ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2020 справа № 914/1768/20
За позовом: Управління поліції охорони в Запорізькій області, м. Запоріжжя
до відповідача: Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 40)» , м. Дрогобич, Львівська область
про відшкодування збитків у розмірі 25 453, 15 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Кияк І.Б.
Представники сторін: не з`явилися
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/1768/20 за позовом Управління поліції охорони в Запорізькій області до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 40)» про відшкодування збитків у розмірі 25 453, 15 грн.
Ухвалою суду від 24.07.2020 відкрито провадження у справі № 914/1768/20 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено засідання на 17.08.2020 року.
В судове засідання, яке відбулося 17.08.2020 представник позивача не з»явився, через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення щодо підстав залучення до участі у справі в якості третьої особи Державної фіскальної служби України та заяву про розгляд справи без участі представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання 17.08.2020 не з»явився, відзиву на позовну заяву не надав, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 17.08.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи Державної фіскальної служби України. Розгляд справи було відкладено на 14.09.2020
В судове засіданні, 14.09.2020, представник позивача не з`явився.
Представник відповідача в судовому засіданні 14.09.2020 не з`явився, 11.09.2020 на адресу суду скерував заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника та визнання позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи по суті та прийняття рішення, при цьому, згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Управління поліції охорони в Запорізькій області (надалі позивач, замовник) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 40)» (надалі відповідач, постачальник) про відшкодування збитків у розмірі 25 453, 15 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами у справі 10.08.2015 укладено договір № 358 на поставку обладнання та матеріалів.
Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити замовникові предмет закупівлі, кількість, перелік, комплектність та асортимент якого визначено у специфікації (Додаток № 1) або еквівалент (аналогічне за тактико-технічними та ціновими характеристиками обладнання), а замовник - прийняти та оплатити товар.
У відповідності до умов договору, замовником були отримані товари від постачальника та здійснено оплату за відповідними операціями постачання на загальну суму 152 718,90 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 25 453,15 грн.
В порушення вимог чинного законодавства, відповідачем не було здійснено реєстрацію податкових накладних за відповідними операціями постачання.
Загальна сума придбаних товарів, при поставці яких відповідачем не виконано зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних, складає 152 718,90 грн, у т.ч. ПДВ - 25 453,15 грн. Отже, сума податку на додану вартість у розмірі 25 453,15 грн, яка була сплачена позивачем при закупівлі товарів відповідно до договору та не включена до податкового кредиту внаслідок протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача, а саме, внаслідок невиконання своїх обов`язків щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, є збитками позивача.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, шляхом стягнення завданих йому збитків з відповідача.
Позиція відповідача.
11.09.2020 на адресу суду надійшла заява в якій відповідач, користуючись своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 191 ГПК України, повністю визнав позовні вимоги позивача і не заперечує щодо задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити, виходячи з таких мотивів.
У відповідності до ст.174 Господарського кодексу України підставами виникнення господарських зобов`язань є, зокрема, господарський договір.
Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що 10.08.2015 між сторонами у справі укладено договір № 358 на поставку обладнання та матеріалів.
7 листопада 2015 року відповідно до Закону України Про Національну поліцію та постанови Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 р. № 834 Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ (зі змінами та доповненнями), було створено Департамент поліції охорони, а також управління і відділи поліції охорони в областях, як територіальні органи Національної поліції, при цьому вищевказаною постановою установлено, що органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції, є правонаступниками Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ та відповідних державних установ Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, що ліквідуються в установленому законодавством порядку.
В зв`язку з чим, замовником за вищевказаним договором стало Управління поліції охорони в Запорізькій області, як правонаступник Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, про що було укладено Додаткову угоду №1 від 20.11.2015 р. до договору. Згідно з Наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2016 №3546/5 Про перейменування та затвердження статуту Державного підприємства Підприємство Дрогобицької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№ 40) у новій редакції , Державне підприємство Підприємство Дрогобицької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№40) (ідентифікаційний код 08680454) перейменовано у Державне підприємство Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№40) у зв`язку з чим змінилась назва юридичної особи за вищевказаним договором.
Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити замовникові предмет закупівлі, кількість, перелік, комплектність та асортимент якого визначено у специфікації (додаток № 1) або еквівалент (аналогічне за тактико-технічними та ціновими характеристиками обладнання), а замовник - прийняти та оплатити товар.
Ціна товару визначена у специфікації (додаток № 1) (п.3.1. договору).
Розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу замовником коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі, у термін, який не перевищує 30 календарних днів від дати отримання замовником товару та виставленого постачальником рахунку-фактури (п. 4.1. договору).
Постачання товару здійснюється постачальником партіями, згідно заявок замовника встановленого зразка (додаток № 3) (п.5.1. договору).
Згідно з п.5.2. договору, постачальник зобов`язується здійснити за власний рахунок поставку товару протягом 5 робочих днів після отримання письмової заявки замовника (додаток № 3), за адресами одержувача замовника, зазначеними у додатку № 2 до договору.
Товар повинен бути запакований у заводську тару і містити у середині запакованого відправлення роздрукований пакувальний аркуш заявленої партії товару, в якому зазначено кількість та найменування товару, а також оригінал рахунка та видаткові накладні.
У відповідності до умов договору замовником були отримані товари від постачальника та здійснено оплату за відповідними операціями постачання на загальну суму 152 718,90 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 25 453,15 грн., а саме:
- за видатковою накладною від 09.07.2018 № СФ-000065 придбано товарів на суму 58 567,54 грн., в т.ч. ПДВ 9 761, 26 грн. (рахунок-фактура від 21.06.2018 № СФ-000065);
- за видатковою накладною 10.07.2018 № СФ-000066 придбано товарів на суму 30 07,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 017,83 грн. (рахунок-фактура від 21.06.2018 № СФ-000066);
- за видатковою накладною від 09.07.2018 № СФ-000069 придбано товарів на суму 14 677, 14 грн., в т.ч. ПДВ 2 446,19 грн.; (рахунок-фактура від 26.06.2018 № СФ-000069).
Оплата здійснена 03.07.2018 року платіжним дорученням № 4511 на загальну суму 103 351,68 грн.
- За видатковою накладною від 27.12.2018 № 00092 придбано товарів на суму 296,70 грн., в т.ч. ПДВ 49,45 грн. (рахунок-фактура від 29.1 1.2018 № ВН-0000086). Оплата здійснена 04.12.2018 платіжним дорученням № 8518 на суму 296,70 грн.
- За видатковою накладною від 13.11.2018 № 00082 придбано товарів на суму 17 540,10 грн., в т.ч. ПДВ 2 923, 35 грн. (рахунок-фактура від 12.11.2018 № СФ-000092). Оплата здійснена 22.11.2018 року платіжним дорученням № 8168 на суму 17 540,10 грн.
- За видатковою накладною від 14.06.2018 № СФ-0000060 придбано товарів на суму 31 530,42 грн., в т.ч. ПДВ 5 255,07 грн. (рахунок-фактура від 06.06.2018 № СФ-000060). Оплата здійснена 08.06.2018 року платіжним дорученням № 3825 на суму 31 530,42 грн.
Загальна сума придбаних товарів, при поставці яких відповідачем не виконано зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних, складає 152 718,90 грн, у т.ч. ПДВ - 25 453,15 грн.
Спір у справі виник у зв`язку з тим, що позивач вважає, що відповідач не виконав обов`язку щодо реєстрації електронних податкових накладних, що позбавило можливості позивача отримати податковий кредит на зазначену суму - 25 453,15 грн. ПДВ.
Належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов"язку щодо складення та реєстрації податкових накладних. Відповідний правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 909/1568/18.
Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Як встановлено судом, позивачем у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, до контролюючого органу - Головного Управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, було подано в електронній формі Податкову декларацію з податку па додану вартість за січень 2019 року (18.02.2019 - звітна 20.02.2019 - звітна нова) з додатками (що засвідчують факт не включення суми ПДВ за вказаними операціями постачання товарів до податкового кредиту), у тому числі заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та\або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (Додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року) щодо порушення продавцем - ДП Підприємство ДКВС України (№40) граничних термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН (що підтверджується електронними квитанціями), а також копії завірених первинних документів (рахунків та платіжних доручень) у паперовій формі (лист від 19.02.2019 вих.№425/43/3/04), що засвідчують факт сплати ПДВ у зв`язку з придбанням товарів.
Не зважаючи на це, відповідач продовжував проявляти бездіяльність, яка полягала в не здійснені жодних заходів з реєстрації податкових накладних.
Таким чином, відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 25 453, 15 грн. З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог до відповідача, відповідачем позов визнано, відтак суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 126, 129, 191, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 40)» (82100, м. Дрогобич Львівської області, вул. Трускавецька, 77, код ЄДРПОУ 08680454) на користь Управління поліції охорони в Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Водограйна, 3, код ЄДРПОУ 40108947) суму в розмірі 27 555, 15 грн, з яких:
- 25 453, 15 грн збитків;
- 2 102, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .
Повне рішення складене та підписане 21.09.2020 року.
Суддя П.Т. Манюк
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2020 |
Оприлюднено | 23.09.2020 |
Номер документу | 91683038 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Манюк П.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні