Постанова

від 21.09.2020 по справі 300/677/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/677/20 пров. № А/857/8100/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.

суддя Матковська З.М.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року (головуючий суддя Кафарський В.В., м.Івано-Франківськ) у справі № 300/677/20 за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до комунального вищого навчального закладу Коломийський педагогічний коледж Івано-Франківської обласної ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

В С Т А Н О В И В:

26.03.2020 року позивач звернувся в суд першої інстанції із адміністративним позовом до комунального вищого навчального закладу Коломийський педагогічний коледж Івано-Франківської обласної ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позов обґрунтовує тим, що у період з 16.12.2019 по 20.12.2019 працівниками Коломийського міськрайонного відділу Управління ДСНС України в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку до комунального вищого навчального закладу Коломийський педагогічний коледж Івано-Франківської обласної ради щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №461 від 20.12.2019. В ході перевірки встановлено, що експлуатація будівель (споруд, приміщень) навчального корпусу комунального вищого навчального закладу Коломийський педагогічний коледж Івано-Франківської обласної ради за адресою: вул. Івана Франка, 12, м. Коломия, Івано-Франківська область, здійснюється з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити та застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель навчального корпусу комунального вищого навчального закладу Коломийський педагогічний коледж Івано-Франківської обласної ради шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права зазначив, що ряд порушень, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей та слугували підставою для звернення Управління до суду із заявленим позовними вимогами залишаються не усунені, у зв`язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Комунальний вищий навчальний заклад Коломийський педагогічний коледж Івано-Франківської обласної ради у встановленому законом порядку зареєстрований як юридична особа з організаційно-правовою формою - комунальна організація (установа, заклад), з присвоєнням їй ідентифікаційного коду 38996220, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі наказу Управління ДСНС в Івано-Франківській області про проведення позапланових перевірок №386 від 12.12.2019, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №423 від 11.12.2019, працівниками Коломийського міськрайонного відділу Управління ДСНС України в Івано-Франківській області у період з 16.12.2019 по 20.12.2019 проведено позапланову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки суб`єктом господарювання - комунальним вищим навчальним закладом Коломийський педагогічний коледж Івано-Франківської обласної ради , за результатами якої складено акт № 461 від 20.12.2019.

Даним актом зафіксовано ряд порушень вимог законодавства, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, зокрема:

1. Дерев`яні конструкції горища будівлі навчального корпусу не оброблено вогнетривким розчином (п. 2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 за №1417 (Наказ МВС від 30.12.2014 за №1417));

2. Будівлю навчального корпусу не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) (п. 1.2 розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

3. Коридори будівлі навчального корпусу опоряджено (облицьовано) будівельними матеріалами з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (п. 2.17, розділ III Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

4. Не пройшли технічне обслуговування наявні первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники) в кількості 13 шт. (п. 3.17 розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

5. Горище будівлі навчального корпусу не звільнено від сторонніх речей та меблів (п. 2.12 розділу III Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

6. Будівля навчального корпусу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно вимог (п. 8 розділу VI Наказу МОН від 15.08.2016 за №974 Про затвердження Правил пожежної для навчальних закладів та установ системи освіти України );

7. Кабінет 32 (лекційна зала) на третьому поверсі навчального корпусу не забезпечено двома евакуаційними виходами (лекційна зала розрахована на 66 чоловік);

8. Пожежні щити не доукомплектовано необхідним протипожежним інвентарем (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.) (п. 3.11. розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417).

Акт перевірки підписав директор КВНЗ Коломийський педагогічний коледж Івано-Франківської обласної ради - ОСОБА_1 .

За результатами перевірки Управлінням ДСНС в Івано-Франківській області винесено припис №255 від 20.12.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому зобов`язано відповідача вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою. Даний припис директор КВНЗ Коломийський педагогічний коледж Івано-Франківської обласної ради ОСОБА_1 отримав 20.12.2019.

Зазначені в акті перевірки №461 від 20.12.2019 порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, на думку представника позивача, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (як працівникам відповідача, так і іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а саме: відсутність інженерного захисту (обробки вогнетривким розчином дерев`яних конструкцій) сприятиме швидкому розповсюдженню полум`я по дерев`яних конструкціях, ускладнить гасіння пожежі працівниками об`єкту та підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій; відсутність систем протипожежного захисту перешкоджає швидкому виявленню пожежі, повідомленню (оповіщенню) про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії виникнення пожежі; облицювання стін на шляхах евакуації горючими матеріалами сприятиме швидкому розповсюдженню полум`я по дерев`яних конструкціях, ускладнить гасіння пожежі працівниками об`єкту та підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій; відсутність та несправність на об`єкті первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей від її небезпечних чинників; захаращеність горища горючими матеріалами сприятиме швидкому розвитку пожежі; невідповідність евакуаційних виходів (відсутність 2-го евакуаційного виходу) перешкоджатиме вільній евакуації людей з приміщень під час виникнення пожежі чим створюється загроза безпеці людей, які в них перебувають; не укомплектованість пожежних щитів не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей від її небезпечних чинників.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача, не відповідає критеріям законності і пропорційності у зв`язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 7статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Пунктами 1, 3 та 4 частини 1статті 7 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Згідно з правовими нормами пункту 21 частини 1статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту Україницентральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною 1 та 2статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини 1статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, стало наявність восьми порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а саме: 1) дерев`яні конструкції горища будівлі навчального корпусу не оброблено вогнетривким розчином; 2) будівлю навчального корпусу не обладнано системами протипожежного захисту; 3) коридори будівлі навчального корпусу опоряджено (облицьовано) будівельними матеріалами з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2; 4) не пройшли технічне обслуговування наявні первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники) в кількості 13 шт.; 5) горище будівлі навчального корпусу не звільнено від сторонніх речей та меблів; 6) будівля навчального корпусу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно вимог; 7) кабінет 32 (лекційна зала) на третьому поверсі навчального корпусу не забезпечено двома евакуаційними виходами; 8) пожежні щити не доукомплектовано необхідним протипожежним інвентарем (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.).

Оглядаючи матеріали справи колегія суддів звертає увагу, що ряд порушень, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей та слугували підставою для звернення Управління до суду першої інстанції залишаються не усунені, а саме:

1) Будівлю навчального корпусу не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) (п. 1.2 розділу V Наказ МВС від 30.12.2014р. №1417).

На підтвердження усунення даного порушення відповідачем надано лист-звернення до Івано-Франківської обласної ради та Департаменту освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації щодо необхідності виділення коштів для обладнання приміщення автоматичною системою пожежної сигналізації. Проте, відсутні будь-які докази, які б підтверджували реальний факт усунення зазначеного порушення. Такий лист свідчить тільки про намір відповідача усунути це порушення і жодним чином не засвідчує реальний факт його виконання. Відсутність коштів в силу вимог чинного законодавства не є підставою для відмови у задоволенні позову (підставою для незастосування заходів реагування), чи такою що звільняє відповідача від виконання імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування, не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

2) Дерев`яні конструкції горища будівлі навчального корпусу не оброблено вогнетривким розчином (п. 2.5 розділу 111 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014р. № 1417 (далі - Наказ МВС від 30.12.2014р. №1417)).

На підтвердження усунення даного порушення відповідачем надано копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 14.05.2020 року. Однак, жодних доказів які б підтверджували реальний факт виконання усунення порушення відповідачем не надано (акту виконаних робіт тощо).

На підтвердження усунення таких порушень, як коридори будівлі навчального корпусу опоряджено (облицьовано) будівельними матеріалами з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2, горище будівлі навчального корпусу не звільнено від сторонніх речей та меблів, кабінет 32 (лекційна зала) на третьому поверсі навчального корпусу не забезпечено двома евакуаційними виходами (лекційна зала розрахована на 66 чоловік) суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем надано фотокопії до матеріалів справи, однак, ці фото не є достовірними та достатніми доказами, оскільки з них неможливо встановити дійсний факт наявності чи відсутності вказаних в ньому порушень власне на даному об`єкті перевірки та відповідність вжитих заходів вимогам законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що загрозу життю та здоров`ю людей створюють тільки ті порушення законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі, а виявлені порушення Управлінням самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення пожеж, а можуть створювати небезпеку для людей тільки у процесі самої пожежі, так як чинне законодавство не містить переліку конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей .

Із даними твердженнями суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 33 та пунктом 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю, а небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Отже, чинне законодавство пов`язує наявність чи відсутність загрози для життя і здоров`я людей від тих чи інших порушень законодавства у сфері пожежної безпеки не тільки із їхньою можливістю спричинити саму пожежу, але й сприяти її швидкому розвитку.

Аналогічний висновок був зроблений Верховним Судом у Постанові від 20.06.2018 у справі № 826/4267/16, де суд зауважив, що Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 КЦЗ України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Так само, Верховний Суд в своїй Постанові від 24.07.2018 року у справі №813/5461/15 дійшов до висновку, що поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей є оціночним. Водночас, встановлені у цій справі порушення, безперечно, в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.

В даному випадку, перелічені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (як працівникам КВНЗ Коломийський педагогічний коледж Івано-Франківської обласної ради так і особам які навчаються в даному закладі, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

Колегія суддів зазначає, що порушення правил пожежної безпеки, які були виявлені під час перевірки та слугували підставою для звернення Управління до суду першої інстанції і залишаються не усуненими, в розумінні чинного законодавства, дійсно створюють загрозу для життя та здоров`я людей, а висновок суду про її відсутність - є незаконним та необгрунтованим.

Також, необгрунтованим є висновок суду першої інстанції про порушення принципу пропорційності між публічними інтересами та інтересами відповідача.

Що стосується конкретних обставин справи, то заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення та заборони експлуатації приміщень відповідача підлягають застосуванню судом з метою попередження негативних наслідків, які можуть настати за наявних умов існування реальної загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, можливі обмеження відповідача в здійсненні його діяльності за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співрозмірними із гарантованими державою правами людини на життя і здоров`я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов`язком держави.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком окружного суду, а виявлені позивачем та зафіксовані в акті перевірки порушення відповідачем установлених законодавством вимог пожежної безпеки створюють безпосередній ризик виникнення і розвитку пожеж та можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв`язку з чим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року у справі № 300/677/20 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівлі навчального корпусу Комунального вищого навчального закладу Коломийський педагогічний коледж Івано-Франківської обласної ради за адресою: вул. Івана Франка,12, м.Коломия, Івано-Франківська область шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко З. М. Матковська Повне судове рішення складено 23 вересня 2020 року.