Постанова

від 18.09.2020 по справі 826/16878/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16878/18 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2020 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства ЕСМА до департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), директора департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменка Володимира Володимировича про визнання незаконними та скасування постанови, припису, наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ ЕСМА звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 51/18/073-9439, винесену 04.10.2018 директором Департаменту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменком Володимиром Володимировичем за п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , у розмірі 66 276,00 грн.;

- визнати незаконним та скасувати припис від 24.09.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- визнати незаконним та скасувати наказ № 270 від 24.09.2018 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, який винесений директором Департаменту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменком Володимиром Володимировичем.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2020 позов задоволено частково: визнано незаконною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 51/18/073-9439, винесену 04.10.2018 директором Департаменту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменком Володимиром Володимировичем (адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32) за п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , у розмірі 66 276 грн.; визнано незаконним та скасовано наказ № 270 від 24.09.2018 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, який винесений директором Департаменту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменком Володимиром Володимировичем; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 29.05.2018 № 354 управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва було доручено провести позапланову перевірку ПрАТ ЕСМА на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

29.05.2018 листом № 073-4920 департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва повідомив приватне акціонерне товариство ЕСМА про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За результатами проведення перевірки було складено акт б/н про результати проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

По результатам проведеної перевірки було встановлено наступні порушення: п. 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2018 № 173, ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 20 Земельного кодексу України (а саме не вирішено питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки у відповідності до намірів забудови), п. 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2018 № 173, ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення (а саме не розроблено матеріали оцінки впливу об`єктів і господарської діяльності на навколишнє середовище, не передбачено та не виконано заходи з безперешкодного доступу для людей, які відносяться до мало мобільних груп населення ), ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 6 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2018 № 173, п. 8.1 ДБН В.1.3-2:2010 Геодезичні роботи у будівництві (а саме не здійснено геодезичний контроль параметрів об`єкту), ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 23 Закону України Про архітекторську діяльність (відсутні матеріали оцінки впливу об`єктів і господарської діяльності на навколишнє середовище, у складі проекту не передбачено та не виконано заходи з безперешкодного доступу для людей, які відносяться до мало мобільних груп населення), ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (внесено недостовірні дані в повідомлення про початок виконання будівельних робіт в частині надання інформації щодо належно затвердженої проектної документації).

24.09.2018 департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва було винесено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з якого вбачається, що замовником будівництва ПрАТ ЕСМА внесено недостовірні дані в повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

24.09.2018 департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, згідно з яким вимагається усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 24.10.2018.

24.09.2018 департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва було винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

24.09.2018 наказом департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 270 Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення було скасовано право на початок виконання будівельних робіт для ПрАТ ЕСМА по об`єкту, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 27 (літ. Л ).

04.10.2018 департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва було складено постанову № 51/18/073-9439 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 66 276,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, мотивував своє рішення тим, що відповідач, приймаючи постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 51/18/073-9439 та наказ № 270 від 24.09.2018 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, діяв не в спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до п. 1 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді.

Департамент, у межах, делегованих Законом України Про регулювання містобудівної діяльності державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України.

Відповідно до пп. 1 п. 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, основним завданням органу Департаменту є, зокрема, здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

Відповідно до пп. пп. 4, 5, 6, 7 п. 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Києва; здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Департаменту; розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Департаменту; розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень.

Відповідно до пп. пп. 2, 3 п. 6 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, посадові особи Департаменту для виконання покладених на них завдань під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба); 2) за письмовою заявою суб`єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (у редакції від 03.11.2016) цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та діє до 31 грудня 2017 року включно.

В подальшому до ст. ст. 3, 7 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності було внесено зміни на підставі п. 9 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік .

Так, у ст. 3 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у частині першій статті 3 цифри 2017 замінено цифрами 2018 ; у ст. 7 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у пункті 1 цифри 2017 замінено цифрами 2018 .

За приписами ст. 6 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ст. 6 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Кабінетом Міністрів України був затверджений Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до Переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104, Закон України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не поширюється на заходи контролю Держархбудінспекції, її територіальних органів та структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Отже, з огляду на викладене вище, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, як структурний підрозділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації, мав відповідні права на проведення перевірки позивача.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Така підстава для проведення перевірки як необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів (що зазначена у наказі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 29.05.2018 № 354) встановлена і в ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Колегія суддів зауважує, що процесуальних порушень, які були вчинені відповідачами при проведенні позапланової перевірки позивача, в т.ч. і в частині оформлення матеріалів перевірки (акта, протоколу, приписів, постанови тощо) судом першої інстанції не встановлено, що сторонами під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення не заперечується та не оскаржується.

Відповідно до п. 5 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 02.03.2018 № 173 суб`єкту містобудування до проектування потрібно привести земельну ділянку, а саме, цільове призначення у відповідність до намірів забудови та створити умови для вільного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями відповідно до вимог ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення .

З повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.05.2018 № КВ 061181380085 вбачається, що земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договору оренди земельної ділянки від 15.06.2004.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди земельної ділянки від 15.06.2004 цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських та складських будівель і споруд.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 02.03.2018 № 173 функціональне призначення земельної ділянки - промислова територія відповідно до детального плану території в межах вулиць Академіка Кржижанівського, бульв. Академіка Вернадського, вул. М. Краснова, залізничної колії, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.05.2015 № 512/1376.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000659032017 від 26.10.2017, зазначеного у загальних даних містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, цільове призначення земельної ділянки - інше призначення; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських та складських будівель і споруд.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 було затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, землі поділяються на: землі сільськогосподарського призначення (секція А), землі житлової та громадської забудови (секція В), землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення (секція С), землі оздоровчого призначення (секція D), землі рекреаційного призначення (секція Е), землі історико-культурного призначення (секція G), землі лісогосподарського призначення (категорія Н), землі водного фонду (секція І), землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (секція J), землі запасу, резервного фонду та загального користування (секція К).

Відповідно до п. 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Відповідно до секції J Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, землі промисловості - це землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Як вже було зазначено вище, функціональне призначення земельної ділянки - промислова територія (відповідно до детального плану території в межах вулиць Академіка Кржижанівського, бульв. Академіка Вернадського, вул. М. Краснова, залізничної колії, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.05.2015 № 512/1376).

Як зазначено у пп. 5 п. 3 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 02.03.2018 № 173, до проектування потрібно привести земельну ділянку, а саме цільове призначення, у відповідність до намірів забудови.

В матеріалах справи наявні вибіркові аркуші робочих проектів 6111-ПЗ та 6111-ПОБ Проект організації виробництва реконструкція частини будівлі допоміжного інструментального цех (літ. А) в м`ясопереробний цех та цех напівфабрикатів по вул. Миколи Краснова, 27 у Святошинському районі м. Києва від 2018 року, що свідчить про те, що позивач здійснив проектування об`єкту. А отже, відповідно до пп. 5 п. 3 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 02.03.2018 № 173 цільове призначення земельної ділянки вже мало б бути змінене.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до п. б ч. 2 ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

З аналізу викладеного вище вбачається, що зміна виду використання земельної ділянки із зміною коду Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, має відбуватися на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачається зміна її цільового призначення.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які матеріали, які б свідчити про розробку позивачем такого проекту землеустрою, та підтверджували б зміну функціонального призначення земельної ділянки (землі промисловості) та її цільового призначення (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).

За таких обставин, відповідач дійшов до обґрунтованого висновку щодо невиконання позивачем п. 3 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 02.03.2018 № 173, зокрема, в частині щодо зміни цільового призначення земельної ділянки до моменту здійснення проектування об`єкту.

Також, в акті перевірки встановлено, що у складі проектної документації із реконструкції частини будівлі допоміжного інструментального цеху (літера Л) в м`ясопереробний цех та цех напівфабрикатів на вул. Краснова, 27 (літера Л ) у Святошинському районі м. Києва не розроблені матеріали оцінки впливу об`єктів і господарської діяльності на навколишнє середовище, чим порушено п. 5 Містобудівних умов, непередбачено та не виконано заходи з безперешкодного доступу для людей, які відносяться до мало мобільних груп населення.

Так, п. 5 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 02.03.2018 № 173 передбачено для позивача обов`язок відповідно до ДБН А.2.2-1-2003 у складі проектної документації розробити матеріали оцінки впливів об`єктів і господарської діяльності на навколишнє середовище; створити умови для вільного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями відповідно до вимог ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення .

Порядок розроблення матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об`єктів промислового та цивільного призначення, основні вимоги до складу й змісту цих матеріалів встановлені ДБН А.2.2-1-2003.

Відповідно до п. 1.2 ДБН А.2.2-1-2003 матеріали ОВНС надаються у складі проектної документації уповноваженим державним органам для експертної оцінки і повинні всебічно характеризувати результати оцінки впливів на природне, соціальне, включаючи життєдіяльність населення, і техногенне середовище та обґрунтовувати допустимість планованої діяльності.

Відповідно до п. 1.5 ДБН А.2.2-1-2003 виконання ОВНС та підготовка її матеріалів, а також виконання окремих розділів на засадах субпідряду доручається організаціям, які мають відповідну ліцензію.

Відповідно до п. 2.1 ДБН А.2.2-1-2003 розділ ОВНС повинен містити такі підрозділи: підстави для проведення ОВНС; фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) будівництва об`єкта проектування; загальну характеристику об`єкта проектування; оцінку впливів планованої діяльності на навколишнє природне середовище; оцінку впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище; оцінку впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище; комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища і його безпеки; оцінку впливів на навколишнє середовище під час будівництва; заяву про екологічні наслідки діяльності.

Відповідно до п. п. 1, 2 розділу 4 ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення при проектуванні та реконструкції громадських і житлових будинків слід передбачати для інвалідів і громадян інших мало мобільних груп населення умови життєдіяльності, однакові з рештою категорій населення.

Перелік об`єктів, доступних для інвалідів і інших мало мобільних груп населення, розрахункова кількість і категорія інвалідів, а також група мобільності МГН (додаток А, таблиця А.1) встановлюються у завданні на проектування.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Оскільки п. 5 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 02.03.2018 № 173 зобов`язано позивача створити умови для вільного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями відповідно до вимог ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення , то позивач мав дотримуватися вимог містобудівних умов при проектуванні, а тому і в цій частині позивачем допущено порушення містобудівних умов.

Актом перевірки встановлено порушення в частині здійснення геодезичного контролю параметрів об`єкту згідно з ДБН В.1.3-2:2010 Геодезичні роботи у будівництві , які полягають у не здійсненні геодезичної перевірки інженерних мереж проектним вимогам, виконавчого геодезичного знімання планового та фактичного положення підземних інженерних мереж.

Загальні правила проектування, виконання та приймання геодезичних робіт, які потрібно виконувати під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення об`єктів будівництва будь-якого призначення встановлюються ДБН В.1.3-2:2010 Геодезичні роботи у будівництві .

Відповідно до п. 8.1 ДБН В.1.3-2:2010 Геодезичні роботи у будівництві геодезичний моніторинг включає в себе систему вимірювань, фіксації результатів та аналітичну обробку отриманих даних. Геодезичному моніторингу, як правило, підлягають основи, фундаменти, конструкції будівель (споруд) або їх частин об`єкта нового будівництва та будинки, інженерні мережі, підземні споруди та об`єкти інфраструктури, що його оточують.

Відповідно до п. 6 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 02.03.2018 № 173 позивача зобов`язано здійснювати геодезичний контроль параметрів об`єкту згідно ДБН В.1.3-2:2010 Геодезичні роботи у будівництві .

Проте, і в цій частині містобудівні умови позивачем не виконані.

В подальшому на підставі акту перевірки б/н від 24.09.2018 було оформлено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.09.2018, яким позивачу було надано час до 24.10.2018 задля усунення вищевказаних (виявлених під час перевірки) порушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно до п. 15 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт; отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва; встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, як вбачається із вищевказаних норм, право на початок будівельних робіт може бути скасоване і на підставі встановлення під час перевірки порушення вимог містобудівної документації та містобудівних умов та обмежень, але за умови невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається із наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 270 від 24.09.2018 позивачу скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 18.05.2018 № КВ 061181380085.

26.09.2018 за вих. № 073-9211 ПрАТ ЕСМА було повідомлено про скасування права на початок будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 18.05.2018 № 061181380085 (відправлення № 0100166145940 вручене 28.09.2018 представнику позивача за довіреністю).

Водночас, колегія суддів вважає, що дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва стосовно скасування права на початок будівельних робіт є передчасними, оскільки, як було зазначено вище, приписом від 24.09.2018 позивачу надавався час для усунення встановлених недоліків до 24.10.2018, натомість наказ про скасування права на початок будівельних робіт винесено 24.09.2018, тобто, в той же день, що і оформлено припис.

При цьому, аналіз норми п. 15 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, дає підстави для висновку про те, що право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Тобто, тільки в разі невиконання припису органу державного архітектурно-будівельного контролю та за умови спливу строку, який був наданий суб`єкту містобудування для виконання припису, контролюючий орган набуває права скасувати право на виконання будівельних робіт.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу № 270 від 24.09.2018 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, який винесений директором Департаменту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменком Володимиром Володимировичем є обґрунтованими та підлягають задоволенню, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Як було встановлено судом першої інстанції, замовником будівництва ПрАТ ЕСМА внесено недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт в частині надання інформації щодо належної затвердженої проектної документації.

Зокрема, недостовірні дані - це інформація, яка не відповідає певним фактам та обставинам.

Як вбачається із повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 061181380085 від 18.05.2018, проектна документація розроблена ТОВ Укржитлопроект , код ЄДРПОУ 35572319, та затверджена замовником - наказом директора ПрАТ ЕСМА Хотенком Олександром Юлійовичем № 21 від 26.03.2018.

Відповідно до п. 23 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, у постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються: посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; відомості про суб`єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім`я, по батькові керівника, інші відомості); обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Так, у постанові про накладення штрафу від 04.10.2018 зазначено, що позивачем порушено ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проте, в силу конструкції норми ч. 8 ст. 36 зазначеного закону нею передбачена відповідальність за повноту та достовірність даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

Отже, ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не містить в собі диспозиції норми, а тому зазначена норма порушуватись не може.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 04.10.2018 складена із порушенням форми, зокрема, у ній не зазначено конкретний нормативний акт, який порушено.

Вказання контролюючим органом у тексті постанови загального формулювання про те, що позивачем внесено недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт не є зазначенням конкретного нормативного акту, який порушено. До того ж, твердження позивача щодо того, що відповідач-1 не вказав конкретних даних, які вказано недостовірно, теж заслуговують на увагу, адже, з тексту постанови неможливо встановити які саме дані позивач вказав недостовірно.

За таких обставин, позовні вимоги про скасування постанови про накладення штрафу від 04.10.2018 також підлягають задоволенню.

При цьому, аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.