Постанова

від 26.11.2020 по справі 280/940/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/940/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року

у справі №280/940/20

за позовом Приватного підприємства "Профмаш"

до Дніпровської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2020 р. Приватне підприємство "Профмаш" звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.01.2020 №UA110240/2020/000001/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00002.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю відмови у визнанні заявленої митної вартості товару, оскільки надані документи та додаткові, наданні позивачем на вимогу митного органу, повністю підтверджують заявлену митну вартість товару.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 р. у справі № 280/940/20 адміністративний позов Приватного підприємства "Профмаш" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задоволено.

Судом встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного товару позивачем з метою розмитнення ввезеного товару подано до митного органу декларацію та необхідний пакет товаросупровідних документів. Митний орган дослідивши надані документи, дійшов висновку про наявність розбіжностей та прийняв карту відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості товару, яка визначена відповідачем за резервним методом. Дослідивши надані сторонами документи, суд дійшов висновку, що надані документи повністю підтверджують заявлену вартість товару визначену за ціною договору. В свою чергу відповідачем не доведено обґрунтованості прийняття рішення.

Наведене обумовило прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Дніпровською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 р. у справі № 280/940/20, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не надав належної оцінки тому факту, що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у ч.2 ст.53 Кодексу) містять розбіжності.

Скаржник зауважує, що відповідно до норм ст. 53 МК України та п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України чітко визначено перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, в тому числі і додаткові документи, які митниця ДФС може витребувати, а декларант зобов`язаний ці документи надати, що і було зроблено під час здійснення митного контролю та митного оформлення, а тому витребуючи додаткові документи митниця діяла відповідно до своєї компетенції. Стверджує, що під час митного оформлення імпортованого товару, позивач так і не спростував (належними документами) зазначені митницею в повідомленні декларанту розбіжності, у зв`язку із чим, а також з урахуванням усіх фактичних обставин справи та норм законодавства, яке регулює питання визначення митної вартості товарів, підстав для розмитнення товару за заявленою вартістю, у митного органу не було. Зазначене не враховано судом першої інстанції, тому на думку заявника апеляційної скарги є підстави для її задоволення.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з`явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду від позивача не надходило, Дніпровська митниця відповідно до заяви від 25.11.20 р. просила здійснити розгляд справи в письмовому провадження.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, та того, що суд не визнавав обов`язковою участь представників в судовому засіданні обов`язковою, у відповідності до ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в письмовому провадженні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 09.01.2020 позивачем до митного оформлення подано митну декларацію № UA10240/2020/000031 стосовно ввезення на митну територію України товару Заготовки хромованих штоків для виготовлення гідроциліндрів - прутки хромовані з вуглицевої сталі, марка сталі С45Е, круглого поперечного перерізу. Товщина хромового покриття Міп 20 Мікрон. Діаметром 40мм, Хімічний склад: С-0.46; Бі-0.23; Мп-0.55; Р-0.026; S-0.005; Ni-0.04; Cr-0.05. Діаметром 50мм, Хімічний склад: С-0.46; Si-0.26; Мп-0.59; Р-0.007; S-0.007; Ni-0.06; Сг-0.06. Діаметром 55мм, Хімічний склад: С-0.46; Si-0.26; Мп-0.57; Р-0.012; S-0.005; Ni-0.02; Сг-0.06. Діаметром 60мм, Хімічний склад: С-0.45; Si-0.25; Мп-0.58; Р-0.016; S-0.006; Ni-0.01; Cr- 0.05 Діаметром 63мм, Хімічний склад: С-0.45; Si-0.23; Мп-0.59; Р-0.014; S- 0.005; Ni-0.01; Сг-0.04. Використовуються для виробництва гідроциліндрів ПП "ПРОФМАШ". Виробник: Shandong Jianning Metals Co., LTD. Країна виробництва: CN (Китай) . Декларантом заявлена митна вартість товару у розмірі 796172,36 грн. або 33404,20 USD. Визначення митної вартості товару позивачем згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано копії наступних документів, зазначених в гр. 44 МД: контракт поставки від 16.09.2019 №XR190905; додаткові угоди до контракту поставки від 16.09.2019 б/н, від 19.11.2019 б/н, від 05.12.2019 б/н; рахунок-фактура від 19.11.2019 №XR190905; калькуляція виробника від 16.09.2019 б/н; довідка про транспортні витрати від 30.12.2019 №229; платіжне доручення від 16.09.2019 №81; від 20.11.2019 №91; коносамент від 26.11.2019 №MAEU586927271; автотранспортна накладна від 08.01.2020 №6161; договір про перевезення від 18.12.2018 №00018/2018; декларація країни відправлення від 22.11.2019 №223120190003949843; сертифікат якості від 19.11.2019; Інвойс від 19.11.2019 № XR190905; пакувальний лист від 19.11.2019 № XR190905; сертифікат про походження товару форми А від 02.12.2019 №G19567748765000; платіжні доручення від 16.09.2019 №81, від 20.11.2019 №91 тощо.

Посадовою особою митниці 10.01.2020 за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів, оскільки відповідно до ст.53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості:

І. Акт виконаних робіт (наданих послуг - від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг для підтвердження складової митної вартості до митного оформлення підприємством не надано.

II. В поданому до митного оформлення коносаменті за номером 58692727 (серії МАЕU) зазначено дату документу 26.11.2019 . При цьому, в поданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення від 22.11.2019 №223120190003949843 зазначено номер коносаменту 58692727 , який датовано пізнішою датою 26.11.2019 , що викликає сумніві в достовірності поданих документів.

III. В поданому до митного оформлення інвойсі від 19.11.2019 № XR90905 відсутні банківські реквізити, на підставі яких здійснювалася оплата товару.

IV. До митного оформлення надано платіжні доручення від 16.09.2019 №81, від 20.11.2019 №91 в банківських реквізитах зазначено номер рахунку підприємства UA563005280000026000455043380 . При цьому, в змісті поданого до митного оформлення контракту поставки від 16.09.2019 №ХR90905 зазначено номер рахунку підприємства 26000455043380 . В поданій до митного оформлення додатковій угоді до контракту поставки від 16.09.2019 №ХR90905 від 05.12.2019 зазначено рахунок, який співпадає із номером рахунка в поданих до митного оформлення платіжних дорученнях. Таким чином, додаткова угода до контракту датовано пізніша 05.12.2019 ніж за платіжні доручення 16.09.2019 20.11.2019 , що викликає сумніві в достовірності поданих документів.

У зв`язку із викладеним, надіслано електронну вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч. 3 ст.53 Митного кодексу України:

виписку з бухгалтерської документації;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім того, зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України.

10.01.2020 і 11.01.2020 декларантом на вимоги митниці надано наступні документи: платіжне доручення щодо оплати транспортно-експедиційних послуг від 08.01.2020 №2932; комерційна пропозиція від 03.01.2020 б/н; проформа-інвойс від 10.01.2020 №SS20011002; висновок ЗТПП від 10.01.2020 №ОИ-5707; акт здачі-прийняття наданих послуг №2518 від 30.12.2019; банківські виписки ОТП банку від 16.09.2019 б/н, від 20.11.2019 б/н, від 20.11.2019 б/н; проформа-інвойс від 16.09.2019 № SS20011002; рахунки на перевезення від 27.12.2019 №2501, від 30.12.2019 №2518; технічний опис від 10.01.2020 б/н; заява на транспортування вантажу від 16.09.2019 б/н; а також додатково надано прайс-лист виробника; калькуляція виробника, копія МД країни відправлення. На адресу митниці направлено електронне повідомлення від 11.01.2020 №3, що інші додаткові документи протягом строку, визначеного ч. 3 ст. 53 Кодексу надати не має можливості.

Проте, 11.01.2020 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110240/2020/000001/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом.

Зазначене рішення обґрунтовано наступним:

1. Підприємством надано висновок ЗТПП від 10.01.2020 №ОИ-5707. Під час здійснення оцінки ринкової вартості експертом обрано принципи порівняльного підходу з використанням Контракту від 16.09.2019 № ХR 90905, Додаткової угоди від 19.11.2019 до Контракту від 16.09.2019 № ХR 90905, інвойсу від 16.09.2019 № ХR 90905 та інформації інтернет-ресурсу. Експертом проведено аналіз інтернет-ресурсу, зокрема http://www.trademap.org. Однак, за результатом порівняння експертом зазначено лише товарна підкатегорія товару згідно УКТ ЗЕД, найменування товару згідно УКТ ЗЕД, та діапазон цін мін./макс. Не враховано та не співставлено характерні ознаки товару - фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, найменування фірми-виробника, а також комерційні умови поставки товару.

1. В експертному висновку ЗТПП відсутнє посилання на веб-сторінку, за яким митний орган міг впевнитись в достовірності наданої інформації щодо визначених експертом цін товару за кодом УКТ ЗЕД 7215900000 в діапазоні 880-1250 USD/м.т. Підприємством не надано експертної інформації щодо сировинної складової товару.

2. Згідно з пунктом 3.1. поданого до митного оформлення договору транспортного експедирування від 18.12.2018 № 0018/2018 (далі - договір на перевезення) обсяг фактично наданих послуг, факт отримання нагороди експедитором, підтверджується актом виконаних робіт.

Відповідно до пункту 1.1. договору на перевезення Експедитор виконує послуги, пов`язані з перевезенням імпортного вантажу Клієнта по маршруту, що визначені у відповідних Додатках (Заявках) до цього Договору (надалі іменується "вантаж"), а саме: організація морського перевезення; організація вантажно-навантажувальних робіт, організація операцій з контейнерами на території порту, агентські збори; портове експедирування (організація проведення екологічного, радіологічного, ветеринарного контролю, санепідемконтролю, держкарантину); навантаження контейнера на авто контейнеровоз або залізничне транспортування, транспортування по маршруту, визначеному в Додатку; додаткові послуги: відстежування вантажу по маршруту, організація поштових відправлень документів по Україні, інші послуги; проведення розрахунків із усіма учасниками транспортного процесу та іншими третіми особами у межах укладених з метою надання послуг, які є предметом Договору, договорів; митне оформлення вантажів.

При широкому спектрі надання послуг згідно договору на перевезення, та зазначення виконання зобов`язання по транспортуванню вантажу в Заяві від 16.09.2019 б/н, в акті здачі - прийняття наданих послуг 2518 від 30.12.19 в графі Опис послуг зазначено лише - Вартість морського транспортування за територією України по маршруту Шанхай (Shanghai), Китай - порт Південний, Україна , що викликає сумніви в достовірності поданого документу відповідно до ч.5 ст. 54 Митного кодексу України.

3. Дати наданих виписок ОТП Банку із зазначенням в них нового рахунку підприємства НОМЕР_1 - 16.09.2019 та 20.11.2019. Дата поданої до митного оформлення додаткової угоди до контракту поставки від 16.09.2019 № XR190905 щодо зміни рахунку підприємства з 26000455043380 на НОМЕР_1 - 05.12.2019 . Таким чином, додаткова угода до контракту датована пізніше 05.12.2019 ніж платіжні доручення 16.09.2019 , 20.11.2019 , що викликає сумнів в достовірності поданих документів.

4. Декларанту підприємству надано прайс-лист, який адресований ПП Профмаш , не для широкого кола осіб.

У органу доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості подібних товарів на рівні 1,65 дол. США/кг (джерело цінової інформації - МД від 21.12.2019 № UA100710/2019/518543), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом.

У оформленні МД № UA10240/2020/000031 відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00002. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано, зокрема, прийняте митницею рішення про коригування митної вартості.

Позивач подав митному органу нову митну МД від 13.01.2020 №UA110240/2020/000113, яку прийнято до митного оформлення та товар випущено у вільний обіг.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Правова позиція, викладена позивачем в адміністративному позові судом першої інстанції підтримана, позов задоволено.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у даній справі, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Саме з таких повноважень Митниці виходив і суд першої інстанції, який, при цьому, вірно вказав на те, що такі повноваження митного органу мають реалізовуватися виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження органу доходів і зборів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, орган доходів і зборів зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Так, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.

У спірному випадку суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що відповідач ні під час декларування спірного товару, ні під час судового розгляду справи не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, що ввозився.

В той же час при перевірці правильності визначення митної вартості відповідачем встановлені наступні розбіжності: позивачем не надано акт виконаних робіт про надання транспортно - експедиційних послуг, крім того в поданому до митного оформлення коносаменті за номером 58692727 зазначено дату документу 26.11.2019 . а в поданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення від 22.11.2019 зазначено номер коносаменту 58692727 , який датовано пізнішою датою 26.11.2019 , що викликає сумніви в достовірності поданих документів, в поданому до митного оформлення інвойсі від 19.11.2019 ХR 90905 відсутні банківські реквізити, на підставі яких здійснювалась оплата товару, до митного оформлення подано платіжні документи з різними номерами банківських рахунків підприємства.

На усунення зазначених розбіжностей, позивачем надано платіжні доручення щодо сплати транспортно -експедиційних послуг:

від 08.01.2020 №2932; акт здачі-прийняття наданих послуг №2518 від 30.12.2019; рахунки на перевезення від 27.12.2019 №2501, від 30.12.2019 №2518; технічний опис від 10.01.2020 б/н; заява на транспортування вантажу від 16.09.2019 б/н, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що позивачем усунута перша розбіжність, яка зазначена митницею у електронному повідомленні про надання додаткових документів.

Стосовно сумнівів відповідача у достовірності поданих позивачем декларації країни відправлення від 22.11.2019 №223120190003949843 та коносаменту 58692727 (серії МАЕU) від 26.11.2019 суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено суду, що вказані документи подані позивачем для визначення митної вартості товару містять ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ще однією підставою прийняття оскарженого рішення є відсутність у комерційному інвойсі від 19.11.2019 № XR90905 банківських реквізитів.

З приводу відсутності у комерційному інвойсі від 19.11.2019 № XR90905 банківських реквізитів, суд першої інстанції зазначив, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною 2 статті 53 Кодексу, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Рахунок-фактура (англ. invoice account, франц. facture, нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ. Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Згідно з загальносвітовою практикою, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок. З наведеного вбачається, що зазначення банківських реквізитів не є обов`язковим реквізитом інвойсу зовнішньоекономічної угоди. Підсумовуючи суд вказав , що оскільки законодавством України не затверджено форму рахунку-фактури (інвойсу), посилання митного органу на відсутність того чи іншого реквізиту інвойсу є необґрунтованим та безпідставним.

При цьому, судом враховано, що інвойс від 19.11.2019 № XR90905 містить усі обов`язкові реквізити, а також реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка. Загальна сума, що повинна бути сплачена за товар, зазначена у інвойсі, співпадає із погодженою сторонами за контрактом поставки від 16.09.2019 №ХR90905 у додатковій угоді до нього від 19.11.2019. Відповідачем в доводах апеляційної скарги зазначене не спростовано.

Також, суд визнав необґрунтованими твердження відповідача про те, що наданий прайс-лист має адресний характер, що по суті невілює його значення, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенціальних покупців, з огляду на те, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Щодо наведеної відповідачем розбіжності в банківських реквізитах (номері рахунку) підприємства-покупця суд звернув увагу на те, що у матеріалах справи міститься додаткова угода від 16.09.2019 до контракту поставки від 16.09.2019 №ХR90905, відповідно до якої сторони за договором домовились викласти реквізити покупця , що містяться в Розділі 12 Адреса, банківські реквізити Сторін у наступній редакції, зокрема зазначивши номер рахунку ПП Профмаш .

Крім того, вирішуючи справу, суд врахував лист Shandong Jianning Metals Co., LTD, яким постачальник підтвердив, що оплата за контрактом поставки від 16.09.2019 №ХR90905 у розмірі 31247,70 доларів США зі сторони ПП Профмаш проведена у повному обсязі. Претензій щодо оплати вартості товару за Контрактом до позивача немає. В той же час, повідомлено, що з боку постачальника товар у кількості та асортименті, що вказаний у контракті поставки, поставлено у повному обсязі.

Окрім викладеного, до матеріалів справи позивачем надано платіжні доручення в іноземній валюті №81 від 16.09.2019 і №91 від 20.11.2019 щодо оплати придбаного товару на користь продавця - Shandong Jianning Metals Co., LTD, який визначений у наданому до митного оформлення контракті, та у сумі, що відповідає сумі, зазначеній у інвойсі, який досліджувався відповідачем.

Судом встановлено, що у висновку експерта ЗТПП проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-правова база, зокрема, статистика Міжнародного торгового центру ЮНКТАД/СОТ , та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з мережі Інтернет.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Зауваження відповідача в даній частині не знайшло свого підтвердження та обґрунтування.

Аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Таким чином, у разі виявлення відповідачем розбіжності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, останній вправі витребувати від декларанта додаткові документи та здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують сумнів у правильності визначення митної вартості товарів.

Згідно із правилами заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постанова Верховного суду в складі Касаційного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі №821/1617/17.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості в самому рішенні зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Судом досліджено долучену до відзиву копію митної декларації МД від 21.12.2019 № UA100710/2019/518543, в якій наявна інформація щодо митної вартості товару Вироби з вуглецевої сталі: Пруток шестигранний - 1,07 тонни. Являє собою гаряче тягнутий, кований, шестигранний пруток діаметром 30 мм. Виготовлені зі сталі Ст45. Вміст вуглецю від 0,42-0,5%. Використовується для виготовлення різноманітних деталей для сільгосптехніки. Виробник: NJIN SUNWARD BUILDING ATERIALS CO., LTD, Країна виробництва CN. .

Слід зазначити, що вказані товари виготовленні різними виробниками, різними є і умови постачання вказаних товарів, що враховується при визначенні митної вартості товару. Доказів зворотного суду не надано.

Відтак такі товари, на думку суду, безпідставно порівняні в якості подібних (аналогічних) лише за єдиним кодом УКТ ЗЕД 7215900000.

З урахуванням викладених обставин, на з`ясування обґрунтованості визначених митним органом сумнівів, суд першої інстанції провівши аналіз підстав, що надали митному органові можливість для застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару, відхилив посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в випадку розмитнення ПП Профмаш заготовки хромованих штоків для виготовлення гідроциліндрів - прутки хромовані з вуглицевої сталі, марка сталі С45Е, круглого поперечного перерізу їх відсутність не впливала на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 11.01.2020 №UA110240/2020/000001/2 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00002 за ВМД № UA10240/2020/000031 є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Отже, встановивши зазначені обставини справи та прийнявши до уваги те, що митною вартістю товару є ціна, що фактично сплачена за товар, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність відповідачем правових підстав для коригування митної вартості товару.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, відповідачем не надано доказів на обґрунтування сумнівів, що стали підставою для коригування митної вартості та застосування резервного методу визначення ціни товару.

Отже, дослідивши встановлені обставини справи, аргументи відповідача, з якими останній пов`язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 р. у справі № 280/940/20 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 р. у справі № 280/940/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко