Рішення

від 23.09.2020 по справі 420/4174/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4174/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНФІН до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Одеській області від 25.03.2020 № 1499135/39398672; зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 4 від 28.02.2020 датою її подання на реєстрацію - 13.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ РЕНФІН намагалося зареєструвати вищезазначену податкову накладну в ЄРПН, однак документ було прийнято, проте його реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувала відповідність ПН / РК п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних). Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України позивачем на підтвердження реальності поставки товарів направлено до ДПС України пакет документів, однак за результатами розгляду комісією ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків копій документів. При цьому форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податків копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкресленими. Однак в порушення зазначених вимог спірне рішення містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення і підкреслення конкретних документів, які на думку контролюючого органу позивачем не надано, не містить. Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Ухвалою від 22.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.06.2020 до суду засобами електронного зв`язку, а 02.06.2020 безпосередньо до канцелярії суду від відповідачів надійшов спільний відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні позову просили відмовити, зазначивши, що за результатами опрацювання направленої позивачем для реєстрації в ЄРПН податкової накладної підприємству було повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена та запропоновано платнику надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Надалі платник податків направив засобами електронного зв`язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН / РК, однак спірним рішенням відмовлено в реєстрації зазначеної податкової накладної. В оскаржуваному рішенні Комісії було зазначено, які саме документи не було надано позивачем разом із повідомленнями, а саме актів прийому-передачі транспортних засобів. Відзив підсумований твердженням про те, що через ненадання позивачем необхідних документів, Комісією яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації ПН /РК було винесено обґрунтоване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, яке скасуванню не підлягає, а тому позов є необґрунтованим.

22.06.2020 до суду від ТОВ Ренфін надійшла відповідь на відзив, згідно з яким відповідачі лише на стадії судового розгляду, після детального вивчення всіх документів, наводять мотиви прийняття свого рішення, а саме ненадання Додатку 1 до договору та акту прийому-передачі транспортних засобів за договором оренди транспорту. Однак зазначені підстави не були покладені в основу оскаржуваного рішення і відповідачі, в силу ч. 2 ст. 77 КАС України, не вправі посилатися на це в ході судового розгляду справи.

Заперечення відповідача на відповідь Товариства не надходили.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України, з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Судом встановлено, що між ТОВ Ренфін (Орендодавець) та ТОВ Транспортна компанія Бласко (Орендар) укладено договір оренди транспортних засобів від 03.08.2017 № 1-03/08-2017, відповідно до умов якого позивач передав орендарю в строкове платне користування вантажний автотранспорт, про що складено акт приймання-передачі від 01.02.2020 (а.с. 52-53).

28.02.2020 ТОВ Ренфін (Орендодавець) отримало від ТОВ Транспортна компанія Бласко (Орендар) орендну плату за договором у формі двох авансових платежів на загальну суму 60 000 грн, у зв`язку із чим ТОВ Ренфін складено податкову накладну № 4 від 28.02.2020, яку направлено на реєстрацію до ЄРПН.

Згідно з отриманою квитанцією від 13.03.2020 податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, так як ПН/РК відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних). Запропоновано надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п. 201.16 ст. 201 ПК України ТОВ Ренфін було направлено на адресу контролюючого органу повідомлення № 1 від 18.03.2020 про надання пояснень, згідно з якими відповідно до договору оренди транспортних засобів від 03.08.2017 № 1-03/08-2017 ТОВ Ренфін здає в оренду транспортні засоби на користь ТОВ Транспортна компанія Бласко , від якого 28.02.2020 отримано авансові платежі на загальну суму 60000 грн, в т.ч. ПДВ 10000 грн, на підставі яких складена податкова накладна № 4 від 28.02.2020, реєстрація якої зупинено; по коду 77.12 - є одним з основних видів діяльності.

Однак рішенням комісії з питань зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН від 25.03.2020 № 1499135/39398672 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 28.02.2020 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

При цьому рішенні комісії ДПС від 25.03.2020 № 1499135/39398672 не вказані конкретні документи, копії яких не були надані (не підкреслено документи, які не надано).

07.04.2020 позивачем відповідно до ст. 56 ПКУ подано скаргу на рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, яке рішенням комісії ДПС України від 10.04.2020 залишено без задоволення, що зумовило позивача звернутися за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначене рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.п. 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Відповідно до п. 19 Порядку у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Згідно з п. 25 Порядку Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Вирішуючи спір, суд враховує, що форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З огляду на матеріали справи, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частини друга цієї статті).

За відсутності нормативно-правового акта, яким визначаються критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, зупинення реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, не мало правового підґрунтя.

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 6 Порядку № 1165, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).

В той же час суд не оминає увагою той факт, що надані позивачем документи підтверджували фактичне здійснення операції з постачання адресу контрагента, кількісні та вартісні показники цих операцій і були достатніми для реєстрації податкової накладної.

При цьому всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач у відзиві зазначає, що позивачем до повідомлення (пояснень) не було додано акти приймання-передачі транспортних засобів, а також визначені Додаток 1 до договору оренди транспортних засобів, однак зазначені обставини не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Встановлений частиною 2 статті 19 Конституції Україні спеціально-дозвільний принцип діяльності органів державної влади покликаний забезпечити ефективне та прогнозоване функціонування всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, оскільки зобов`язує їх діяти виключно у визначених Конституцією та законами України межах і лише у закріплений ними спосіб.

Практичне застосування вказаного принципу є необхідною передумовою забезпечення прав і свобод людини і громадянина, оскільки пов`язує державу та її органи правом, зобов`язуючи їх діяти у правових межах, у правових формах та правовими способами.

На думку суду, суб`єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов`язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано прийняття неправомірних рішень Комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, тоді як обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну обумовлений процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права.

У зв`язку із цим, з урахуванням розсуду спору, з обласного управління на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2102 грн, яка підлягала сплаті за подання до суду даного адміністративного позову. Решта суми надмірно сплаченого позивачем судового збору в сумі 2 102 грн підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНФІН (67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Енергетиків, 11; ЄДРПОУ 39398672) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 43142370), Державної податкової служби України (04053, Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.03.2020 № 1499135/39398672.

Зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНФІН № 4 від 28.02.2020 датою її подання на реєстрацію - 13.03.2020.

Стягнути з бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНФІН судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНФІН судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк