Ухвала

від 21.09.2020 по справі 927/832/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

21 вересня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/832/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 13.09.2020

за позовом: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

до відповідача-1: Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича

проспект Перемоги, 139, оф. 213, м. Чернігів, 14013

до відповідача-2: ОСОБА_2

АДРЕСА_2

про визнання недійсними постанови та акту

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича та ОСОБА_2 , в якій просить суд визнати недійсним та скасувати постанову та акт від 26.05.2020 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, видані приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем, щодо передачі в рахунок стягнення боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 - частки (50%) учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська електронна компанія" (ТОВ "ЧЕК", код ЄДРПОУ 24553703), що належить ОСОБА_1 за ціною 1538001,50грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в провадженні Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. (виконавче провадження відкрито 16.08.2019) перебуває ВП №59828854 на виконання рішення Деснянського районного суду м.Чернігів по справі №750/13632/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 1602984,37грн. Відповідно до звіту №И-989 від 10.12.19 про оцінку майна частки (50%) учасника ТОВ Чернігівська електронна компанія , що належить ОСОБА_1 , станом на день складання звіту вартість належної заявнику частки дорівнює 3076003,00грн, що заявником було оскаржено оцінку майна і Деснянський районний суд відхилив скаргу і відмовив в її задоволенні. Позивач посилається на те, що в процесі здійснення виконавчого провадження Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін О.П. тричі призначав проведення аукціону з продажу належної заявнику частки, однак жодного разу торги не відбулися в зв`язку з відсутністю бажаючих придбати майно, що початкова оціночна вартість предмета оцінки визначена у відповідності до вимог ст.57 Закону України Про виконавче провадження є 3076003,00 грн. Позивач зазначає, що спірне майно передано стягувачу за ціною 1538001,50 грн, тобто за 50% від початкової вартості, що оспорювані акт та постанова про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 26 травня 2020 року видані з грубим порушення вимог ч.8 ст.61 Закону України Про виконавче провадження . Позивач посилається на те, що прийняті постанова та акт порушують його право на мирне володіння майном. При цьому, в позовній заяві щодо юрисдикції спору позивач посилається на п.3 ч.1 ст.20 ГПК України.

Згідно з Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань станом на 14.08.2020 та 21.09.2020 в реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівська електронна компанія" (код ЄДРПОУ 24553703), перелік засновників (учасників) товариства: ОСОБА_3 (частка 50%), ОСОБА_4 (частка 50%).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань станом на 20.03.2020 в реєстрі значилось Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівська електронна компанія" (код ЄДРПОУ 24553703), перелік засновників (учасників) товариства: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття обмеження основоположних прав і свобод від прийнятого у законотворчій практиці поняття фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів , місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 Господарського процесуального кодексу України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.

Відповідно до ч. 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Отже, до юрисдикції господарських судів відносяться, крім інших, справи за позовом фізичних осіб, які не є підприємцями, у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин.

З поданої позивачем позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є визнання недійсним та скасування постанови і акту від 26.05.2020 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, які прийняті приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем під час примусового виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігів, на виконання якого видано виконавчий лист №750/13632/18 від 14.08.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

З огляду на наведені приписи норм Господарського кодексу України корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.

Корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.

Заявлений спір ґрунтується на правовідносинах, направлених на захист прав позивача як боржника у виконавчому провадженні (ВП № 59828854) щодо майна позивача, яке передано приватним виконавцем у власність Криворучко Дмитру Віталійовичу (стягувачу) в порядку ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" у ході примусового виконання рішення Деснянського районного суду у справі №750/13632/18.

Як вбачається із змісту позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на порушення приписів Закону України "Про виконавче провадження" при примусовому виконанні рішення Деснянського районного суду у справі №750/13632/18 та відсутні посилання на порушення його корпоративних прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Оскільки даний спір не має ознак корпоративних відносин, не є спором, що виник з господарських правовідносин, а є спором, що виник із цивільних правовідносин, крім того позивачем та відповідачами є фізичні особи, які не є суб`єктами підприємницької діяльності, що з урахуванням вимог п. 1, 3 ч. 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України є недопустимим, справа не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що є підставою відмови у відкриті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно суд роз`яснює, що згідно зі ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами, як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

За таких обставин, розгляд такого спору віднесено до суду загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він може звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення йому судового збору, сплаченого за розгляд даної позовної заяви у відповідності до ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 20, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання недійсними постанови та акту від 26.05.2020 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Додаток на 40арк., у тому числі оригінал фіскального чеку про сплату судового збору від 17.07.2020.

Суддя Н.Ю.Книш