Постанова

від 21.09.2020 по справі 428/2426/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 428/2426/18

провадження 61-7829св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Сєвєродонецька міська рада Луганської області,

третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 вересня 2018 року у складі судді Пелиха О. О., постанову Луганського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у складі колегії суддів: Луганської В. М., Коновалової В. А., Коротенка Є. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання права власності на грошові кошти в порядку спадкування за законом.

Позовна вимога мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно, а саме: грошові кошти у вигляді регресних виплат, які були нараховані, але не виплачені Фондом соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України (далі - Фонд) за життя ОСОБА_2 з липня 2014 року по червень 2017 року у розмірі 2 468,45 грн, 17 367,23 грн регресних виплат, а також грошових коштів у вигляді пенсійних виплат, які були нараховані й переведені Пенсійним фондом України на картковий рахунок померлого у розмірі 19 614 грн.

Позивач, як єдиний спадкоємець померлого, у грудні 2017 року звернувся до приватного нотаріуса Старобільського районного нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про спадщину, однак йому було відмовлено.

На підставі викладеного ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на грошові кошти у розмірі 19 614 грн, що належали ОСОБА_2 , які зберігаються на рахунку у філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк на рахунку № НОМЕР_1 та визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на нараховані, але не виплачені Фондом грошові кошти у розмірі 2 468,45 грн та 17 367,23 грн, що належали померлому ОСОБА_2 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 12 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом, на грошові кошти у розмірі 19 614 грн, що належали померлому ОСОБА_2 та зберігаються у філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк на рахунку № НОМЕР_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом, на нараховані але не виплачені Фондом грошові кошти у розмірі 2 468,45 грн та 17 367,23 грн, що належали померлому ОСОБА_2 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі належних та допустимих доказів ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька на підставі статті 1261 ЦК України, і має право на успадкування недоотриманих та недонарахованих страхових (регресних) виплат.

Постановою Луганського апеляційного суду від 12 березня 2019 року рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 вересня 2018 року, в частині задоволених позовних вимог про визнання права власності у порядку спадкування за законом на суму страхових виплат, залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки померлому ОСОБА_2 були призначені щомісячні страхові виплати безстроково, то неотримані суми страхових виплат, які належали померлому входять до складу спадщини і позивач, як спадкоємець померлого має право на їх отримання в порядку спадкування.

Також в постанові суду вказано, що право на отримання страхових виплат померлий ОСОБА_2 не втратив за життя, тому страхові виплати, які належали спадкодавцю при житті і не були ним отримані мають включатися до складу спадщини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині визнання права власності у порядку спадкування за законом на нараховані, але не виплачені Фондом грошові кошти у розмірі 17 367, 23 грн, й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядаються.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодон Луганської області, в якому ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати, не переміщено у населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей від 07 листопада 2014 року № 595, а тому нарахування та виплата страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у відділенні в м. Краснодон припинено з 01 грудня 2014 року.

Також відповідач вказує, що з довідки Управління виконавчої дирекції Фонду у Луганській області від 18 грудня 2017 року вбачаєтсья, що ОСОБА_2 не виплачено щомісячні страхові виплати за липень-листопад 2014 року на загальну суму 2 468,45 грн та необхідно донарахувати ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати з 01 грудня 2014 року по 30 червня 2017 року, враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 березня 2017 року, та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат з 01 березня 2014 року на суму 17 367,23 грн. Проте суди попередніх інстанції всупереч відомостям, зазначеним у вказаній довідці, визнали за позивачем право власності у порядку спадкування за законом на грошові кошти у сумі 17 367,23 грн, право на які у потерпілого за життя не виникло.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.

27 червня 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що позивач ОСОБА_1 є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що підтверджується письмовими доказами.

Позивач 01 грудня 2017 року звернувся до приватного нотаріуса Старобільського районного нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини, після смерті його батька ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою управління виконавчої дирекції Фонду у Луганській області, вбачається, що потерпілому ОСОБА_2 не виплачено щомісячні страхові виплати за липень-листопад 2014 року на загальну суму 2 468, 45 грн, також, необхідно донарахувати потерпілому щомісячні страхові виплати з 01 грудня 2014 року по 30 червень 2017 року, враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 березня 2017 року, та доплату за перерахунок з 01 березня 2014 року на суму 17 367, 23грн.

22 лютого 2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що складається із грошових заощаджень у сумі 19 614 грн, недоотриманих страхових виплат у сумі 2 468,45 грн, недонарахованих страхових виплат у сумі 17 367, 23 грн у зв`язку з тим, що спадкоємцем не надано документів, які б підтверджували відсутність інших спадкоємців.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що померлий ОСОБА_2 перебував на обліку, отримував щомісячні страхові суми, які були призначені йому безстроково у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодон Луганської області.

Вказане відділення не переміщено у насалені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження.

В судовому засіданні встановлено, що Управління виконавчої дирекції Фонду у Луганській області постанову про припинення виплат ОСОБА_2 у період з 01 грудня 2014 року не приймало.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-ІХ) України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Положеннями частини першої статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

За приписами частин четвертої та десятої статті 47 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.

Отже, недоотримані соціальні виплати входять до складу спадкового майна, а їх отримання регулюється спадковим законодавством.

Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що призначені ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати, які неотримані ним за життя належали померлому та входять до складу спадщини, а тому позивач, як спадкоємець померлого має право на їх отримання в порядку спадкування.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що неотриманні суми страхових виплат не входять до складу спадщини, оскільки померлий ОСОБА_2 за життя не звертався до робочих органів Фонду, розташованих на території підконтрольній владі України та не скористався своїм правом на отримання призначених страхових виплат, оскільки Закон України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачає припинення страхових виплат у зв`язку з тим, що особа не зверталася до робочих органів Фонду, розташованих на території підконтрольній владі України.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №243/3505/16-ц.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області залишити без задоволення.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 вересня 2018 року та постанову Луганського апеляційного суду від 12 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко