Ухвала

від 22.09.2020 по справі 408/2690/20-ц

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №408/2690/20-ц

Провадження № 2/408/1738/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 вересня 2020 року смт. Біловодськ

Суддя Біловодського районного суду Луганської області Булгакова Г.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно та на самочинно збудоване нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до Біловодського районного суду Луганської області з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно та на самочинно збудоване нерухоме майно.

Зазначена позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а саме: не надано відомостей (оцінка майна) про дійсну ринкову вартість спірного нерухомого майна.

Позивач звернувся до суду із позовом, де спір між сторонами містить позовні вимоги майнового характеру.

Як вбачається із квитанцій про сплату судового збору, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., між тим в порушення вимог ч.1 ст.176 ЦПК України, не надано відомостей про дійсну ринкову вартість спірного майна, що позбавляє суд можливості вирішити питання щодо правильності обчислення розміру сплаченого судового збору.

Пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно або витребування майна - вартістю майна.

Частиною 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Позивач визначив ціну позову 60 000 грн., однак в порушення вказаної норми закону, посилання на докази щодо підтвердження дійсної вартості спірного майна (грошової оцінки, дослідження, розрахунку, тощо), з якої визначається ціна позову, не було долучено до позову.

Із Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах №10 від 17 жовтня 2014 року п. 16 вбачається, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

У зв`язку з цим, суд пропонує позивачу надати відповідні відомості.

Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 , 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст. ст. 258-260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно та на самочинно збудоване нерухоме майно - залишити без руху.

Для усунення недоліків позивачеві надати строк терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків в строк наданий судом, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачеві за вказаної ним адресою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Булгакова