Ухвала

від 21.09.2020 по справі 336/376/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 336/376/19

пр. 1кс/336/687/2020

21 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву про самовідвід головуючого судді ОСОБА_3 по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказане вище кримінальне провадження було отримано у провадження Шевченківського районного суду м. Запоріжжя під головуванням судді ОСОБА_3 .

Своєю заявою від 21.09.2020 року головуючий суддя ОСОБА_3 заявила собі самовідвід, мотивуючи це тим, що адвокат ОСОБА_5 , яка здійснює захист прав та інтересів ОСОБА_4 на підставі ордеру про надання правової допомоги та договору про надання правничої допомоги від 30.03.2020 р., тривалий час з 09 квітня 2010 року по 15 березня 2019 рік працювала помічником судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 .

В порядкуч.1ст.107КПК Українирішення профіксацію судовогорозгляду за допомогою технічних засобів слідчим суддею не приймалося.

Перевіривши заяву та доводи заявника наданими матеріалами, суддя дійшов висновку про те, що подана заява про відвід підлягає задоволенню.

Стаття 75 ч.1 п.4 КПК України виключає можливість судді брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, доки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Суддею встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя під головуванням судді ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Натепер адвокат ОСОБА_5 здійснює захист прав та інтересів ОСОБА_4 на підставі ордеру про надання правової допомоги та договору про надання правничої допомоги від 30.03.2020 р.

При цьому, адвокат тривалий час з 09 квітня 2010 року по 15 березня 2019 рік працювала помічником судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 , а остання зазначає, що хоча 15 березня 2019 року ОСОБА_5 й була звільнена з посади помічника судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, але продовжує підтримувати з ОСОБА_3 приятельскі стосунки.

А перелічені обставини викликають сумніви у неупередженості судді ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про те, що в даному випадку правомірним і доцільним буде задовольнити самовідвід судді з метою виключення будь-яких сумнівів в неупередженості судді при розгляді вказаної справи.

На підставі ст.3 ст.35, ст.ст. 75, 80, 309, 395 КПК України,ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя -

У Х В А Л И В:

Задовольнитизаяву про самовідвід головуючого судді ОСОБА_3 по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Ухвала не оскаржується та підлягає негайному виконанню .

Суддя ОСОБА_1