Рішення

від 22.09.2020 по справі 640/12908/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 року місто Київ №640/12908/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство Агропромінвест до третя особаПечерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві провизнання протиправною та скасування постанови від 04.03.2020 у ВП №61435515, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство Агропромінвест звернулось до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2020 ВП №61435515.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що постанова державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2020 ВП №61435515 є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки винесена на підставі виконавчого документа, оформленого з порушенням вимог законодавства.

Так, позивач вважає, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 21.11.2019 №211, на підставі якої відповідачем відкрито виконавче провадження №61435515, не відповідає вимогам частини третьої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки суперечить вимогам пункту 3 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177, тобто підписана не уповноваженою особою, а тому, на думку позивача, при прийнятті оскаржуваної постанови, відповідач діяв упереджено, не об`єктивно, не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/12908/20 з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду, запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву та зобов`язано останнього надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №61435515.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав та вимог ухвали суду від 06.08.2020 не виконав.

Від Головного управління Держпрожспоживслужби в місті Києві 13.08.2020 до суду надійшли письмові пояснення, в яких представником наголошено на тому, що у зв`язку із встановленими контролюючим органом порушеннями законодавства про захист прав споживачів, до позивача застосовано штраф у розмірі 221 000, 00 грн відповідно до постанови від 21.11.2019 №211. Вказаний штраф позивачем не було сплачено у добровільному порядку у зв`язку з чим стягнення таких штрафних санкцій відбувається у примусовому порядку. Представник зазначив, що позивач звернувся до суду з приводу оскарження постанови Головного управління Держпрожспоживслужби від 21.11.2019 №211, однак, на думку представника третьої особи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство Агропромінвест у даній справі є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до наданих до суду письмових пояснень від 19.08.2020 представник третьої особи зазначив про те, що питання правомірності постанови від 21.11.2019 №211 є предметом розгляду в іншій справі №640/25751/19, а тому при розгляді даної справи оцінка правомірності винесеної Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві постанови не надається.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2020 застосовано до керівника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярушевської Ірини Ігорівни захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України в розмірі 659, 10 грн (шістсот п`ятдесят дев`ять гривень десять копійок) та повторно витребувано належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №61435515.

На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2020 про повторне витребування доказів 04.09.2020 відповідачем надано суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №61435515 та відзив на позовну заяву, однак, досліджуючи вказаний відзив, судом встановлено, що останній не містить прохальної частини.

У відповіді на відзив від 20.08.2020 представник позивача зауважив, що копія наказу Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві "Про внесення змін до наказу від 17.11.2017 №51-АГ "Про розподіл обов`язків між начальником Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, першим заступником та заступником начальника" від 17.11.2018 №51-АГ є недостовірним доказом, оскільки всупереч вимогам п.п. 227, 231 та 247 Інструкції з діловодства в Держпродспоживслужбі, затвердженої наказом Держпроспоживслужби від 30.08.2009 №832, на наказі відсутні візи: працівника, який створив документ; керівника структурного підрозділу, в якому його створено; осіб, що його погоджували. На думку представника позивача, вказаний наказ оформлений не у відповідності з вимогами законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 судом скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2020 у справі № 640/12908/20 про стягнення штрафу з керівника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_1 у розмірі 659, 10 грн (шістсот п`ятдесять дев`ять гривень десять копійок) в дохід Державного бюджету України.

Під час судового розгляду справи судом оголошувались перерви та розгляд справи відкладався у відповідності із приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 21.09.2020 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розгляд справи здійснено із врахуванням особливостей розгляду даної категорії спорів, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві стосовно позивача складено Акт від 23.08.2019 №3750-1 про результати проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів.

За результатами розгляду справи щодо додержання вимог законодавства про захист прав споживачів та на підставі Акта від 23.08.2019 №3750-1 Головним управлінням Держпродспоживслужби прийнято Постанову від 21.11.2019 №211 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" та застосовано до позивача штраф у розмірі 221 000, 00 грн.

У зв`язку із невиконанням у добровільному порядку постанови від 21.11.2019 №211, Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві листом від 17.02.2020 №06-5/2677 звернулося до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, яким направило для примусового виконання Постанову про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 21.11.2019 №211 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест" штрафу у розмірі 221 000, 00 грн (двісті двадцять одна тисяча гривень) до Державного бюджету.

Державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрухно С.О., за результатами розгляду заяви про примусове виконання Постанови від 21.11.2019 №211, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61435515.

Як зазначив позивач, з метою досудового врегулювання спору, 07.05.2020 представником позивача було подано скаргу начальнику Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо перевірки та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2020 №61435515, однак листом від 15.09.2020 позивачеві було відмовлено у розгляді вказаної скарги.

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрухно С.О. від 04.03.2020 про відкриття виконавчого провадження №61435515, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII (далі по тексту - Закон №1023-XII) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів" від 17.08.2002 №1177 (далі по тексту - Порядок №1177).

Так, пункт 11 частини першої статті 23 Закон №1023-XII передбачає, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається зі змісту Постанови від 21.11.2019 №211 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", на підставі ст.ст. 23 і 26 Закону "Про захист прав споживачів" та Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177 за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест" застосовано штраф у розмірі 221 000, 00 грн та зобов`язано Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест" у 15-ти денний термін з дня отримання постанови сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до Державного бюджету.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що у разі невиконання в добровільному порядку суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Як зазначено представником третьої особи у наданих до суду письмових поясненнях, враховуючи те, що у визначений у Постанові від 21.11.2019 №211 та Порядку №1177 позивачем 15-денний денний термін з дня отримання постанови не було сплачено в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до Державного бюджету, третя особа звернулася з відповідною заявою до відповідача щодо її примусового виконання листом від 17.02.2020 №06-5/2677, зареєстрованої за вхідним номером №13768 від 02.03.2020.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 26 Закону №1404-VIІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Так, пункт 6 частини першої статті 3 Закону №1404-VIІ передбачає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Як зазначив позивач, відповідач, мав повернути виконавчий документ стягувачу, оскільки він не відповідає вимогам частини третьої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" та суперечить вимогам пункту 3 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177, тобто підписаний не уповноваженою особою, проте останній виніс постанову від 04.03.2020 про відкриття виконавчого провадження №61435515.

Як вбачається з постанови від 21.11.2019 №211, вона підписана Т.в.о. заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві Карауловим В.Д.

Пунктом 2 Порядку №1177 визначено, що на суб`єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до пункту 3 Порядку №1177 накладати на суб`єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Порядку, мають право Голова Держпродспоживслужби, його заступники, начальники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники у межах їх компетенції.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1404-VIІ виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

В свою чергу, постанова від 21.11.2019 №211 містить всі необхідні реквізити, що узгоджується з приписами частини третьої статті 4 Закону №1404-VIІ.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що його доводи, наведені у позовній заяві з приводу того, що виконавчий документ, а саме Постанова від 21.11.2019 №211 оформлена з порушенням вимог законодавства, не є предметом даної адміністративної справи та відповідно, не може досліджуватися судом.

Як зазначив представник третьої особи, питання правомірності Постанови від 21.11.2019 №211 є предметом розгляду в іншій справі №640/25751/19.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд наголошує на тому, що предметом розгляду в даній адміністративній справі є постанова державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2020 ВП №61435515. Тобто, в даному адміністративного провадженні позивачем не оскаржується правомірність буь-яких інших індивідуально-правових актів.

Відтак, беручи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, питання щодо вирішення судових витрат, розгляду не підлягає.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство Агропромінвест (01011, м. Київ, вул. Різницька, 8, кв. 33, код ЄДРПОУ 30970340) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.