Рішення

від 10.09.2020 по справі 917/609/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 Справа № 917/609/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Сіроша Д. М., за участю секретаря судового засідання Бойченко Л. О., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Полтавської місцевої прокуратура Полтавської області в інтересах Полтавської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супра - ЛТД"

про стягнення безпідставно збережених коштів,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Цибульська М. Л.,

від позивача: Лисанець А. Ф.,

від відповідача: Жага Е.Г., посв. № 2203

Полтавська місцева прокуратура Полтавської області звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супра - ЛТД" (далі- ТОВ "Супра - ЛТД") про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 59525,46 грн.

В позові зазначає, що підставою для звернення до суду стало те, що відповідач, набувши право власності на об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у власності територіальної громади, не оформив та не зареєстрував речові права на землю, не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе грошові кошти у розмірі орендної плати.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 5116 від 12.05.2020) проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:03:001:0108 відсутні.

З огляду на викладене стверджує, що кадастровий номер земельній ділянці за адресою: вул. Дружби, 5, м. Полтава не присвоєно, що відповідно виключає можливість укладення договору оренди земельної ділянки, відповідно до вимог Закону України « Про оренду землі» .

Таким чином, земельна ділянка без присвоєння кадастрового номера не може бути об`єктом цивільних прав між ТОВ «Супра ЛТД» та Полтавською міською радою, що виключає можливість Полтавської міської ради укладати договори оренди (додаткові угоди) до того як земельна ділянка буде сформована та зареєстровано право власності на таку земельну ділянку.

Також, відповідач у відзиві на позов зазначає, що на даний час правова проблема повноважень прокурора щодо здійснення представництва інтересів держави не вирішена.

Прокуратура у відповіді на відзив (вх. № 5406 від 20.05.2020) заперечує проти доводів відповідача стосовно того, що земельна ділянка з кадастровим номером 5310136400:03:001:0108 не сформована та не може вважатися об`єктом цивільних прав, оскільки Закон України «Про державний земельний кадастр» набрав чинності з 01.01.2013, тобто присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці мало місце до набрання чинності вказаним законом. На момент присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номеру був чинний Тимчасовий порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затверджений постановою Кабінетів Міністрів України від 10.08.2010 № 749.

Відповідно до вказаної постанови визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці здійснювали територіальні органи Держземагентства. Кадастровий номер земельної ділянки визначався за результатами складення документації із землеустрою до її погодження та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) у встановленому порядку.

Таким чином, на момент укладення договору оренди земельної ділянки були дотримані всі істотні умови договору, визначені статтею 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент укладення договору), в тому числі і щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці.

Позивач - Полтавська міська рада в письмових поясненнях (вх. № 8632 від 11.08.2020) зазначила, що належна територіальній громаді м. Полтави на праві комунальної власності земельна ділянка, правовідносини щодо встановлення та закріплення меж якої в натурі на місцевості виникли і закінчилися у 1999 році на підставі виготовленого у 1999 році Полтавським відділом Українського державного науково-виробничого інституту зйомок міст і геоінформатики Технічного звіту по інвентаризації землекористування земельної ділянки площею 6187,58 кв. м по вул. дружби, 5 у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:03:001:0108, тобто до 2004 році, у відповідності до чинного станом на 1999 рік правового порядку, вважається такою, що вже є сформованою, та відповідно є такою, що правомірно перебувала та перебуває у господарську обороті.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.02.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.08.2020 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/609/20, призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15:30 02.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.09.2020 суд відклав розгляд справи по суті на 10:30 10.09.2020.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Полтавською місцевою прокуратурою Полтавської області, за результатами вивчення законності користування земельними ділянками на території м. Полтави установлено, що 10.10.2012 Полтавською міською радою та ТОВ «Супра-ЛТД» укладено договір оренди земельної ділянки площею 6188 кв. м з кадастровим номером 5310136400:03:0001:0108.

Відповідно до пункту 2.1 договору частка земельної ділянки Орендаря визначено пропорційно частці власності на будівлі і становить 681 кв. м.

Термін дії договору з 18.09.2012 по 18.09.2015.

Договір зареєстровано у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів договорів оренди землі вчинено запис від 17.10.2012 за №697-П.

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Дружби, 5, зазначена земельна ділянка була передана орендареві.

Відповідно до умов договору, орендна плата за користування земельною ділянкою становить 3 відсотки від нормативно-грошової оцінки, тобто 10458,52 грн.

Як зазначає позивач, земельна ділянка, щодо якої було укладено договір оренди, на даний час продовжує використовуватися відповідачем, оскільки на вказаній земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна, який належить на праві приватної власності ТОВ «Супра-ЛТД» .

Вказане підтверджується інформацією № 23276147 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якої, нежитлові приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Дружби, 5 належать на праві приватної власності ТОВ «Супра-ЛТД» відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер BBC №011074 від 25.03.2004.

Згідно з пунктом 4.8 вказаного договору, у разі якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, то за фактичний період користування землею і до моменту укладання нового договору Орендар повинен вносити орендну плату за земельну ділянку в розмірах, визначених договором.

Як зазначає позивач, до 2017 року включно ТОВ «Супра-ЛТД» продовжувало подавати до ГУ ДФС у Полтавській області податкові декларації з плати за землю, однак на даний час, будь-які податкові декларації з плати за землю не подаються.

Так, з податкової декларації з плати за землю за 2015 рік ТОВ «Супра- ЛТД» декларує відомості про земельну ділянку, площею 681 кв. м, яка належить останньому на праві користування відповідно до договору до договору оренди землі від 10.10.2012.

Однак у податкових деклараціях з плати за землю за 2016-2017 роки ТОВ «Супра-ЛТД» не декларує будь-яких земельних ділянок, які належать останньому на праві користування, в т. ч. і земельну ділянку за адресою: м. Полтава, вул. Дружби, 5.

Відповідач на даний час не сплачує за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Зазначене, також підтверджується листом ГУ ДФС у Полтавській області від 20.08.2019 №35520/10/16-31-12-03-28, в якому вказано, що TOB Супра-ЛТД» (податковий номер 23276147) на даний час не сплачує орендну плату за земельну ділянку по вул. Дружби, 5, м. Полтава, площею 681 кв. м.

Отже, ТОВ «Супра-ЛТД» маючи у власності об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Полтава, вул. Дружби 5, після закінчення терміну дії договору оренди землі від 10.10.2012, не вчинило жодних дій, направлених на продовження терміну дії останнього. На даний час жодне речове право за відповідачем на земельну ділянку, що розташована під об`єктами нерухомості, які належать останньому на праві власності, не зареєстровано.

Таким чином, земельна ділянка використовується без достатніх правових підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються умовами даного договору, нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 1 цієї статті цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (частина 3 статті 11 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В силу статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Як унормовано статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

В силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Суд встановив, що відповідач є власником нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення власником будівлі права користування земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Полтавською міською радою та державної реєстрації такого права.

Суд зазначає, що зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і № 922/5468/14.

Також, слід зазначити, що перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 Земельного кодексу України).

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування земельною ділянкою Товариством з обмеженою відповідальністю «Супра ЛТД» .

Виходячи з заявлених позивачем вимог про сплату коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, при вирішенні спору суд враховує наступне.

Як зазначалось вище, об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до приписів частини 1, 3, 4 та 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

При вирішенні даного спору, слід перевірити, з урахуванням наданих позивачем доказів, чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути збережені кошти (в розмірі орендної плати), сформованим об`єктом цивільних прав.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору.

Листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 25.04.2016 (а. с. 78) повідомлено, що в Держаному фонді документації із землеустрою дані щодо правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою та присвоєння кадастрового номера відсутні.

Пунктами 1 а 7 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 01.01.2013, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що з дня набрання чинності цим законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Відповідно до зазначених приписів законодавства землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, та відповідно правовою підставою виникнення права комунальної власності на земельну ділянку площею 688 кв. м по вул. Дружби, 5 у м. Полтаві кадастровий номер 5310136400:03:001:0108 є приписи зазначених норм.

Частиною 1 статті 28 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Крім того, як убачається з виготовленого у 1999 році Полтавським відділом Українського державного науково-виробничого інституту зйомок міст і геоінформатики Технічного звіту по інвентаризації землекористування земельної ділянки площею 6187,58 кв. м по вул. дружби, 5 у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:03:001:0108, встановлено та закріплено межі вказаної земельної ділянки в натурі на місцевості, тобто земельна ділянка вважається сформованою (копія Технічного звіту в матеріалах справи, а. с.110-136).

Крім того, слід зазначити, що згідно з частиною 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача стосовно того, що спірна земельна ділянка площею 688 кв. м по вул. Дружби, 5 у м. Полтаві кадастровий номер 5310136400:03:001:0108 не сформована та не може бути об`єктом цивільних прав у спірних правовідносинах.

Матеріали справи не містять доказів повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді відповідно до акту приймання - передачі.

Зважаючи на те, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі № 916/2927/17).

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 5955,46 грн підлягає задоволенню.

Висновок суду щодо підстав звернення прокурора з цим позовом.

Дослідивши доводи прокурора відносно наявності підстав його звернення до суду з цим позовом, суд встановив, що на виконання вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурором при зверненні до суду з позовом було належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також визначені законом підстави для звернення до суду саме прокурора.

Слід зазначити, що Полтавською місцевою прокуратурою 20.02.2020 направлено листа (№ 35-2245 вих.-20) до Полтавської міської ради щодо вжиття заходів реагування, тому числі і в судовому порядку, щодо стягнення коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (а. с. 46).

Відповідно до отриманої відповіді від 06.03.2020 міська рада не має на даний час змоги звернутися до суду з відповідним позовом (а. с. 47).

Також, відповідно до вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 06.04.2020 за №35-3903 вих.-20 Полтавська місцева прокуратора Полтавської області повідомила Полтавську міську раду про представництво інтересів держави в суді (а. с. 48).

Отже, суд констатує правомірність вимог прокурора при зверненні до господарського суду з цим позовом.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1212, 1214 Цивільного кодексу України, статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Супра-ЛТД» (36009, м. Полтава, вул. Дружби, 5, код ЄДРПОУ23276147) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 59525,46 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Супра-ЛТД» (36009, м. Полтава, вул. Дружби, 5, код ЄДРПОУ23276147) на користь прокуратури Полтавської області 9 м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 029100600) 2102,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 21.09.2020

Суддя Д. М. Сірош