ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/2698/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Укрпродпром до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство Укрпродпром звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (відповідач-2), Головного управління ДПС у Чернігівській області (відповідач-1), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області, про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 23.04.2020 №1536192/35281066;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 02.04.2020 №2, датою фактичного її надходження.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що зупинення реєстрації податкової накладної від 02.04.2020 №2 із підстав відповідності операції п.1 Критеріїв ризиковості операцій, встановлених Додатком 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, є протиправним, оскільки позивач є виробником, а не покупцем товару, і одночасне існування всіх трьох факторів, необхідних для віднесення операції до п.1 Критеріїв ризиковості, є неможливим.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О. від 24.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що підставою зупинення спірної ПН стала відповідність її п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме: код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2304 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари /послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару послуги та обсягу його постачання, що в свою чергу вказує на обґрунтованість зупинення та як наслідок відмову у реєстрації.
Розглянуті отримані від позивача документи визнано такими, що складені із порушенням законодавства і на їх підставі неможливо підтвердити джерело походження товару та його складових.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не доводять правомірність винесення оскаржуваного Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
02.04.2020 між ПП Укрпродпром (Продавець) та ТОВ Комбікормовий завод Піаст-Ніжин (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №ДГ-0000021, за яким Продавець зобов`язався відпустити та передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити на умовах Договору. Товар - макуха соєва. Продавець передає товар згідно видаткової накладної по заліковій вазі.
Позивачем за видатковою накладною від 02.04.2020 №РН-0000020 та товарно транспортною накладною від 02.04.2020 №02042020 було поставлено ТОВ Комбікормовий завод Піаст-Ніжин 10 тон макухи соєвої на загальну суму 111 999,96 грн з ПДВ.
Також 02.04.2020 позивачем було виписано рахунок-фактуру від 02.04.2020 №СФ-000020 щодо оплати 10 тон макухи соєвої на загальну суму 111 999,96 грн з ПДВ.
В подальшому, 07.04.2020 ТОВ Комбікормовий завод Піаст-Ніжин було здійснено на користь позивача оплату у розмірі 50 000,00 грн за макуху соєву згідно рахунку №20 від 02.04.2020 та 14.04.2020 здійснено на користь позивача другу оплату у розмірі 61 999,96 грн за макуху соєву згідно рахунку від 02.04.2020 №20.
При цьому, 02.04.2020 за фактом першої події (поставка макухи соєвої) було виписано податкову накладну № 2 від 02.04.2020, яку 13.04.2020 було направлено на реєстрацію в ЄРПН.
14.04.2020 позивачем було отримано квитанцію за якою документ було прийнято, проте реєстрації зупинено.
У квитанції вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 02.04.2020 №2 в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2304, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Одночасно запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Додатково повідомлено: показник D =9.1751%, Р =91132.18.
21.04.2020 позивачем було подано письмові пояснення від 21.04.2020 №40, разом з якими позивачем було надано наступні документи: Договір купівлі-продажу від 11.02.2020 №9 (на придбання сої); Додаткова угода від 17.02.2020 №1 до договору купівлі-продажу від 11.02.2020 №9 (на придбання сої); Платіжне доручення від 10.04.2020 №28 (за придбану сою); Видаткова накладна від 27.03.2020 №ЛС-000003/У (на придбання сої); Оборотно-сальдові відомості по рахунках 10 та 01 (власні та орендовані основні засоби); Відомості нарахування заробітної плати за березень 2020 року (для підтвердження факту наявності працівників); Накладна-вимога від 31.03.2020 №36 на відпуск сировини у виробництво; Виробничий звіт за день від 31.03.2020; Інвентаризаційний опис залишків готової продукції на складі 02.04.2020; Договір поставки від 02.04.2020 №ДГ-0000021 (на продаж макухи соєвої); Видаткова накладна від 02.04.2020 №РН-0000020 (на продаж макухи соєвої); ТТН від 02.04.2020 №02042020 (на доставку макухи соєвої); Рахунок від 02.04.2020 №СФ-0000020 року (за поставлену 02.04.2020 макуху соєву); Банківські виписки від 07.04.2020 та від 14.04.2020 (оплата макухи соєвої).
Також повідомлено, що підприємство займається виробництвом олії соєвої та макухи соєвої. Виробництво здійснюється в орендованих приміщеннях за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Ягідне, вуя. Садова, 14. Дані про орендовані приміщення розміщені в розділі Відомості про об`єкти оподаткування в електронному кабінеті платника податків. Підприємство зареєстроване та сплачує податки за неосновним місцем обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області (Чернігівський район), в тому числі ПДФО із заробітної плати виробничого персоналу.
При виробництві використовується власне та орендоване виробниче обладнання (перелік додається). У виробничому процесі використовується сировина (соя), доставка якої здійснюється переважно орендованим автомобілем RENAULT PREMIUM, інформація про який розміщена в розділі Відомості про об`єкти оподаткування в електронному кабінеті платника податків. Етапи виробничого процесу:Сушка сої (за необхідності); Термообробка сої з метою знищення уреази та подрібнення в екструдері; Видавлювання масла соєвого у пресі віджиму масла та отримання макухи і олії соєвої.
Враховуючи надані копії документів та наведені вище дані, позивач просив зняти статус реєстрація зупинена з податкової накладної від 02.04.2020 №2. Проте, 23.04.2020 було прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за №1536192/35281066.
Зі змісту вказаного рішення, вбачається, що відповідачем прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.04.2020 №2 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): не підтверджено джерело походження товару та його складових.
08.05.2020 листом №46 позивач звернувся до відповідача-2 зі скаргою на вказане рішення від 23.04.2020, в якому позивач зазначив, що надає копії документів для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній від 02.04.2020 №2 з метою скасування рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної від 23.04.2020 №1536192/35281066. Причиною відмови у реєстрації комісією регіонального рівня вказано: не підтверджено джерело походження товару та його складових .
При цьому, позивачу вказали на відсутність джерела походження сої у постачальника ФОП ОСОБА_1 .
Згідно даних реєстру платників єдиного податку, що розміщено в електронному кабінеті платників єдиного податку, ФОП ОСОБА_1 здійснює свою діяльність за КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
На запит підприємства ФОП ОСОБА_1 надав оригінал договору купівлі-продажу та накладної на придбання сої у Фермерського господарства Олександр-К - 2017, а також копію статистичної форми 29-сг Фермерського господарства Олександр-К - 2017.
Зазначені документи були надані позивачем для розблокування податкової накладної від 02.04.2020 №2 омісії регіонального рівня та додатково документи, що підтверджують походження сої, як основного компоненту товару, вказаного у податковій накладній від 02.04.2020 №22.
Таким чином, до вказаного листа позивачем було надано, окрім копій документів, які надавалися відповідачу-1 разом з письмовими пояснення від 21.04.2020 №40, ще й: Копію договору купівлі-продажу від 15.03.2020 №12 (на купівлю сої ФОП ОСОБА_1 - ФГ Олександр-К -2017); Копію накладної від 27.03.2020 №14 (на купівлю сої ФОП ОСОБА_1 - ФГ Олександр-К -2017); Копію ТТН від 27.03.2020 №27032020 (на доставку сої); Копію форми №29-сг ФГ Олександр-К -2017.
09.06.2020 відповідачем-2 було прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН №20993/35281066/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач з рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 23.04.2020 №1536192/35281066 не погоджується, вважає, його необгрунтованим, прийнятим з порушенням Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, вважає його протиправним та таким що підлягає скасуванню, внаслідок чого, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Так, Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до пп.пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно пп. а, б п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається, зокрема, платнику податку.
Згідно п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 29.12.2010 №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість згідно вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрацїї/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Положеннями п.13 зазначеного Порядку передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до положень пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (надалі - Порядок зупинення реєстрації).
Відповідно до п.3 Порядку зупинення реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Згідно п.5 Порядку зупинення реєстрації Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження. розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п.7 Порядку зупинення реєстрації у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Суд звертає увагу, що Квитанція про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних містить відомсті про те, що реєстрація податкової накладної зупинена на підставі відповідності операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
З аналізу положень Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
При цьому платнику податку надсилається рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. Проте, позивач не отримував рішення про відповідність ПП Укрпродпром критеріям ризиковості платника податку.
Слід зауважити, що саме для вирішення питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як встановлено судом, підставою зупинення реєстрації податкової накладної було зазначено саме відповідність операції п.1 Критеріям ризиковості операцій, а не відповідність позивача критеріям ризиковості платника, а тому Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.04.2020 №1536192/35281066 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.04.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є таким, що прийняте в порушення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.
Крім того, варто зазначити, що відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165), критерієм ризиковості здійснення оперцій є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги. зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги. зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
З аналізу зазначеного критерію вбачається, що саме одночасна навність таких факторів як: відсутність товару, зазначеного в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН. у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання товару, зазначений у податковій накладній, яку подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару та обсягом постачання відповідного товару, зазначеного в податкових накладних, зареєстрованих з 01.01.2017 у ЄРПН; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Як вбачається, з наказу ДПС України від 03.02.2020 №67 Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції , оприлюдненого на офіційному веб-сайті ДПС, код товару 2306 Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій, за вийнятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані, не включено до переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу.
При цьому слід зазначити, що позивач в межах ведення господарської діяльності здійснює виробництво такого товару олія соєва, а макуха соєва, є саме відходами одержаними під час добування рослинних жирів і олій, а отже позивач є і виробником цього товару (відходів), а не придбаває макуху соєву у інших суб`єктів господарювання.
Таким чином, з огляду на те, що позивач є виробником, а не покупцем товару - макухи соєвої, відсутності коду УКТ ЗЕД 2304 в Переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції, одночасне існування всіх трьох факторів, необхідних для віднесення операції до п.1 Критеріїв ризиковості, є неможливим.
Отже, фактичні обставини свідчать про те, що зупинення реєстрації податкової накладної від 02.04.2020 №2 із підстав відповідності операції п.1 Критеріїв ризиковості операцій, встановлених Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, є протиправним.
Відповідачем у відзиві наголошено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначена пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання про прийняття рішення контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в такій реєстрації.
При цьому судом встановлено, що позивачем було подано до контролюючого органу Повідомленням про надання пояснень та копій документів, що підтверджують той факт, що позивач є саме виробником товару - та обсяг постачання товару не дорівнює та не перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару та обсягом постачання відповідного товару, зазначеного в податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН.
Таким чином, станом на день винесення Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної таблиця даних платника податку та інші документи були подані до контролюючого органу.
А отже, такі посилання відповідача є необґрунтованими.
Окрім того, як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 02.04.2020 №2 є надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
Відповідно до п. 21 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Тобто, є очевидним те, що у вказаній графі повинно бути чітко зазначено конкретні документи, які надавалися відповідачу-1 разом з письмовими пояснення та які відповідач-1 вважає такими, що складені з порушенням законодавства.
Проте, у вказаній графі зазначено: не підтверджено джерело походження товару та його складових. Яким конкретним документом не підтверджено походження товару та його складових, які надавалися відповідачу-1 разом з письмовими поясненнями, відповідач-1 не вказує.
Більш того, такої підстави відмови у реєстрації податкової накладної як не підтверджено джерело походження товару та його складових , не передбачено жодним нормативним документом.
Суд зазначає, що надані позивачем первинні документи, оформлені в рамках договору підряду, підтверджують реальність господарських операцій. Більше того, зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. При цьому, органами ДПС не спростовано і встановленої ст.204 ЦК України презумпції правомірності вчиненого підприємствами правочину. Взагалі не досліджувались фактичні обставини щодо змісту та умов угоди, зобов`язань сторін за договором та порядку оплати вартості товарів та їх постачання.
З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.04.2020 №1536192/35281066 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.04.2020 №2 належить визнати протиправним та скасувати.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .
Щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану вищезазначену податкову накладну, суд зазначає, що дана вимога жодним чином не порушує дискреційної функції фіскального органу з огляду на наступне.
Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
За приписами п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Відповідно до п.12 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Оскарження рішень про відмову в реєстрації передбачено Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (діє з 01.02.2020).
Відповідно до п.12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, приймає одне з таких рішень:
- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.
Відповідно до п.17 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 ПК України.
Відповідно до п.18 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі з урахуванням вимог пункту 200.3 статті 200і ПК України.
Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п.25, ECHR 2002-II) .
В даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання фіскального органу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що існує достатньо правових підстав для зобов`язання фіскального органу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вищезазначену податкову накладну датою її подання.
Таким чином, позов Приватного підприємства Укрпродпром до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії належить задовольнити повністю.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позовні вимоги Приватного підприємства Укрпродпром підлягають задоволенню повністю, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України та ГУ ДПС у Чернігівській області на його користь сплачений судовий збір у сумі 4 204,00 грн по 2 102,00 грн з кожного відповідача.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Приватного підприємства Укрпродпром до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 23.04.2020 №1536192/35281066.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 02.04.2020 №2, датою фактичного її надходження, а саме 14.04.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Приватного підприємства Укрпродпром судовий збір у сумі 2 102,00 (дві тисячі сто дві гривні).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Приватного підприємства Укрпродпром судовий збір у сумі 2 102,00 (дві тисячі сто дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу"Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: Приватне підприємство Укрпродпром (вул.Інструментальна 1, м.Чернігів, Чернігівська область, 14037, код 35281066).
Відповідач: Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 39292197).
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966)
Повне рішення суду складено 23.09.2020.
Суддя Л.О. Житняк
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2020 |
Оприлюднено | 24.09.2020 |
Номер документу | 91717280 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні