справі №804/3463/15 Верховний Суд висловив позицію, що положення статей 53-55, 57-58 Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як зазначено відповідачем, підставами для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, які колегія суддів вважає обгрунтованими, слугували сумніви відповідача щодо заявленої позивачем митної вартості товару. При цьому, були підстави вважати, що існує взаємозв`язок між продавцем і покупцем, який міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість.

Так, з матеріалів справи з`ясовано, що між ТОВ "Нарс Авто" та фірмою "NarS-Handels-GmbH1 укладено контракт від 01.10.2018 № 03/18 за яким продавець зобов`язаний поставити продавцю транспортні засоби, спеціальну техніку... Ціна та загальна вартість товару встановлена в Євро та вказується в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Загальна вартість товару за договором складає 50000000 (п`ятдесят мільйонів) Євро. Контракт №03/18 від 01.10.2018 та додаткові угоди до нього укладені директором фірми "NarS-Handels-GmbH" (14467 Potsdam, Gutenbergstr.64, Німеччина) ( Продавець ) ОСОБА_1 з підконтрольним йому ТОВ "НАРС АВТО", код ЄДРПОУ 33965307 (Хмельницька обл., м.Старокостянтинів, вул.Грушевського, 2/2, Україна) ( Покупець ), де він є кінцевим беніфіціарним власником згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Крім того, у проформі-рахунку від 11.11.2019 № N-416/2019 наявний підпис останнього, як відповідної особи Продавця - фірми NarS-Handels-GmbH.

В той же час, згідно митної декларації країни відправлення MRN 19DE245254718495M1 отримувачем Автомобіля марки Ford, модель Escape; ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_1 (графа 8) є саме ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), Україна.

Таким чином, одна і та ж особа - ОСОБА_3 , є директором Продавця , отримувачем автомобіля згідно експортної митної декларації та одночасно отримувачем Покупця автомобіля, тобто купівля-продаж відбувалась між пов`язаними між собою особами.

В зв`язку з вищезазначеним митницею надіслано декларанту електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості автомобіля, в тому числі і документів, визначених частиною 4 статті 53 МКУ, проте декларант такі документи не надав.

Варто звернути увагу, що згідно пункту 4.2 контракту №03/18 від 01.10.2018, оплата здійснюється банківським переказом на рахунок Продавця попередньо до поставки товару або на протязі десяти днів після отримання товару Покупцем.

Так, згідно матеріалів справи 19.11.2019 автомобіль марки Ford, модель Escape; ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_1 був доставлений у зону митного контролю митного поста Митниці, тоді ж була подана Позивачем митна декларація № UA400030/2019/039586, і в той же день позивачу надіслано електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів, в тому числі і платіжних документів.

Однак, в апеляційній скарзі Товариством зазначено що станом на день прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів UA400000/2019/002755/2 від 20.11.2019 оплата за автомобіль марки Ford, модель Escape; ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_1 не проводилась.

Колегія суддів звертає увагу, що як зазначив відповідач, позивачем додатково на вимогу Митниці до прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості надано копію платіжного документу від 20.10.2019 на суму 5039 дол.США, платник - фірма NarS-Handels-GrabH, а отримувач коштів - Dmytro Moskalchuk. Однак, сума в розмірі 5039 дол. США, вказана у платіжному документі від 20.10.2019, не відповідає жодній вартості автомобіля в інших товаросупровідних документах, поданих до митного оформлення, та тій, що вказана у митній декларації №UA400030/2019/039586 від 19.11.2019.

Крім того, відповідно до частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, в тому числі: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

За приписами частин 9 та 21 статті 58 МК України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Так, під час перевірки правильності визначення митної вартості заявленого до митного оформлення автомобіля за митною декларацією від 19.11.2019 №UА400030/2019/039586 контролюючим органом встановлено, що ТОВ "Нарс Авто" до митного оформлення подано лише рахунок-проформу від 11.11.2019 № N-416/2019, яка згідно п.3 ч. 2 статті 53 МК України подається, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу, що суперечить меті переміщення товарів згідно ЗЕ договору (контракту) №03/18 від 01.10.2018 (купівля-продаж), укладеного між позивачем та фірмою "NarS-Handels-GmbH", Німеччина.

При цьому, відправник, зазначений у рахунку-проформі - фірма "NarS-Handels-GmbH", а у реєстраційних документах на транспортний засіб (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 20.08.2018)-Dmytro Moskalchuk or Tetyana Moskalchuk.

Тобто фірма "NarS-Handels-GmbH", Німеччина не є власником автомобіля, а лише - посередником, а згідно копії митної декларації країни відправлення цей автомобіль перемішувався із США не до Німеччини чи Польщі, а саме до України, до власника ТОВ "Нарс Авто". В такому випадку до складових митної вартості повинні включатись комісійні та брокерська винагорода відповідно до частини 10 статті 58 МК України. Проте, вказані складові не були заявлені у МД від 19.11.2019 № ІUА400030/2019/039586.

Митна декларація країни відправлення MRN 19 DЕ245254718495 М1 була оформлена 13.11.2019, тобто вже після оформлення проформи-рахунку № У- 416/2019 від 11.11.2019 (яка вказана в графі 5 цієї МД). Отже, вказана МД країни відправлення була підставою для переміщення автомобіля через кордон, на підставі САМЕ проформи-рахунку № N-416/2019 від 11.11.2019.

В той же час, у вказаній МД є розбіжності в частині відправника та отримувача автомобіля, а саме-відправник (графа 2), зазначений у копії МД країни відправлення-Atlantic Express Согр// IL (7751 W.88th ST. US 60455 Brigeview/ IL), Сполучені штати Америки; отримувач (графа 8)- ОСОБА_2 (Fedorova Stree 1/1 UA 31100 Starokonstantinov), Україна; країна відправлення (графа 15) - US, тобто Сполучені штати Америки; країна призначення - UA, тобто Україна.

Вказані відомості не відповідають рахунку-проформі від 11.11.2019 № N-416/2019 та інформації в митній декларацій від 19.11.2019 № UA400030/2019/039586, в якій заявлена країна відправлення Німеччина. Отже, позивачем не була заявлена вартість транспортування автомобіля із США до Німеччини.

Також у МД перевізником (графа 50) товару є компанія CRB EXPRESS, Senator- Borttscheller-Str, 1-А, DE 27568 Bremerhaven, Німеччина (а не фірма NarS- Handels-GmbH , як зазначено в автотранспортній накладній CMR (графа 22) від 11.11.2019б/н).

При цьому, у графі 18 експортної декларації зазначено, що автомобіль перевозився транспортними засобами із реєстраційними знаками України, а саме НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , а у митній декларації України № UA400030/2019/039586 вказано Позивачем що автомобіль марки Ford, модель Escape; ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_1 переміщувався самоходом (графи 25 та 26 МД вид транспорту на кордоні та в межах країни ).

Проте до митного оформлення була надана калькуляція транспортних витрат б/н від 19.11.2019 від імені ТОВ "Нарс Авто", хоча перевізником було інше підприємство.

В калькуляції транспортних витрат відсутній підпис особи, яка заявила відомості про понесені позивачем транспортні витрати. А також заявлено, що транспортні витрати на доставку вантажного (хоча в митній декларації UA400030/2019/039586 задекларовано як легковий) автомобіля Ford становлять 93 евро та наданий розрахунок таких витрат: 155 км*0,6євро=93 євро.

Для підтвердження витрат на страхування, заявлених позивачем у митній декларації, подано відповідну заяву, однак як виявлено відповідачем, остання не містить дати, посади та прізвища особи, яка оформила документ, і яка, відповідно, несе відповідальність за достовірність інформації, вказаної у документі. Крім цього, в цій заяві відсутня будь-яка інформація, яка може ідентифікувати, що ця заява стосується саме автомобіля марки Ford, модель Escape; ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_1 : відсутня дата заяви, відсутнє зазначення марки, моделі. VIN номера автомобіля, відсутнє зазначення комерційного документа (рахунку), тощо. В заяві повідомлено лише, що при знятті автомобіля з обліку страхування коштувало 80 євро, а будь - яких підтверджуючих документів (чеків, банківських квитанцій) для підтвердження цього не надано.

На підтвердження протилежного позивачем не наведено жодного належного доказу ні в суді першої, ні апеляційної інстанцій.

З урахуванням наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документи, подані позивачем не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, містили розбіжності, а також відсутні докази відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Тому, колегія суддів погоджується з правомірністю відмови у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю, а також з застосованням резервного методу визначення митної вартості товару.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 грудня 2020 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Іваненко Т.В. Сторчак В. Ю.