ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22056/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Матайламова Шалія Ахмедбашировича, за участю третіх осіб - ОСОБА_3 , Державного підприємства "Національні інформаційні системи", ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Матайламова Шалія Ахмедбашировича, за участю третіх осіб - ОСОБА_3 , Державного підприємства "Національні інформаційні системи", ОСОБА_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України при відсутності контролю за виконанням наказу №3461/5 від 06.11.2018 Державним підприємством "Національні інформаційні системи" (код ЄДРПОУ 39787008);
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України при невиконанні власного наказу №3461/5 від 06.11.2018 та при незабезпеченні тимчасового блокування державному реєстратору КП "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" м. Київ (код ЄДРПОУ 42298885) Мутайламову Шамілю Ахмедбавшировичу з 06.11.2018 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці;
- зобов`язати Міністерство юстиції України у порядку п.1 ст.37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" здійснити контроль у сфері державної реєстрації прав шляхом моніторингу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, усіх реєстраційних дій, здійснених державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційного центру реєстрації нерухомості та бізнесу" м. Київ (код ЄДРПОУ 42298885) Мутайламовим Шамілем Ахмедбавшировичем під час дії наказу № 3461/5 від 06.11.2018 з метою виявлення допущених цим реєстратором порушень порядку державної реєстрації прав;
- зобов`язати Міністерство юстиції України провести перевірку правомірності прийнятих рішень державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційного центру реєстрації нерухомості та бізнесу" м. Київ (код ЄДРПОУ 42298885) Мутайламовим Шамілем Ахмедбавшировичем під час дії наказу № 3461/5 від 06.11.2018 - впродовж 3 (трьох) місяців з 06.11.2018;
- визнати протиправними реєстраційні дії державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційного центру реєстрації нерухомості та бізнесу" м. Київ (код ЄДРПОУ 42298885) Мутайламова Шаміля Ахмедбавшировича у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснені під час дії наказу № 3461/5 від 06.11.2018, тобто з 06.11.2018 впродовж 3 (трьох) місяців.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційного центру реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбавшировича щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційних записів про право власності №28799895 від 07.11.2018 та №28897997 від 13.11.2018 під час дії наказу Міністерства юстиції України від 06.11.2018 № 3461/5.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, третьою особою ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Зокрема, в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказував на неналежність розгляду позову в частині вимог до державного реєстратора в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржувані реєстраційні дії пов`язані зі зміною права власності на квартиру дружини позивача, яку він вважає спільною сумісною власністю, тобто оскарження таких дій є захистом цивільних прав та інтересів.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.10.2008 серії НОМЕР_1 , на праві приватної власності ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 331359280000.
Відповідно до реєстраційного запису №5234184 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.04.2014 №12185695, свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 зареєстроване право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .
Вказана квартира придбана у шлюбі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (свідоцтво про шлюб, видане 06.05.1967).
Державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Матайламовим Ш.А. вчинено реєстраційні дії з перереєстрації квартири АДРЕСА_1 від 07.11.2018, від 13.11.2018, від 30.05.2019.
Представником позивача подано скаргу від 26.04.2019 на дії вказаного державного реєстратора до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 26.04.2019, з доповненнями до неї від 06.06.2019 та від 10.06.2019 Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України складено висновок від 18.06.2019 та видано наказ від 27.06.2019 № 2467/7 про залишення скарги ОСОБА_2 без розгляду по суті.
Наказом Міністерства юстиції України від 06.11.2018 №3461/5, зокрема, тимчасово заблоковано доступ державному реєстратору комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламову Ш.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці, починаючи з 06.11.2018.
Згідно Інформаційної довідки № 169276711 від 05.06.2019 вбачається, що Мутайламов Ш.А. продовжував здійснювати реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, вчиняючи реєстраційні записи від 07.11.2018 та від 13.11.2018 стосовно проведення реєстрації прав на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Незгода з діями відповідачів стала підставою для звернення позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що спір в частині вимог до державного реєстратора є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій), згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, (…), їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, (…), якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17, від 15 травня 2019 року у справі №815/993/18 (провадження № 11-22апп19).
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.10.2008 серії НОМЕР_1 , на праві приватної власності ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 331359280000.
Відповідно до реєстраційного запису №5234184 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.04.2014 №12185695, свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 зареєстроване право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .
Як вбачається з Інформаційної довідки № 169276711 від 05.06.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційного центру реєстрації нерухомості та бізнесу" м. Київ Мутайламовим Ш.А. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.11.2018 про припинення права власності (реєстрація переходу права власності - повне відчуження) на вказану квартиру за АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та вказано власником - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛІБЕРО" (код ЄДРПОУ 41884280).
В подальшому, 13.11.2018 державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційного центру реєстрації нерухомості та бізнесу" м. Київ Мутайламовим Ш.А. внесено реєстраційний запис щодо реєстрації переходу права власності - повне відчуження на квартиру АДРЕСА_1 з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛІБЕРО" (код ЄДРПОУ 41884280) на товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Девелопмент" (код ЄДРПОУ 42623272), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44023833 від 13.11.2018.
Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30.05.2019 внесено черговий реєстраційний запис про зміну права власності на квартиру АДРЕСА_1 з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Девелопмент" (код ЄДРПОУ 42623272) на фізичну особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Ленінградським РУГУ МВЄ України в м. Києві 21.07.2000, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47126160 від 30.05.2019, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" м. Київ (код ЄДРПОУ 42298885) Прошкіним Олександром Васильовичем.
Колегія суддів вважає, що виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з реєстраційними діями, вчиненими державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційного центру реєстрації нерухомості та бізнесу" м. Київ Мутайламовим Шамілем Ахмедбавшировичем, яким було вчинено реєстраційні записи від 07.11.2018 та від 13.11.2018 стосовно проведення реєстрації прав на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.
Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права власності на нерухоме майно, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
На підставі частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З огляду на суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у цій справі в частині позовних вимог до державного реєстратора мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Щодо посилань суду першої інстанції на те, що в даному випадку питання щодо правомірності прийнятих рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не розглядається, то колегія суддів зазначає, що дослідження в межах цього адміністративного позову правомірності дій державного реєстратора щодо вчинення реєстраційних дій, а саме проведення реєстрації прав на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 має наслідком визнання таких дій неправомірними.
Таким чином, ухвалюючи рішення по суті позовних вимог в цій частині суд втручається у спір про право цивільне, що виходить за межі адміністративного спору.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №826/6980/18 від 30 липня 2019 року.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволених вимог, судом апеляційної інстанції не перевіряє рішення суду першої інстанції в інший частині.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 238 КАС України (ст. 319 КАС).
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 ,325, 328, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року скасувати в частині визнання протиправними дії державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційного центру реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбавшировича щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційних записів про право власності №28799895 від 07.11.2018 та №28897997 від 13.11.2018 під час дії наказу Міністерства юстиції України від 06.11.2018 № 3461/5, скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Матайламова Шалія Ахмедбашировича, за участю третіх осіб - ОСОБА_3 , Державного підприємства "Національні інформаційні системи", ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправними реєстраційних дій державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційного центру реєстрації нерухомості та бізнесу" м. Київ (код ЄДРПОУ 42298885) Мутайламова Шаміля Ахмедбавшировича у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснені під час дії наказу № 3461/5 від 06.11.2018, тобто з 06.11.2018 впродовж 3 (трьох) місяців- закрити.
В інший частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2020 |
Оприлюднено | 24.09.2020 |
Номер документу | 91719407 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні