Постанова

від 15.09.2020 по справі 452/1079/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 452/1079/17 Головуючий у 1 інстанції: Карнасевич Г.І.

Провадження № 22-ц/811/4134/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Савуляка Р.В.,

секретаря Матяш С.І.

з участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , представника відповідача Ралівської сільської ради Вагурака І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2019 року в складі судді Карнасевич Г.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи Самбірський районний відділ Львівської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , ОСОБА_5 про визнання незаконним і скасування рішень Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області та скасування державної реєстрації,-

встановила:

У квітні 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, Управління Держгеокадастру в Самбірському районі про визнання незаконними і скасування рішень Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Вимоги обгрунтовувала тим, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.02.2003, виданого державним нотаріусом Самбірської державної нотаріальної контори за реєстром № 2 - 93, згідно Державного акту серії ЯА № 209778 належить земельна ділянка площею 0,2405 га, розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої "для обслуговування житлового будинку".

З відповіді Ралівської сільської ради за № 574 від 04.08.2016 їй стало відомо, що 06.06.2013 рішенням сесії сільської ради № 23 ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі орієнтовною площею 0, 25 га за рахунок земель громадської та житлової забудови для ОЖБ по АДРЕСА_2 та наступним рішенням за № 72 від 06.05.2016 затверджено цю документацію, вирішено ОСОБА_3 передати у власність земельну ділянку площею 0, 2136 га для ОЖБ по АДРЕСА_2 , внаслідок чого незаконно захоплено частину її земельної ділянки площею 0, 2405 га по АДРЕСА_1 в цьому населеному пункті. Площа захопленої ділянки становить 0,0692га, вважає, що оскаржувані рішення, на підставі яких за ОСОБА_3 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, Ралівська сільська рада прийняла з порушенням ст. 140, ст. 149 ЗК України.

Згоди на часткове вилучення частини своєї земельної ділянки для ОСОБА_3 вона не давала, земельна ділянка перебуває у її приватній власності з 2004 року.

Земельна ділянка відповідача з кадастровим номером 4624287200:01:011:0679 по АДРЕСА_2 незаконно зареєстрована у державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 28.11.2003 Самбірським районним відділом Львівської регіональної філії Центру ДЗК. До матеріалів справи долучена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (кадастровий номер 4624287200:01:011:0679), розроблена у 2013 році Самбірським РВ. ЦДЗК , яка не відповідає вимогам закону України Про землеустрій . В документації відсутні дані сільської ради про те, якою земельною ділянкою користується ОСОБА_3 , відсутній акт передачі межових знаків, на кадастровому плані не вказані суміжні землекористувачі (зокрема, не вказана її земельна ділянка), тобто кадастровий план не відповідає вимогам ч. 1 ст. 34 Закону України "Про державний земельний кадастр", не встановлені межові знаки на місцевості.

Вважає, що викладені вище обставини свідчать про незаконність прийнятих оскаржуваних рішень, які підлягають скасуванню, як і реєстрація речового права у реєстрі речових прав на нерухоме майно та державному земельному кадастрі на земельну ділянку з кадастровим номером 4624287200:01:011:0679 по АДРЕСА_2 .

Провести реєстрацію в Державному земельному кадастрі своєї земельної ділянки вона

немає можливості, оскільки в ньому міститься інформація про земельну ділянку відповідача ОСОБА_3 з кадастровим номером 4624287200:01:011:0679.

З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила визнати незаконним і скасувати рішення Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області № 23 від 06.06.2013р. Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_3 ; визнати незаконним і скасувати рішення Ралівської сільської ради Самбірського району Львівськоїобласті № 72 від 06.05.2016р. Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж (відновлення) меж земельноїділянки в натурі гр. ОСОБА_3 для ОЖБ ; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_3 з кадастровим номером 4624287200:01:011:0679 по АДРЕСА_2 в Державному земельному кадастрі, скасувати всі записи в Поземельній книзі на дану земельну ділянку і зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області внести до Державного земельного кадастру відомості про скасування всіх записів в Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 4624287200:01:011:0679 по АДРЕСА_2 .

Оскаржуваним рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2019 року позов задоволено.

Визнано незаконним і скасовано рішення Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області № 23 від 06.06.2013р. Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_3 .

Визнано незаконним і скасовано рішення Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області № 72 від 06.05.2016р. Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж (відновлення) земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку .

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_3 з кадастровим номером 4624287200:01:011:0679 по АДРЕСА_2 в Державному земельному кадастрі, скасовано всі записи в Поземельній книзі на дану земельну ділянку і зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області внести до Державного земельного кадастру відомості про скасування всіх записів в Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 4624287200:01:011:0679 по АДРЕСА_2 .

Скасовано державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 4624287200:01:011:0679 по АДРЕСА_2 і скасовано запис про право власності № 14696544 про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 4624287200:01:011:0679 по АДРЕСА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведену державним реєстратором Поліщак М.В.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_3 , вважає, що ухвалюючи таке суд допустив порушення та неправильне застосування норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02.03.2012 на праві власності належить житловий будинок в АДРЕСА_2 .

Рішенням Ралівської сільської ради Самбірського району від 06.06.2013 № 23 йому, як власнику житлового будинку, надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі орієнтованою площею 0,25 га за рахунок земель громадської та житлової забудови, які перебувають у користуванні ОСОБА_3 для обслуговування житлового будинку.

На підставі даного рішення за заявою ОСОБА_3 від 01.08.2013 виготовлена технічна документація із землеустрою, яку суд першої інстанції досліджував. Зазначає, що ОСОБА_1 власручним підписом в акті встановлення та узгодження меж погодила межу із земельною ділянкою ОСОБА_3 кадастровий номер 4624287200:001:011:0679, а на сесії Ралівської сільської ради повідомила, що претензій до ОСОБА_3 з приводу межі не має.

В судовому засіданні допитаний представник Львівської регіональної філії ДП Центр державного земельної кадастру ОСОБА_6 пояснив, що обміри по технічній документації на площу 0,213 га робив по фактичному користуванні земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

При цьому, технічна документація на замовлення ОСОБА_3 є новою та відмінною від тої, яка виготовлялася батьком відповідача, на підставі якої був виданий Державний акт на право приватної власності на землю, який в подальшому був визнаний недійсним в судовому порядку.

Рішенням Ралівської сільської ради № 72 від 06.05.2016 затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки натурі на замовлення ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2136 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_2 кадастровий номер 4624287200:001:011:0679, та вказана земельна ділянка площею 0,213 га передана у власність ОСОБА_3 .

Таким чином, висновки суду про те, що формування земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 відбулося по старій технічній документації, яка виготовлялася його покійним батьком, не відповідає дійсності, тому ОСОБА_3 не вчиняючи жодних порушень земельного законодавства, відповідно до ст. 118 ЗК України набув у власність земельну ділянку.

При цьому, технічну документацію ОСОБА_1 , згідно з поясненнями представника Самбірського районного відділу Львівської регіональної філії Центра ДЗК, розроблено по існуючій огорожі, яку вона встановляла.

Зазначаючи, що земельна ділянка відповідача накладається на земельну ділянку позивача, суд покликався на відомості з Публічної кадастрової карти, технічну документацію, інформацію Державного земельного кадастру, однак такі за своєю суттю не можуть підтверджувати накладення земельних ділянок, а навпаки спростовують такий факт, оскільки у Публічну кадастрову карту вноситься інформація про сформовану вільну земельну ділянку без жодних накладень.

Позивачка не скористалася правом на проведення відповідної судово-земельної експертизи, при цьому таке право судом роз`яснювалося.

Вважає, що ОСОБА_1 не довела порушення свого права з боку відповідача, оскільки на Публічній Кадастровій карті України відображені дві окремі земельні ділянки з різними кадастровими номерами, а право власності на земельну ділянку її ніхто не позбавляв.

Просить скасувати рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

23.01.2020 на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи із такого.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглядаючи даний спір та перевіряючи законність оскаржуваного рішення згідно вимог ЦПК України, судова колегія виходить з наступного.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (ст. 41).

Згідно із ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Частиною 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Згідно ст. 317, 319 ЦК України, передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним, зазначене узгоджується із способом захисту цивільного права.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст. 21 ЦК України).

Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Судом першої інстанції встановлені такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивачці ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.02.2003, виданого державним нотаріусом Самбірської державної нотаріальної контори за реєстром № 2 - 93, належить земельна ділянка площею 0,2405 га, розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку, яку вона набула у власність після смерті своєї мами ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06.12.2004 Ралівська сільська рада видала позивачці ОСОБА_1 . Державний акт серії ЯА №209778 на підставі рішення сесії цієї ради №9 від 25.03.2004р. на земельну ділянку, кадастровий номер 4624287200:01:001:0201, площею 0,2405га, яка розташована в АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування житлового будинку.

Відповідач ОСОБА_3 є власником житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 березня 2012 року після смерті батька ОСОБА_8 .

За життя батьку відповідача ОСОБА_8 16 травня 2005 року видано два Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯА №418840 на підставі рішення Ралівської сільської ради №10 від 24.0.2004 року на земельну ділянку розміром 0,2500га. в с. Ралівка Самбірського району для ОЖБ (кадастровий номер земельної ділянки 4624287200:01:001:0203) та серії ЯА №418841 на земельну ділянку площею 0,1356га в с. Ралівка Самбірського району для ОСГ, яка фактично складається з двох ділянок розміром 0,0744га (діл.1).та 0,0612га (діл. №2), кадастрові номери яких відповідно 4624287200:01:001:0204 та 4624287200:1 о:001.0017.

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 лютого 2013 року визнано недійсним рішення Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області №10 від 23.04.2004 частині передачі у приватну власність ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,40 га, з яких 0, 14 га - для ОЖБ та 0,26 га - для ведення ОСГ і скасовано два державні акти на право власності на земельну ділянку, видані на його ім`я: серії ЯА №418840 площею 0,2500 га для ОЖБ та серії ЯА № Ю 418841 площею 0,1356 га, ОСГ, яка, в свою чергу, складалась з двох ділянок: № НОМЕР_1 площею 0, 0741 га та НОМЕР_2 площею 0, 0612 га.

Після скасування Державних актівна право власності на землю ОСОБА_8 позивачка звернулась до Львівської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру для відновлення меж її земельної ділянки.

В процесі виготовлення технічної документації на земельну ділянку дізналася про зміну конфігурації ділянки шляхом зміщення в сторону до сусіда і зміни кутів, внаслідок чого ділянка не відповідала тій формі, що було відображено в Державному акті на земельну ділянку серії ЯА № 209778 від 06.12.2004.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2015 зобов`язано Державне підприємство Центр державного земельного кадастру в особі Львівської регіональної філії Самбірський районний виробничий відділ виготовити технічну документацію на її земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відповідно до плану, зазначеному у Державному акті на земельну ділянку серії ЯА № 209778 від 06.12.2004.

Під час розгляду справи адміністративним судом встановлено, що виготовлений кадастровий план земельної ділянки позивачки не відповідає в промірах у державному акті серії ЯА № 209778, зокрема проміри меж даної земельної ділянки не співпадають з промірами по межі з земельною ділянкою гр. ОСОБА_9 (державний акт 85,10 м, кадастровий план 83,40 м), промірам по межі з землями загального користування сільської ради (вул. Поповича) (державний акт 21,90 м, кадастровий план 22,41 м), промірам по частині межі з земельною ділянкою гр. ОСОБА_3 (державний акт 23,01 м, кадастровий план 21,10 м) (т. 1 а.с. 16-24).

При цьому, рішенням ХХ сесії V1 демократичного скликання Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області № 23 від 06.06.2013р. Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_3 надано ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки натурі (на місцевості) орієнтованою площею 0,25 га за рахунок земель громадської та житлової забудови які перебувають у його користуванні, для ОЖБ в АДРЕСА_2 , а наступним рішенням V сесії VII скликання №72 від 06.05.2016р. Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), (кадастровий номер :4624287200:01:011:0679) гр. ОСОБА_3 та передано відповідачу ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 0,2136 га, за рахунок земель громадської та житлової забудови Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області для ОЖБ.

Звертаючись із позовними вимогами позивачка ОСОБА_1 покликалася на те, що земельна ділянка відповідача з кадастровим номером 4624287200:01:011:0679 по АДРЕСА_2 незаконно зареєстрована у державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 28.11.2003, ця документація не відповідає вимогам закону України Про землеустрій , в такій відсутні дані сільської ради про те, якою земельною ділянкою користується ОСОБА_3 , відсутній акт передачі межових знаків, на кадастровому плані не вказані суміжні землекористувачі (зокрема, не вказана її земельна ділянка), тобто кадастровий план не відповідає вимогам ч. 1 ст. 34 Закону України "Про державний земельний кадастр", не встановлені межові знаки на місцевості.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції врахував, що рішенням Ралівської сільської ради № 23 від 06.06.2013р. відповідачу ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо встановлення меж земельноїділянки в натурі на місцевості, а рішенням № 72 від 06.05.2016р. затверджено технічну документацію відповідача щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, хоча постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2015 року встановлено, що конфігурація земельної ділянки позивачки відповідно до технічної документації 2013 року не відповідає плану, зазначеному у вищевказаному Державному акті від 2004 року. Земельна ділянка відповідача накладається на земельну ділянку позивачки, провести реєстрацію в Державному земельному кадастрі позивачки земельної ділянки немає можливості, оскільки в ньому міститься інформація про земельну ділянку відповідача з кадастровим номером 4624287200:01:011:0679.

Суд прийшов висновку, що реєстрація права власності відповідача на земельну ділянку кадастровий номер 4624287200:01:011:0679, площею 0,2136га по АДРЕСА_2 в державному земельному кадастрі здійснена фактично частково на частині земельної ділянки позивачки і сформована за рахунок частини її ділянки.

Таким чином, суд вважав, що розроблена технічна документація із землеустрою по даній земельній ділянці не відповідає вимогам діючого земельного законодавства і не могла бути підставою для реєстрації цієї земельної ділянки у державному земельному кадастрі та передачі її у власність відповідачу ОСОБА_3 .

Частинами першою-третьою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, шляхом одержання громадянами земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 га (стаття 121 ЗК України).

Стаття 118 ЗК України визначає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Не можуть передаватися у власність земельні ділянки, які уже перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб. Такі земельні ділянки можуть бути передані у власність лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законодавством.

За наслідками досліджених в судовому засіданні письмових доказів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 4624287200:01:011:0679, сформована як об`єкт цивільних прав - земельна ділянка площею 0,2136 га по АДРЕСА_2 неправомірно, оскільки у цю площу включена частина ділянки позивачки орієнтованим розміром 0,0692га.

Зокрема, загальна площа трьох ділянок суміжних землекористувачів ОСОБА_10 (на даний час ОСОБА_11 ), ОСОБА_3 та позивачки ОСОБА_1 складає 0,6534га., при цьому за ОСОБА_11 зареєстровано право власності на 0,25га., за ОСОБА_3 - 0,2136га., що разом складає 0,4636га. В свою чергу, позивачці на праві приватної власності з 2004 року належить земельна ділянка площею 0,2405га. Відповідно частина належної позивачці на праві приватної власності земельної ділянки фактично передана відповідачу ОСОБА_3 .

На переконання колегії суддів, зазначена ситуація має місце внаслідок того, що при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі кадастровий номер 4624287200:01:011:0679 на ім`я відповідача ОСОБА_3 не враховано те, що конфігурація земельної ділянки позивачки відповідно до технічної документації 2013 року не відповідає плану, зазначеному у вищевказаному Державному акті ЯА № 209778 від 06.12.2004.

Разом з тим, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових права на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та обмежень.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, колгія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що розроблена технічна документація із землеустрою по земельній ділянці відповідача не відповідає вимогам діючого земельного законодавства і не могла бути підставою для реєстрації цієї земельної ділянки у державному земельному кадастрі та передачі її у власність відповідачу ОСОБА_3 , відтак суд першої інстанції прийшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про визнання незаконним і скасування рішень Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області та скасування державної реєстрації права власності.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 368, 372, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 17 вересня 2020 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

Р.В. Савуляк