Постанова

від 22.09.2020 по справі 173/2044/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6964/20 Справа № 173/2044/19 Суддя у 1-й інстанції - Петрюк Т. М. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

Розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ

на рішення Верхньодніпровського районного суд Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2019 року до Верхньодніпровського районного суд Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Верхньодніпровського районного суд Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ", третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ , зареєстрований 24.10.2012 року у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № 122100004001851.

Витребувано із користування ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ земельну ділянку площею 4.120 га., кадастровий номер 1221085500:01:074:0745, що розташована на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Стягнуто із ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ на користь ОСОБА_1 1536 грн. 80 грн., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору

В апеляційній скарзі ТОВ ВСП АФ "Промінь" просить рішення Верхньодніпровського районного суд Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року по справі №173/2044/19 скасувати, ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Верхньодніпровського районного суд Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року прийнято з неповним упередженим та однобічним дослідженням обставин справи, без наявності та дослідження належних та допустимих доказів.

Відзивів на апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ на рішення Верхньодніпровського районного суд Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року від інших учасників справи до суду не надходило.

Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем доведено заявлені позовні вимоги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником земельної ділянки (паю) площею 4.120 га, кадастровий номер 1221085500:01:074:0745, що знаходиться на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Підстава виникнення права власності на земельну ділянку - Держаний акт на право власності на земельну ділянку, серія ДП № 017161, виданий 25.12.2003 року Верхньодніпровським районним відділом земельних ресурсів.

Згідно відомостей витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно який міститься в матеріалах справи встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди належної позивачеві земельної ділянки, орендарем за яким зазначений відповідач. Строк дії договору 50 років.

Ст.13 Закону України Про оренду землі - визначено поняття договору оренди землі: Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що між сторонами існують правовідносини, що виникають із договору оренди земельної ділянки.

За текстом позовної заяви вбачається, що позивач на початку липня 2019 року дізналася, що директор ТОВ ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ Кисіль С.В,. на підставі виданої довіреності, уклав і зареєстрував від мені ОСОБА_1 , договір оренди на належну їй земельну ділянку аж на 50 років, чим перевищив повноваження представника, які суперечать закону, оскільки договір укладений ним у власних інтересах, що фактично позбавило права власника землі на розпорядження земельною ділянкою.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.11.2010 року позивач видала гр. ОСОБА_2 , нотаріально посвідчену довіреність на управління належною їй земельною ділянкою терміном на 10 років. Довіреність посвідчена державним нотаріусом Верхньодніпровської районної нотаріальної контори Малашовою Г.В., зареєстрована в реєстрі з № 4382, що підтверджується копією довіреності.

Як зазначає позивач на підставі виданої нею довіреності 24.10.2012 року було укладено договір оренди від імені позивача з відповідачем, довіреною особою ОСОБА_3 , на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 02.11.2010 року, виданої позивачем.

З інформаційної довідки вбачається, що 24.10.2012 року даний договір був зареєстрований у Відділі держкомзему у Верхньодніпровському районі за № 122100004001851, серія та № 300.

Дізнавшись про укладення договору оренди земельної ділянки, позивач 18.07.2019 року припинила дію довіреності від 02.11.2010 року, що підтверджується копією нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 .

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив с того, що оскільки відповідачем, не надано суду копію спірного договору, відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, суд вважає встановленим факт того, що спірний договір укладався (підписувався) не позивачем, а довіреною особою ОСОБА_2 з перевищенням повноважень визначених у довіреності, та оскільки позивач не схвалює даний правочин даний договір не створює прав та обов`язків для осіб, які його уклали відповідно до положень ст.241 ЦК України.

Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Відповідно до ч.10 ст 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Судом апеляційної інстанції було досліджено матеріали справи, та встановлено, що судом першої інстанції не було витребувано оскаржуваний договір оренди земельної ділянки, хоча у тексті рішення суду про це зазначено.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч1. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки матеріали справи не містять оскаржуваного договору оренди і судом першої інстанції він не був витребуваний, колегія судів не має можливості встановити істотних умов спірного договору (номер та дата складання, коло підписантів) і тому відсутня можливість встановити, чи було укладено відповідний договір саме ОСОБА_2 чи позивачем.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статі 79 ЦПК України Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статею 80 ЦПК України встановлено, що Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

З огляду на дані обставини колегія не має можливості надати обґрунтований висновок чи було укладено даний договір саме ОСОБА_2 з перевищенням меж повноважень визначених у довіреності на які посилається позивач, чи особисто позивачем ОСОБА_4 ,оскільки з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що договір оренди зареєстрований 24.10.2012 року за №122100004001851, серія та № 300 і орендодавець ОСОБА_1 , а орендар ТОВ ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ .(а.с.12).

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА" підлягає задоволенню, а рішення Верхньодніпровського районного суд Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року необхідно скасувати та у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки слід відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ судові витрати у розмірі 2 305 ,20 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ - задовольнити.

Рішення Верхньодніпровського районного суд Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року - скасувати.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРОФІРМА ПРОМІНЬ судові витрати у розмірі 2 305,20 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С.Городнича