Постанова

від 16.09.2020 по справі 750/342/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 вересня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/342/20

Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/835/20

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Бечка Є.М.,

суддів: Губар В.С., Євстафіїва О.К.,

секретар: Кривопиша Я.О. Шапко В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіоорганізація Ліга про захист честі, гідності та ділової репутації,

дата та місце складання повного тексту: 06 березня 2020 року, м.Чернігів,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Телерадіоорганізація Ліга в якому просив визнати інформацію, оприлюднену та поширену відповідачем в відеосюжеті Гашпару прокуратура підготувала повідомлення про підозру у справі про побиття комунальника такою, що порушує його особисті немайнові права; зобов`язати відповідача видалити зі своїх сторінок під назвою і логотипом Телеканал Дитинець в соціальних мережах YouTube (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та Facebook (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 відеосюжет під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати інформацію, оприлюднену та поширену ТОВ Телерадіоорганізація Ліга у відеосюжеті ІНФОРМАЦІЯ_4 такою, що порушує особисті немайнові права; зобов`язати відповідача видалити зі своїх сторінок під назвою і логотипом Телеканал Дитинець в соціальних мережах YouТubе (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та Facebook (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 відеосюжет під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 , та просив стягнути з відповідача ТОВ Телерадіоорганізація Ліга 25000 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його особистих немайнових прав неправомірними діями відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що оприлюднення і поширення відповідачем інформації про те, що прокуратура підготувала йому підозру у справі за побиття комунальника і про те, що йому оголосили підозру за побиття комунальника з використанням його імені до моменту розгляду справи у суді і винесення вироку, який може бути, як обвинувальним, так і виправдальним, є порушенням його особистих немайнових прав. Крім того, поширення відповідачем в сюжеті Гашпару прокуратура підготувала повідомлення про підозру у справі про побиття комунальника , інформації Нагадаємо, ОСОБА_2 раніше був засуджений Деснянським районним судом м.Чернігова до 4 років позбавлення волі за скоєний напад на поштове відділення з метою заволодіння коштами , принижують його честь і гідність та ділову репутацію, оскільки не відповідають дійсності, формують негативну громадську думку про нього.

Вказав, що відповідач заподіяв йому моральну шкоду, яка полягає в моральних переживаннях з приводу оприлюднення сюжетів, в яких подавалась перекручена та необ`єктивна інформація, з використанням його імені та прізвища, що призвело до зниженні його ділового престижу серед оточуючих. Розмір моральної шкоди оцінює в 25000 гривень.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 березня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що поширена відповідачем інформація містить оціночні судження та що недопустимі втручання в приватне життя позивача, а також заподіяння шкоди особистим немайновим правам та моральної шкоди не знайшли свого підтвердження в суді.

Не погоджуючись з вказаним рішення ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, заявлені в суді першої інстанції в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом в неповному обсязі з`ясовані обставини, що мали значення для справи, суд неправильно визначив предмет позову і це призвело до неправильного вирішення справи по суті, оскільки предметом позову було визнання поширеної відповідачем інформації такою, що порушує особисті немайнові права на використання імені, на персональні дані, на повагу до честі і недоторканість ділової репутації, про зобов`язання вчинити певні дії та про відшкодування моральної шкоди, а суд, посилаючись на пункти 19 та 21 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи вважав, що предметом позову є захист честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.

Особа, яка подала апеляційну скаргу також вказує, що суд першої інстанції при винесення оскаржуваного рішення мав би виходити з правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №760/20787/18.

Крім того, вважає, що поширена відповідачем інформація порушує закріплений в Конституції принцип презумпції невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, допоки вина особи не доведена в установленому законом порядку і не встановлена обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

Також вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки інформації, яка була поширена відповідачем в сюжеті Гашпару прокуратура підготувала повідомлення про підозру у справі про побиття комунальника , Нагадаємо, ОСОБА_2 раніше був засуджений Деснянським районним судом м.Чернігова до 4 років позбавлення волі за скоєний напад на поштове відділення з метою заволодіння коштами , та не з`ясував чи було в даному випадку порушено його особисте немайнове право на персональній дані, враховуючи положення Закону України Про захист персональних даних . Вважає, що в даному випадку мало місце втручання в його особисте життя, незаконне збирання та поширення конфіденційної інформації про нього без його згоди та несанкціонований доступ до його персональних даних, які захищаються Законом.

У відзиві представник відповідача вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги, та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Наголошує на тому, що оспорювана інформація містить дані про факти, що мали місце, а також відтворення висловлювань інших осіб. В апеляційній скарзі не наведено обґрунтувань та спростувань обставин справи та висновків суду першої інстанції. На підставі викладеного просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_1 22 червня 2020 року подано доповнення до його апеляційної скарги, які апеляційним судом до уваги не приймаються на підставі ч.1 ст.364 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Даним вимогам відповідає рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13 вересня 2018 року ТОВ Телерадіоорганізація Ліга оприлюднено в мережі Інтернет відеосюжет під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалістю 54 секунди, наступного змісту:

Журналіст (закадровий голос): Громадському активісту Олександру Гашпару Чернігівська місцева прокуратура підготувала підозру у справі побиття працівника Зеленбуду . Про це він повідомив у своїй сторінці в соцмережі. Після завершення слідчих дій справу мають передати до суду. Нагадуємо: інцидент трапився 29 березня, коли зеленбудівці згідно документів комісії мали проводити вирубку дерев на Валу, проте з 'явився ОСОБА_2 і, за словами потерпілого водія-комунальника, після словесної перепалки накинувся на нього з кулаками. Сам ОСОБА_3 коментувати ситуацію нам відмовився. Проте заявив, що нікого не бив, а, навпаки, вважає себе потерпілим. Шестидесятитрирічний комунальник після інциденту провів у лікарні з діагнозом черепно-мозкова травма і струс мозку . Нагадуємо: ОСОБА_2 раніше був засуджений Деснянським, райсудом м.Чернігова до чотирьох років позбавлення волі за скоєний напад на поштове відділення з метою заволодіння коштами (а.с.16-18).

ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідач оприлюднив в мережі Інтернет на власних веб-сторінках (а.с.21-23), відеохостингу YouТubе та соціальній мережі Facebook (а.с.19-20) відеосюжет під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 , тривалість 1 хвилина 40 секунд, наступного змісту:

Журналіст (закадровий голос): За побиття працівника комунального підприємства 21 грудня ОСОБА_4 поліцейські вручили підозру. Далі справу розглядатимуть у суді. Нагадаємо, шестидесятитрирічний працівник Зеленбуду , котрий понад тридцять років пропрацював на цьому підприємстві, потрапив до лікарні після, так званого, спілкування з громадським активістом. Сталась подія 29 березня після проведення Зеленбудом планових робіт з розчищення парку Коцюбинського , тобто нижньої частини Валу. Активіста не влаштували надані працівниками Зеленбуду акти на розчищення території. ОСОБА_3 поводив себе агресивно, тоді працівник Зеленбуду зробив йому зауваження і отримав удар у скроню.

ОСОБА_5 , водій КП Зеленбуд : Він кинувся на мене і вдарив у висок. Я впав, він - наверх. Ну а реб`ята наші, що работали тут... І він одразу почав кричати, що вас уже фотографірують...

ОСОБА_6 , речниця міського відділу поліції: ...в результаті, чого комунальник отримав тілесні ушкодження. Дана інформація була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України, це Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров 'я або незначну втрату працездатності .

Журналіст (закадровий голос): Водій Зеленбуду після зустрічі з ОСОБА_3 пару тижнів провів на лікарняному ліжку з закритою черепно-мозковою травмою і струсом мозку.

ОСОБА_6 , речниця міського відділу поліції: ...ця стаття передбачає різні форми покарання. Це може бути як штраф, так і арешт, і обмеження волі на строк до двох років.

Журналіст (закадровий голос): ми кілька разів намагались отримати коментар ОСОБА_3 з приводу цієї ситуації, але це так і не вдалося .

Відповідач є суб`єктом інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, діє на підставі ліцензії на мовлення в багатоканальній мережі, виданої Національною радою з питань телебачення і радіомовлення серії НР №01263-м від 06 лютого 2018 року (а.с.117).

Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи містять також копію пояснень ОСОБА_7 щодо подій 29 березня 2018 року (а.с.25), копію постанови прокурора прокуратури Чернігівської області від 15 серпня 2018 року про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження №12018270010002295 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України по факту побиття ОСОБА_1 (а.с.26-27), копію ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 квітня 2019 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову слідчого СВ ЧВП ГУНП України в Чернігівській обл. від 12 березня 2019 року про закриття кримінального провадження №12018270010002295 (а.с.28-30), копії статей, розміщених на сайті pik.com (а.с.31-34), копію довідки МВС України про те, що ОСОБА_1 станом на 04 липня 2019 року не знятої чи не погашеної судимості не має (а.с.37), копію виписки-епікризу захворювань ОСОБА_1 (а.с.38-39), копію посвідчення ОСОБА_1 про інвалідність (а.с.40), диск з відеозаписами сюжетів телеканалу Дитинець (а.с.57), копію статті Гашпар vs комунальники: громадському активісту розтрощили пальця (а.с.115-116), копію статті Заява КП Зеленбуд Чернігівської міської ради з офіційного веб-сайту Чернігівської міської ради (а.с.118), копії повідомлень ОСОБА_8 щодо вказаних подій на сторінці Facebook (а.с.119-126), копія статті У судовій справі ОСОБА_9 відвід судді. Його пов`язують зі свідком? (а.с.127-131).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_10 вказував, що оприлюдненням спірних відеосюжетів відповідачем порушено його особисті немайнові права, а також, що поширення інформацію про те, що прокуратура підготувала підозру у справі за побиття комунальника і про те, що оголосили підозру за побиття комунальника з використанням імені позивача до моменту винесення вироку є порушенням особистого немайнового права позивача на ім`я.

Відповідно статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

У статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини констатує, що має проводитись вагоме розрізнення між твердженнями про те, що особа лише підозрюється у вчиненні певного злочину, і відвертим визнанням того, що особа його вчинила (Bohmerv. Germany. 54, 56, Nestakv. Slovakia, 88-89). Слід принципово розрізняти повідомлення про те, що когось лише підозрюють у вчиненні злочину та чітку заяву, зроблену за відсутності остаточного вироку, про те, що особа вчинила злочин (Ismoilov and Others v. Russia, №2947/06 від 24 квітня 2008 року).

Ніщо не може завадити відповідним органам надавати інформацію про перебіг розслідування в кримінальних справах, адже це б суперечило б праву на свободу вираження поглядів, проголошеному статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Allenet de Ribemont v. Frence від 10 лютого 1995 року, п. 33, п. 38, п. 41).

Статтею 29 Закону України Про інформацію передбачено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Відповідно до ст.30 Закону України Про інформацію , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять перевірені фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до ч.1 ст.200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до статті 277 ЦК предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі Лінгенс проти Австрії ).

Апеляційний суд погоджується з доводами ОСОБА_1 , що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, проте, позивач залишив поза увагою, що відповідач надав докази на підтвердження поширеної інформації, тобто вона не є голослівною і ОСОБА_1 дійсно було оголошено підозру. Крім того, конституційна норма про презумпцію невинуватості розміщена у тому блоці статей, які визначають статус (положення) особи у кримінальному судочинстві, тобто презумпція невинуватості - це кримінально-процесуальний термін і ця презумпція може бути спростованою. Що стосується кримінально-правової оцінки дій особи, у цьому випадку позивача, наявність, чи відсутність в його діях складу злочину, то законом це віднесено до компетенції слідчо-прокуроських органів. Захист честі і гідності у цьому випадку може бути реалізовано шляхом надання іншої точки зору, наприклад шляхом реалізації права на відповідь.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зазначено, що з огляду на положення статті 32 Конституції України, судам належить розрізняти справи про захист гідності, честі чи ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації (права на відповідь) від справ про захист інших особистих немайнових прав, зокрема, перелічених у статті 270 ЦК України, порушених у зв`язку з поширенням про особу інформації, недоторканість якої спеціально охороняється Конституцією та законами України і поширення якої може завдати моральну шкоду навіть у випадку, якщо ця інформація відповідає дійсності і не порочить гідність, честь чи ділову репутацію. Тобто, якщо інформація, яка порушує особисті немайнові права особи, є достовірною, вимоги про її спростування не можуть бути задоволені.

Крім того, визнаючи у порядку цивільного судочинства недостовірною поширену у публікації інформацію, яка є інформацією із підозри про злочинні дії ОСОБА_1 , суд враховує, що обставини стосовно ОСОБА_1 впливають на наявність, чи відсутність складу кримінального правопорушення в його діях і досліджуються під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Спростування даних, які містяться в повідомленні про підозру, у порядку цивільного судочинства є неприпустимим.

Зважаючи на те, що подія, яка сталася 29 березня 2018 року, набула значного інтересу суспільства, що не заперечується й позивачем, неодноразово висвітлювалась засобами масової інформації та самим ОСОБА_1 , колегія суддів апеляційного суду виходить із того, що позивач визначає себе громадським активістом, тому інформування про хід досудового розслідування кримінального провадження, яким причетність позивача перевіряється, не суперечить Закону України Про інформацію . Саме такою є інформація про кримінальне провадження, яке розслідується органами прокуратури.

З приводу інформації, розміщеної в сюжеті Гашпару прокуратура підготувала повідомлення про підозру у справі про побиття комунальника щодо засудження позивача до чотирьох років позбавлення волі за скоєний напад на поштове відділення з метою заволодіння коштами, слід зазначити, що позивачем в судовому засіданні підтверджено, що така інформація є достовірною. Вбачається, що у відеосюжеті йшлося не про наявність у ОСОБА_1 судимості, під якою слід розуміти особливий правовий стан, створений реалізацією кримінальної відповідальності, а про засудження позивача, тобто твердження про факт, який не заперечувався позивачем. Дана інформація є відкритою та публічно оголошеною - зокрема в травні 2018 року була оприлюднена стаття У судовій справі Атрошенка відвід судді. Його пов`язують зі свідком . Сама стаття містить текстуальний фрагмент заяви судді Деснянського районного суду м.Чернігова, зробленої як головуючим суддею в ході судового розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_11 . Зокрема було сказано що: Під час розгляду справи про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.86 (розбій) КК України 60-го року. Є посилання на вирок Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 вересня 1998 року. Йдеться про справу 1998 року, коли до поштового відділення в масці та окулярах вдерся молодик з кухонним ножем і учбовою гранатою, схожою на справжню, і вимагав від поштової операторки інкасаторську сумку з грішми. Його знайшли в підвалі одного з сусідніх будинків. Суд тоді визнав ОСОБА_3 винним і виніс вирок - 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна .

Вбачається, що позивач не висуває вимогу про спростування інформації про засудження позивача до покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі за скоєний напад на поштове відділення з метою заволодіння коштами як недостовірної в порядку ст.277 ЦК України, а лише акцентує увагу на тому, що дана інформація отримана у незаконний спосіб і є такою, що порушує його особисті майнової права, втім, не уточнюючи в якій частині і яким чином. Такі вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на вимогах ч.4 ст.296 ЦК України, яка без будь-яких застережень передбачає втрату особою імунітету на використання її імені третіми особами з вступом щодо такої особи законної сили обвинувального вироку. Дана норма не містить умов щодо відновлення дії заборони на використання імені засудженої особи у зв`язку зі зняттям або погашенням судимості.

Встановивши обставини справи, враховуючи, що поширена відповідачем інформація містить лише дані про певні етапи кримінального розслідування, висловлювання інших осіб зі своїми судженнями, посилання на інформацію самого ОСОБА_1 в соціальних мережах яка не містить порушень презумпції невинуватості, та що доказів про те, що оспорювана інформація принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача судом не встановлено, а позивачем не доведено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи позивача, що поширення інформації про нього порушує особисті немайнові права та принцип презумпції невинуватості, а саме про вчинення ОСОБА_10 протиправних діянь (кримінальних правопорушень) за відсутності вироку суду чи будь-яких інших належних правових підстав, апеляційний суд не приймає до уваги з вищезазначених підстав.

При вирішенні питання про порушення права на презумпцію невинуватості слід брати до уваги не лише зміст конкретних висловлювань, а й контекст, в якому вони були зроблені й важливо державним посадовим особам добирати слова, оприлюднюючи свої заяви ще до судового розгляду справи (справа Дактарас проти Литви від 24 листопада 2000 року).

Інші доводи наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування вірного по суті рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки доказів. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Позивач не заперечує обставини події, що була висвітлена в спірних відео сюжетах, дана інформація набула значного суспільного інтересу, була також оприлюднена самим позивачем та продовжує відкрито коментуватися позивачем про перебіг кримінального провадження.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу є слушними і такими, що судом апеляційної інстанції приймаються до уваги.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Апеляційний суд констатує, що судом першої інстанції було перевірено кожен аргумент позивача та надано правову оцінку наданим ним доказам.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому, відповідно до положень ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 березня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2020 року.

Головуючий: Судді: