Рішення

від 21.09.2020 по справі 910/8630/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2020Справа № 910/8630/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дальта" (вул.Антоновича, буд. 31, м.Львів, 79108, код ЄДРПОУ 13796325) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" (вул. Велика Васильківська, буд. 114, м.Київ , 03150, код ЄДРПОУ 42817110) про розірвання договору та стягнення 253 920,15 грн.

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дальта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Дніпросталь" про розірвання договору та стягнення 253 920,15 грн суми заборгованості, з яких 242 000,00 грн - сума попередньої оплати, 8 516,28 грн - сума пені, 1 936,00 грн - сума інфляційного збільшення, 1 467 грн - сума 3% річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач здійснив попередню оплату згідно умов укладеного Договору, проте, відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, товар не поставив. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Розгляд матеріалів даної справи здійснюється після виходу судді Ягічевої Н.І. з відпустки. Ухвалою від 20.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції. 10.08.2020 через відділ діловодства суду (канцелярію) позивачем подано клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. В обґрунтування свого клопотання надав суду: копію Договору про надання правничої допомоги №10/06/20 від 10.06.2020; копію акту виконаних робіт №01/07 від 01.07.2020; копію платіжного доручення №1457 від 29.07.2020. Суд, розглянувши надане клопотання позивачем вирішив подальший розгляд справи здійснювати в межах заявлених вимог позивачем з урахуванням клопотання від 10.08.2020. Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Сторони належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 20.07.2020 отримана позивачем - 04.08.2020, відповідачем - 30.07.2020, про що свідчать реєстр відстеження поштових відправлень. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України . Приписами статті 248 ГПК передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. За приписами частини 4 та 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дальта" (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" (Постачальник, відповідач) був укладений Договір поставки №ДС-19278 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупцю товар, а Покупець - прийняти та оплатити товар згідно асортименту, кількості та цін, що вказані у погоджених специфікаціях в Додатках до даного Договору.

Згідно із п. 1.2 Договору підтвердженням згоди Покупця придбати товар на вказаних в специфікації умовах є його 50% оплата по узгодженій специфікації.

Специфікацією (Додаток №1 до Договору) передбачено, що загальна вартість товару (труба 325х10), труба 273х8, труба 219х6) становить 483 558,78 грн. Поставка товару здійснюється протягом 3 календарних днів після попередньої оплати 50% авансу (до 27.03.2020). Труби повинні відповідати ДСТУ (ГОСТ) 10704 (ЕN10219).

Покупець має право вимагати від Постачальника своєчасної передачі товару (п.3.4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору, строк поставки - протягом п`яти календарних днів після отримання передоплати.

Поставка товару мала відбутися згідно з п.4.1 Розділу 4 Умови поставки , на умовах DAP (відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010р.) - до складу Покупця (доставка перевізником).

Згідно із п. 5.8 Договору, зобов`язання Покупця щодо оплати вважаються виконаними з дати надходження коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 8.3 Договору за прострочення поставки товару, Покупець має право стягнути з Постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого в строк товару, за кожен день прострочення.

На виконання умов Договору, відповідач надав позивачеві рахунок-фактуру №ДС-0001840 від 19.03.2020, а позивач свою чергу здійснив 50% попередньої оплати вартості товару в розмірі 242 000,00 грн на користь відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №1152 від 23.03.2020.

За твердженням позивача, спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачем не було поставлено товар в обумовлені договором строки на підставі чого позивач 30.03.2020 звертався до відповідача з листом-претензією №008 про виконання Договору термін виконання якого - 27.03.2020.

Звертаючись до суду, позивач просить розірвати договір поставки №ДС-19278 від 20.03.2020, у зв`язку з істотним порушенням умов договору та стягнути з відповідача 253 920,15 грн суми заборгованості, з яких 242 000,00 грн - сума попередньої оплати, 8 516,28 грн - сума пені, 1 936,00 грн - сума інфляційного збільшення, 1 467 грн - сума 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дальта" підлягають частковому задоволенню в з наступних підстав.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Судом встановлено та відповідачем не спростовано факт порушення своїх зобов`язань щодо поставки товару, у зв`язку з чим суд прийшов висновку, що неотримання позивачем очікуваного при укладенні договору у вигляді поставки товару підтверджує істотність порушення відповідачем умов договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позовні вимоги позивача про розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 242 000,00 грн суми попередньої оплати, суд зазначає.

Приписами статті 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №ДС-0001840 від 19.03.2020 було сплачено суму 253 749,90 грн в якості попередньої оплати за товар, який відповідно до умов Специфікації та оплати 23.03.2020 (платіжне доручення №1152), мав бути поставлений у строк до 27.03.2020.

Доказів виконання відповідачем свого зобов`язання щодо поставки товару шляхом його передачі у власність позивача, підписання сторонами видаткових накладних, строк виконання якого настав, суду не надано.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Крім того, суд зазначає, що посилання позивача на звернення до відповідача із листом-претензією №008 від 30.03.2020 про повернення коштів, сплати узгодженої неустойки та штрафу не приймаються до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення відповідачеві зазначеного листа.

Разом з тим, суд звертає увагу на тому, що відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, позивач скористався своїм правом, звернувшись до суду із позовом про розірвання договору та повернення сплаченої передплати за товар, який не був поставлений відповідачем у визначені строки.

Таким чином, з огляду на викладене вище, з врахуванням обставин щодо здійснення позивачем як покупцем попередньої оплати в сумі 242 000,00 грн та невиконання відповідачем обов`язку з поставки товару та відсутність будь яких спростувань з боку відповідача, суд дійшов висновку, щодо задоволення позовний вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми передоплати в розмірі 242 000,00 грн.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 8 516,28 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, відповідно до п. 8.3 Договору за прострочення поставки товару, Покупець має право стягнути з Постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого в строк товару, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем суми пені, з урахуванням визначеного позивачем періоду (з 29.03.2020 по 10.06.2020), а також зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення пені розмірі 8 516,28 грн за прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь 1 936,00 грн суми інфляційного збільшення та 1 467 грн суми 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, зазначеною нормою закону передбачено можливість стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення саме грошового зобов`язання, у той час як повернення грошових коштів, отриманих як попередня оплата, не є грошовим зобов`язанням в розумінні статті 625 ЦК України, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення попередньої оплати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №910/24853/13 та від 20.11.2018 у справі №916/75/18.

З огляду наведеного, оскільки передбачене ст. 625 ЦК України право позивача на стягнення 3% річних та інфляційних втрат є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про безпідставність вимоги позивача про стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму попередньої оплати, позаяк стягнення з відповідача перерахованої йому за договором суми попередньої оплати не є грошовим зобов`язанням у розумінні ст. 625 ЦК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійти висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 467,87 грн та інфляційних втрат в сумі 1 936,00 грн є необґрунтованими, оскільки повернення не підтвердженого використання коштів отриманої попередньої оплати в сумі 242 000,00 грн за своєю правовою природою не є грошовим зобов`язанням, а зобов`язанням із повернення попередньої оплати, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду письмового відзиву на позов та свого контррозрахунку суми позову, стверджувань позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дальта" підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, яку відповідач просить стягнути з позивача у розмірі 4 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В обґрунтування заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги №10/06/20 від 10.06.2020, укладений з Адвокатським об`єднанням Ордер , відповідно до умов якого Адвокатське об`єднання Ордер взяло на себе зобов`язання по наданню позивачу адвокатських послуг та призначив членом Адвокатського об`єднання Ордер - Решоту Володимира Володимировича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1742 від 15.09.2010, видане на підставі рішення Львівської обласної КДКА №8 від 15.09.2010; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1016645; акт виконаних робіт від 01.07.2020 на суму 4 000,00 грн; платіжне доручення №1457 від 29.07.2020 на уму 4 000,00 грн.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених Договором про надання правової допомоги №10/06/20 від 10.06.2020, було складено акт надання послуг (виконаних робіт) від 01.07.2020 із детальним розрахунком, які підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Згідно детального розрахунку до вказаного акту, витрати на правничу допомогу (гонорар) за даним позовом складають 4 000,00 грн, які були сплачені позивачем (клієнтом) на рахунок з Адвокатського об`єднання Ордер 29.07.2020, що підтверджується платіжними дорученням №1457.

На підтвердження повноважень адвоката Решоти Володимира Володимировича позивачем надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1742 від 15.09.2010, видане на підставі рішення Львівської обласної КДКА №8 від 15.09.2010.

Отже, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням Ордер (адвокатом Решотою В.В.) професійної правової допомоги в межах даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

В ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Враховуючи те, що при розгляді справи судом встановлено, що права позивача були порушені, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому витрати, пов`язані з правничою допомогою в розмірі 4 000,00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Розірвати Договір поставки №ДС-19278 від 20.03.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дальта" (вул.Антоновича, буд. 31, м.Львів, 79108, код ЄДРПОУ 3796325) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дальта" (вул.Антоновича, буд. 31, м.Львів, 79108, код ЄДРПОУ 13796325). 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дальта" (вул.Антоновича, буд. 31, м.Львів, 79108, код ЄДРПОУ 13796325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" (вул. Велика Васильківська, буд. 114, м.Київ , 03150, код ЄДРПОУ 42817110) суму попередньої оплати в розмірі 242 000 (двісті сорок дві тисячі) грн 00 коп., суму пені в розмірі 8 516 (вісім тисяч п`ятсот шістнадцять) грн 28 коп. та судовий збір в розмірі 3 757 (три тисячі сімсот п`ятдесят сім) грн 75 коп. 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дальта" (вул.Антоновича, буд. 31, м.Львів, 79108, код ЄДРПОУ 13796325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" (вул. Велика Васильківська, буд. 114, м.Київ , 03150, код ЄДРПОУ 42817110) витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 3 946 (три тисячі дев`ятсот сорок шість) грн 38 коп. 5. В іншій частині позовних вимог відмовити. 6. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 21.09.2020.

Суддя Н.І. Ягічева