Рішення

від 15.09.2020 по справі 640/15998/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року м. Київ № 640/15998/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мелборн Сістем (02232, м.

Київ, просп. Маяковського, 68, офіс 233)

до Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,

33/19),

Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа

буд. 8)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Мелборн Сістем (далі по тексту - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №1166888/41989249 від 20.05.2019 р., №1166887/41989249 від 20.05.2019 р., №1186504/41989249 від 07.06.2019 р., №1166889/41989249 від 20.05.2019 р., №1166890/41989249 від 20.05.2019 р., №1166892/41989249 від 20.05.2019 р., №1166891/41989249 від 20.05.2019 р., №1167691/41989249 від 21.05.2019 р. про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ в реєстрації податкових накладних №2 від 02.04.2019 р., №3 від 02.04.2019 р., №7 від 10.04.2019 р., №8 від 15.04.2019 р., №10 від 16.04.2019 р., №12 від 17.04.2019 р., №13 від 17.04.2019 р., №14 від 18.04.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 02.04.2019 р. складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 30.04.2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 02.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 26.04.2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 10.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 26.04.2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 15.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 03.05.2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 16.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 15.05.2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 17.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 15.05.2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 17.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 15.05.2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 18.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 15.05.2019 року.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Мелборн Сістем скористався правом на подання пояснення та подання скарги на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, однак вони не були враховані при їх розгляді Державною податковою службою України. Крім того, представник позивача зазначив, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем не зазначено у відповідних графах яких саме документів не надано позивачем, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття. При цьому, первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин, щодо яких складені вказані податкові накладні, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на адміністративний позов представник Головного управління ДФС у місті Києві зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства до відсікаючих ознак, за якими податкова накладна не буде проходити перевірку на критерії ризиковості платника чи ризиковості операцій, віднесені: операції з постачання товарів (послуг) кінцевому споживачу та/або які звільнені від оподаткування; обсяг постачання менше 500 тис. грн. та якщо керівник є директором менше ніж у 3-х платників ПДВ, податкове навантаження більше 3%. Після цього податкова накладна перевіряється, чи виписана вона платником податків, який визначений як ризиковий. Далі, якщо платник податків не внесений до переліку ризикових платників, який визначений як ризиковий. Серед таких показників, зокрема, загальна сума плати ЄСВ та податків і зборів становить більше 5 млн. грн.; наявність власних (орендованих) земельних ділянок більше 200 га або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менше 0,5 га; торгівля однаковими товарами.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов стверджував, що позивачем не надано контролюючому органу необхідних документів та інформації. При цьому, відсутність можливості ідентифікації документів не дає можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції позивача, згідно якої виписані спірні податкові накладні.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Представник позивача подав до суду клопотання про пришвидшення розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Мелборн Сістем складено та направлено на реєсрацію податкові накладні №2 від 02 квітня 2019 року, №3 від 02 квітня 2019 року, №7 від 10 квітня 2019 року; №8 від 15 квітня 2019 року; №10 від 16 квітня 2019 року; №12 від 17 квітня 2019 року; №13 від 17 квітня 2019 року; №14 від 18 квітня 2019 року до Єдиного реєстру податкових накладних.

За результатами реєстрації зазначених податкових накладних, позивачем отримано квитанції, в яких зазначено, що документ прийнято, при цьому, реєстрація податкової накладної зупинена, у зв`язку з відповідністю податкової накладної критеріям оцінки ризиків, що визначені пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

16 травня 2019 року, 17 травня 2019 року, 05 червня 2019 року, представник Товариства з обмеженою відповідальністю Мелборн Сістем подав податковому органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Однак, контролюючим органом за результатами розгляду поданих позивачем пояснень та додаткових документів прийняті рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №1166888/41989249 від 20.05.2019 р., №1166887/41989249 від 20.05.2019 р., №1186504/41989249 від 07.06.2019 р., №1166889/41989249 від 20.05.2019 р., №1166890/41989249 від 20.05.2019 р., №1166892/41989249 від 20.05.2019 р., №1166891/41989249 від 20.05.2019 р., №1167691/41989249 від 21.05.2019 р. про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ в реєстрації податкових накладних №2 від 02.04.2019 р., №3 від 02.04.2019 р., №7 від 10.04.2019 р., №8 від 15.04.2019 р., №10 від 16.04.2019 р., №12 від 17.04.2019 р., №13 від 17.04.2019 р., №14 від 18.04.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Незгода позивача із вказаними рішеннями зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час спірних правовідносин, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який набрав чинності 22 березня 2018 р.

Цією ж постановою Кабінету Міністрів України №117 затверджений і Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно п.5. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з п.12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи суд вбачає, що в квитанціях по спірним податковим накладним зазначено, що податкові накладні відповідають вимогам п.п. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податків наведено у листі Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року.

Підпунктом 1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Суд зазначає, що контролюючим органом порушено норми п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки ним не зазначено у вказаних квитанціях конкретного чіткого критерію ризиковості платника податків із перелічених в п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, податковим органом у зазначених квитанціях вказано лише загальне посилання на відповідність податкової накладної/розрахунку коригування критеріям п.п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Натомість, норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у вказаних квитанціях конкретного критерію ризиковості прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач був включений до переліку ризикових платників, однак представником відповідачів не повідомлено підстави такого включення до переліку ризикових, як і не надано протоколу комісії, якою прийнято відповідне рішення.

Суд зазначає, що відповідачами не було надано суду доказів того, що Критерії ризиковості платника податків, визначені у листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року, погоджено Мінфіном, як того вимагає пункт 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, проекти актів, які, зокрема, затверджують критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, а відтак є такими, що мають ознаки регуляторного характеру, відтак підпадають під сферу дії Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 статті 7 Закону України Про центральні органи виконавчої влади одним з основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є, зокрема, забезпечення нормативно-правового регулювання.

Так, згідно з частиною 1 статті 23 зазначеного Закону центральний орган виконавчої влади у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів КМУ та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

При цьому, варто врахувати, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм. Зазначені висновки також викладені в листі Державної регуляторної служби України від 19 квітня 2018 року №3890/0/20-18.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що фіскальним органом не доведено правомірності зупинення реєстрації вищезазначених податкових накладних та зобов`язання платника надати додаткові документи, відтак і оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладених є такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Слід зазначити, що посилання податкового органу на те, що у підприємства надані документи не підтверджують реальність господарської операції, суд зазначає, що у відповідності до норм Податкового кодексу України, зокрема статті 75 цього кодексу, дані обставини повинні бути досліджені виключно при проведенні документальної перевірки платника податків, оскільки саме при такій перевірці досліджується своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Дані документи повинні бути досліджені перевіряючим в межах проведеної документальної перевірки в сукупності, оскільки не відображають правильність ведення бухгалтерського чи податкового обліку. На даний час у суду відсутня можливість для дослідження своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, оскільки контроль за дотриманням покладено на контролюючі органи і в разі встановлення відповідних порушень особа притягається до відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством. В даному випадку, предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зокрема продавцем та покупцем товару.

Слід зазначити, що при зупиненні реєстрації, податковий орган не навів переліку документів, які необхідно надати позивачу, при цьому не зазначив, що надані документи, складені з порушенням законодавства, про що свідчить відсутність відмітки на спірних рішень щодо відмови в реєстрації податкових накладних.

Також суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За приписами статті 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування власної позиції, а судом при виконанні вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Таким чином, суд приходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у місті Києві №1166888/41989249 від 20.05.2019 р., №1166887/41989249 від 20.05.2019 р., №1186504/41989249 від 07.06.2019 р., №1166889/41989249 від 20.05.2019 р., №1166890/41989249 від 20.05.2019 р., №1166892/41989249 від 20.05.2019 р., №1166891/41989249 від 20.05.2019 р., №1167691/41989249 від 21.05.2019 р. про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ в реєстрації податкових накладних №2 від 02.04.2019 р., №3 від 02.04.2019 р., №7 від 10.04.2019 р., №8 від 15.04.2019 р., №10 від 16.04.2019 р., №12 від 17.04.2019 р., №13 від 17.04.2019 р., №14 від 18.04.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства Украни доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій та прийняття оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статі 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача стягненню підлягають всі фактично підтверджені документально понесені ним вимоги.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мелборн Сістем задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №1166888/41989249 від 20.05.2019 р., №1166887/41989249 від 20.05.2019 р., №1186504/41989249 від 07.06.2019 р., №1166889/41989249 від 20.05.2019 р., №1166890/41989249 від 20.05.2019 р., №1166892/41989249 від 20.05.2019 р., №1166891/41989249 від 20.05.2019 р., №1167691/41989249 від 21.05.2019 р. про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ в реєстрації податкових накладних №2 від 02.04.2019 р., №3 від 02.04.2019 р., №7 від 10.04.2019 р., №8 від 15.04.2019 р., №10 від 16.04.2019 р., №12 від 17.04.2019 р., №13 від 17.04.2019 р., №14 від 18.04.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 02.04.2019 р. складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 30.04.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 02.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 26.04.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 10.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 26.04.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 15.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 03.05.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 16.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 15.05.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 17.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 15.05.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 17.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 15.05.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 18.04.2019 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ , датою їх фактичного надходження, а саме: 15.05.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ (02232, м. Київ, просп. Маяковського, буд. 68, офіс 233, код ЄДРПОУ 41989249) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МЕЛБОРН СІСТЕМ (02232, м. Київ, просп. Маяковського, буд. 68, офіс 233, код ЄДРПОУ 41989249) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 93292197).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук