Рішення

від 10.09.2020 по справі 914/372/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 Справа № 914/372/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька гуртівня» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллєтов» , смт. Новий Яричів Львівської області

про стягнення 298 375, 70 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Полюхович Х.М.

За участю представників:

від позивача: Галайський О.В. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька гуртівня» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллєтов» про стягнення 298 375, 70 грн на підставі договору № 2201/18 від 22.01.2018.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 03.03.2020 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у них.

У судовому засіданні 10.09.2020 представник позивача зазначив, що при підготовці до розгляду справи по суті, таким виявлено помилки в розрахунку пені, тому позов просив задоволити частково, враховуючи суми, періоди нарахування пені такі ж, як і при нарахуванні 3% річних та шестимісячний строк нарахування.

Крім того, зазначив, що докази, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу будуть подані впродовж 5 днів після прийняття судового рішення.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Слід зазначити, що поштова кореспонденція скеровувалась судом на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернута відділенням поштового зв`язку із зазначенням причин: «за закінченням встановленого строку зберігання» .

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, позивач скеровував на адресу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллєтов» копії позовної заяви, первинних документів щодо обставин справи, копії ухвал про відкриття провадження у справі та виклик відповідача у наступне судове засідання, однак такі також не вручено адресату.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Однак, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

З огляду на викладене, відповідач є належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.

Суд оглянув оригінали документів, долучених до позову та встановив їх відповідність наявних у матеріалах справи копіям.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору поставки № 2201/18 від 22.01.2018 в частині оплати за поставлений товар в розмірі 221 206, 61 грн. Також за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 5 882, 83 грн 3% річних, 3 720, 81 грн інфляційних втрат та на підставі п. 5.3 договору 67 565, 45 грн пені.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

22 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька гуртівня» (Продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Паллєтов» (Покупець) уклали Договір поставки № 2201/18, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов`язується відпустити Покупцеві лісоматеріали листяні та хвойні. Номенклатура, обсяг реалізації та ціна реалізації встановлюється шляхом узгодження сторін та визначаються у видаткових накладних на кожну партію товару (а.с. 8).

Завантаження товару (продукції), доставка товару зі складу Продавця до складу Покупця відбувається силами і за рахунок Продавця (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору Продавець зобов`язується надати Покупцеві перехідні документи на лісоматеріали, а саме: ТТН (два примірника), видаткову накладну (два примірника). Покупець зобов`язується повернути один підписаний примірник ТТН та один підписаний примірник видаткової накладної протягом 3 робочих днів після їх отримання.

Згідно з п. 2.3 Договору Покупець зобов`язується провести оплату згідно наданих рахунків шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця протягом 3 банківських робочих днів після розвантаження лісоматеріалів на складі Покупця.

Відповідальність сторін передбачена у 5 розділі Договору, зокрема, у п. 5.3. зазначено, що у випадку порушення строку оплати, Продавець має право стягнути штраф у розмірі 1% від несплаченої суми за кожний прострочений день понад встановлених термінів, визначених у п. 2.3.

На виконання умов договору позивач поставив у 2019 році відповідачу продукцію на загальну суму 361 636, 61 грн, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними від 17.01.2019 на суму 48 600, 00 грн, від 11.03.2019 на суму 59 400, 00 грн, від 20.03.2019 на суму 56 430, 00 грн, від 11.04.2019 на суму 49 200, 00 грн, від 18.04.2019 на суму 47 515, 20 грн, від 27.05.2019 на суму 51 291, 41 грн та від 05.06.2019 на суму 49 200, 00 грн (а.с. 9-22).

Відповідач оплатив позивачу 140 430, 00 грн із зазначенням призначень платежів, що підтверджується банківськими виписками про рух коштів (а.с. 23-25).

Накладні підписані представниками обох сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб сторін договору.

Сторонами підписано також акт звірки взаємних розрахунків за 2 квартал 2019 року, в якому відображена заборгованість відповідача перед позивачем на суму 221 206, 61 грн (а.с. 27).

Позивач скерував на адресу відповідача претензію № 10/10/19 від 10.10.2019 щодо сплати 221 206, 61 грн заборгованості, однак відповіді на неї матеріали справи не містять (а.с. 28-29).

Отже, позивач просив стягнути з відповідача 221 206, 61 грн основної заборгованості, 5 882, 83 грн 3% річних, 3 720, 81 грн інфляційних втрат та 67 565, 45 грн пені.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання договору поставки №2201/18 від 22.01.2018 позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму, зазначену в накладних - 361 636, 61 грн, з яких 140 430, 00 грн відповідачем оплачені.

За умовами договору (п. 2.3) відповідач мав оплатити поставлену продукцію протягом 3 банківських робочих днів після розвантаження лісоматеріалів на складі Покупця.

Однак матеріали справи не містять доказів повної оплати поставленої продукції відповідачем, тому позивачем правомірно заявлено до стягнення 221 206, 61 грн основної заборгованості.

Щодо заявленої до стягнення пені.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення зобов`язання.

У п. 5.3. договору зазначено, що у випадку порушення строку оплати, продавець має право стягнути штраф у розмірі 1% від несплаченої суми за кожний прострочений день понад встановлених термінів, визначених у п. 2.3 договору.

З позовної заяви вбачається, що позивачем здійснено на підставі п. 5.3 договору розрахунок пені за несвоєчасну сплату коштів, застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ.

Проаналізувавши вказаний пункт договору судом встановлено, що незважаючи на те, що сторонами названо санкцію - штраф, правовою природою нарахування такої є пеня, оскільки саме вона передбачає нарахування за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що такий є не правильним. Наведені періоди прострочення та суми заборгованості у таблиці з назвою "боргові періоди" та у самому розрахунку різняться, у таких не враховано часткові оплати та шестимісячний строк нарахування санкції. У судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення щодо зазначених помилкових вихідних даних та просив стягнути пеню по спірних накладних в межах шестимісячного строку нарахування.

Здійснивши розрахунок пені щодо кожної поставки окремо, враховуючи часткові оплати, шестимісячний строк нарахування, судом встановлено, що до стягнення підлягає 47 622, 94 грн пені.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 720, 81 грн інфляційних втрат та 5 882, 83 грн 3% річних, нарахованих за кожною накладною окремо.

Нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем нараховано інфляцію, у тому числі і на місяці, в яких не існувала заборгованість повний місяць.

Здійснивши власний розрахунок, судом встановлено, що до стягнення підлягає 2 571, 12 грн інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що такий є правильним.

Враховуючи викладене, до стягнення підлягає 221 206, 61 грн основного боргу, 47 622, 94 грн пені, 2 571, 12 грн інфляційних втрат та 5 882, 83 грн 3% річних.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ГПК України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Судові витрати.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Паллєтов (місцезнаходження: 80645, Львівська область, Кам`янка-Бузький р-н, селище міського типу Новий Яричів, вул. Міцкевича, будинок 60, ідент. код: 38716947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Галицька гуртівня (місцезнаходження: 79049, місто Львів, вул. Вернадського, будинок 8, ідент. код: 02771859) 221 206, 61 грн основного боргу, 47 622, 94 грн пені, 2 571, 12 грн інфляційних втрат, 5 882, 83 грн 3% річних та 4 159, 25 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 21.09.2020.

Суддя Галамай О.З.