Рішення

від 21.09.2020 по справі 917/1006/20

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2020 Справа № 917/1006/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд м. Кременчук"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні Енергетичні Системи"

про стягнення 181477, 44 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд м. Кременчук" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні Енергетичні Системи" про стягнення 181477,44 грн. згідно договору підрядних робіт № 09/07 від 09.07.2019р., у тому числі: 158480,00 грн. - основного боргу, 14457,54 грн. - пені, 3776,84 грн. - 3% річних, 4763,06 грн. інфляційних; а також 2722,16 грн. судових витрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи з буріння свердловини.

Відповідач у відзиві (вхід. № 8781 від 17.08.2020) проти позову заперечує, посилаючись на те, позивач при обрахуванні суми основного боргу та штрафних санкцій не врахував платіж у сумі 10000,00 грн. за платіжним дорученням № 1234 від 22.05.2020р., платіж у сумі 40000,00 грн. за платіжним доручення № 1325 від 24.07.2020р., платіж у сумі 10000,00 грн. за платіжним доручення № 1275 від 13.08.2020р.; в договорі передбачено можливість вирішення спору мировою угодою; з 17.03.2020 набрав чинності Закон України №530-ХІІ, яким до переліку форс-мажорних обставин включено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України (а.с.45).

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 9280 від 30.08.2020) зазначив, що відповідачем після подання позовної заяви було сплачено 40000,00 грн. - 24.07.2020р., 10000,00 грн. - 13.08.2020; претензію відповідачу було направлено 21.02.2020 та отримано відповідачем 25.02.2020, тобто до введення карантину; підставою направлення претензії була несплата виконаних позивачем робіт за договором у серпні 2019 (а.с.51-52).

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли, строки для їх подання закінчилися.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2020р. даний позов було передано на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.16).

Ухвалою господарського суду від 25.06.2020р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків (а.с.18-19). Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.25-30).

Ухвалою суду від 29.07.2020 року відкрито провадження у справі № 917/1006/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.36-37).

Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 30.07.2020р. та наданими поясненнями по суті справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч.5 ст.252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд м. Кременчук" (позивачем, підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексні Енергетичні Системи" (відповідачем, замовником) укладено договір підрядних робіт № 09/07 від 09.07.2019р. (далі - Договір); (а.с.7-9).

Відповідно до п.1.1 Договору відповідач, як замовник, доручає, а позивач (підрядник) зобов`язується виконати буріння свердловин для влаштування пальової основи на об`єкті: Реконструкції системи паро забезпечення заводу з монтажем когенераційної установки потужністю 13,315 МВт на ТОВ Бандурський масло екстракційний завод за адресою: с. Бандурка, Первомайського району, Миколаївської області .

Відповідно до п.2.1 Договору ціна договору (вартість робіт по цьому договору) згідно з договірною ціною (Додаток № 1) визначається виходячи з вартості буріння свердловин, яка становить: буріння свердловини - 120 грн. за 1п/м з ПДВ 20%.

Згідно з п. 2.2. Договору договірна ціна на виконання робіт є динамічна і визначається на основі проектно-кошторисної документації та рахунків підрядника.

Згідно з п. 2.3. Договору вартість робіт (договірна ціна) за погодженням сторін може уточнюватися шляхом укладання додаткових угод, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 5.1. Договору підрядник виконує роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та будівельних форм і правил, забезпечує своєчасне ведення виконавчої документації.

Згідно з п. 6.1. Договору замовник перераховує підряднику аванс в сумі 100000,00 грн. з ПДВ 20% на протязі 3 робочих днів з моменту підписання договору.

Згідно з п. 6.2. Договору подальше фінансування виконаних робіт здійснюється на підставі підписаного сторонами акту за формою № КБ-2в і довідки форми № КБ-3 з урахуванням перерахованого авансу на протязі 15 банківських днів.

Згідно з п. 6.3. Договору розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення, кінцевий розрахунок за виконані роботи з підрядником здійснюється по договору протягом 5 днів з моменту підписання актів виконання робіт.

Згідно з п. 8.3. Договору замовник, в разі порушення строків здійснення розрахунків, сплачує підряднику за кожен день такого прострочення, суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (станом на день остаточного розрахунку) від загальної вартості робіт (ціни договору), зазначеної у п.2.1 договору.

Згідно з п. 9.2. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання.

Як свідчить двостороннє підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) за серпень 2019 р. позивач виконав передбачені в Договорі роботи на суму 268480,00 грн . Виконані позивачем роботи прийняті відповідачем без зауважень (а.с.11).

Сторонами також підписано довідку форми № КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2019р. на суму 268480,00 грн . (а.с.10).

Позивач у позові зазначає про те, що відповідач за виконані роботи розрахувався частково - на суму 110000,00 грн., а саме: 09.07.2019 відповідачем було сплачено 100000,00 грн. - авансовий платіж згідно договору, та 22.05.2020р. - 10000,00 грн., що підтверджується виписками банку по особовому рахунку позивача (а.с.27-28).

Станом на дату складання позовної заяви відповідачем не було сплачено 158480,00 грн.

Посилання відповідача на те, що позивач не врахував платіж у сумі 10000,00 грн. за платіжним дорученням № 1234 від 22.05.2020р., є безпідставним, оскільки цей платіж було враховано позивачем у позові при визначенні суми боргу.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив 50000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1325 від 24.07.2020р. на суму 40000,00 грн. та № 1275 від 13.08.2020р. на суму 10000,00 грн. (а.с.45, 46).

Зазначене свідчить про відсутність предмету спору між сторонами в цій частині, що є підставою для закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 50000,00 грн. основного боргу згідно з п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Отже, залишок основного боргу становить 108480,00 грн.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст. 193 Господарського кодексу встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів оплати залишку боргу в сумі 108480,00 грн. відповідач суду не надав.

Подані до суду договір та інші первісні бухгалтерські документи сторонами не оспорюються, доказів визнання їх недійсними сторони суду не подали і на них під час розгляду справи не посилалися.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 108480,00 грн. основного боргу за виконані роботи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Заперечення відповідача проти позову з підстав невиконання зобов`язань внаслідок форс-мажорних обставин у вигляді введення карантину на території України, що є наслідком звільнення від відповідальності, судом визнаються необґрунтованими з таких мотивів.

В ст. 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В ч.1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно п.7.2.6 Договору за порушення умов цього Договору винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно п.7.2.7 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за Договором, якщо вони є наслідком форс-мажорних обставин (стихійне лихо, пожежа, інші непереборні природні явища, що не залежать від волі сторін).

В ст. 14-1 Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні (від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР; зі змінами, внесеними згідно із Законом № 530-IX від 17.03.2020 ) вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч.2 ст. 14-1 Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні ).

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні, сторона яка посилається на дію форс-мажорних обставин повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом .

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України шляхом видачі сертифіката. Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), із зазначенням компетенції ТПП України та регіональних ТПП, форми заяви, необхідних документів, строків видачі сертифікату тощо, визначено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який затверджено рішенням президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5).

Матеріали справи не містять підтверджуючих документів про наявність обставин, що звільняють відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язання. Таких документів відповідачем до суду надано не було.

Згідно з п.6.2.договору розрахунки проводяться на протязі 15 банківських днів на підставі підписаного сторонами акту. Отже, кінцевим строком оплати товару є 20.09.2019р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено карантин з 12.03.2020 на усій території України.

Таким чином, на дату введення карантину відповідач вже мав провести розрахунок за виконані роботи. Тому посилання відповідача на те, що впровадження карантину перешкоджало йому виконати його зобов`язання за Договором є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що заявлені до стягнення 3 % річних та інфляційні не є штрафними санкціями у розумінні закону.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що замовник, в разі порушення строків здійснення розрахунків, сплачує підряднику за кожен день такого прострочення, суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (станом на день остаточного розрахунку) від загальної вартості робіт (ціни договору), зазначеної у п.2.1 Договору.

Позивачем нараховано 14457,54 грн. пені за період 05.01.2020р. - 05.06.2020р.

Проте, позивач при нарахуванні пені не враховав, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В п.6.2 Договору встановлено, що фінансування виконаних робіт здійснюється на підставі підписаного сторонами акту за формою № КБ-2в і довідки форми № КБ-3 з урахуванням перерахованого авансу на протязі 15 банківських днів.

В акті здачі-приймання виконаних робіт за серпень 2019 не вказана дата підписання акта, отже суд враховує останній день серпня - 31.08.2019р. За умовами п.6.2.договору оплата на протязі 15 банківських днів закінчується 20.09.2019р., а прострочення платежу починається з 21.09.2019р.

Отже, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України кінцевим строком нарахування пені є 21.03.2020.

Таким чином в межах заявленого періоду, правомірним є нарахування пені за період 05.01.2020р. - 21.03.2020р. За цей період сума пені становить 8313,52 грн. В цій частині позовні вимоги задовольняються судом.

Вимоги про стягнення пені в іншій частині суд відхиляє за їх безпідставністю.

Позивач заявив 3776,84 грн. - 3% річних за період 21.09.2019р. - 05.06.2020р. та 4763,06 грн. інфляційних за період вересень 2019р. - квітень 2020р.

Суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Після проведення перевірки розрахунку судом встановлено, що належна до стягнення сума інфляційних за період 01.10.2019 - 30.04.2020 становить 3558,79 грн.

В цій частині позовні вимоги задовольняються судом. Вимоги про стягнення інфляційних в іншій частині суд відхиляє за їх безпідставністю.

Після перевірки правильності нарахування 3% річних, судом встановлено, що 3% річних за період 21.09.2019 - 05.06.2020 становить 3569,13 грн. Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення 3% річних судом відхиляються за їх безпідставністю.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 2722,16 грн. судового збору за платіжним дорученням № 3931 від 09.06.2020р. (а.с.5). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 10.06.2020р. (а.с.17).

Відповідно до ст. 129 ГПК України вказані судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в межах мінімальної ставки судового збору. Судовий збір пропорційно вимог, по яким закрито провадження у справі, підлягає поверненню позивачу після подання відповідної заяви згідно зі ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. 252, 231, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні Енергетичні Системи" (вул. Автобазівська, буд. 3 Б, м. Полтава, Полтавська область, 36008; ідентифікаційний код 40149677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд м.Кременчук" (вул. Ярмаркова, буд. 35, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 39264510) 108480грн. 00 коп . основного боргу, 8313грн. 52 коп . пені, 3569грн. 13 коп . - 3 % річних, 3558грн. 79коп . інфляційних, 2102грн. 00 коп . - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 50000,00 грн. основного боргу.

4. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області.

Дата складення повного судового рішення: 21.09.2020

Суддя Т. М. Безрук