Постанова

від 21.09.2020 по справі 826/17926/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17926/18 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Прикарпатська фармацевтична компанія" до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Прикарпатська фармацевтична компанія" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, в якому просило визнати протиправним та скасувати Наказ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №796 від 23 липня 2018 року в частині анулювання ліцензії АВ № 598005 від 27.12.2011 року, виданої Дочірньому підприємству "Прикарпатська фармацевтична компанія" на провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 липня 2018 року Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками видала наказ №796 "Щодо ліцензування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобам, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)"

Вказаним наказом, зокрема, анульовано ліцензію серії АВ №598005 від 27.12.2011 року на провадження ДП "Прикарпатська фармацевтична компанія" господарської діяльності з виробництва лікарських засобів.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням статті 1 Закону України від 02.03.2015 N 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" (надалі за текстом - Закон N 222-VIII ):

ліцензіат - суб`єкт господарювання, який має ліцензію на провадження встановленого законом виду господарської діяльності;

орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган.

Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону N 222-VIII, контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною восьмою вказаної статті Закону N 222-VIII передбачено, що для проведення перевірки органом ліцензування створюється комісія, до складу якої можуть входити виключно працівники його апарату і територіальних органів.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 5 Закону України від 05.04.2007 N 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі за текстом - Закон N 877-V ) планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Частиною четвертою статті 5 Закону N 877-V передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 13.07.2018 № 746 "про проведення планової перевірки" затверджено провести з 19.07.2018 року по 20.07.2918 року планову перевірку додержання умов в частині провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів ДП "Прикарпатська фармацевтична компанія".

На підставі вказаного наказу видано посвідчення на проведення перевірки 13.07.2018 № 100-В для проведення планової перевірки щодо додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів.

Позивач акцентував увагу на тому, що відповідачем не дотримано вимоги законів N 877-V та N 222-VIII в частині належного повідомлення про здійснення планового заходу.

З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.

23.04.2018 року відповідачем було направлено на адресу позивача повідомлення про проведення планової перевірки щодо додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів.

Проте, вказане поштове відправлення повернулось на адресу відповідача з відміткою відділу поштового зв`язку "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача" 18.05.2018 року.

У свою чергу, 20.07.2018 року відповідачем складено акт №81-В про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування.

Суд звертає увагу, що положеннями Закону N 877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. При цьому, суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Особливості проведення планового заходу врегульовано Законом N 222-VIII, частиною дванадцятою статті 19 якого встановлено, що з метою забезпечення ліцензіатом присутності керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення органом ліцензування планової перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, орган ліцензування вживає вичерпних заходів попереднього інформування (не менш як за десять робочих днів) ліцензіата про дату та місце проведення планової перевірки, зокрема за допомогою засобів поштового, телефонного, факсимільного та/або електронного поштового зв`язку.

З аналізу наведених положень вбачається, що на відповідача покладено обов`язок вжити вичерпні заходи попереднього інформування (не менш як за десять робочих днів) ліцензіата про дату та місце проведення планової перевірки.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що на момент складання відповідачем акта про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, у останнього були відсутні докази отримання позивачем повідомлення про початок проведення планового заходу. Крім того, відповідачем не наданого суду жодного доказу, що останнім було вжито вичерпні заходи попереднього інформування ліцензіата про початок проведення перевірки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у розумінні наведених положень законів N 877-V та N 222-VIII, у відповідача не виникло право для початку проведення планової перевірки ДП "Прикарпатсбка фармацевтична компанія", відповідно, фіксація факту проведення такої перевірки актом про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, - є протиправною.

Так, згідно з пунктом 8 частини другої статті 16 Закону N 222-VIII підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є, зокрема, акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).

В акті про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування зазначено про відсутність позивача за місцезнаходженням; незабезпечення присутності керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення перевірки; недопущення посадових осіб органу ліцензування до перевірки; ненадання документів у визначений для перевірки термін.

Поряд з цим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження складення та вручення позивачеві письмової вимоги посадових осіб органу ліцензування про надання документів, інформації щодо предмету перевірки, передбаченої пунктом 8 частини другої статті 16 Закону N 222-VIII чи письмового запиту посадової особи або комісії про надання інформації в установлений строк, передбаченого пунктом 13 Порядку проведення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування планових та позапланових перевірок додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 182.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.