Постанова

від 22.09.2020 по справі 140/3773/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3773/19 пров. № А/857/4338/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Хобор Р.Б., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ЕНКО на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі № 140/3773/19 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Приватного акціонерного товариства ЕНКО про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Димарчук Т.М. в м. Луцьк Волинської області 25.02.2020 року у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (надалі також - ГУ ПФУ у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства Енко (надалі також - ПАТ Енко , відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з грудня 2017 року по квітень 2019 року включно в сумі 44647,81 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на, що підстави для виплати пільгової пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (надалі також - Закон № 1788-XII) відсутні, тому що дана особа не перебувала на посаді із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Тому ПАТ ЕНКО не повинен компенсувати витрати Луцькому ОУПФ України Волинської області на доставку і виплату пенсії, на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ПАТ Енко зареєстроване як юридична особа 10.02.1994 та взяте на облік в Луцькому ОУПФ України як платник страхових внесків і зобов`язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (надалі також - Закон № 1058-IV).

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковані пенсіонери-пільговики ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Позивачем проведено та направлено ПАТ Енко листом від 18.01.2018 № 1001/05-10-14, від 21.01.2019 № 1559/03-10-15, від 29.03.2019 № 4012/03-10-15 розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII за 2017-2019 роки по пенсіонерах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до розрахунку боргу та картки особового рахунку станом на 01.12.2019 за ПАТ Енко рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з грудня 2017 року по квітень 2019 року включно в сумі 44647,81 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що несплата відповідачем заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII, вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 13 Закону № 1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону № 1788-XII до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначає Інструкція 21-1.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції № 21-1 - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 00 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно із підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції № 21-1 платниками страхових внесків є роботодавці, в т. ч.: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

За приписами пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як встановлено судом, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 44647,81 грн, яка підтверджується довідкою-розрахунком таких витрат на її виплату і доставку за період з грудня 2017 року по квітень 2019 року, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.12.2017 по 01.12.2019, розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону № 1788-XII. Позивач своєчасно надсилав на адресу ПАТ Енко розрахунки сум заборгованості по відшкодуванню цих витрат, підтвердженням чого є копії супровідних листів та рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, проте відповідач у визначені законодавством строки цю заборгованість не погасив.

З огляду на зазначені норми законодавства та встановлені у справі обставини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про підставність позовних вимог.

Також колегія суддів відхиляє доводи апелянта про відсутність підстав для прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії та відповідно стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій.

З матеріалів справи встановлено, що пенсія працівнику ОСОБА_1 призначена на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 у справі № 876/8506/16 яка набрала законної сили.

Цим судовим рішенням Луцьке ОУ ПФ України у Волинській області зобов`язано призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог пункту б статті 13 Закону № 1788-XII, починаючи з 14 квітня 2016 року.

Відповідно до пункту 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не перебував на посаді із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, є безпідставними.

Враховуючи викладене, доводи апелянта про відсутність обов`язку зі сплати відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам за Списком № 2 є помилковими і спростовуються аналізом чинного законодавства, а правомірність призначення пенсій колишнім працівникам відповідача не є предметом розгляду у цій справі.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Енко залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі № 140/3773/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Р. Б. Хобор Т. І. Шинкар