Рішення

від 09.09.2020 по справі 200/3254/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 р. Справа№200/3254/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М.,

секретаря судового засідання Мухіної Є.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Курібло В.А.,

від відповідача - Ярова С.Е.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ада до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Ада звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 04 березня 2020 року № 00000210509 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 921 532, 50 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями у сумі 1 537 226, 00 грн та за штрафними санкціями у сумі 384 306, 50 грн.

Позов вмотивовано тим, що висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість зроблено на підставі даних, що містяться в податкових базах, що, у свою чергу, не є належними доказами в розумінні податкового законодавства, якими б встановлювались певні обставини, зокрема щодо наявності правопорушень з боку позивача без дослідження первинних документів контрагентів, без залучення суб`єктів господарювання до зустрічної звірки тощо. Встановлені порушення спростовуються первинними документами, наданими під час проведення перевірки та долученими до позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду, призначено підготовче засідання на 27 травня 2020 року.

04 квітня 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області надано відзив на позовну заяву, який обґрунтовано доводами, викладеними в акті перевірки. Відповідач просив відмовити у позові, оскільки заперечує право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість з огляду на відсутність такої умови як реальність постачання товару позивачеві.

20 травня 2020 року суду надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що встановлені недоліки щодо місця розвантажування/навантаження товару не спростовують факт поставки, який підтверджується іншими первинними документами.

Підготовче засідання, призначене на 27 травня 2020 року, проведено в порядку письмового провадження та відкладено на 24 червня 2020 року, яке, у свою чергу було відкладено на 29 липня 2020 року.

17 липня 2020 року та 27 липня 2020 року сторонами надано додаткові пояснення щодо узгодженості даних за укладеними договорами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 20 серпня 2020 року.

Вказане судове засідання проведено в порядку письмового провадження та відкладено на 09 вересня 2020 року.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

З 28 січня 2020 року по 05 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ада за період діяльності з 01 березня 2019 року по 31 березня 2019 року, з 01 травня 2019 року по 31 липня 2019 року, з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками: Товариством з обмеженою відповідальністю МЕГАРОН ЛЮКС за березень та травень 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІВІН ГРУПП за травень 2019 року, за червень 2019 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у липні 2019 року, липні-вересні 2019 року, за результатами якої складено акт № 201/05-99-05-09/22025638 від 12 лютого 2020 року.

Актом перевірки встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1,198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України за правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 1 537 226 грн.

За вказані порушення прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 00000210509 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 921 532, 50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 1 537 226, 00 грн та за штрафними санкціями у сумі 384 306, 50 грн. Штрафні санкції застосовані на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (абзац 2 пункту 198.1 статті 198 ПК України).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (абзаци 1-3 пункту 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг […].

За приписами абзаців 1, 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8 статті 201 ПК України).

Абзацами 1, 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз зазначених вище положень ПК України свідчить про те, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких умов:

наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість);

фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця;

наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності;

документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання;

наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов`язкові реквізити).

У межах цієї справи спірним є наявність такої умови як фактичне (реальне) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця.

При перевірці права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено, що податковий кредит у розмірі 528 763, 43 грн позивачем включено до декларації за березень 2019 року, податковий кредит у розмірі 155 762, 04 грн - до декларації за травень 2019 року у зв`язку з придбанням сировини для виробництва кормів (ресурсів) за договором поставки від 18 липня 2018 року № 1807-18, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю МЕГАРОН ЛЮКС (постачальник).

Кількість та номенклатура сировини визначена сторонами в специфікаціях до укладеного договору: за специфікацією від 25 лютого 2019 року № 8 поставлено позивачеві шпрот соняшниковий в кількості 250 т на загальну суму 1 600 005,00 грн з урахуванням податку на додану вартість, від 22 березня 2019 року № 9 - в кількості 250 т на загальну суму 1 500 000,00 грн з урахуванням податку на додану вартість, від 03 травня 2019 року № 10 - в кількості 50 т на загальну суму 287 500,20 грн з урахуванням податку на додану вартість, від 08 травня 2019 року № 11 - в кількості 100 т на загальну суму 580 002,00 грн з урахуванням податку на додану вартість.

Всього за специфікаціями визначено поставку товару в обсязі 650 т на загальну суму 3 967 507, 20 грн, проте фактично поставлено 674, 92 т, що є допустимим за умовами договору відхиленням.

У межах вказаних поставок контрагентом позивача виписано рахунки, видаткові накладні за поставку 674, 92 т шпроту соняшникового на загальну суму 4 107 152,88 грн, з яких 684 525, 47 грн податку на додану вартість, та зареєстровано податкові накладні на вказану суму.

Оплачено позивачем отриманий товар у безготівковій формі в розмірі 4 107 152,88 грн, що підтверджується звітами банку.

На підтвердження факту поставки шпроту соняшникового позивачем надано товаротранспортні накладні, позивачем надано усні пояснення, які відображені в акті перевірки, що товар не розвантажувався і в пункті розвантаження був реалізований Приватному акціонерному товариству БАС .

На підтвердження цієї обставини Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Ада було надано договори поставки № 0495 від 22 січня 2018 року та № 0899 від 29 березня 2019 року, укладених із покупцем Приватним акціонерним товариством БАС на поставку шроту соняшникового, видаткові та податкові накладні за березень та травень 2019 року на постачання шроту соняшникового у кількості 513,34 т на суму 3 401 034,887 грн, договори на перевезення № 0102/19 від 01 березня 2019 року із перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕНТОКС ПЛЮС , № 01/03 від 01 березня 2019 року із перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС ЛОГІСТІК УКРАЇНА , товарно-транспортні накладні за березень та травень 2019 року, в яких зазначено, що пунктом навантаження є м. Слов`янськ, пунктом розвантаження - Артемівський район, с. Бахмутське, акти виконаних робіт за березень та травень 2019 року. Разом з цим податкові накладні з виконання перевезення товарів не було зареєстровано перевізниками.

При перевірці права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено, що податковий кредит у розмірі 138 313,43 грн позивачем включено до декларації за травень 2019 року, податковий кредит у розмірі 372 478,30 грн - до декларації за червень 2019 року, податковий кредит у розмірі 240 360,01 грн - до декларації за липень 2019 року, податковий кредит у розмірі 101 548,63 грн - до декларації за вересень 2019 року у зв`язку з придбанням штроту соняшникова за договором поставки від 07 травня 2019 року № 22/19, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІВІН ГРУПП (постачальник).

За змістом пункту 2.1 договору на підставі усної заявки постачальник формує рахунок-фактуру із зазначенням ціни, кількості та асортименту Товару.

У межах вказаних поставок контрагентом позивача виписано рахунки, видаткові накладні за поставку шпроту соняшникового на загальну суму 5 116 202, 24 грн, з яких 852 700,37 грн податку на додану вартість, та зареєстровано податкові накладні на вказану суму.

В акті перевірки загальна сума поставки за рахунками відображена в сумі 4 904 583, 41 грн, представник відповідача надав письмові пояснення, що допущена арифметична помилка, яка не впливає на висновки в акті, вірним слід вважати суму 5 116 202, 24 грн.

Оплачено позивачем отриманий товар у безготівковій формі в розмірі 5 262 413,07 грн, що підтверджується звітами банку.

Щодо різниці між сумами оплаченого товару 5 262 413,07 грн (за даними безготівкового розрахунку) та 5 116 202, 24 грн (за рахунками та видатковими накладними), яка становить 24 349, 00 грн, представником позивача надано письмові пояснення, відповідно до яких різниця виникла з огляду на врахування відповідачем видаткових, податкових накладних та рахунків станом на 20 вересня 2019 року, у той час як заборгованість у розмірі 24 349, 00 грн була погашена 30 вересня 2019 року та увійшла в загальну суму платежу.

На підтвердження факту поставки шпроту соняшникового позивачем надано товаротранспортні накладні, позивачем надано усні пояснення, які відображені в акті перевірки, що товар не розвантажувався і в пункті розвантаження був реалізований Приватному акціонерному товариству БАС .

На підтвердження цієї обставини Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Ада було надано договори поставки № 0495 від 22 січня 2018 року та № 0899 від 29 березня 2019 року із покупцем Приватним акціонерним товариством БАС на поставку шроту соняшникового, видаткові накладні за травень-липень та вересень 2019 року на постачання шроту соняшникового у кількості 896,94 т (тобто на частину придбаного у постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІВІН ГРУПП 904,42 т), на іншу частину, а саме 7,48 т - договір зберігання б/н від 03 липня 2019 року, укладеного із постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІВІН ГРУПП , та акт приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 03 липня 2019 року; договори на перевезення товарів № 0102/19 від 01 березня 2019 року із перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕНТОКС ПЛЮС , № 01/03 від 01.03.2019 із перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС ЛОГІСТІК УКРАЇНА , товарно-транспортні накладні за травень-липень та вересень 2019 року, в яких зазначено, що пунктом навантаження є м. Слов`янськ, пунктом розвантаження - Артемівський район, с. Бахмутське, акти виконаних робіт за травень-липень та вересень 2019 року. Разом з цим податкові накладні перевізниками на адресу позивача з виконання перевезення товарів не було зареєстровано.

Отже, факт здійснення господарської операції підтверджується сукупністю первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання

Із акта перевірки вбачається, що відповідач заперечує право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість з огляду на відсутність такої умови як реальності постачання товару позивачеві.

Суд зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

1) неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг,

2) нездійснення особою, яка значиться виробником товару (у цій справі постачальником товару), підприємницької діяльності,

3) відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів,

4) облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій,

5) здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Із акта перевірки вбачається, що відповідачем приводяться доводи, які зазначені вище у пункті 1. Відповідач також посилається на обставини, вказані в пункті 3, але ці обставини встановлені щодо контрагентів позивача, а не самого платника податків.

Зокрема, доводи відповідача щодо здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які фактично не поставлялися позивачеві двома його контрагентами - ТОВ МЕГАРОН ЛЮКС , ТОВ ОЛІВІН ГРУПП , є однаковими та ґрунтуються на наступному.

По-перше, на недостовірності даних первісних документів щодо місця розвантаження/навантаження товарів.

Так, місце розвантаження, яке зазначене в специфікаціях № 8, 9 до договору, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю МЕГАРОН ЛЮКС , - м. Пологи; в специфікаціях № 10, 11 - м. Слов`янськ, суперечить відомостям, вказаним в товаротранспортних накладних: за березень 2019 року - м.Бахмут/м.Слов`янськ, за травень 2019 року - м. Світлодарськ. Крім того, відомості щодо місця розвантаження, вказані в товаротранспортних накладних за травень 2019 року - м. Світлодарськ, суперечать даним, зазначеним у товаротранспортних накладних з наступної реалізації позивачем придбаного товару, оскільки місцем навантаження повинно бути - м. Світлодарськ, а за даними накладних є м. Слов`янськ.

Місце розвантаження, яке зазначене в договорі, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІВІН ГРУПП , - с. Привілля, Слов`янський район, суперечить відомостям, вказаним у видаткових та товаротранспортних накладних - м. Волноваха, а в товаротранспортних накладних з подальшої реалізації пункт навантаження продукції - м. Слов`янськ.

Викладені обставини свідчать про неузгодженість в наданих документах даних щодо місця розвантаження та навантаження для подальшої реалізації товару, що позивачем не заперечується. Вказані обставини пояснюються позивачем тим, що з огляду на здійснення поставки за умовами FCA правил Інкотермс-2010 він не здійснював поставки товару, поставка забезпечувалась постачальником, а тому не може нести відповідальність за правильність оформлення товаротранспортних накладних постачальником; фактичним місцем розвантаження та навантаження для подальшої реалізації товару (за документами, без фактичного здійснення цієї операції) є м. Слов`янськ, що підтверджується товаротранспортними накладними, оформленими для доставки товару на подальшу реалізацію Приватному акціонерному товариству БАС .

Щодо встановлених розбіжностей у товаротранспортних накладних суд враховує, що товарнотранспортна накладна, подорожній лист, тобто документи, що передбачені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, і в операціях з поставки товару не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його подальшу реалізацію, недоліки такого документа, як товарно-транспортна накладна, не можуть свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

При перевірці правомірності таких доводів відповідача суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 821/995/17, відповідно до яких товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. Наявність дефектів, допущених при оформленні товарно-транспортної накладної, не може свідчити про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому за умови підтвердження такої операції іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Підсумовуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що факт здійснення господарської операції не спростовується вказаними неточностями з огляду на наявність сукупності інших належним чином оформлених первинних та інших документів (у т.ч. платіжних) як на поставку товару позивачеві, так і на подальшу реалізацію його Приватному акціонерному товариству БАС , які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання.

По-друге, на невстановленні факту реєстрації податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕНТОКС ПЛЮС , Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС ЛОГІСТІК УКРАЇНА (перевізниками) на адресу ні позивача, ні його контрагентів, та, по-третє, на відсутності факту поставки за взаємопов`язаним ланцюгом руху товарів у зв`язку з відсутністю джерела походження товару.

При перевірці правомірності таких доводів (пункти 2, 3) відповідача суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 815/6105/17, відповідно до яких Верховний Суд неодноразово зазначав, що непідтверження операцій за ланцюгом постачання, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом не є свідченням нереальності господарських операцій за умови її підтвердження іншими належними і допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку .

Судом встановлено, що постачання шпроту соняшникового підтверджується первинними документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання. Податкові накладні за договорами поставки, за якими сформовано податковий кредит, наявні в матеріалах справи.

Видані контрагентами позивача документи бухгалтерської звітності щодо правовідносин, які виникли між ними та позивачем, є такими, що відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Таким чином, факт поставки товару підтверджено належними та допустимими первинними документами.

По-четверте, на відсутності даних щодо наявності у перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕНТОКС ПЛЮС власних транспортних засобів, а у перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС ЛОГІСТІК УКРАЇНА використання транспортних засобів, що за ним не зареєстровані, та по-п`яте, на відсутності відомостей про наявність у контрагентів позивача ТОВ МЕГАРОН ЛЮКС , ТОВ ОЛІВІН ГРУПП складських приміщень у м. Слов`янськ, м. Світлодарськ, м. Волноваха, які б дозволяли провадити господарську діяльність у відповідних пунктах розвантаження продукції, зазначених у товаротранспортних накладних.

Суд зазначає, що такі висновки (пункти 4, 5) контролюючого органу ґрунтуються на даних, що містяться в податкових базах, без дослідження первинних документів контрагентів, без залучення суб`єктів господарювання до зустрічної звірки тощо, а тому є припущеннями відповідача щодо цих обставин.

Крім того, при перевірці правомірності таких доводів відповідача суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 826/17796/16, відповідно до яких непідтверження операцій контрагентів за ланцюгом постачання, так само як і відсутність у контрагентів матеріально-технічних та трудових ресурсів, не є достатніми підставами для визнання операцій нереальними .

Оскільки нереальність господарських операцій не підтверджується матералами справи, то і застосування до позивача штрафних санкцій є безпідставним.

З огляду на викладене позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 04 березня 2020 року № 00000210509 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 921 532, 50 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями у сумі 1 537 226, 00 грн та за штрафними санкціями у сумі 384 306, 50 грн, підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно з абзацом 1 частини першої статті 139 КАС України підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 243 - 246, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ада до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 04 березня 2020 року № 00000210509 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 921 532, 50 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями у сумі 1 537 226, 00 грн та за штрафними санкціями у сумі 384 306, 50 грн.

Стягнути за рахунок асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: вул. Італійська, б. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ада (код ЄДРПОУ 22025638, місцезнаходження: вул. Садова, буд. 159, м. Бахмут, Донецька область, 84500) судовий збір у сумі 21 020 (двадцять одну тисячу двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21 вересня 2020 року.

Суддя Ю.М. Льговська