Постанова

від 17.09.2020 по справі 592/17779/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м.Суми

Справа №592/17779/19

Номер провадження 22-ц/816/2022/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4, представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КСК Суми Самохіна Андрія Миколайовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КСК Суми на ухвалу Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 липня 2020 року в складі судді Котенко О.А., постановленої у м. Суми, повний текст якої складений 25 липня 2020 року, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом, вимоги якого уточнила (а.с. 11 - 12), до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Стратег , Товариства з обмеженою відповідальністю КСК Суми , треті особи ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство Банк Траст , в якому просила суд:

- визнати недійсним договір від 13 лютого 2018 року за № ДВ-56/18 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитною угодою № 290 від 23 червня 2008 року;

- визнати недійсним договір від 13 лютого 2018 року про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 24 червня 2008 року за № 290 М, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Стратег та товариством з обмеженою відповідальністю КСК Суми , та договір про внесення змін до нього від 26 березня 2018 року;

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ КСК Суми на нежиле приміщення (літ. Б-1 конюшня, навіси Ж, Л), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, 20 липня 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження нежитлового приміщення (літ.Б-1 конюшня, навіси Ж,Л, загальною площею 1725,1 кв.м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову у виді заборони відчуження нежитлового приміщення, раніше буд. АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1522217859101, номер об`єкта в РПВН 17257076, Товариство з обмеженою відповідальністю КСК Суми код ЄДРПОУ 40428825, м.Суми, вул. Робітниче селище,16).

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 24 липня 2020 року, ТОВ КСК Суми подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

При цьому, на думку заявника апеляційної скарги, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є безпідставними, оскільки остання не є стороною кредитної угоди від 23 червня 2008 року за № 290, яка була укладена між ФОП ОСОБА_2 та ВАТ Банк РНС та, відповідно, не є стороною спірного договору про відступлення прав вимоги від 13 лютого 2018 року, укладеного між ТОВ КСК Суми та ТОВ Фінансова компанія Стратег . Крім того, як вказав відповідач, позивачка не зазначила в чому полягає порушення її прав і законних інтересів внаслідок укладення вказаного спірного договору про відступлення права вимоги та яким чином вказана угода впливає на її права та обов`язки. До того ж, товариство вважає, що позивачка в позові не зазначила і про те, в чому полягає порушення її прав і законних інтересів внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 13 лютого 2018 року, укладеним між ТОВ КСК Суми і ТОВ Фінансова компанія Стратег , та договору про внесення змін до нього від 26 березня 2018 року, а також яким чином відновляться її майнові інтереси внаслідок визнання судом недійсними зазначених договорів. Також заявник апеляційної скарги звертає увагу на ту обставину, що іпотечний договір за № 290 М, посвідчений приватним нотаріусом 24 червня 2008 року, не визнаний судом недійсним, при цьому, він відповідає вимогам закону щодо форми та змісту правочину, як і договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 13 лютого 2018 року. Ураховуючи викладене, на думку ТОВ КСК Суми , факт укладення спірних договорів про відступлення прав вимоги від 13 лютого 2018 року не порушує прав та законних інтересів позивача.

У відзиві ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів, а ухвалу суду, відповідно, - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ТОВ КСК Суми Самохіна А.М. про задоволення апеляційної скарги та представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 про залишення ухвали суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 , ТОВ Фінансова компанія Стратег та ТОВ КСК Суми існує спір з приводу визнання недійними договорів від 13 лютого 2018 року про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним договором № 290 від 23 червня 2008 року та іпотечним договором від 24 червня 2008 року, які були укладені між відповідачами. При цьому, звертаючись до суду з вищевказаним позовом ОСОБА_1 також просила скасувати і державну реєстрацію права власності ТОВ КСК Суми на нежиле приміщення (літ. Б-1 конюшня, навіси Ж, Л), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позовних вимог у цій справі є скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем ТОВ КСК Суми . При цьому, як вказав суд, позивач ОСОБА_1 обгрунтовує свої вимоги тим, що товариство набуло у власність належне їй нерухоме майно з порушенням законодавства, тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або поновлення порушених прав позивача. У той же час, суд вважав, що такий вид забезпечення позову, як заборона відчуження спірного нежитлового приміщення (літ. Б-1 конюшня, навіси Ж, Л), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Що стосується накладення арешту на нерухоме майно відповідача, про що також просила позивач, то, на думку суду, вказаний вид забезпечення позову може призвести до неможливості використання майна відповідачем у господарській діяльності і він не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У статті 150 ЦПК України йдеться про те, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно із частинами другою, третьою статті 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Колегія суддів вважає, що постановляючи оскаржену ухвалу, місцевий суд у повній мірі врахував зазначені вимоги закону, перевірив наявність передбачених законом підстав для забезпечення позову та обгрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, тому дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 та вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони відчуження нежитлового приміщення (літ. Б-1 конюшня, навіси Ж, Л), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки такий вид забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не є стороною кредитної угоди від 23 червня 2008 року за № 290, яка була укладена між ФОП ОСОБА_2 та ВАТ Банк РНС та, відповідно, не є стороною спірного договору про відступлення прав вимоги від 13 лютого 2018 року, укладеного між ТОВ КСК Суми та ТОВ Фінансова компанія Стратег , колегія суддів відхиляє, враховуючи таке.

Зокрема, з постанови Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2020 року у справі за позовом ТОВ КСК Суми до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів (справа № 920/278/18) вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов`язань ФОП ОСОБА_2 перед ВАТ Банк РНС за кредитним договором від 23 червня 2008 року між ОСОБА_1 (іпотекодавець) та ВАТ Банк РНС (іпотекодержатель) 24 червня 2020 року був укладений іпотечний договір № 290, за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку належне їй нежиле приміщення, раніше буд. АДРЕСА_3 , з/бетон; літ. Ж - навіс, мет.кол.; літ. Л - навіс), загальною площею 1 725,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, в забезпечення виконання зобов`язань ФОП ОСОБА_2 перед ВАТ Банк РНС за кредитним договором 23 червня 2008 року між ОСОБА_1 (поручитель) та ВАТ Банк РНС (кредитор) був укладений договір поруки № 290-G-1, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах прийняла на себе зобов`язання перед кредитором відповідати за зобов`язаннями ФОП ОСОБА_2 , які виникають з умов угоди та додатків до неї, які є її невід`ємними частинами, в повному обсязі цих зобов`язань (рішенням Зарічного районного суду міста Суми 28.11.2017 р. у цивільній справі № 591/4240/17 визнано вказаний договір поруки припиненим).

У зв`язку з відступленням (продажем) прав кредитора та іпотекодержателя ТОВ Фінансова компанія Стратег 15 лютого 2018 року направляло на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 листи, в яких повідомлялось про те, що з 13 лютого 2018 року ТОВ КСК Суми набуло права кредитора за кредитним договором, а також права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 є майновим поручителем за кредитним договором від 23 червня 2008 року за № 290, який був укладений між ФОП ОСОБА_2 та ВАТ Банк РНС . При цьому, вказана обставина в силу положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України не потребує доказування. Отже, вказаним кредитним договором від 23 червня 2008 року за № 290 безпосередньо зачіпаються права та інтереси ОСОБА_1 , яка зобов`язалась за виконання позичальником ФОП ОСОБА_2 перед банківською установою умов вказаного правочину своїм майном, а саме: спірним нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1 .

За таких обставин, а також ураховуючи те, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є скасування державної реєстрації права власності ТОВ КСК Суми на предмет іпотеки, а саме: на нежитлове приміщення загальною площею 1 725,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 не заслуховують на увагу колегії суддів і доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивачка не довела тих обставин, що внаслідок укладення спірного договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором і договором про внесення змін від 26 березня 2018 року до нього порушуються її права та законні інтереси.

Крім того, колегія суддів бере до уваги обставини того, що право власності на спірне іпотечне майно в силу положень статті 37 Закону України Про іпотеку та застереження, викладеного у пункті 6.3 іпотечного договору, у зв`язку із порушенням позичальником (відповідачем) умов кредитного договору перейшло до ТОВ КСК Суми , як до нового кредитора за договором про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 13 лютого 2018 року.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір щодо спірного нерухомого майна, тому такий вид забезпечення позову, як відчуження спірного нежитлового будинку відповідає обсягу позовних вимог, а незастосування цих заходів може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім того, обраний судом вид забезпечення позову, на думку колегії суддів, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача та не перешкоджатиме його господарській діяльності, оскільки спірне майно фактично перебуватиме у володінні власника, який матиме певні обмеження щодо розпорядження ним.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 13 лютого 2018 року відповідає вимогам закону щодо форми, умов та змісту правочину не можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову стосовно того виду забезпечення, що обрав суд. Так, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення спору по суті, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги, у тому числі і щодо посилання відповідача на судову практику Верховного Суду, яка, до того ж, стосується інших правовідносин висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для зміни чи скасування ухвали суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, відповідно, - залишити без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КСК Суми залишити без задоволення, а ухвалу Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2020 року.

Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя - доповідач)

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко