Рішення

від 15.09.2020 по справі 918/446/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/446/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Ножняк Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до відповідача Приватного підприємства фірми "Еней"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Рокитнівська районна державна адміністрація

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

В засіданні приймали участь представники:

від прокуратури: Шептіліс О.І.

від позивача: Любчик І.І.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2020 року заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства фірми "Еней", у якому просить, посилаючись на ст. ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, розірвати договір оренди землі та зобов`язати Приватне підприємство фірму "Еней" повернути на користь держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1,7826 га.

Ухвалою суду від 20.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/446/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Зупинено провадження у справі №918/446/20до прийняття судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18.

Ухвалою суду від 07.08.2020 року провадження у справі 918/446/20 поновлено, призначено розгляд справи на 01.09.2020 року.

Ухвалою суду від 01.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 918/446/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на "15" вересня 2020 року.

У судове засідання 15.09.2020 року представник третьої особи не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

У судове засідання 15.09.2020 року відповідач не з`явився, 01.09.2020 року від останнього надходила заява про розгляд справи без його участі та про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 15.09.2020 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Разом з цим, прокурор у справі подав в судовому засіданні клопотання, зі змісту якого вбачається, що прокурор просить суд стягнути судові витрати на користь Рівненської обласної прокуратури, оскільки наказом генерального прокурора №410 від 03.09.2020 року змінено назву без заміни ідентифікаційного коду з "прокуратури Рівненської області" на "Рівненську обласну прокуратуру" та просить суд вирішити питання про повернення 50 відсотків судового збору, оскільки відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

21 листопада 2011 року на підставі розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 118 від 14.03.2011 між Рівненською обласною державною адміністрацією в особі виконуючого обов`язки голови Рокитнівської районної державної адміністрації (далі - Орендодавець) та приватним підприємством фірма "Еней" (далі -Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір), згідно якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 1,7826 га, який зареєстровано в управлінні Держкомзему у Рокитнівському районі Рівненської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.12.2011 за № 562505554000020 (а.с. 23-24).

Про передачу Орендареві вказаної в Договорі земельної ділянки в оренду свідчить акт приймання-передачі об`єкта оренди від 21.11.2011 року (а.с. 25).

Пунктом 1 Договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для розміщення виробничої бази, кадастровий номер 5625055500:03:001:0023, яка знаходяться за межами смт Томашгород на території Томашгородської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області.

В оренду передається земельна ділянка, що виділена в натурі (на місцевості) в установленому законом порядку, загальною площею 1,7826 га, в тому числі забудовані землі, з них землі промисловості - 1,7826 га (пункт 2 Договору).

Згідно пункту 5 Договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2011 року становить 368 690 грн.

Відповідно до пункту 8 Договору його укладено на 10 років.

Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата за користування об`єктом оренди вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки та становить 18 434,50 грн. в рік та сплачується Орендарем у відповідності до вимог ст. 17 Закону України "Про плату за землю" рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду на рахунок Томашгородської селищної ради Рокитнівського району.

Крім цього, пунктами 10, 13 Договору передбачено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Розмір орендної плати переглядається один раз в рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 11 Договору орендна плата вноситься шляхом безготівкового перерахунку не пізніше 30 числа наступного за звітним періодом.

Пунктом 14 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до положень п. 28 Договору визначено право Орендодавця вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Водночас, ППФ "Еней" взяті на себе згідно Договору зобов`язання в частині сплати орендних платежів у строки, порядку та розмірах, визначених договором, належним чином не виконує.

Згідно інформацій Вараського управління Головного управління ДПС у Рівненській області № 1056/9/17-00-51-07 від 10.02.2020 та № 3166/9/17-00-51 - 07 від 17.04.2020 року (а.с. 39-40, 43-44) вбачається, що відповідачем систематично порушуються строки внесення орендної плати за землю і станом на 17.04.2020 року заборгованість перед бюджетом становить 90 142,08 грн., борг виник за період з 30.11.2017 року по 30.01.2020 року. Заборгованість не погашена, на виконанні в ДВС не перебуває, звітність платником податків не подана.

Таким чином, Відповідач систематично більше 2 років не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, чим порушує умови Договору.

В позовній заяві зазначено, що Рівненська ОДА, будучи стороною договору оренди, не володіє інформацією про період та суму виникнення заборгованості, питання погашення ППФ "Еней" щодо погашення заборгованості зі сплати орендної плати розглядалося 26.07.2018 року, за період 2019 року та січня-лютого 2020 року з органів податкової служби не надходила інформація про стан заборгованості на адресу орендодавця (інформація № вих.2829/0/01-22/20 від 30.03.2020).

Вищевикладене свідчить про те, що з липня 2018 року Орендодавцю було відомо про порушення ППФ "Еней" договірних зобов`язань, проте жодні заходи, у тому числі цивільно-правового характеру, щодо усунення вказаних порушень, а саме розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення наявної заборгованості не вживалися.

Поряд з цим, Томашгородська селищна рада на території якої розташована вищезазначена земельна ділянка, на запит прокуратури, повідомила (інформація № 218/03-05/20 від 23.04.2020) (а.с.47), що надсилала інформацію (лист №619/03-05/20 від 18.10.2019) на адресу Рівненської ОДА про те, що за вищезазначеним договором орендар - ППФ "Еней" має заборгованість по орендній платі впродовж 9 місяців 2019 року.

Окрім того, Томашгородська селищна рада повідомила, що на даний час земельна ділянка не використовується, на ній відсутнє будь-яке обладнання, підприємство не працює, земельна ділянка за призначенням не використовується (акт обстеження від 23.04.2020 року) (а.с.52).

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на вказаній земельній ділянці право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження не зареєстровано (а.с. 53-57).

Вищенаведене свідчить про те, що ППФ "Еней" систематично порушує умови договору оренди та допускає заборгованість зі сплати орендної плати, а також не використовує земельну ділянку державної власності (землі промисловості) відповідно до її цільового призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості, як це передбачено у Договорі.

Наведені обставини стали причиною звернення заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації з даним позовом та є предметом спору у справі, що розглядається.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з несвоєчасною сплатою орендних платежів, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Так, у відповідності до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (в редакції Закону від 02.10.2003 № 1211- IV) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Статтею 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно зі ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У відповідності до статті 21 Закону України "Про оренду землі", статей 96, 206 ЗК України, статті 288 ПК України встановлено, що використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно пункту "д" статті 141 ЗК України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Приписами частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 31 зазначеного вище Закону встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Поряд з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою (пункт 2.23 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року № 6).

Отже, враховуючи перелічені норми законодавства та беручи до уваги те, що земельна ділянка була передана відповідачу в строкове платне користування, проте, доказами наявними у справі стверджено, що орендна плата відповідачем в порушення умов договору оплачувалася із порушенням строків, що обумовлені Договором оренди землі від 21.11.2011 року, та відповідачем допускалася систематична несплата орендних платежів по декілька місяців поспіль, - суд приходить до висновку про допущення відповідачем істотних порушень умов Договору оренди землі. Вказане у даному випадку є підставою для його розірвання за рішенням суду за вимогою орендодавця.

В порушення вимог статті 76 ГПК України відповідачем не надано господарському суду належних доказів повної відсутності у нього заборгованості зі сплати орендних платежів по спірному договору оренди, та не спростовано наданих прокурором доказів порушення орендарем договірних зобов`язань в частині несвоєчасної оплати орендних платежів.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

За таких обставин, вимога прокурора та позивача про розірвання договору оренди землі від 21 листопада 2011 року, укладеного між Рівненською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством фірмою "Еней" є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно з п. 21. Договору оренди землі сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Враховуючи викладене та те, що позовна вимога про розірвання договору оренди задоволена судом, вимога про зобов`язання відповідача повернути на користь держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації земельну ділянку - є правомірною та підлягає до задоволення.

За умовами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); брати участь у розгляді справи.

У ст. 53 Господарського процесуального кодексу України вказано - у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Тобто прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави в конкретних спірних відносинах, які підлягають захисту та вирішенню в судовому порядку.

У згаданому рішенні Конституційного суду від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 вказується, що державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Згідно положень вказаного рішення, під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв`язку з чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову, та зазначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За змістом ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Таким чином і з огляду на зазначені норми прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу.

Підставою для звернення з позовом органом прокуратури визначено, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що внаслідок невиконання відповідачем вимог земельного законодавства та умов договору оренди земельної ділянки державної власності порушуються інтереси держави, зокрема Рівненської обласної адміністрації щодо можливості ефективно та виключно в державних інтересах розпоряджатися земельними ділянками державної власності із земель промисловості.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сукупним аналізом наведених вище норм права, взятих судом до уваги тверджень сторін та досліджених доказів, суд констатує достатні правові підстави для задоволення у повному обсязі позову заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до відповідача Приватного підприємства фірми "Еней"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Рокитнівська районна державна адміністрація про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Оскільки позивач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, то у відповідності до ч. 1 ст. 130 ГПК України з нього на користь позивача слід стягнути лише 50% сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2 102,00 грн., а решту судового збору позивачу слід повернути з Державного бюджету України за клопотанням позивача.

Як встановлено судом, прокурор у судовому засіданні 15.09.2020 року просила суд та подала клопотання про вирішення питання про повернення 50 відсотків судового збору, оскільки відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано підстави повернення судового збору, яким зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що Рівненська обласна прокуратура при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 4 204 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 734 від 08 травня 2020 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повернення Рівненській обласній прокуратурі сплачений судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп., що становить 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 13, 73-80, 86, 123, 129, 130, 196, 202, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації - задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі від 21.11.2011 року, укладений між Рівненською обласною державною адміністрацією (33028, Рівненська обл., м. Рівне, м-н. Просвіти, 1, ЄДРПОУ 13986712) та Приватним підприємством фірмою "Еней" (34240, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, смт. Томашгород, вул. Центральна, 50, ЄДРПОУ 23305707), площею 1,7826 га, кадастровий номер 5625055500:03:001:0023, розташованої за межами населеного пункту смт Томашгород Рокитнівського району Рівненської області, зареєстрований в управлінні Держкомзему у Рокитнівському районі Рівненської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.12.2011 року за № 562505554000020.

3. Зобов`язати Приватне підприємство фірму "Еней" (34240, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, смт. Томашгород, вул. Центральна, 50, ЄДРПОУ 23305707) повернути на користь держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (33028, Рівненська обл., м. Рівне, м-н. Просвіти, 1, ЄДРПОУ 13986712) земельну ділянку площею 1,7826 га, кадастровий номер 5625055500:03:001:0023, розташовану за межами населеного пункту смт Томашгород Рокитнівського району Рівненської області, шляхом складання акту приймання-передачі.

4. Стягнути з Приватного підприємства фірми "Еней" (34240, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, смт. Томашгород, вул. Центральна, 50, ЄДРПОУ 23305707) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Повернути Рівненській обласній прокуратурі (р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., сплачений за платіжними дорученнями № 734 від 08 травня 2020 року на загальну суму 4 204,00 грн., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 918/446/20. Ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано "22" вересня 2020 року.

Суддя Романюк Ю.Г.