Постанова

від 22.09.2020 по справі 640/9829/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9829/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОРД-2017" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОРД-2017" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Акорд-2017 (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15 березня 2019 року № 0221301206.

Позов обґрунтовано тим, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідками якої встановлено допущення позивачем порушення граничних строків реєстрації податкової накладної № 15 від 31 жовтня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за затримку реєстрації податкової накладної, яке позивач вважає протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм податкового законодавства. Позивач наголосив, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулась не з вини платника, а контролюючого органу, оскільки квитанція про відмову в реєстрації податкової накладної надійшла на електронну адресу позивача лише 16 листопада 2018 року. Таким чином, позивач об`єктивно не мав можливості направити на реєстрацію податкову накладну 15 листопада 2018 року, оскільки в порушення п. 201.20 статті 201 ПК України не отримав в цей день квитанцію про відмову в реєстрації податкової накладної.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року в задоволенні даного позову відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що за нормами Порядку №557 роль першої квитанції у випадку надсилання на реєстрацію податкової накладної відіграє повідомлення, у якому фіксується дата та час отримання документа фіскальним органом. При цьому, перша квитанція (повідомлення) направляється автору електронного документа протягом двох годин із моменту його отримання фіскальним органом, а якщо документ був відправлений після закінчення операційного дня - протягом перших двох годин наступного операційного дня. Якщо протягом цього строку не отримано повідомлення, документ вважається не одержаним фіскальним органом.

Податкова накладна № 15 від 31 жовтня 2018 року була надіслана позивачем до фіскального органу 15 листопада 2018 року, однак протягом двох годин позивач не отримав першу квитанцію. Відтак, вказана податкова накладна за приписами Порядку № 557 вважається такою, що не була отримана фіскальним органом.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції апелянт зазначає, що він, не порушуючи норми податкового законодавства, своєчасно виконав всі залежні від нього дії, направивши податкову накладну на реєстрацію відповідачу в межах операційного дня та з дотриманням строків реєстрації такої податкової накладної.

Твердження суду першої інстанції про те, що неотримання фіскальним органом податкової накладної підтверджується фактом відсутності квитанції №1 протягом 2-х годин з моменту відправлення податкової накладної, спростовується наявною у матеріалах справи квитанцією №1 про прийняття виправленої податкової накладної від 16 листопада 2019 року, яку було прийнято о 17:16, тобто майже через 4 години після відправлення податкової накладної, хоча за логікою суду першої інстанції така податкова накладна вже повинна була вважатися такою, що не була отримана фіскальним органом.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Акорд-2017 за 2017-2018 роки. За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві складено Акт № 1849/26-15-12-06/41253246 від 19 лютого 2019 року, в якому зазначено про порушення ТОВ Акорд-2017 граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкової накладної № 15 від 31 жовтня 2018 року на суму ПДВ 1 282 987,47 грн.

15 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0221301206, яким на підставі п. 201.10 статті 201 та п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 128 298,75 грн.

Не погоджуючись із повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою, в якій просив податкове повідомлення-рішення скасувати.

Листом № 23830/6/99-99-11-06-01-25 від 24 травня 2019 року Державна фіскальна служба України повідомила позивача про залишення скарги без задоволення, а податкового повідомлення-рішення № 0221301206 від 15 березня 2019 року - без змін.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно пп. 14.1.60 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня .

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно п.120-1.1 статті 120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 1 0 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

З аналізу наведених норм вбачається, що ПК України визначено обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.

Дійсно, судом встановлено, що позивачем фактично було порушено терміни реєстрації ПН/PK, передбачені п. 201.10 статті 201 ПКУ: податкова накладна, виписана за період 31 жовтня 2018 року, з терміном реєстрації по 15 листопада 2018 року, зареєстрована 16 листопада 2018 року, порушення граничного терміну реєстрації цієї накладної складає 1 день.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.

Відповідно до п.п. 11-15 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, як ПК України, так і Порядком передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення їх перевірки платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.

Обґрунтовуючи свої вимоги та посилаючись на протиправність податкового повідомлення-рішення, позивач зазначив, що податкова накладна, виписана 31 жовтня 2018 року, зареєстрована з порушенням граничних строків, у зв`язку з тим, що позивач був позбавлений можливості належного виконання зобов`язань щодо своєчасності реєстрації податкових накладних виключно з технічних причин, що не залежали від його волі.

Зокрема, позивач пояснив, що ним було складено податкову накладну № 15 від 31 жовтня 2018 року, яку 15 листопада 2018 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, в день надсилання податкової накладної на реєстрацію, тобто 15 листопада 2018 року, позивачем не було отримано квитанції від відповідача, отже за приписами п. 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надалі 16 листопада 2018 року позивач отримав квитанцію № 1, в якій зазначено, що податкову накладну № 15 від 31 жовтня 2018 року не прийнято, оскільки в ній виявлено помилки. Позивач виправив виявлені помилки та 16 листопада 2018 року повторно надіслав податкову накладну на реєстрацію.

Податкова накладна № 15 від 31 жовтня 2018 року була зареєстрована 16 листопада 2018 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія квитанції.

Згідно п. 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до п. 2 Розділу І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 557 від 06 червня 2017 року перша квитанція - це електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання; друга квитанція - це електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

Пунктом 9 Розділу ІІ Порядку № 557 встановлено, що автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Як встановлено п. 11 Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Разом з тим, Податковий кодекс України не розрізняє поняття першої або другої квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, а в п. 201.10 статті 201 ПК України мова йде лише про одну квитанцію, а тому положення Порядку №557, які розрізняють першу і другу квитанції про реєстрацію електронних документів, є такими, що суперечать положенням Податкового кодексу України, який має вищу юридичну силу по відношенню до наказу Міністерства фінансів України №557.

Крім того, і Порядок № 1246 також встановлює наявність лише однієї квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, а не двох.

Окремо слід зазначити, що 16 листопада 2018 року о 12:04 на електронну адресу підприємства все ж надійшла від відповідача квитанція про відмову у реєстрації ПН. Однак, строк надіслання такої квитанції було порушено. Причин, що сприяли виникненню даної обставини судом не встановлено. Податковим органом пояснень з даного приводу не надано. При цьому, колегія суддів наголошує, що вини Товариства у даній ситуації немає.

Таким чином, твердження суду першої інстанції про те, що неотримання фіскальним органом податкової накладної від 31 жовтня 2018 року підтверджується фактом відсутності квитанції №1, направленої протягом 2-х годин з моменту відправлення податкової накладної, спростовується наявною у матеріалах справи квитанцією №1 про прийняття виправленої податкової накладної від 16 листопада 2018 року. Тобто, в даному випадку саме відповідачем було допущено порушення вимог законодавства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що технічні питання роботи сервера ДФС України, пов`язані з реєстрацією податкових накладних в ЄРПН, знаходяться поза межами впливу платника податку, а відтак не можуть братися до уваги при вирішенні питання щодо виконання платником податку покладеного на нього обов`язку щодо реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з наведеним судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачу квитанцій щодо прийняття або відмови у прийнятті, або зупинення реєстрації податкової накладної

Хоча Порядок № 1246 в регулюванні механізму надсилання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) і відсилає до норм Порядку № 577, і ці норми не були порушені контролюючим органом, висновок суду першої інстанції про наявність законних підстав для притягнення позивача до відповідальності, встановленої п. 120-1.1 статтею 120-1 ПК України, за порушення строків реєстрації податкової накладної з датою видання 31 жовтня 2018 року, з врахуванням меж відповідальності платника податку в механізмі реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не відповідає правильному застосуванню норм п. 201.10 статті 201 ПК України та Порядку №1246.

Відповідно до п. 109.1 статті 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність), у тому числі, платників податків, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством , контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи.

Отже, склад податкового правопорушення - умови, закріплені в законі, при недотриманні яких у сукупності діяння учасника податкових правовідносин оцінюється як порушення, що тягне за собою санкції, його об`єктивна сторона містить дію або бездіяльність, що призвела до невиконання або неналежного виконання вимог законодавства.

З підстав, наведених вище, можливо зробити висновок про те, що позивач несвоєчасно здійснив реєстрацію податкової накладної у ЄРПН у зв`язку із неналежною роботою відповідача (технічного збою програмного забезпечення), таким чином відсутність реєстрації або несвоєчасна реєстрація податкової накладної від 31 жовтня 2018 року у зазначеному реєстрі не утворює склад податкового правопорушення з боку позивача, а отже виключає підстави для юридичної відповідальності.

Позивачем було вчинено всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної, оскільки ним вчасно, у строки, встановлені Порядком № 1246, направлено податкову накладну, але ніякої квитанції щодо прийняття або відхилення на відправлену ПН не надходило ймовірно у зв`язку з технічними проблемами. Як наслідок, невчасна реєстрація податкової накладної сталась не звини позивача, а відтак не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого статтею 120-1 ПК України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини. При цьому, не направлення відповідачем квитанції, що свідчить про прийняття ПН/РК з невідомої причини та, відповідно, незалежної від позивача, свідчить про відсутність вини суб`єкта господарювання.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на презумпцію правомірності рішень платника податку, яка закріплена в статті 4.1 ПК України у випадку, коли є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, пріоритет правомірності рішення залишається за платником податків.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2019 року № 0221301206, як акт індивідуальної дії, діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Схожі висновки містяться у постановах ВСУ від 23 січня 2018 року у справі № К/9901/1807/17, від 20 лютого 2018 року у справі №819/1189/17, від 27 березня 2018 року у справі № 825/2411/16.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у місті Києві від 15 березня 2019 року № 0221301206.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідач, як суб`єкти владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та обґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи було з`ясовані неповно, та як наслідок було прийняте необґрунтоване судове рішення, що є підставою для його скасування апеляційним судом та прийняття нового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "АКОРД-2017" сплатило судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 24416872 від 30 травня 2019 року та за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у розмірі 2881,5 грн., що підтверджується платіжним дорученням №24431996 від 30 червня 2020 року.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, відповідно до вимог ч. 1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОРД-2017" - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОРД-2017" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у місті Києві від 15 березня 2019 року № 0221301206.

Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОРД-2017" (код ЄДРПОУ 41253246) сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Повний текст рішення виготовлено 22 вересня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев