Постанова

від 16.09.2020 по справі 300/2395/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2395/19 пров. № А/857/6075/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання - Ратушної М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі №300/2395/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кам-мет до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

суддя в 1-й інстанції - Главач І. А.,

час ухвалення рішення - 06.04.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 15.04.2020 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - ТОВ Кам-мет звернулося в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення: №0007371411 від 17 вересня 2019 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 2247485,00 грн, з яких 1797980,00 грн за основним платежем та 449495,00 грн за штрафними санкціями; №0007381411 від 17 вересня 2019 року, яким встановлено завищення від`ємного значення по податку на додану вартість в розмірі 28056,00 грн; №0007391411 від 17 вересня 2019 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 510,00 грн з податку на доходи фізичних осіб за не відображення виплаченого доходу фізичним особам у даних 1-ДФ; №0007401411 від 17 вересня 2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 59824,69 грн, з яких 34414,41 грн - основне зобов`язання, 25410,28 грн - штрафна санкція.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007371411 від 17 вересня 2019 року на суму 2247475,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007381411 від 17 вересня 2019 року на суму 28056,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007391411 від 17 вересня 2019 року на суму 510,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007401411 від 17 вересня 2019 року на суму 59824,69 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції не врахував того факту, що первинними документами, які надані ТОВ Кам-мет , не підтверджується реальність здійснення господарських операцій з контрагентами. Зокрема, відомості в наданих позивачем до перевірки актах приймання-передачі виконаних робіт не відображають виконання товариством зобов`язань, які покладені в основу договорів на поставку товарно-матеріальних цінностей, а саме: договору між ТОВ Кам-мет та ТОВ Лом ресурс №К/15-15 від 03 травня 2017 року, договору між ТОВ Кам-мет та ТОВ Укр-Мет Альянс №07/11/17-01к від 07 листопада 2017 року, договору між ТОВ Кам-мет та ТОВ ВКФ Містраль №М-22/11/16 від 22 листопада 2016 року, договору між ТОВ Кам-мет та ТОВ ЛомТрейд №6-лт від 01 серпня 2016 року. Крім того, враховуючи те, що станом на 01 січня 2016 року по господарських операціях з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Гама , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ Лідер ТМ та ТОВ Мет-Ком уже рахувалась кредиторська заборгованість, яка не погашена ні станом на 31 грудня 2018 року, ні на час перевірки, й пояснень, вимог, претензій позивачем не надано, тому контролюючий орган правомірно дійшов висновку про те, що термін позовної давності виконання зобов`язань минув. Також перевіркою встановлено, що договори ТОВ Кам-мет з ТОВ Ангеліна-Мет , ФОП ОСОБА_6 укладені без мети настання реальних наслідків, тобто є фіктивними, оскільки по вказаних господарських операціях позивачем не представлено до перевірки первинних документів щодо визначення непридатності до використання придбаного у ТОВ Ангеліна-Мет обладнання та устаткування, не надано документів, які розкривають інформацію про зміст, кількісні та вартісні показники обсягу господарської операції, а також товарно-транспортні накладні, які є обов`язковим документом, якщо мають місце послуги з транспортування. З огляду на вказане, податкові повідомлення-рішення, що прийняті контролюючим органом на підставі акта перевірки, якою виявлено вищенаведені порушення позивачем вимог податкового законодавства, є правомірними та такими, що не можуть бути скасовані. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що поясненнями та документами, які були надані ТОВ Кам-мет під час проведення перевірки, підтверджується реальність здійснення господарських операцій з контрагентами, зокрема, з ТОВ ЛомТрейд , ТОВ Лом ресурс , ТОВ ВКФ Містраль , ТОВ Укр-Мет Альянс . Сам факт наявність кримінального провадження порушеного стосовно керівників вказаних товариств не дає підстав для висновку про нереальність господарських операцій, у зв`язку з чим підлягає перевірці доведеність кожного податкового правопорушення, тому необхідно здійснити комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, встановлених у рамках відповідного кримінального провадження. Щодо безнадійної заборгованості по господарських операціях з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Гама , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ Лідер ТМ та ТОВ Мет-Ком , то господарські операції з придбання металобрухту з вказаними контрагентами передбачають надання продавцем відповідних документів, серед яких і наявність банківського рахунку для здійснення перерахунку коштів, оскільки операції з оплати є безготівковими, тому, якщо такий рахунок не надавався, то здійснити перерахунок коштів ТОВ Кам-мет не мало можливості. Водночас, такі кошти ТОВ Кам-мет не може визначити як прибуток товариства, оскільки вказані контрагенти чи їх правонаступники можуть в будь-який час звернутися до ТОВ Кам-мет з вимогою про виплату коштів з пред`явленням відповідного банківського рахунку. Також помилковими є висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій ТОВ Кам-мет з ТОВ Ангеліна-Мет , оскільки відповідач не врахував, що ТОВ Кам-мет придбало за договором купівлі-продажу бувшого у вжитку обладнання №3010/17 у ТОВ Ангеліна-Мет товар, а не основні засоби. Крім того, між учасниками договору було підписано акт приймання-передачі на відповідальне зберігання, який не передбачав умови оплатності, оскільки придбане в якості металобрухту обладнання й так зберігалося на території товариства як фактично не придатне до використання. При цьому, у подальшому вказаний металобрухт був реалізований іншим контрагентам. Щодо господарських операцій з ФОП ОСОБА_6 , то позивач покликається на те, що товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки в їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник відповідача (апелянта) - Бондар О. М. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання 16 вересня 2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у судовому засіданні 12 серпня 2020 року не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обгрунтоване рішення, надав пояснення по суті апеляційних вимог, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Кам-мет є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість з 29 червня 2010 року.

У період з 22 липня 2019 року по 09 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС України в Івано-Франківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Кам-мет з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавств за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №742/09-19-14-01-01/36997876 від 16 серпня 2019 року (т.1, а.с.10 - 76).

Згідно з висновками акта №742/09-19-14-01-01/36997876 від 16 серпня 2019 року перевіркою встановлено порушення позивачем:

пп.14.1.11 п. 14.1 ст.4, п.44.1, п. 44.2, п.44.6 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), п.15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 року за №860/4153, п.3, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07 лютого 2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за №336/22868, п.5, п.7, п.8, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29 листопада 1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 року за №860/4153, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 "Зобов`язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31 січня 2000 року, ст.1, ст.4, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16 липня 1999 року, положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31 січня 2000 року, п.5, п.6, п.7, п.10, п.11, п.29 Положення (стандарт) бухгалтерського 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 року, пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп 2.4, пп 2.15, п. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1797980 грн, у тому числі: за 2016 рік - 146655 грн, за 2017 рік - 1526843 грн, за 2018 рік - 124482 грн;

п.198.6 ст. 198, ст.201.11 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із внесеними змінами та доповненнями), у результаті чого встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість в загальній сумі 28056 грн, у тому числі за січень 2018 року;

ст.168 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами і доповненнями) та пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в результаті чого не в повному обсязі нарахований військовий збір по фізичних особах за зданий (проданий) брухт чорних та кольорових металів у сумі 34414,41 грн;

п.176.2 ст.176 ПК України від 22 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку №1020 від 24 жовтня 2010 року, в частині відображення недостовірних даних у поданих розрахунках форми 1-ДФ за 4 квартал 2017 року, 2,3,4 квартали 2018 року, невідображення нарахування та виплати доходів фізичними особами за 2016-2018 роки.

На підставі акта перевірки №742/09-19-14-01-01/36997876 від 16 серпня 2019 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0007371411 від 17 вересня 2019 року, яким ТОВ Кам-мет визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 2247485,00 грн, з яких 1797980,00 грн за основним платежем та 449495,00 грн за штрафними санкціями (том 1, а.с.99-100);

№0007381411 від 17 вересня 2019 року, яким встановлено завищення від`ємного значення по податку на додану вартість в розмірі 28056,00 грн (том 1, а.с.101-102);

№0007391411 від 17 вересня 2019 року, яким до позивача застосовану штрафну санкцію в розмірі 510,00 грн з податку на доходи фізичних осіб за невідображення виплаченого доходу фізичним особам у даних 1-ДФ (том 1, а.с.104);

№0007401411 від 17 вересня 2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 59824,69 грн, з яких 34414,41 грн - основне зобов`язання, 25410,28 грн - штрафна санкція (том. 1, а.с.103).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено того факту, що господарські операції між ТОВ Кам-мет та ТОВ Лом ресурс , ТОВ Укр-Мет Альянс , ТОВ ВКФ Містраль , ТОВ ЛомТрейд , ТОВ Ангеліна-Мет , ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 не носили реального характеру, оскільки позивач надав первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують факт здійснення господарських операцій та постачання товару в межах здійснення своєї господарської діяльності. Також суд першої інстанції дійшов висновку про помилковість доводів відповідача про заниження позивачем доходу по кредиторській заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності, по ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Гама , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ Лідер ТМ та ТОВ Мет-Ком , оскільки строки виконання зобов`язань по господарських операціях з цими контрагентами не встановлювались, а тому викладені в акті перевірки висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, тому податкові повідомлення-рішення від 17 вересня 2019 року №0007371411, №0007381411, №0007391411, №0007401411 є протиправними та підлягають скасуванню.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

П.75.1 ст.75 ПК України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України передбачає, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.198.6 ст.198 ПК України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Ст.4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачає, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується, зокрема на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарської операції та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі (абзац другий); превалювання сутності над формою - операції обліковується відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (абзац сьомий).

Згідно з п.3 розділу III Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №1 фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою).

Положення (Стандартом) бухгалтерського обліку №15 Дохід , затверджене наказом Міністерства фінансів України №290 від 29 листопада 1999 року передбачає, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.7 цього Положення доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Згідно з ч.1,2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що правові наслідки у виді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2016 року між ТОВ Кам-мет (Постачальник) та ТОВ ЛомТрейд (Покупець) укладено договір №6-лт щодо постачання брухту відходів чорних металів. Згідно з видатковою накладною від 08 грудня 2017 року загальна сума реалізованого ТОВ Кам-мет брухту чорних металів ТОВ ЛомТрейд становить 467496,90 грн.

03 травня 2017 року між ТОВ Кам-мет (Постачальник) та ТОВ Лом ресурс (Покупець) укладено договір №К/15-15 щодо постачання брухту відходів чорних металів ДСТУ 4121-2002. На виконання умов вказаного договору щодо постачання брухту відходів чорних металів ТОВ Лом ресурс у період, що перевірявся контролюючим органом, перерахувало ТОВ Кам-мет 369989 грн.

07 листопада 2017 року між ТОВ Кам-мет (Постачальник) та ТОВ Укр-Мет Альянс (Покупець) укладено договір №07/11/17-01к щодо постачання брухту відходів чорних металів. Згідно з видатковими накладними від 11 грудня 2017 року та 23 грудня 2017 року загальна сума реалізованого ТОВ Кам-мет брухту чорних металів ТОВ Укр-Мет Альянс становить 867648 грн.

22 листопада 2016 року між ТОВ Кам-мет (Постачальник) та ТОВ ВКФ Містраль (Покупець) укладено договір №М-22/11/16 щодо постачання брухту чорних металів. Згідно з видатковими накладними від 02 березня 2017 року та 15 червня 2017 року загальна сума реалізованого ТОВ Кам-мет брухту чорних металів ТОВ ВКФ Містраль становить 682191,60 грн.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ ЛомТрейд , ТОВ Лом ресурс , ТОВ Укр-Мет Альянс , ТОВ ВКФ Містраль позивачем надано копії транспортних накладних, приймально-здавальні акти, видаткові накладні, додаткові договори, переписку про зміну реквізитів, договори про використання факсиміле, виписки по рахунках, які в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій ТОВ Кам-мет з вказаними контрагентами.

Крім того, як пояснив представник позивача, під час перевірки уповноваженій особі податкового органу надавалися пояснення та відповідні документи, а саме: приймально-здавальні акти та залізничні накладні, із змісту яких вбачається, що покупці - ТОВ ЛомТрейд , ТОВ Лом-ресурс , ТОВ ВКФ Містраль , ТОВ Укр-Мет Альянс на підставі договорів з компаніями, які здійснюють перевезення залізничним транспортом (трейдерами), укладали відповідні договори на перевезення. Тому згідно із залізничною накладною одержувачем металобрухту є компанія-трейдер, яка несе відповідальність за перевезення товару, а згідно з приймально-здавальним актом сторонами є компанії-трейдери та безпосередні покупці - одержувачі товару ТОВ ЛомТрейд , ТОВ Лом-ресурс , ТОВ ВКФ Містраль , ТОВ Укр-Мет Альянс . Проте, розрахунок за придбаний товар здійснювався з ТОВ Кам-мет , а за поставку товару - з компанією-трейдером.

Таким чином, покликання апелянта на те, що відомості, які містяться в первинних документах, не відображають виконання ТОВ Кам-мет зобов`язань за договорами не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки товарно-транспортні накладні, акт приймання-передачі, акти звірки та виписки по рахунках, видаткові накладні, специфікації, договори у повній мірі підтверджують товарність операцій.

Щодо доводів відповідача про факт наявності стосовно керівників ТОВ ЛомТрейд , ТОВ Лом-Ресурс , ТОВ ВКФ Містраль , ТОВ Укр-Мет Альянс кримінальних проваджень за ознаками вчинення ними кримінального правопорушення, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про їх необґрунтованість, оскільки сам факт наявності порушеного кримінального провадження не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого підлягає перевірці доведеність кожного податкового правопорушення і необхідно здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, встановлених в рамках відповідного кримінального провадження.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог ч.2 ст.77 КАС України, такого доказу, як вирок, ухвала надано не було.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого ст.74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження наявності рішення суду, яке набрало законної сили, про вчинення посадовими особами ТОВ ЛомТрейд , ТОВ Лом-Ресурс , ТОВ ВКФ Містраль , ТОВ Укр-Мет Альянс кримінальних правопорушень, що може мати безпосереднє значення для надання висновку щодо господарської діяльності ТОВ Кам-мет , в процесі судового розгляду справи відповідачем надано не було.

За таких обставин, відповідачем у ході судового розгляду справи не надано достатніх доказів щодо наявності в діях позивача ознак заниження інших доходів всього на суму 2387324,60 грн, як і не надано доказів узгодженості дій позивача з фіктивним суб`єктом підприємницької діяльності (покупцем).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2020 року у справі № 826/12625/17.

Щодо заниження ТОВ Кам-мет показників у рядку 2240 Інші доходи на загальну суму 1404083 грн в частині не відображення у складі доходів кредиторської заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності, а саме: за 2016 рік - 667239 грн, за 2017 рік - 523554 грн, та за 2018 рік - 213290 грн, по ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Гама , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ Лідер ТМ та ТОВ Мет-Ком , то колегія суддів зазначає таке.

Згідно з п.1 ст.260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ст.261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

П.6 ст.261 ЦК України передбачає, що за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, по господарських операціях з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Гама , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ Лідер ТМ та ТОВ Мет-Ком строки виконання зобов`язань не встановлювались.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем доходу по кредиторській заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності, по ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Гама , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ Лідер ТМ та ТОВ Мет-Ком є помилковими.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги те, що господарські операції позивача з придбання металобрухту з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Гама , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ Лідер ТМ та ТОВ Мет-Ком передбачали надання продавцем відповідних документів, серед яких і наявність банківського рахунку для здійснення перерахунку коштів, оскільки операції з оплати є безготівковими, тому, якщо такий рахунок не надавався, то здійснити перерахунок коштів ТОВ Кам-мет не мало можливості. Водночас, такі кошти ТОВ Кам-мет не могло визначити як прибуток товариства, оскільки вказані контрагенти чи їх правонаступники можуть в будь-який час звернутися до ТОВ Кам-мет з вимогою про виплату коштів з пред`явленням відповідного банківського рахунку.

Щодо господарських операцій ТОВ Кам-мет з ТОВ Ангеліна-Мет , то як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки №3110/17 від 31 жовтня 2017 року, на підставі якого ТОВ Кам-Мет придбало у ТОВ Ангеліна-Мет бувшого у вжитку обладнання на загальну суму 5000000,00 грн, в тому числі ПДВ - 833333,33 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Кам-мет придбало у ТОВ Ангеліна-мет металобрухт як частину комплексу - цукрового заводу в смт. Ланівці Тернопільської області. Цей завод на місці частинами вирізався та вивозився на площадку ТОВ Кам-Мет . Під час перевірки позивачем надано контролюючому органу акти на оприбуткування товарно-матеріальних цінностей в кількості 762231 кг з подальшим розшифруванням по виду чорних та кольорових металів.

З огляду на вказане, покликання відповідача, що проведеною перевіркою неможливо встановити вагу придбаного обладнання і устаткування, а, відповідно, і кількість металобрухту, яка би мала бути оприбуткована позивачем після розбирання, є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Також помилковими є доводи контролюючого органу про те, що в ході проведення перевірки позивачем не представлено документів щодо непридатності до використання придбаного у ТОВ Ангеліна-Мет бувшого у вжитку обладнання і устаткування, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо), як це передбачено п.41 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України 30 вересня 2003 року №561.

Так, п.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України 30 вересня 2003 року №561, основними засобами вважаються матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Оскільки ТОВ Кам-мет купувало металобрухт, а не агрегати чи механізми придатні для використання чи для їх подальшої реалізації, тому покликання відповідача на відсутність документів щодо непридатності до використання придбаного у ТОВ Ангеліна-Мет бувшого у вжитку обладнання і устаткування, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) є безпідставними.

Також не мають належного обґрунтування доводи відповідача, що позивачем під час перевірки не надано документів, які б підтверджували здійснення транспортування металобрухту від ТОВ Ангеліна-мет до ТОВ Кам-мет , оскільки, як встановлено під час перевірки та в ході судового розгляду справи, металобрухт перевозився власним автотранспортом та частково з використанням транспортних послуг ФОП ОСОБА_8 , що підтверджується договором перевезення вантажу від 12 грудня 2017 року, актами приймання-передачі робіт, платіжними дорученнями на оплату транспортних послуг.

Покликання відповідача про те, що в актах виконаних робіт ФОП ОСОБА_8 не вказано яким автомобілем здійснювались перевезення, найменування вантажу, вага вантажу, відстань від пункту навантаження до пункту розвантаження, не може бути достатньою підставою для висновку про заниження позивачем інших доходів на суму 5000000,00 грн, оскільки реальність здійснення вказаної господарської операції під сумнів не ставиться.

Крім того, відсутність у документах певних складових бухгалтерського обліку, недоліки їх форми та оформлення, не може бути обґрунтованою підставою для їх невизнання чи підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також наявними в матеріалах справи доказами спростовуються доводи відповідача про те, що між ТОВ Кам-мет та ФОП ОСОБА_9 укладені договори на перевезення без мети настання реальних наслідків, тобто є фіктивними.

Так, відповідно до договору про надання транспортних послуг від 01 листопада 2013 року, та договору від 02 жовтня 2014 року ФОП ОСОБА_9 надає позивачу послуги з перевезення за допомогою транспортних засобів, марки ЗІЛ д.н.з. НОМЕР_1 , ЗІЛ д.н.з. № НОМЕР_2 та ЗІЛ д.н.з. № НОМЕР_3 , що свідчить, що сторони співпрацюють протягом тривалого часу. Колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено вимоги відображати в актах виконаних робіт за допомогою якого саме транспортного засобу була надана послуга з перевезення.

Разом з тим, на підтвердження реальності господарської операції з ФОП ОСОБА_9 позивачем надано акти виконаних робіт та платіжні доручення.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем для перевірки товарно-транспортних накладних, то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що товарно-транспортні накладні є документами, які лише підтверджують транспортування/отримання товару, і за своїм змістом такі документи не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію стосовно їх перевезення і не є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що помилковими є висновки контролюючого органу про завищення ТОВ Кам-мет показників у рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) форми №2 Звіт про фінансові результати на загальну суму 414067 грн, оскільки наданими позивачем в якості письмових доказів документами підтверджується факт придбання позивачем побутового брухту від фізичних осіб в кількості 79720 кг.

Зокрема, відомості про приймання металів чорних, що містяться в матеріалах справи і надавалися для дослідження відповідачу при проведенні перевірки відповідають формі передбаченій для даного документа, а висновки відповідача, що ці відомості про приймання чорних металів повинні містити номери реєстраційних карток платників податків не узгоджується з вимогами законодавства, що регулює спірні правовідносини, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не доведено факту нереальності господарських операцій між ТОВ Кам-мет та ТОВ Лом ресурс , ТОВ Укр-Мет Альянс , ТОВ ВКФ Містраль , ТОВ ЛомТрейд , ТОВ Ангеліна-Мет , ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_8 , оскільки позивач надав первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують факт здійснення господарських операцій та постачання товару в межах здійснення своєї господарської діяльності; також є помилковими висновки відповідача про заниження позивачем доходу по кредиторській заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності, по ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Гама , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ Лідер ТМ та ТОВ Мет-Ком , оскільки строки виконання зобов`язань по господарських операціях з цими контрагентами не встановлювались. З огляду на вказане, оскільки викладені в акті перевірки висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, тому податкові повідомлення-рішення від 17 вересня 2019 року №0007371411, №0007381411, №0007391411, №0007401411 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі №300/2395/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула Судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 21 вересня 2020 року.