Рішення

від 03.09.2020 по справі 597/867/20

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №597/867/20

Провадження №2-а/597/25/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2020 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Дудяка С.В.

за участі:

секретаря судового засідання Богдана В.М.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки Бурика О.М.

представників відповідача Корнацької Г.М., Недогоди О.М., Чабан М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики, в порядку визначеному главою одинадцятою параграфом другим кодексу адміністративного судочинства України, з повідомленням (викликом сторін) адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 - Бурика Олега Манолійовича до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Торськівської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивачка разом із своїм представником в позовній заяві та в судовому засіданні просять скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Торськівської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області від 12.06.2020 року про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП і справу про адміністративне правопорушення закрити.

При цьому позивачка та її представник покликаються на те, що позивачка не згідна з постановою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладеним стягненням у виді 340 гривень штрафу в дохід держави, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та розгляді справи не встановлено, чи являється ОСОБА_1 власником будинковолодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , чи являється камінь висипаний на протилежному боці вулиці її власністю, та не вказано, які саме норми і правила благоустрою території населеного пункту нею порушено. Крім цього, за твердженнями позивачки та її представника, справу розглянуто пока межами строку, визначеного ст.38 КУпАП.

Тому, з мотивів наведених вище, позивачка та її представник вважають оскаржувану постанову незаконною, просять даний позов задоволити в повному обсязі, скасувати постанову та закрити провадження у справі.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та просять його задоволити.

Ухвалою суду 21.07.2020 року про відкриття провадження у справі відповідачу надано строк для подання відзиву на даний позов та роз`яснено наслідки його неподання без поважних причин.

Відповідач відзиву на даний позов у визначений судом строк не подав, в судовому засіданні представники відповідача Корнацька Г.М., Недогода О.М. та Чабан М.В. позову не визнали.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України iaiiaaiiy noa'?eoii aeaaieo iiaiiaa?aiu a?aceao ia iicia aac iiaa?ieo i?e?ei ii?a aooe eaae?o?eiaaii noaii ye aeciaiiy iiciao.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки слід задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що 12.06.2020 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Торськівської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, без номера, якою позивачку ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340 гривень за порушення норм і правил у сфері благоустрою населеного пункту.

Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки спір між сторонами має ознаки публічного, то вирішення такого спору проводиться за правилами КАС України.

Відповідно до вимог ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.

Так, ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до положень ст.218 ч.2 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, статтями, 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 212-1 цього Кодексу.

Згідно зі ст.280 КУпАП - орган (посадов а особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ст.252 КУпАП - орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів суд не має підстав для висновку, що при притягненні позивачки до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

До такого висновку суд дійшов з врахуванням наведених нижче обставин.

Так, згідно вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ч.1, 2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На обов`язковості застосування судами вказаної правової позиції неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постанові від 27.06.2019 року у справі №560/751/17, адміністративне провадження №К/9901/2047/18 колегія суддів Касаційного адміністративного суду зауважила, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов`язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача відповідно до ст.71 ч.2 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень. Помилковим є висновок про зобов`язання, виключно, скаржника надати докази відсутності порушення ним правил дорожнього руху, переклавши, тим самим, обов`язок доказування, регламентований ст.71 ч.2 КАС України, з відповідача на позивача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами фактів порушення позивачкою норм і правил у сфері благоустрою населеного пункту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем, всупереч вимог ст.77 ч.2 КАС України, факти порушення позивачкою норм і правил у сфері благоустрою населеного пункту та правомірність винесення оскаржуваної постанови уповноваженим на те органом не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надано. За таких обставин факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, є не доведеним.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів спростування позовних вимог позивачки, позовні вимоги про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, законними, тому суд дійшов до висновку про їх задоволення.

Крім цього, суд наголошує, що відповідно до вимог ст.38 ч.1 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Протокол про адміністративне правопорушення, серії ГР №025049 відносно ОСОБА_1 за ст.152 КУпАП ДОП Заліщицького ВП Грущаком А.О. складено 06.02.2020 року, а розглянуто адміністративною комісією при виконавчому комітеті Торськівської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області лише 12.06.2020 року, тобто більше ніж через два місяці.

Відповідно до положень ст.247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з цим постанова в справі про адміністративне правопорушення, без номера, від 12.06.2020 року відносно позивачки є незаконною і вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Вирішуючи питання розподілу між сторонами судових витрат по справі, суд враховує те, що позивачка не понесла судових витрат, оскільки звільнена від сплати судового збору при поданні даної заяви до суду, відповідач теж не поніс судових витрат по даній справі, тому їх слід компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Керуючись ст.ст.218 ч.2, 287, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.77, 139, 143, 159, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позов представника ОСОБА_1 - Бурика Олега Манолійовича до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Торськівської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволити повністю.

Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Торськівської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області від 12.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП скасувати і справу про адміністративне правопорушення закрити.

Судові витрати по справі компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 11.09.2020 року.

Суддя

С. В. Дудяк