Постанова

від 22.09.2020 по справі 120/3267/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3267/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк М.В.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

22 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника відповідача: Козлачкової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБАКО-ГРУП" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБАКО-ГРУП" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2019 року позивач ТОВ "ІНБАКО-ГРУП" звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.06.2019 №1197143/37085121, №1197140/37085121, №1197139/37085121, №1197144/37085121, №1197141/37085121, №1197142/37085121 про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 14.03.2019, №2 від 03.05.2019, №3 від 06.05.2019, №4 від 13.05.2019, №5 від 24.05.2019, №6 від 27.05.2019 та зобов`язання відповідача зареєструвати вказані вище накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2020 позов задоволено.

19.06.2020 представником позивача - адвокатом Головенько В.П. подано до суду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява мотивована тим, у представника позивача виникла пряма необхідність у отриманні актуальної інформації щодо реєстрування податкових накладних в ЄРПН, що зумовило подальше звернення останнього 09.06.2020 із адвокатським запитом до ДПС України. Однак, будучи попередженим та всупереч встановленому п`ятиденному строку для надання відповіді на адвокатський запит, відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , відповідач жодної відповіді не надав. При цьому, представник позивача просить суд додатково врахувати, що підставою подання даного клопотання щодо встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення є можливість невиконання або виконання в неналежному порядку рішення суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 клопотання представника ТОВ "ІНБАКО-ГРУП" від 19.06.2020 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 04.02.2020 у справі № 120/3267/19-а залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою клопотання про встановлення судового контролю задовольнити в повній мірі.

Позивач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач (Державна податкова служба України) в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача (Головного управління ДПС у Вінницькій області) в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволені, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши, суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, рішенням суду у даній справі було визнано протиправними та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Вінницькій області (наразі - Головне управління ДПС у Вінницькій області) від 19.06.2019 №1197139/37085121, від 19.06.2019 1197141/37085121, від 19.06.2019 №1197144/37085121, від 19.06.2019 №1197140/37085121, від 19.06.2019 №1197143/37085121, від 19.06.2019 №1197142/37085121; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ "ІНБАКО-ГРУП" № 1 від 14.03.2019, № 2 від 03.05.2019, № 3 від 06.05.2019, № 4 від 13.05.2019, № 5 від 24.05.2019, № 6 від 27.05.2019 в ЄРПН.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2020 у адміністративній справі за № 120/3267/19-а не набрало законної сили (на момент перегляду справ судом першої інстанції), оскільки оскаржується в апеляційному порядку, що підтверджується ухвалою судді Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 про витребування з Вінницького окружного адміністративного суду адміністративної справи за № 120/3267/19-а у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що звернення із клопотанням щодо встановлення судового контролю за виконанням рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2020 у адміністративній справі за № 120/3267/19-а подане представником позивача в ході апеляційного оскарження такого судового рішення, суд першої інстанції вважає подане клопотання передчасним, у зв`язку з чим не знаходить підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, що фактично узгоджується з ч.6 ст.245 КАС України.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивач звернувся з заявою 19.06.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX розділ VI КАС України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон № 731-IX набрав чинності 17 липня 2020 року.

Також, згідно з ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження був призупинений до 06.08.2020. Як вказувалось вище, карантин розпочатий з 12.03.2020.

Отже, в період з 12.03.2020 по 06.08.2020 перебіг строку на апеляційне оскарження був призупинений. Тобто, строк на апеляційне оскарження в даній справі для ГУ ДПС у Вінницькій області закінчувався 13.08.2020, оскільки повний текст оскаржуваного рішення ними було отримано 17.02.2020 (т.2 а.с.111) - з 18.02.2020 по 11.03.2020 (включно) - 23 дні, та з 07.08.2020 по 13.08.2020 (включно) - 7 днів.

В свою чергу, як встановлено з матеріалів справи, клопотання про встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України позивач подав 19.06.2020.

30.06.2020 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

01.07.2020 ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду було витребувано справу №120/3267/19-а з суду першої інстанції. В свою чергу, ухвала про залишення без задоволення клопотання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 04.02.2020 у справі № 120/3267/19-а прийнята 06.07.2020. Тобто, після подання апеляційної скарги.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо залишення без задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 04.02.2020 у справі №120/3267/19-а.

Колегія суддів також зазначає, що станом на момент подання даного клопотання у сторін, а саме у ГУ ДПС у Вінницькій області не закінчився строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2020.

Крім того, на момент прийняття оскаржуваної ухвали, ГУ ДПС у Вінницькій області вже повторно звернулось з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Тобто, у сукупності обставин та з урахуванням матеріалів справи, колегія суддів вважає, що на момент подання клопотання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 04.02.2020 у справі № 120/3267/19-а, а саме 19.06.2020 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року в справі №120/3267/19-а не набрало законної сили.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують обставини дослідженні судом першої інстанції та висновки про залишення без задоволення клопотання позивача, на основі наведених вище обставин.

Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо залишення без задоволення клопотання позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 04.02.2020 у справі № 120/3267/19-а.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБАКО-ГРУП" залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 вересня 2020 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.