Рішення

від 11.06.2020 по справі 280/940/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 червня 2020 року 12:27Справа № 280/940/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., представників

позивача Ніколаєнка Д.В.,

відповідача Лисенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Профмаш

до Дніпровської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Профмаш (далі - ПП Профмаш , позивач) до Державної митниці Держмитслужби (далі - митниця, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.01.2020 №UA110240/2020/000001/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00002.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що позивач виконав вимоги ст. 53 Митного кодексу України та надав повний пакет документів для підтвердження заявленої митної вартості, отже позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товар), який переміщувався через митний кордон України, документи відповідали характеру угоди, а посилання відповідача на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними та необґрунтованими. З урахуванням наведеного, звертається до суду із цією позовною заявою та просить суд захистити порушене право, шляхом визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11.01.2020 №UA110240/2020/000001/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00002.

Ухвалою судді від 14.02.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 11 березня 2020 року.

Відповідач позов не визнав, 10 березня 2020 року на адресу суду надав відзив (вх. №11289), у якому вказує, що посадовою особою митниці 10.01.2020 за результатом аналізу наданих позивачем до митного оформлення документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів, так як, відповідно до ст.53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у ч.2 ст.53 Кодексу) містять розбіжності. Зауважує, що відповідно до норм ст. 53 МК України та п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України чітко визначено перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, в тому числі і додаткові документи, які митниця ДФС може витребувати, а декларант зобов`язаний ці документи надати, що і було зроблено під час здійснення митного контролю та митного оформлення, а тому витребовуючи додаткові документи митниця діяла відповідно до своєї компетенції. Стверджує, що під час митного оформлення імпортованого товару, позивач так і не спростував (належними документами) зазначені митницею в повідомленні декларанту розбіжності, у зв`язку із чим, а також з урахуванням усіх фактичних обставин справи та норм законодавства, яке регулює питання визначення митної вартості товарів, Дніпровської митниці Держмитслужби вважає, що винесла законні та обґрунтовані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в митному оформленні товарів. Враховуючи вищевикладене, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 11.03.2020 підготовче засідання по справі відкладене на 09 квітня 2020 року.

Представником позивача направлено до суду відповідь на відзив (вх. №14039 від 24.03.2020), у якій додатково зауважує, що коригування митної вартості з боку митного органу можливо лише за умови наявності в поданих до митного оформлення документах саме числових розбіжностей, що мають вилив на правильність визначення митної вартості. На думку позивача, вбачається, що митний орган має право скоригувати заявлену митну вартість лише у випадку, якщо у поданих документах вказано (зазначено) різні числові значення митної вартості, але у відзиві, як власне кажучи й оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, не зазначено жодного факту розбіжностей числових значень у поданих документах. Зазначення митним органом того факту, що деякі документи викликають сумнів у їх достовірності, не витримує жодної критики та є безпідставними, оскільки ознаки підробки або внесення до документів завідомо неправдивих відомостей повинно бути підтверджено відповідними доказами, такими як рішеннями судів, постановами у справах про адміністративні правопорушення, вироками судів у кримінальних справах. Стверджує, що зазначаючи, що достовірність документів поданих для митного оформлення, викликає сумнів у їх достовірності без надання відповідних доказів є нічим іншим ніж суб`єктивною думкою відповідача, що в повній мірі відповідає положенням статті 72 КАС України, відповідно до якої доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З урахуванням наведеного, просить позовні вимоги ПП Профмаш задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.04.2020 продовжений строк підготовчого провадження у справі на 30 днів до 13 травня 2020 року, підготовче засідання відкладене на 12 травня 2020 року.

В підготовчому засіданні 12 травня 2020 року судом закрито підготовче провадження та за згодою представників сторін розпочато розгляд справи по суті в цей же день.

У подальшому, 12 травня 2020 року у судовому розгляді справи оголошена перерва до 28 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 28.05.2020 року судове засідання по справі відкладене на 11 червня 2020 року.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, в судовому засіданні 11 червня 2020 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП Профмаш (код ЄДРПОУ 35432651) зареєстровано юридичною особою 14.11.2007, номер запису: 11011020000002039. Основним видом діяльності підприємства є 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання.

09.01.2020 позивачем до митного оформлення подано митну декларацію (далі - МД) № UA10240/2020/000031 стосовно ввезення на митну територію України товару Заготовки хромованих штоків для виготовлення гідроциліндрів - прутки хромовані з вуглицевої сталі, марка сталі С45Е, круглого поперечного перерізу. Товщина хромового пориття Міп 20 Мікрон. Діаметром 40мм, Хімічний склад: С-0.46; Бі-0.23; Мп-0.55; Р-0.026; S-0.005; Ni-0.04; Cr-0.05. Діаметром 50мм, Хімічний склад: С-0.46; Si-0.26; Мп-0.59; Р-0.007; S-0.007; Ni-0.06; Сг-0.06. Діаметром 55мм, Хімічний склад: С-0.46; Si-0.26; Мп-0.57; Р-0.012; S-0.005; Ni-0.02; Сг-0.06. Діаметром 60мм, Хімічний склад: С-0.45; Si-0.25; Мп-0.58; Р-0.016; S-0.006; Ni-0.01; Cr- 0.05 Діаметром 63мм, Хімічний склад: С-0.45; Si-0.23; Мп-0.59; Р-0.014; S- 0.005; Ni-0.01; Сг-0.04. Використовуються для виробництва гідроциліндрів ПП "ПРОФМАШ". Виробник: Shandong Jianning Metals Co., LTD. Країна виробництва: CN (Китай) . Декларантом заявлена митна вартість товару у розмірі 796172,36 грн. або 33404,20 USD. Визначення митної вартості товару позивачем згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано копії наступних документів, зазначених в гр. 44 МД: контракт поставки від 16.09.2019 №XR190905; додаткові угоди до контракту поставки від 16.09.2019 б/н, від 19.11.2019 б/н, від 05.12.2019 б/н; рахунок-фактура від 19.11.2019 №XR190905; калькуляція виробника від 16.09.2019 б/н; довідка про транспортні витрати від 30.12.2019 №229; платіжне доручення від 16.09.2019 №81; від 20.11.2019 №91; коносамент від 26.11.2019 №MAEU586927271; автотранспортна накладна від 08.01.2020 №6161; договір про перевезення від 18.12.2018 №00018/2018; декларація країни відправлення від 22.11.2019 №223120190003949843; сертифікат якості від 19.11.2019; Інвойс від 19.11.2019 № XR190905; пакувальний лист від 19.11.2019 № XR190905; сертифікат про походження товару форми А від 02.12.2019 №G19567748765000; платіжні доручення від 16.09.2019 №81, від 20.11.2019 №91 тощо.

Посадовою особою митниці 10.01.2020 за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів, оскільки відповідно до ст.53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості:

І. Акт виконаних робіт (наданих послуг - від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг для підтвердження складової митної вартості до митного оформлення підприємством не надано.

II. В поданому до митного оформлення коносаменті за номером 58692727 (серії МАЕU) зазначено дату документу 26.11.2019 . При цьому, в поданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення від 22.11.2019 №223120190003949843 зазначено номер коносаменту 58692727 , який датовано пізнішою датою 26.11.2019 , що викликає сумніві в достовірності поданих документів.

III. В поданому до митного оформлення інвойсі від 19.11.2019 № XR90905 відсутні банківські реквізити, на підставі яких здійснювалася оплата товару.

IV. До митного оформлення надано платіжні доручення від 16.09.2019 №81, від 20.11.2019 №91 в банківських реквізитах зазначено номер рахунку підприємства UA563005280000026000455043380 . При цьому, в змісті поданого до митного оформлення контракту поставки від 16.09.2019 №ХR90905 зазначено номер рахунку підприємства 26000455043380 . В поданій до митного оформлення додатковій угоді до контракту поставки від 16.09.2019 №ХR90905 від 05.12.2019 зазначено рахунок НОМЕР_1 , який співпадає із номером рахунка в поданих до митного оформлення платіжних дорученнях. Таким чином, додаткова угода до контракту датовано пізніша 05.12.2019 ніж за платіжні доручення 16.09.2019 20.11.2019 , що викликає сумніві в достовірності поданих документів.

У зв`язку із викладеним, надіслано електронну вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч. 3 ст.53 Митного кодексу України:

виписку з бухгалтерської документації;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім того, зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України.

10.01.2020 і 11.01.2020 декларантом на вимоги митниці надано наступні документи: платіжне доручення щодо оплати транспортно-експедиційних послуг від 08.01.2020 №2932; комерційна пропозиція від 03.01.2020 б/н; проформа-інвойс від 10.01.2020 №SS20011002; висновок ЗТПП від 10.01.2020 №ОИ-5707; акт здачі-прийняття наданих послуг №2518 від 30.12.2019; банківські виписки ОТП банку від 16.09.2019 б/н, від 20.11.2019 б/н, від 20.11.2019 б/н; проформа-інвойс від 16.09.2019 № SS20011002; рахунки на перевезення від 27.12.2019 №2501, від 30.12.2019 №2518; технічний опис від 10.01.2020 б/н; заява на транспортування вантажу від 16.09.2019 б/н; а також додатково надано прайс-лист виробника; калькуляція виробника, копія МД країни відправлення. На адресу митниці направлено електронне повідомлення від 11.01.2020 №3, що інші додаткові документи протягом строку, визначеного ч. 3 ст. 53 Кодексу надати не має можливості.

Проте, 11.01.2020 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110240/2020/000001/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом.

Зазначене рішення обґрунтовано наступним:

1. Підприємством надано висновок ЗТПП від 10.01.2020 №ОИ-5707. Під час здійснення оцінки ринкової вартості експертом обрано принципи порівняльного підходу з використанням Контракту від 16.09.2019 № ХR 90905, Додаткової угоди від 19.11.2019 до Контракту від 16.09.2019 № ХR 90905, інвойсу від 16.09.2019 № ХR 90905 та інформації інтернет-ресурсу. Експертом проведено аналіз інтернет-ресурсу, зокрема http://www.trademap.org. Однак, за результатом порівняння експертом зазначено лише товарна підкатегорія товару згідно УКТ ЗЕД, найменування товару згідно УКТ ЗЕД, та діапазон цін мін./макс. Не враховано та не співставлено характерні ознаки товару - фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, найменування фірми-виробника, а також комерційні умови поставки товару. 1. В експертному висновку ЗТПП відсутнє посилання на веб-сторінку, за яким митний орган міг впевнитись в достовірності наданої інформації щодо визначених експертом цін товару за кодом УКТ ЗЕД 7215900000 в діапазоні 880-1250 USD/м.т. Підприємством не надано експертної інформації щодо сировинної складової товару.

2. Згідно з пунктом 3.1. поданого до митного оформлення договору транспортного експедирування від 18.12.2018 № 0018/2018 (далі - договір на перевезення) обсяг фактично наданих послуг, факт отримання нагороди експедитором, підтверджується актом виконаних робіт.

Відповідно до пункту 1.1. договору на перевезення Експедитор виконує послуги, пов`язані з перевезенням імпортного вантажу Клієнта по маршруту, що визначені у відповідних Додатках (Заявках) до цього Договору (надалі іменується "вантаж"), а саме: організація морського перевезення; організація вантажно-навантажувальних робіт, організація операцій з контейнерами на території порту, агентські збори; портове експедирування (організація проведення екологічного, радіологічного, ветеринарного контролю, санепідемконтролю, держкарантину); навантаження контейнера на авто контейнеровоз або залізничне транспортування, транспортування по маршруту, визначеному в Додатку; додаткові послуги: відстежування вантажу по маршруту, організація поштових відправлень документів по Україні, інші послуги; проведення розрахунків із усіма учасниками транспортного процесу та іншими третіми особами у межах укладених з метою надання послуг, які є предметом Договору, договорів; митне оформлення вантажів.

При широкому спектрі надання послуг згідно договору на перевезення, та зазначення виконання зобов`язання по транспортування вантажу в Заяві від 16.09.2019 б/н, в акті здачі - прийняття наданих послуг 2518 від 30.12.19 в графі Опис послуг зазначено лише - Вартість морського транспортування за територією України по маршруту Шанхай (Shanghai), Китай - порт Південний, Україна , що викликає сумніви в достовірності поданого документу відповідно до ч.5 ст. 54 Митного кодексу України.

3. Дати наданих виписок ОТП Банку із зазначенням в них нового рахунку підприємства НОМЕР_1 - 16.09.2019 та 20.11.2019. Дата поданої до митного оформлення додаткової угоди до контракту поставки від 16.09.2019 № XR190905 щодо зміни рахунку підприємства з 26000455043380 на НОМЕР_1 - 05.12.2019 . Таким чином, додаткова угода до контракту датована пізніше 05.12.2019 ніж за платіжні доручення 16.09.2019 , 20.11.2019 , що викликає сумнів в достовірності поданих документів.

4. Декларант підприємства надано прайс-лист, який адресований ПП Профмаш , не для широкого кола осіб.

У органа доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості подібних товарів на рівні 1,65 дол. США/кг (джерело цінової інформації - МД від 21.12.2019 № UA100710/2019/518543), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом.

У оформленні МД № UA10240/2020/000031 було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00002. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано, зокрема прийняте митницею рішення про коригування митної вартості.

Позивач подав митному органу нову митну МД від 13.01.2020 №UA110240/2020/000113, яку прийнято до митного оформлення та товар випущено у вільний обіг.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

З 01 червня 2012 року відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до пунктів 23, 24 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поняття митної вартості є базовою категорією у системі митного законодавства з питань державної митної справи, оскільки саме на основі митної вартості здійснюється розрахунок митних платежів.

Вказане узгоджується з положеннями статті 50 Митного кодексу України, якою передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України вбачається, що цим Кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

Згідно з частинами 5, 6 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів.

При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Також, зазначене узгоджується і з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

У постанові від 01.10.2013 у справі № 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, вказує далі Верховний Суд України, митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

До того ж, відповідно до вимог частини 7 статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, проте при перевірці правильності визначення митної вартості товару, відповідачем встановлені наступні розбіжності у поданих документах:

І. Акт виконаних робіт (наданих послуг - від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг для підтвердження складової митної вартості до митного оформлення підприємством не надано.

II. В поданому до митного оформлення коносаменті за номером 58692727 (серії МАЕU) зазначено дату документу 26.11.2019 . При цьому, в поданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення від 22.11.2019 №223120190003949843 зазначено номер коносаменту 58692727 , який датовано пізнішою датою 26.11.2019 , що викликає сумніві в достовірності поданих документів.

III. В поданому до митного оформлення інвойсі від 19.11.2019 № XR90905 відсутні банківські реквізити, на підставі яких здійснювалася оплата товару.

IV. До митного оформлення надано платіжні доручення від 16.09.2019 №81, від 20.11.2019 №91 в банківських реквізитах зазначено номер рахунку підприємства UA563005280000026000455043380 . При цьому, в змісті поданого до митного оформлення контракту поставки від 16.09.2019 №ХR90905 зазначено номер рахунку підприємства 26000455043380 . В поданій до митного оформлення додатковій угоді до контракту поставки від 16.09.2019 №ХR90905 від 05.12.2019 зазначено рахунок НОМЕР_1 , який співпадає із номером рахунка в поданих до митного оформлення платіжних дорученнях. Таким чином, додаткова угода до контракту датовано пізніша 05.12.2019 ніж за платіжні доручення 16.09.2019 20.11.2019 , що викликає сумніві в достовірності поданих документів.

Судом встановлено, що партія товару, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту контракт поставки від 16.09.2019 №XR190905 поставлялись на умовах поставки FOB Китай порт Шанхай, згідно з правилами Інкотермс 2010.

Базис поставки FOB Інкотермс 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

У своїй постанові від 02.03.2018 по справі № 804/2997/17 Верховний Суд зазначив, що згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі; розвантаження в порту прибуття; оплати перевізнику при транспортуванні до складу або магазину .

Так, на усунення першої розбіжності ПП Профмаш 10.01.2020, 11.01.2020 додатково надано документи. Транспортні витрати підтверджено наступними документами: платіжне доручення щодо оплати транспортно-експедиційних послуг від 08.01.2020 №2932; акт здачі-прийняття наданих послуг №2518 від 30.12.2019; рахунки на перевезення від 27.12.2019 №2501, від 30.12.2019 №2518; технічний опис від 10.01.2020 б/н; заява на транспортування вантажу від 16.09.2019 б/н, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що позивачем були усунута перша розбіжність, яка зазначена митницею у електронному повідомленні про надання додаткових документів.

Стосовно сумнівів відповідача у достовірності поданих позивачем декларації країни відправлення від 22.11.2019 №223120190003949843 та коносаменту 58692727 (серії МАЕU) від 26.11.2019 суд зауважує, що відповідачем не доведено суду, що вказані документи подані позивачем для визначення митної вартості товару містять ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ще однією підставою прийняття оскарженого рішення є відсутність у комерційному інвойсі від 19.11.2019 № XR90905 банківських реквізитів.

З цього приводу слід зазначити, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною 2 статті 53 Кодексу, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Рахунок-фактура (англ. invoice account, франц. facture, нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ. Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Згідно з загальносвітовою практикою, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок. З наведеного вбачається, що зазначення банківських реквізитів не є обов`язковим реквізитом інвойсу зовнішньоекономічної угоди. Суд зауважує, що оскільки законодавством України не затверджено форму рахунку-фактури (інвойсу), посилання митного органу на відсутність того чи іншого реквізиту інвойсу є необґрунтованим та безпідставним.

При цьому, судом враховано, що інвойс від 19.11.2019 № XR90905 містить усі обов`язкові реквізити, а також реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка. Загальна сума, що повинна бути сплачена за товар, зазначена у інвойсі, співпадає із погодженою сторонами за контрактом поставки від 16.09.2019 №ХR90905 у додатковій угоді до нього від 19.11.2019.

Також, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що наданий прайс-лист має адресний характер, що по суті невілює його значення, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенціальних покупців, з огляду на те, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Щодо наведеної відповідачем розбіжності в банківських реквізитах (номері рахунку) підприємства-покупця суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься додаткова угода від 16.09.2019 до контракту поставки від 16.09.2019 №ХR90905, відповідно до якої сторони за договором домовились викласти реквізити покупця , що містяться в Розділі 12 Адреса, банківські реквізити Сторін у наступній редакції, зокрема зазначивши номер рахунку ПП Профмаш : НОМЕР_1 .

Крім того, вирішуючи дану справу, суд враховує лист Shandong Jianning Metals Co., LTD, яким постачальник підтвердив, що оплата за контрактом поставки від 16.09.2019 №ХR90905 у розмірі 31247,70 доларів США зі сторони ПП Профмаш проведена у повному обсязі. Претензій щодо оплати вартості товару за Контрактом до позивача немає. В той же час, повідомлено, що з боку постачальника товар у кількості та асортименті, що вказаний у контракті поставки, поставлено у повному обсязі.

Окрім викладеного, до матеріалів справи позивачем надано платіжні доручення в іноземній валюті №81 від 16.09.2019 і №91 від 20.11.2019 щодо оплати придбаного товару на користь продавця - Shandong Jianning Metals Co., LTD, який визначений у наданому до митного оформлення контракті, та у сумі, що відповідає сумі, зазначеній у інвойсі, який досліджувався відповідачем.

Судом встановлено, що у висновку експерта ЗТПП проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-правова база, зокрема, статистика Міжнародного торгового центру ЮНКТАД/СОТ , та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з мережі Інтернет.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, відповідач мав право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування, однак, відповідач таке право не реалізував.

Отже, суд вважає, що зауваження відповідача в даній частині не знайшло свого підтвердження та обґрунтування.

Слід зауважити, що аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

При цьому суд вважає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Таким чином, у разі виявлення відповідачем розбіжності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, останній вправі витребувати від декларанта додаткові документи та здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують сумнів у правильності визначення митної вартості товарів.

Згідно із правилами заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постанова Верховного суду в складі Касаційного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі №821/1617/17.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості в самому рішення зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Судом досліджено долучену до відзиву копію митної декларації МД від 21.12.2019 № UA100710/2019/518543, в якій наявна інформація щодо митної вартості товару Вироби з вуглецевої сталі: Пруток шестигранний - 1,07 тонни. Являє собою гаряче тягнутий, кований, шестигранний пруток діаметром 30 мм. Виготовлені зі сталі Ст45. Вміст вуглецю від 0,42-0,5%. Використовується для виготовлення різноманітних деталей для сільгосптехніки. Виробник: NJIN SUNWARD BUILDING ATERIALS CO., LTD, Країна виробництва CN. .

Слід зазначити, що вказані товари виготовленні різними виробниками, різними є і умови постачання вказаних товарів, що враховується при визначенні митної вартості товару. Доказів зворотного суду не надано.

Відтак такі товари, на думку суду, безпідставно порівняні в якості подібних (аналогічних) лише за єдиним кодом УКТ ЗЕД 7215900000.

За таких обставин, суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 11.01.2020 №UA110240/2020/000001/2 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00002 за ВМД № UA10240/2020/000031 є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

У силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 4 204,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 04.02.2020 №3289 і №3288. За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Дніпровської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства Профмаш задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 11.01.2020 №UA110240/2020/000001/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00002 Дніпровської митниці Держмитслужби.

4. Судові витрати в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок присудити на користь Приватного підприємства ПРОФМАШ (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 210/3, код ЄДРПОУ 35432651) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 22.09.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко