Рішення

від 21.09.2020 по справі 240/12009/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/12009/19

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "СТАФ" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "СТАФ", в якій, з урахуванням уточнень позовних вимог, воно просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирські області про визнання ТОВ "Рекламне агентство "СТАФ" таким, що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості, прийняте згідно з протоколом від 04.02.2020 №1/06-30-06-03-06;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві про визнання ТОВ "Рекламне агентство "СТАФ" (код ЄДРПОУ 40636143) таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, прийняте згідно з протоколом від 17.04.2018 №69;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити ТОВ "Рекламне агентство "СТАФ" з бази ризикових платників АІС "Податковий блок" режим - "Журнал ризикових платників".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на момент виникнення та розвитку спірних правовідносин Критерії ризиковості платників податків існують були визначені виключно у листі Державної фіскальної служби України та не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджені з Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117. Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання. Отже, на думку позивача, відповідачами не було дотримано регуляторних процедур. Постановою КМУ від 28.12.1992 №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, відповідно до п. 6 якого державну реєстрацію, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, здійснює Мін`юст. Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Ухвалою суду від 20.01.2020 було відкрите загальне позовне провадження у даній адміністративній справі.

Відповідач - Головне управління ДПС у Житомирській області - у відзиві на позов просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №540/2077/18 та постанові Верховного Суду України від 20.11.2019 у справі 480/4006/18. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Вважає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Вказує, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси ТОВ "Рекламна агентство СТАФ".

У відповіді на відзив позивач зазначає, що рішення про внесення до переліку ризикових платників є протиправним, прийнято не у спосіб та не в порядку, встановленому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України. Посилання відповідача на податкову інформацію є безпідставним, оскільки така інформація не є доказом, не може нести для суб`єктів господарювання будь-яких правових наслідків, а є інформацією виключно для службового користування контролюючими органами, отже не може бути покладена в основу рішення. Вважає, що всі податкові накладні, які може зареєструвати позивач в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди у здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування реєстрації податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами, що в цілому призвело до фактичного зупинення господарської діяльності позивача.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.02.2020, оголошено перерву до 10.03.2020, визнано явку представника Головного управління ДФС у м. Києві обов`язковою та зобов`язано відповідачів надати копію оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду від 10.03.2020 розглянуто клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю уповноваженого представника в інших судових засіданнях та призначення судового засідання у режимі відеоконференції, призначено наступне підготовче судове засідання на 31.03.2020.

У зв`язку з неявкою сторін та враховуючи клопотання про відкладення розгляду справи, суд призначив наступне підготовче засідання на 28.04.2020.

Зважаючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України продовжено карантинні заходи, розгляд підготовчого засідання, призначеного на 28.04.2020, відкладено.

Підготовче судове засідання, призначене на 24.06.2020, відкладено до 09.07.2020 у зв`язку з клопотанням представника позивача про неможливість участі в судовому засіданні.

Підготовку справи до судового розгляду ухвалою від 09.07.2020 було продовжено на тридцять днів у зв`язку із участю представника позивача у невідкладних слідчих діях та призначено підготовче судове засідання на 19.08.2020, проведення якого відкладено на 31.08.2020 у зв`язку зі зміною позивачем свого представника.

Позивачем 10.07.2020 було подано заяву про доповнення позовних вимог, а ГУ ДПС у Житомирській області 11.08.2020 - відзив на уточнений адміністративний позов.

Ухвалою суду від 31.08.2020 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, на 31.08.2020.

У судовому засіданні, призначеному на 31.08.2020, суд, заслухавши пояснення учасників справи, протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачами аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ТОВ "Рекламне агентство "СТАФ" є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Житомирській області та є платником податку на додану вартість.

Позивач через сервіс Електронного кабінету дізнався про наявність рішення про відповідність позивача п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків.

Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення, оформлене протоколом від 17.04.2018 року №69, про внесення ТОВ "Рекламне агентство "СТАФ" до АІС "Податковий блок" - режим "Журнал ризикових платників".

Позивач вважає, що рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 17.04.2018, яким позивача віднесено до переліку ризикових платників податків, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З 01.01.2019 ТОВ "Рекламне агентство "СТАФ" змінило юридичну адресу та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області (м. Житомир).

Головне управління ДПС у Житомирській області за результатом розгляду запиту від 04.11.2019 №135 щодо надання інформації відносно ТОВ "Рекламне агентство "СТАФ" повторно листом від 13.11.2019 №3006/14/06-30-06-03-11 повідомило про те, що ТОВ "Рекламне агентство "СТАФ" було внесено до переліку ризикових платників податку згідно протокольного рішення від 17.04.2018 №69 засідання комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв`язку зі зміною основного місця обліку зазначеного товариства, матеріали та протокол засідання комісії ГУ ДПС у м. Києві, на підставі яких ТОВ "Рекламне агентство "СТАФ" (код ЄДРПОУ 40636143) віднесено до переліку ризикових платників податку згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, не передавались до Головного управління ДПС у Житомирській області. Станом на 13.11.2019 ТОВ "Рекламне агентство "СТАФ" не надавались письмові пояснення та повідомлення щодо подачі копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим ПН/PK з вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, до комісії ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 04.02.2020 №1/06-30-06-03-06 визнано ТОВ "Рекламне агентство "СТАФ" таким, що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості. Дане рішення було прийнято у зв`язку з необхідністю приведення переліку ризикових платників податків у відповідність до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов такого висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1. статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ №117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117)

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Аналогічні визначення містяться і у Порядку №1165 від 11.12.2019, затвердженому постановою КМУ від 11.12.2019.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі №826/1902/15, від 18.09.2018 у справі №818/398/15, від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації щодо відповідності ТОВ "Рекламне агентство "СТАФ" критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Той факт, що у процесі виконання договірних умов, позивачем складено податкову накладну від 20.09.2019 №1 та направлено засобами телекомунікаційного зв`язку до Державної фіскальної служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, а її реєстрація була зупинена у зв`язку з виявленням наступних помилок: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 20.09.2019 №1 зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" не змінює викладеного висновку, оскільки позивач наділений правом звернення до суду з вимогою про скасування рішення, яким зупинено реєстрацію відповідної податкової накладної. Натомість, позивач таким способом оскарження станом на день вирішення цього спору не скористався.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 195, 242-246, 256 КАС України

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "СТАФ" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 21.09.2020.

Суддя Н.М. Майстренко