Постанова

від 08.09.2020 по справі 240/8507/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8507/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Г.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

08 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. ,

секретар судового засідання: Довганюк В.В.,

за участю:

представника позивача Чепури Майї Володимирівни

представника відповідача: Діброви Лесі Олександрівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Труд" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

10 липня 2020 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити .

Представник позивача в судовому засіданні щодо вимог апеляційної скарги відповідача заперечувала, просила суд відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ Труд з питань дотримання податкового, валютного та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт перевірки №22/06-30-14-14/13720486 від 16.01.2019.

Актом перевірки зафіксовано наступні порушення ТОВ Труд :

1)п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213, п.216.6 ст. 216, 231.3 статті 231 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством за період з 21.07.2017 по 30.09.2018 проведено списання ПММ для власних потреб загальною кількістю 800943,1 л без складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

п.п. 212.1.15 п. 212.1, п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст.212 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством за період з 01.04.2017 по 21.07.2017 здійснено реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку на загальну суму 197 682 грн;

п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст.212, п. 217.1 ст.217 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено акцизний податок на загальну суму 105 676,0 грн, в тому числі: за липень 2017 року на 20562,26 грн, за серпень 2017 року - на суму 22267,94 грн, за вересень 2017 року на 21 316,88 грн, за жовтень 2017 року - на 13272,75 грн, за листопад 2017 року - на 13 196,99 грн та за грудень 2017 року - на 15059,83 грн.

2) п.252.3, п. 252.6, п. 252.7.2 п. 252.7, п. 252.10. п. 252.11 та п. 252.12 ст. 252 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження рентної плати за користування надрами за період з 01.10.2015 по 30.09.2018 на загальну суму 123 366 грн, в тому числі: за 1 квартал 2016 року - на 31 303 грн, за 2 квартал 2016 року - на 32 488,0 грн, за 3 квартал 2016 року - на 4 890 грн, за 4 квартал 2016 року - на 13 188 грн, за 1 квартал 2017 року - на 20 314 грн, за 2 квартал 2017 року - на 13 552 грн, за 3 квартал 2017 року - на 2991 грн та за 4 квартал 2017 року - на 4 640 грн.

3) п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження земельного податку на загальну суму 46 368,49 грн, в тому числі: за 2016 рік на 16 241,15 грн, за 2017 рік на 17 215,62 грн, за 9 місяців 2018 року на 12911,75 грн.

Не погодившись із такими висновками, ТОВ Труд подало заперечення до акта перевірки за вих.№7 від 30.01.2019, розглянувши які, Головне управління ДФС у Житомирській області виклало висновок акту перевірки, порушення 1) в наступній редакції:

1)п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213, п.216.6 ст. 216, 231.3 статті 231 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством за період з 21.07.2017 по 30.09.2018 проведено списання ПММ для власних потреб загальною кількістю 800943,1 л без складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних та проведено реалізацію ПММ стороннім організаціям в кількості 24 176 л без складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

п.п. 212.1.15 п. 212.1, п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст.212 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством за період з 01.04.2017 по 21.07.2017 здійснено реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку на загальну суму 197 682 грн.

Порушення 2) та 3) залишились незмінними.

На підставі вказаних порушень, 13.02.2019 податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0003221414, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем акцизний податок на пальне на суму 2 022 696,00 грн;

- №0003231414, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 57960, 61 грн, з нього: податкове зобов`язання - 46368,49 грн та штрафні (фінансові) санкції -11 592,12 грн;

- №0003241414, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 154 207 грн, з якого за податковими зобов`язаннями - 123 366 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями -30 841 грн.

На вказані рішення ТОВ Труд подало скаргу за вих.№29 від 27.02.2019, проте ДФС України (вих.№19325/6/99-99-11-04-01-25 від 24.04.2019) залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 13.02.2019 №№0003221414, №0003231414, №0003241414, а скаргу ТОВ Труд без задоволення.

Вважаючи вказані вище податкові повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.231.1.ст.231 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕ Дреалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

Підпунктом 14.1.212 Податкового кодексу України передбачено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

У відповідності до п.231.2, п.231.3, п.231.4Податкового кодексу України, форма та порядок заповнення акцизної накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу.

При реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (п.231.5).

Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Отримувач пального має право звіряти дані отриманої акцизної накладної на відповідність з даними Єдиного реєстру акцизних накладних (п.231.8).

Згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних від 24 лютого 2016 р. № 114 (далі Порядок № 114), до Єдиного реєстру акцизних накладних вносяться відомості щодо усіх акцизних накладних та розрахунків коригування, у тому числі акцизних накладних, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизних накладних/розрахунків коригування, складених за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку.

При цьому п.5Порядку № 114 визначено, що акцизна накладна складається в одному або двох примірниках.

Акцизна накладна складається в одному примірнику у разі:

- реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу та/або з акцизного складу пересувного для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального чи спирту етилового або будь-яким іншим особам - неплатникам акцизного податку;

- ввезення/вивезення пального або спирту етилового на митну територію України/за межі митної території України (на підставі даних відповідної митної декларації).

Акцизна накладна складається у двох примірниках у разі реалізації пального або спирту етилового:

- з акцизного складу до іншого акцизного складу, зокрема через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного у разі, коли до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;

- з акцизного складу до акцизного складу пересувного;

- з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного;

- з акцизного складу пересувного до акцизного складу.

Як вбачається із вищенаведених норм, акцизна накладна складається у разі власного споживання пального тільки у разі його реалізації з акцизного складу та/або з акцизного складу пересувного платника податку в одному примірнику.

Згідно п.230.1. ст.230 Податкового кодексу України, акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами - лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників електронними засобами зв`язку контролюючим органам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.120-2.2Податкового кодексу України, відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов`язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування.

Отже, з метою притягнення до відповідальності платника акцизного податку згідно п.120-2.2 Податкового кодексу України, мають бути наявні наступні складові: реєстрація платником акцизного податку; не складення акцизної накладної, коли за законом така накладна має бути складена та відповідно відсутність її реєстрації з вини платника Єдиному реєстрі акцизних накладних/ складення акцизної накладної, коли за законом така накладна має бути складена, та її реєстрація з простроченням більш як на 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну.

Під час апеляційного розгляду справи судом встановлено, що ТОВ Труд зареєстровано платником акцизного податку з 21.07.2017.

В ході перевірки, на підставі актів списання ПММ встановлено, що за період з 21.07.2017 року по 30.09.2018 року ТОВ Труд списано ПММ для власних потреб на загальну кількість 800 943,1 л без складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Також товариством у періоді з 01.04.2017 по 21.07.2017 (коли ТОВ Труд не було зареєстровано платником акцизного податку) здійснено списання дизельного палива для заправки вантажних автомобілів MERSEDES-BENZ 6862 та IVEKO 6880, які не є власністю товариства, а є орендованими, згідно актів списання на загальну суму 197682 грн. Отже, вказані автомобілі є такими, якими надавались послуги з перевезення. Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання. Оскільки списання пального на заправку автотранспорту, яким надавались послуги перевезення в розумінні п.14.1.212 Податкового кодексу України є реалізацією, то ТОВ Труд здійснено реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку.

Проте, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник позивача зазначила, що в даних спірних правовідносинах, товариством не було розпочато діяльності з реалізації пального, хоча воно і зареєструвалось як платник акцизного податку в липні 2017 року. При цьому, у випадку провадження такої діяльності, платник податку мав би відповідати вимогам, встановленим п.230.1. ст.230 Податкового кодексу України, в частині обладнання акцизного складу/наявності пересувного акцизного складу.

При цьому, відповідачем не доведено, що ТОВ Труд в спірний період було зареєстровано платником акцизного податку і споживало пальне для власних потреб шляхом його реалізації з акцизного складу та/або з акцизного складу пересувного, які б давали підстави вважати, що товариство зобов`язане було складати акцизні накладні.

Враховуючи, що такого обов`язку товариства контролюючим органом не доведено (складення накладної з відсутності умов, передбачених п.5 Порядку № 114), відтак відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності згідно п.120-2.2Податкового кодексу України.

Даючи оцінку доводам апелянта стосовно реалізації позивачем пального без реєстрації платником акцизного податку на загальну суму 197682 грн у періоді з 01.04.2017 по 21.07.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Так, пунктом117.3 статті117 ПК України встановлено, що здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Підпунктом 212.1.15статті 212ПК України визначено, що платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Труд (замовник) було укладено договір №01/04-16 (ЕТБ) про надання послуг спецтехнікою з оператором від 01.04.2016 з ТОВ Експрес Техбуд (виконавець), за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки й інших технічних засобів (т.1 а.с.131-132).

Згідно додаткової угоди до цього договору від 01.04.2016, останній доповнено п.4.2.9 наступного змісту: За домовленістю з виконавцем здійснювати заправку спецтехніки виконавця паливно-мастильні матеріалами. ПММ замовника є власністю замовника і використовуються виконавцем виключно для надання послуг по даному договору без права розпорядження цим пальним. Виконавець використовує ПММ замовника відповідно до встановлених замовником норм використання ПММ та щомісячно подає замовнику звіт про використання ПММ (т.1 а.с.133).

На виконання умов договору ТОВ Труд були прийняті накази №27 від 01.04.2017 року та №33 від 01.06.2017 року про встановлення норм витрат дизельного пального для техніки (спеціалізованих вантажних самоскидів марок MERSEDES-BENZ АА 68-62 РА та IVEKO АА 68-80 РА), що залучалася виконавцями для надання послуг товариству у його господарській діяльності (т.1 а.с.134,135).

Звітами про використання ПММ підтверджено використання ПММ виконавцем (т.1 а.с. 136-144).

Колегія суддів звертає увагу, що надання ТОВ Експрес Техбуд послуг спецтехнікою, яка заправлялась ПММ, що надаються замовником, тобто позивачем. При цьому такі ПММ перебували у власності позивача, факт використання таких ПММ і їх обсяг зафіксований відповідними звітами.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що пальне позивача використовувалося виконавцем виключно для виконання укладеного договору №01/04-16 (ЕТБ) про надання послуг спецтехнікою з оператором від 01.04.2016, право власності на пальне до виконавця не переходило.

У зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції, вважає безпідставними твердження апелянта щодо обов`язку реєстрації позивача в період з 01.04.2017 по 21.07.2017 як платника акцизного податку, оскільки при здійсненні господарських операцій на виконання умов договору з ТОВ Експрес Техбуд реалізація пального позивачем не здійснювалась, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №0003221414, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем акцизний податок на пальне на суму 2022696 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку доводам апелянта стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення №0003241414, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 154 207 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 123 666 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -30 841 грн. (порушення 2)), колегія вказує на слідуюче.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ Труд має спеціальний дозвіл на користування надрами № 3586 від 28.12.2004 на розробку родовища Конотоп та проводило справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Вид користування: видобування. Мета надрокористування: видобування гранітів, придатних для виробництва щебеню в якості сировини для заповнювачів важкого бетону, для виробництва сумішей асфальтобетонних, аеродромних, шляхових. Товариство при визначенні вартості одиниці товарної продукції за розрахунковою вартістю обраховує витрати по дебету рахунка 23 Виробництво у кореспонденції з рахунками 13 Знос необоротних активів , 20 Виробничі витрати , 25 Напівфабрикати , 642 Пільгові пенсії , 65 Розрахунки за страхуванням , 66 Витрати з оплати праці , 685 Розрахунки з іншими контрагентами , 91 Загальновиробничі витрати .

Зокрема, під час перевірки встановлено, що в склад витрат, понесених при видобутку корисних копалин не включено:

-за 1 квартал 2016 року: 122461,92 грн інших витрат, 19841,97 грн амортизації, 358327,54 грн матеріальних витрат;

- за 2 квартал 2016 року: 453089,17 грн інших витрат;

-за 3 квартал 2016 року: 446612,47 грн інших витрат;

-за 4 квартал 2016 року: 336501,99 грн інших витрат, 25148,01 грн матеріальних витрат;

-за 1 квартал 2017 року: 432157,64грн інших витрат, 60022,56 грн амортизації;

-за 2 квартал 2017 року: 573399,66 грн інших витрат, 53692,14 грн амортизації;

-за 3 квартал 2017 року: 770814,63 грн інших витрат;

-за 4 квартал 2017 року: 376045,45 грн інших витрат, 10490,71 грн перевищено витрат з оплати праці.

Перевіркою у складі інших витрат було враховано витрати на технічне обслуговування екскаватора ЕКГ, що задіяний при видобутку корисних копалин, які не були враховані товариством, згідно актів списання ТМЦ, а саме: в 4 кварталі 2015 року на суму 176115,50 грн; в 1 кварталі 2016 року на суму 331077,2 грн; в 2 кварталі 2016 року на суму 359755,2 грн; в 3 кварталі 2016 року на суму 446612,5 грн; в 4 кварталі 2016 року на суму 336501,99 грн; в 1 кварталі 2017 року на суму 432157,6 грн; в 2 кварталі 2017 року на суму 573399,66 грн; в 3 кварталі 2017 року на суму 770814,63 грн; в 4 кварталі 2017 року на суму 341395,76 грн.

На спростування вказаного порушення представник позивача зазначила, що ТМЦ, вартість яких фіскальний орган включив до інших витрат товариства, пов`язаних з видобуванням надр включає в себе ТМЦ, які не використовувалися для технічного обслуговування екскаватора ЕКГ.

У відповідності до пп.252.1.1 п.252.1 ст.252 Податкового кодексу України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об`єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п.252.2).

Згідно п.252.7 Податкового кодексу України, вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (пп.252.7.1.);

за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини (пп.252.7.2.).

Пунктом 252.8 статті 252 ПК України, передбачено, що у разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником рентної плати за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов`язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Відповідно до п.252.11ПК України, у разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:

252.11.1. матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов`язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов`язаних із:

зберіганням;

транспортуванням;

пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);

проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розділі I цього Кодексу, для реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг);

252.11.2. витрати з оплати праці, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

252.11.3. витрати з ремонту основних засобів, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов`язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

252.11.4. інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника рентної плати, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилася у зв`язку із сезонними умовами проведення видобувних робіт, крім витрат, не пов`язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:

які виникають в результаті формування фінансових резервів;

на сплату процентів боргових зобов`язань платника рентної плати;

на внесення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Згідно п.252.12 ПК України, під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

252.12.1. сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов`язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

252.12.2. сума амортизації витрат, пов`язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Відповідно до п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. N 92та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за N 288/4509 (далі -Положення (стандарт) 7), витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в

робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду,

обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної

суми майбутніх економічних вигод від його використання,

включаються до складу витрат.

Як вбачається із журналів проводок товариства за 1 квартал 2016 року 4 квартал 2017 року включно (дебет 91 кредит 20), ТОВ Труд включило за цей період до інших витрат товариства, пов`язаних з видобуванням надр ТМЦ, які використовувалися для технічного обслуговування екскаватора ЕКГ згідно:

-акту списання №ТР-0000004 від 31.01.2016 (зуб ковша) на загальну суму 24166,66грн,

- акту списання №ТР-0000107 від 29.02.2016 (лебедка підйому) на загальну суму 104166,67 грн,

- акту списання №ТР-0000109 від 31.03.2016 (колесо ведуче, шестерня кремольерна, стінка ковша передня, кольцевой рельс) на загальну суму 209266,67грн;

- акту списання №ТР-0000170 від 30.04.2016 ( підшипник) на суму 60грн;

- акту списання №ТР-0000195 від 31.05.2016 ( башмак ЕКГ, днище ковша, захисний чехол до гідроциліндра, зуб ковша, лампа гол.св, шайба, шестерня кремольерна) на загальну суму 137852,13 грн;

- акту списання №ТР-0000234 від 30.06.2016 (зуб ковша, канат сталевий) на загальну суму 48826грн грн;

- акту списання №ТР-0000272 від 29.07.2016 (зуб ковша) на загальну суму 30825 грн;

- акту списання №ТР-0000307 від 31.08.2016 (повзун сідлового підшипника) на загальну суму 16800 грн;

- акту списання №ТР-0000335 від 30.09.2016 (зуб ковша, колесо ведуче) на загальну суму 83780,01 грн;

- акту списання №ТР-0000370 від 31.10.2016 (зуб ковша, канат) на загальну суму 47385,33 грн;

- акту списання №ТР-0000404 від 30.11.2016 (зуб ковша, днище ковша) на загальну суму 97666,68 грн;

- акту списання №ТР-0000442 від 31.12.2016 (зуб ковша) на загальну суму 13333,33 грн;

- акту списання №ТР-0000008 від 31.01.2017 (зуб ковша) на загальну суму 11750 грн;

- акту списання №ТР-0000009 від 01.02.2017 (зуб ковша) на загальну суму 11750 грн;

- акту списання №ТР-0000044 від 28.02.2017 (ось ролика) на загальну суму 825 грн;

- акту списання №ТР-0000046 від 01.03.2017 (зуб ковша) на загальну суму 43750 грн;

- акту списання №ТР-0000064 від 31.03.2017 (зуб ковша, лампа Б240, ось ролика) на загальну суму 16316,73 грн;

- акту списання №ТР-0000103 від 28.04.2017 (зуб ковша, сухар головної лебідки) на загальну суму 25666,69 грн;

- акту списання №ТР-0000167 від 01.05.2017 (вал,зуб ковша, шестерня кремольерна) на загальну суму 63416,67 грн;

- акту списання №ТР-0000134 від 01.06.2017 (зуб ковша) на загальну суму 43333,33 грн;

- акту списання №ТР-0000172 від 01.06.2017 (рукоять ковша) на загальну суму 112500 грн;

- акту списання №ТР-0000168 від 30.06.2017 (зуб ковша, канат стальний, ланка гусениці) на загальну суму 141443,33 грн;

- акту списання №ТР-0000201 від 31.07.2017 (зуб ковша, рейка кремаельрна) на загальну суму 76666,66 грн;

- акту списання №ТР-0000278 від 29.09.2017 (зуб ковша, ланка гусениці, плита днища ковша) на загальну суму 70000 грн;

- акту списання №ТР-0000320 від 31.10.2017 (зуб ковша) на загальну суму 24166,67 грн;

- акту списання №ТР-0000388 від 29.12.2017 (зуб ковша, рейка кремаельрна, шестерня кремаельрна) на загальну суму 137000 грн.

Водночас, інші витрати згідно актів списання №ТР-0000109 від 31.03.2016, №ТР-0000156 від 29.04.2016, №ТР-000019,3 №ТР-0000195 від 31.05.2016, №ТР-0000236 від 30.06.2016, №ТР-0000234 від 30.06.2016, №ТР-0000275 від 29.07.2016 , №ТР-0000274 від 29.07.2016, №ТР-0000272 від 29.07.2016, №ТР-0000283 від 29.07.2016, №ТР -0000285 від 01.08.2016, №ТР-0000307 від 31.08.2016, №ТР-0000313 від 31.08.2016, №ТР -0000335 від 30.09.2016, №ТР -0000370 від 31.10.2016, №ТР -0000397 від 31.10.2016, №ТР -0000405 від 30.11.2016, №ТР-0000404 від 30.11.2016, №ТР -0000442 від 31.12.2016, №ТР-0000009 від 01.02.2017, №ТР -0000008 від 31.01.2017, №ТР -0000044 від 28.02.2017, №ТР-0000046 від 01.03.2017, №ТР-0000104 від 28.04.2017, №ТР-0000103 від 28.04.2017, №ТР-0000134 від 01.06.2017, №ТР-0000169 від 30.06.2017, №ТР-0000168 від 30.06.2017, №ТР -0000212 від 31.07.2017, №ТР-0000201 від 31.07.2017, №ТР -0000278 від 29.09.2017, №ТР-0000236 від 31.08.2017, №ТР-0000320 від 31.10.2017, №ТР-0000348 від 30.11.2017, №ТР -0000388 від 29.12.2017, №ТР-0000389 від 29.12.2017 як-то на : арматуру, емаль чорну, фарби, замок навісний, мило, рукавиці робочі, картон прокладочний, втулки, електроди, діоксин вуглецю, кисень, колесо натяжне, лампи, ветош, ізоленти, коробки, краги, напилки, труби, світильники, окуляри зварювальника, відро будівельне тощо, позивачем не віднесено до інших витрат товариства, пов`язаних з видобуванням надр, оскільки вони не використовувалися для технічного обслуговування екскаватора ЕКГ.

Водночас, колегія суддів наголошує, що відповідачем не доведено та не підтверджено жодними належними доказами необхідність та правові підстави віднесення витрат по вказаним ТМЦ як таких, що використовувалися для технічного обслуговування екскаватора ЕКГ, зокрема, яким чином технічне обслуговування екскаватора включає в себе, наприклад, використання мила, ізоленти, відра будівельного тощо.

Отже, відповідачем не доведено правомірність включення всіх наведених витрат згідно перерахованих в акті перевірки актів списання до інших витрат товариства, пов`язаних з видобуванням надр, у частині технічного обслуговування екскаватора ЕКГ.

Згідно зі п.14.1.3п.14.1ст.14 Податкового кодексу України, амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно до пп.138.3.1ст.138 Податкового кодексу України, 138.3.1. розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Згідно зі п.26 Положення (стандарту) 7, амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об`єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об`єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об`єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об`єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об`єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об`єкта, і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об`єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об`єкта основних засобів.

Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу).

Пунктом 28 Положення (стандарту) 7визначено, що метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Метод амортизації об`єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Відповідно до приписів п.п.29,30Положення (стандарту) 7, нарахування амортизації проводиться щомісячно. Суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і зносу основних засобів.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що суб`єкт господарювання (платник податку) самостійно має право обирати методи амортизації, які передбачені п.26 згаданого Положення.

Пунктом 2.6положення Про облікову політику та про організацію бухгалтерського обліку на 2016 рік , положення Про облікову політику та про організацію бухгалтерського обліку на 2017 рік , положення Про облікову політику та про організацію бухгалтерського обліку на 2018 рік , затверджених наказами №1 від 05.01.2016, № 1 від 02.01.2017 та № 1 від 02.01.2018 ТОВ Труд відповідно, установлено такі методи нарахування амортизації для інших необоротних матеріальних активів прямолінійний метод.

У пункті 2.3 положень визначено основним засобом визнавати актив, якщо очікуваний термін його корисного використання (експлуатації) більше року (або операційного циклу, якщо він більше року), а вартісна оцінка якого дорівнює сумі, що перевищує 6000 грн.

Податковий орган, зазначивши про необхідність зарахування до вартості розрахунку одиниці товарної продукції амортизації основних засобів, які безпосередньо пов`язані з видобутком корисної копалини, в тому числі екскаватор ЕКГ, за 1 квартал 2016 року в сумі 19841,97 грн, за 1 квартал 2017 року в сумі 60022,56 грн; за 2 квартал 2017 року в сумі 53692,14 грн, - в акті перевірки послався лише на співставлення даних бухгалтерського обліку на рахунках підприємства дебет 23 кредит 13 (т.1 а.с.64) без посилання на інші первинні документи, як-то: відомості з необоротних активів за ці періоди, аналізу наявності у цих періодах основних засобів, що підлягають амортизації, пов`язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування корисної копалини, окрім ЕКГ (лише формально вказавши на наявність таких), тощо та співставлення із поданими даними в деклараціях з рентної плати позивача.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи податкових декларацій з рентної плати та розрахунках до них, за 1 квартал 2016 року товариством нараховано амортизації в сумі 334,92 грн (т.2 а.с.119-123), за 2 квартал 2017 року - 337,26 грн (т.2 а.с.146-151). Ці показники співпадають з аналізами рахунку дебет 23 кредит 13 за наведені періоди (т.1 а.с.195, т.2 а.с.42).

Під час судового розгляду справи, представник позивача зазначила, що у спірні періоди до видобутку корисних копалин не залучалась техніка (основні засоби), пов`язана технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування корисної копалини, окрім екскаватора ЕКГ, відрахування на амортизацію якого згідно прямолінійного методу, не могла збільшитись за 1 квартал 2016 року до суми 19841,97 грн, за 1 квартал 2017 року до суми 60022,56 грн, за 2 квартал 2017 року до суми 53692,14 грн з урахуванням, наприклад, даних позивача за 3 квартал 2016 року щодо суми амортизації в розмірі 337,26 грн, відхилень по якій контролюючим органом не було встановлено (акт перевірки, т.1 а.с.62).

У відповідності до ч.2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, відповідачем на спростування вищенаведених обставин не було надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та достатніх доказів.

У зв`язку з чим колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення №0003241414 є протиправним і підлягає скасуванню.

Аналізуючи доводи апелянта щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0003231414, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 57960, 61 грн, податкове зобов`язання - 46368,49 грн. та штрафні (фінансові) санкції -11 592,12 грн., суд апеляційної інстанції вказує на слідуюче.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, ТОВ Труд занижено земельний податок на загальну суму 46368 грн. На формування вказаного показника вплинула площа земельної ділянки 2,9870 га, що перебуває у власності товариства відповідно до державного акту на право власності ЖТ №155668 від 05.10.2004, цільове призначення землі для ведення підприємницької діяльності. За рішенням Суслівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області нормативно-грошова оцінка земельної ділянки проведена у 2004 році становить 699066 грн, товариство щорічно здійснює індексацію відповідно до затверджених коефіцієнтів індексації. ТОВ Труд сплачувало за вказану земельну ділянку з 01.10.2015 по 30.09.2018 податок в розмірі 1% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. В той же час згідно рішення Суслівської сільської ради VII скликання 29-ї сесії ради від 15 липня 2015 року, а саме п.7 ставка земельного податку на 2016 рік становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для земель промисловості, зв`язку, енергетики, комерційного та іншого призначення. Згідно рішення №132 VII скликання 10-ї сесії ради від 26 січня 2017 року № 132, а саме пп.4.3 ставка земельного податку на 2017 рік становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на земельні ділянки комерційного призначення. Згідно рішення VII скликання 13-ї сесії ради від 15 серпня 2017 року № 55ставка земельного податку на 2018 рік становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на земельні ділянки комерційного призначення.

Однак, колегія суддів вважає помилковими вищенаведені висновки податкового органу, з огляду на наступне.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №155668, виданого 05.10.2004, у власності Товариства з обмеженою відповідальністю Труд перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 1824085600:03:000:0009, площею 2,9870 га, що розташована за межами населеного пункту на території Суслівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, цільове призначення земельної ділянки - для здійснення підприємницької діяльності.

За даними витягу від 15.02.2019 № 32-6-0.19-1394/175-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого відділом у Новоград-Волинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1824085600:03:000:0009 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами. Нормативна грошова оцінка проведена у 2004 році.

Згідно пп.269.1.1. п.269.1.ст.269, пп.270.1.1. 270.1. ст.270 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є також власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Базою оподаткування є (п.271.1):

-нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

У відповідності до статті 274 ПК України, ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Статтею 277 ПК України визначено ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено: ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Відповідно до ст.18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Зважаючи на те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1824085600:03:000:0009 проведена у 2004 році, остання є такою, нормативна грошова оцінка якої не проведена у контексті ст.18 Закону України Про оцінку земель .

Відтак, ставка земельного податку за цю земельну ділянку має визначатися відповідно до ст.277 Податкового кодексу України, а не як земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена.

Крім того, пунктом 4.9 Положення про справляння земельного податку в межах та за межами населених пунктів сільської ради, що є додатком №1 до рішення №132 десятої сесії 7 скликання Суслівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 26.01.2017, встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативно-грошова оцінка яких проведена незалежно від їх розміщення, за ставкою 1% за винятком п.4.1 (сільськогосподарські угіддя), п.4.2 (землі житлової забудови), п.4.3 (землі комерційного призначення), п.4.4 (для потреб лісового та водного господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами та за земельні ділянки, що відносяться до земель залізничного транспорту), п.4.5 (водного фонду та лісогосподарського призначення), п.4.6 (землі енергетики), п.4.7 (земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), які розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено)), п.4.8 (землі в постійному користуванні).

Аналогічні розміри ставок земельного податку були встановлені в 2018 році Положенням про справляння земельного податку в межах та за межами населених пунктів сільської ради, що є додатком №1 до рішення №155 тринадцятої сесії 7 скликання Суслівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 15.08.2017.

Оскільки, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1824085600:03:000:0009 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, то ставкою земельного податку за цю земельну ділянки в 2017-2018 роках є 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що додатково спростовує твердження податкового органу про застосування до товариства 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, припускаючи наявність такої відповідно до норм Закону України Про оцінку земель .

Враховуючи наведене у сукупності, висновки, покладні в основу податкового повідомлення-рішення №0003231414 є протиправними, а тому воно також підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Натомість, матеріалами справи не доведено, що відповідач діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 вересня 2020 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.