Ухвала

від 22.09.2020 по справі 5006/27/69б/2012 (905/748/20)

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"22" вересня 2020 р. Справа № 5006/27/69б/2012 (905/748/20)

Суддя Медуниця О.Є.

розглянувши матеріали апеляційної скарги першого відповідача (вх.2419) на рішення Господарського суду Донецької області від 04.08.2020 (суддя Зекунов Е.В., повний текст складено 13.08.2020) у справі №5006/27/69б/2012 (905/748/20)

за позовом Малого приватного підприємства «Галакс» в особі ліквідатора Новика Євгенія Миколайовича

до:

відповідача 1 - Приватного підприємства «Дімітріус» ,

відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» , відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Регалс» ,

про визнання недійсними результатів аукціону від 11.07.2012 та витребування майна із незаконного чужого володіння,

ВСТАНОВИЛА:

Мале приватне підприємство «Галакс» в особі ліквідатора Новика Євгенія Миколайовича звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 - Приватного підприємства «Дімітріус» , відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» , відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Регалс» про визнання недійсними результатів аукціону від 11.07.2012 та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.08.2020 у справі №5006/27/69б/2012 (905/748/20) позов задоволено.

Перший відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

Крім того, в апеляційній скарзі перший відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, посилаючись на те, що він не був повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на предмет відповідності її форми та змісту вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір , за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно підпунктів 1.2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , розмір одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2102 грн.

Позивачем заявлено дві вимоги: про визнання недійсними результатів аукціону від 11.07.2012 та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Отже, за подання позову у цій справі сплаті підлягав судовий збір за немайнову вимогу в розмірі 2102 грн.

За майнову вимогу сплаті підлягав судовий збір в розмірі 52524,92 грн. (1, 5% від ціни позову).

Таким чином, за подання позову позивачем правильно сплачено судовий збір в загальному розмірі 54626,92 грн.

Перший відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції повністю.

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду перший відповідач повинен сплатити судовий збір в розмірі 81940,38 грн. (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Першим відповідачем, в порушенням вимог п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, не надано суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

В апеляційній скарзі перший відповідач просить звільнити його від сплати судового збору у зв`язку із тим, що підприємство не здійснює господарської діяльності та не має грошових коштів на рахунках для сплати судового збору.

Судова колегія, розглянувши клопотання першого відповідача, зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на викладене, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов, визначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Скаржник не довів суду апеляційної інстанції той факт, що він належить до кола суб`єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору.

Згідно частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога суду сплатити збір у зв`язку з поданням позовів, які він має розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи, що учасники господарського судочинства мають рівні обов`язки, встановлені ГПК України та Законом України «Про судовий збір» , сплата судового збору не є обмеженням прав на апеляційне оскарження судового рішення.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання першого відповідача про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Враховуючи наведене, апелянтом не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до статті 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення .

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Апелянт не надав суду доказів направлення копії апеляційної скарги кредиторам- ТОВ Фінансова компанія Інвестхіллс Веста та Головному управлінню Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Враховуючи викладене, апелянтом не дотримано вимог п.3 ч.3 ст.258, статті 259 ГПК України.

Оскільки апелянтом не виконано вимоги пунктів 2,3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху в порядку статті 174 та у відповідності з приписами частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що першому відповідачу слід надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 81940,38 грн. та докази направлення копії апеляційної скарги кредиторам - ТОВ Фінансова компанія Інвестхіллс Веста та Головному управлінню Державної фіскальної служби у Донецькій області.

За викладеного, апеляційна скарга залишається без руху, а першому відповідачу надається час для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні клопотання першого відповідача про звільнення від сплати судового збору.

2.Апеляційну скаргу залишити без руху.

3.Апелянту - усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4.Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач О.Є. Медуниця