Постанова

від 22.09.2020 по справі 904/6062/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020 року Справа № 904/6062/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 у справі №904/6062/19 (суддя Манько Г.В., повне рішення складено 26.02.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АТЛАНТ І К" в особі Дніпропетровської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Атлант і К", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

про стягнення 21 912 грн

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Атлант І К" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Атлант і К" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 збитків у сумі 21912 грн, з яких 19920,00 грн - вартості переданого на зберігання товару, 1992,00 грн - штрафу, та судового збору за подання позову.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем зобов`язання з повернення майна, переданого на зберігання відповідно до договору відповідального зберігання від 01.01.2019, та наявністю підстав для застосування п. 6.1. укладеного договору щодо стягнення з Відповідача на цій підставі штрафу в розмірі 10% від вартості майна.

Відповідач проти позову заперечував з підстав того, що за адресою, за якою зберігалося майно, відбулася пожежа у зв`язку з підпалом невідомими особами, про що було повідомлено Позивача та відкрито кримінальне провадження. Тому, відсутні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України, бо шкода була завдана не через порушення договірних зобов`язань, а у зв`язку з діями третіх осіб (підпалом торговельного кіоску та гаражу); також відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій, бо майно не було пошкоджено та втрачено саме зберігачем. Зазначив також, що відповідно до ч.2 ст. 141 Закону України Про торгово - промислові палати в Україні пожежа відноситься до обставин непереборної сили, тому є підстави для звільнення його від відповідальності за невиконання умов договору зберігання.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 у справі №904/6062/19 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Атлант І К" в особі Дніпропетровської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Атлант і К" збитки у сумі вартості майна - 19 920 грн, штраф в сумі 1992 грн, судовий збір в сумі 1921 грн.

Рішення суду мотивовано правомірністю заявлених позовних вимог, зокрема, з огляду на п. 4.1.3. укладеного договору, відповідно до умов якого Відповідач зобов`язується нести відповідальність за втрату або ушкодження майна поклажодавця незалежно від причин втрати або пошкодження майна з моменту отримання майна на зберігання і до закінчення строку його зберігання. Також судом зазначено, що на час розгляду справи причини пожежі не встановлені та Відповідачем не спростовані доводи Позивача щодо порушення умов договору, не доведено, що шкода завдана не з його вини.

Доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву на неї.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Відповідач, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, без належного з`ясування обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- судом не прийнято до уваги та не надано правової оцінки тому факту, що причиною пожежі є підпал невідомими особами та по факту підпалу відкрито кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України;

- Відповідач був визнаний потерпілим у цьому кримінальному провадженні та на даний час досудове розслідування триває;

- судом не було досліджено причини, які унеможливили виконання договірних зобов`язань, надані пояснення в запереченнях проти позову не були враховані;

- виникнення підпалу є невідворотною обставиною, Відповідач не мав можливості передбачити виникнення підпалу та це відбулося поза його контролем;

- судом не застосований закон, який підлягає застосуванню, зокрема, ст. 638 ЦК України, ст. 181 ГК України, прийняте рішення є помилковим.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 01.06.2020 для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєд І.М., Кузнецової І.Л.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 у справі №904/6062/19. Розгляд справи визначено проводити в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Сторони про слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 4900083063063, 4900083063055.

Позивачем ухвала суду від 09.06.2020 була отримана 03.07.2020. Відзив на апеляційну скаргу або будь-які інші документи від нього до суду не надходили.

05.08.2020 від Відповідача надійшло клопотання в порядку ст. ст. 1689, 170 ГПК України , в якому зазначено, що на даний час досудовим розслідуванням достовірно встановлено причину пожежі як умисний підпал та змінено правову кваліфікацію з ч.1 ст. 270 на ч. 2 ст. 194 КК України - умисне знищення або пошкодження майна. Зазначена правова кваліфікація свідчить про те, що шкоду Позивачу завдано не з вини Відповідача, тому наявні підстави для звільнення від відшкодування шкоди відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Атлант І К" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Атлант і К" (поклажодавець, Позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (зберігач, Відповідач) укладено договір відповідального зберігання (далі - Договір) строком дії з моменту підписання до 31.12.2019.

Згідно п. 1.1 Договору на протязі строку дії даного договору Відповідач зобов`язався на платній основі надавати послуги по відповідальному зберіганню майна Позивача, а Позивач зобов`язався приймати та сплачувати надані Відповідачем послуги. Вартість послуги складає 0,01 грн в місяць за 1 одиницю майна.

Відповідно до п. 1.3 Договору назва, кількість і вартість майна, що передається на відповідальне зберігання, вказується в актах приймання передачі на відповідальне зберігання, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Умовами п. 1.4 Договору визначено, що майно, передане зберігачу на відповідальне зберігання поклажодавцем є власністю поклажодавця. Місце зберігання - м. Дніпро, вул. Зоопаркова,32.

Передача поклажодавцем зберігачу майна на відповідальне зберігання та повернення майна оформлюється актами приймання - передачі, підписаними уповноваженими представниками сторін (п. 2.1., 2.2 Договору).

Згідно п. 4.1.1., 4.1.2 Договору Відповідач зобов`язався прийняти майно на зберігання і дотримуватись всіх вимог, необхідних для зберігання майна в період дії даного Договору, зберігати передане майно від іншого майна з забезпеченням всіх необхідних умов і правил зберігання такого майна, що забезпечують його зберігання.

Відповідно до п. 4.1.3 Договору Відповідач несе відповідальність за втрату або ушкодження майна Позивача незалежно від причин втрати або пошкодження майна з моменту отримання майна на зберігання і до закінчення строку його зберігання.

Згідно п. 4.1.5 Договору Відповідач зобов`язаний повернути в цілісності майно, передане на відповідальне зберігання, по першій вимозі Позивача або до закінчення строку дії даного Договору.

За втрату (недостачу) майна, переданого на відповідальне зберігання, зберігач відшкодовує поклажодавцю в повному розмірі збитки, спричинені такою втратою (недостачею), в тому числі вартість втраченого або майна якого не вистачає, вказану в актах приймання-передачі на відповідне зберігання, а також сплачує штраф в розмірі 10% від вартості втраченого (що не вистачає) майна. Збитки підлягають відшкодуванню незалежно від сплати штрафних санкцій. Сторонами узгоджено, що майно вважається втраченим, а поклажодавець має право вимагати відшкодування збитків за втрату майна без надання будь-яких додаткових доказів у випадку, якщо майно не було повернуто поклажодавцю на протязі 15 календарних днів після настання встановленого строку повернення майна ( п. 6.1 Договору).

Згідно п. 6.2 Договору за пошкодження майна, переданого на відповідальне зберігання, Зберігач сплачує поклажодавцю суму, на яку знизилась вартість майна.

В разі пошкодження майна Відповідач протягом 15 днів з моменту виставлення претензії відшкодовує вартість пошкодженого майна, вказану в актах приймання-передачі на відповідальне зберігання.

На виконання умов Договору між сторонами було підписано акти здачі - приймання майна, відповідно до яких передано на зберігання наступне майно:

- по акту №4688 від 18.04.2019 - холодильник однодверний - 1 шт. - 7000,00 грн;

- по акту №9223 від 19.06.2019 - стакан д/р соку 10 л - 1 шт. - 600,00 грн;

- по акту №13866 від 19.08.2019 - балон вуглекислий 10 л. - 1 шт. - 800,00 грн, головка КЕГ типу М (Combi) - 3 шт. - 3000,00 грн, колона Блик (3 контурний) - 1 шт - 2000,00 грн, кран Чили - 1 шт. - 500,00 грн, наконечник - штуцер прямий метал - 9 шт. - 720, 00 грн, охолоджувач Сиваш-65 (3 контурний) - 1 шт. - 4500,00 грн, редукційний клапан СО2 (2-х лінійний) - 1 шт. - 800,00 грн.

Відповідач проти підписання актів та отримання визначеного майна на загальну суму 19920,00 грн на зберігання не заперечує.

15.11.2019 з посиланням на п. 4.1.5. Договору Позивач надіслав Відповідачу поштою лист вимогу про повернення протягом 5 днів з моменту отримання цього листа переданого на зберігання майна у зв`язку з тим, що необхідність його зберігання у Відповідача відпала. Також зазначив, що у разі неможливості повернути передане на зберігання майно, Відповідач має відшкодувати вартість майна згідно підписаних актів в сумі 19920,00 грн (а.с. 15,16).

Відповідно до інформації з сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення №4903306879329, яким Відповідачу було надіслано лист - вимогу, остання отримана 18.11.2019.

Відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, майно не повернув, вартість майна не відшкодував, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Згідно заявлених позовних вимог Позивач просив стягнути з Відповідача збитки на суму вартості товару, переданого на зберігання - 19920,00 грн та штраф у розмірі 10% від вартості втраченого майна - 1992,00 грн.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності ч.1 ст. 936 ЦК України).

Зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч.1 ст. 942 ЦК України).

Зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч.1 ст. 949 ЦК України).

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця (ч.ч. 1,2 ст. 950 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився ( ст. 953 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Предметом спору у даній справі є відшкодування збитків за неналежне виконання умов договору в частині повернення Відповідачем майна, що належить Позивачу, та відповідальності на цій підставі.

Відповідач зазначає на правомірність застосування до спірних відносин положень ст. 1166 ЦК України та звільнення його від відповідальності, бо шкоду заподіяно не з його вини невідомими особами внаслідок підпалу торгівельного кіоску та гаражу за адресою АДРЕСА_1.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (ст. 22 ЦК України).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Під час вирішення спорів про стягнення заподіяних збитків перш за все необхідно з`ясовувати правові підстави покладення на винну особу цієї майнової відповідальності, з тим щоб відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору (ст. 623 ЦК), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК). Правильне розмежування підстав відповідальності необхідно ще й тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань за договором, може бути обмеженим (ст. 225 ГК), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди остання підлягає стягненню у повному обсязі.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.02.2018 у справі № 910/6702/17.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на приписи ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Втім, одночасне застосування вищезазначених норм до спірних правовідносин є неможливим, оскільки норми ст. ст. 225, 227 Господарського кодексу України застосовуються до договірних зобов`язань, а норми ст. 1166, 1190 Цивільного кодексу України - до позадоговірних (деліктних) відносин.

З огляду на те, що між сторонами існували договірні відносини, обумовлені умовами Договору, зокрема, відповідно до п. 4.1.3 Договору Відповідач несе відповідальність за втрату або ушкодження майна Позивача незалежно від причин втрати або пошкодження майна з моменту отримання майна на зберігання і до закінчення строку його зберігання, правомірним є застосування положень ст. ст. 224, 225 ГК України, бо саме на Відповідача був покладений обов`язок здійснення заходів щодо збереження майна та повернення його за першою вимогою поклажодавця.

Відповідач свого обов`язку не виконав, майно, передане за актами приймання - передачі від 18.04.2019, 19.06.2019, 19.08.2019 на вимогу Позивача не повернув, тому позовні вимоги щодо стягнення вартості майна у сумі 19920,00 грн та штрафу в сумі 1992,00 грн, нарахованого відповідно до п. 6.1. Договору, є правомірними.

В матеріалах справи наявний акт про пожежу від 29.09.2019 та акт про причини виникнення пожежі від 01.10.2019, якими зафіксовано, що 29.09.2019 о 03.07 год. на об`єкті торгівельний кіоск та гараж за адресою АДРЕСА_1 сталася пожежа. Ймовірніше пожежа виникла внаслідок підпалу . Пожежею знищено, зокрема, балон вуглекислий 10 л., головка КЕГ типу М (Combi) - 3 шт., колона Блик (3 контурний) - 1 шт., кран Чили - 1 шт., наконечник - штуцер прямий метал - 9 шт., охолоджувач Сиваш-65 (3 контурний) - 1 шт., редукційний клапан СО2 (2-х лінійний) - 1 шт. Також зазначено, що знищено холодильну шафу вітрина однодв. зима - літо SLE STREAMME01014 . Водночас, відсутні підстави стверджувати, що це саме той холодильник, який був переданий по акту №4688 від 18.04.2019, бо він не був ідентифікований.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань Самарським відділенням поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області 07.11.2019 було внесено відомості про заяву потерпілої ОСОБА_1 щодо вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 270 КК України. Станом на 29.07.2020 правова кваліфікація кримінального правопорушення змінена на ч.2 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна).

Водночас, як було зазначено судом, підстави для застосування до спірних відносин у цій справі положень ч. 2 ст. 1166 ЦК України відсутні, бо між сторонами існували договірні зобов`язання. Відповідач в даному випадку вправі захистити своє право шляхом подання цивільного позову, в тому числі і в кримінальному провадженні, в якому визнаний потерпілим.

Крім того, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належних доказів повідомлення Відповідачем Позивача про те, що сталася пожежа та інформація, викладена на а.с. 61, не може буде розцінена судом як доказ, бо не містить ані дати документа, ані підписів, ані доказів надіслання Позивачу. З поданого позову та документів також не вбачається, що Позивач був обізнаний про пожежу.

Вказане спростовує висновки апелянта, викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для несення відповідальності за збитки.

Водночас, посилання на Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі продажу товарів не є релевантним, бо остання не розповсюджується на спірні відносини.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Як правильно зазначив сам апелянт, наявність форс - мажорних обставин засвідчується Торгово - промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово - промисловими палатами шляхом видачі сертифіката.

Відповідачем доказів наявності форс - мажорних обставин у справі не надано, не доведено, що ним було вжито усіх можливих заходів щодо збереження спірного майна та що таке майно повністю знищено пожежею; умовами договору встановлено відповідальність Відповідача незалежно від причин втрати або пошкодження майна.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються матеріалами справи та наведеною правовою позицією.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення суду першої інстанції як ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 у справі №904/6062/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 у справі №904/6062/19 залишити без змін.

Поновити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 у справі №904/6062/19.

Витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя І.М. Подобєд