Рішення

від 15.09.2020 по справі 907/180/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.2020 м. Ужгород Справа № 907/180/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород

до відповідача Фізичної особи - підприємця Пасербовича Тіберія Людвиковича, м. Ужгород

про стягнення 220000,00 грн.

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

сторони не з`явилися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Пасербовича Тіберія Людвиковича 110000,00 грн. штрафу, накладеного рішенням Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №57/2-р/к від 07.03.2019, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Крім того, в зв`язку з порушенням двомісячного строку сплати накладеного на відповідача штрафу, позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення 110000,00 грн. пені. Позов заявлено з посиланням на ст. ст. 56, 60 Закону Україна "Про захист економічної конкуренції".

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 3300,00 грн. сплаченого судового збору в суді першої інстанції.

Ухвалою суду від 07.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку загального позовного провадження, встановлено строки для подання заяв по суті спору.

В ході підготовчого провадження відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином про призначені засідання, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За наслідками проведення підготовчого провадження ухвалою суду від 05.08.2020 таке було судом закрито, а справа призначено до розгляду по суті на 15.09.2020.

До дня судового засідання від позивача надійшло клопотання від 10.09.2020 № 57-02/733 про розгляд справи без участі його уповноваженого представника за наявними у ній матеріалами.

Відповідач на електронну адресу суду надіслав клопотання по відкладення розгляду справи з огляду на зростання кількості хворих на гостру респіратору хворобу, спричинену коронавірусом.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача з огляду на те, що саме по собі поширення вірусу та оголошення карантину не зупиняє роботи судів, участь відповідача в судовому засіданні не визнавалась судом обов`язковою, а заявником не наведено жодного обґрунтування неможливості його участі в судовому засіданні (доказів перебування на лікуванні, самоізоляції тощо).

За таких обставин, справу вирішено за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих учасниками справи.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем рішення адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 07 березня 2019 року № 57/2-р/к у справі № 03-2/20190, яким, в т. ч. його дії визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, а також накладено штраф, зокрема, на відповідача, в сукупному розмірі 110000,00 грн. Оскільки у встановлений законом строк відповідач суму штрафу не сплатив, позивач вважає, що такий підлягає стягненню в судовому порядку. Окрім того, відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі півтора відсотка від суми штрафу та обмежена розміром штрафу, тому складає 110000,00 грн.

Заперечення відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Адміністративною колегією Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 07 березня 2019 року № 57/2-р/к у справі № 03-2/20190 прийнято рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Лісбер , фізичної особи-підприємця Рубіша Василя, фізичної особи-підприємця Пасербовича Тиберія Людвиковича та накладення штрафу", яким, зокрема, пунктами 4.1 та 5.1 визнано дії в т. ч. фізичної особи - підприємця Пасербовича Тіберія Людвиковича, м. Ужгород порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

За визнані порушення, на підставі статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підпунктами 4.2.2. та 5.2.2 вказаного рішення на фізичну особу-підприємця Пасербовича Тіберія Людвиковича накладено штраф, який в сукупному розмірі складає суму 110000,00 грн.

Супровідний лист від 14.03.2019 №57-02/450 разом з копією рішення адміністративної колегії територіального відділення від 07.03.2019 №57/2-р/к було вручено адресату особисто 15.03.2019, про що зроблено відмітку на примірнику позивача.

У встановлений частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк відповідач накладений на нього штраф не сплатив.

Поряд з цим, правомірність прийняття рішення, яким накладено, в т. ч. і на відповідача, штраф оспорювалось ним в судовому порядку (господарська справа №907/284/19). Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2019 року №907/284/19 в позові було відмовлено; рішення набрало законної сили 19.12.2019, відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду № 907/284/19. Постановою Верховного Суду №907/284/19 від 03 березня 2020 року вказані судові рішення залишені без змін.

Оскільки станом на 10.01.2020 штраф у сумі 110000,00 грн підприємцем не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути суму штрафу в примусовому порядку. Окрім суми штрафу, керуючись ст. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за кожний день прострочення сплати штрафу в розмірі 110000,00грн.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною 1, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Згідно зі ст. 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено суб`єкти відповідальності, види порушень та розмір штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які накладаються органами Антимонопольного комітету України.

При цьому, статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" регламентовано, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу; протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Рішенням адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 07 березня 2019 року № 57/2-р/к у справі № 03-2/20190 дії фізичної особи-підприємця Пасербовича Тіберія Людвиковича визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Згідно з положеннями статті 56 "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Рішення колегії від 07 березня 2019 року вручено відповідачу під розписку 15.03.2019. Таким чином визначений законодавцем двомісячний строк для сплати штрафу складає період: з 16.03.2019 до 16.05.2019.

Поряд з цим, частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення може бути оскаржено повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 07 березня 2019 року № 57/2-р/к у справі № 03-2/20190 оскаржувалось до Господарського суду Закарпатської області. За наслідками розгляду спору судом 17.09.2019 в межах справи №907/284/19 прийнято рішення про відмову у позові. Таким чином, рішення колегії, яким накладено на відповідача штраф, є чинним.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання, а частиною третьою встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Оскільки, рішення від 07 березня 2019 року № 57/2-р/к у справі № 03-2/20190 є чинним, правомірність та законність його прийняття адміністративною колегією підтверджено в судовому порядку в ході розгляду справи №907/284/19, а відповідачем штраф у встановлений законом строк не сплачено, то вимога позивача про його стягнення у судовому порядку є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо пені.

Частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Судом встановлено, що станом на момент у розгляду даної справи штраф, накладений рішенням 07 березня 2019 року № 57/2-р/к у сумі 110000,00 грн, відповідачем не сплачений.

У зв`язку з несплатою відповідачем у встановлений законом строк суми штрафу, Позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення пені за період з 17.05.2019 (початок нарахування) до 19.05.2019 (до дати постановлення ухвали суду про прийняття позову до розгляду) - 3 календарні дні; з 18.09.2019 (наступний день після прийняття рішення господарським судом) до 10.11.2019 (до прийняття апеляційної скарги до розгляду) - 54 календарний день; з 20.12.2019 (постанова Західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019) до 06.02.2020 (до прийняття касаційної скарги до розгляду) - 49 календарних дні; з 04.03.2020 (наступний день після прийняття постанови Верховним Судом) до 12.03.2020 (дата формування ціни позову) - 9 календарних дні, тобто за 115 дні прострочення сплати штрафу, яка складає 189750,00 грн.

Оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, то з врахуванням вищенаведених норм, обмежений позивачем розмір пені до розміру штрафу на суму 110000,00 грн є правомірним та підставним.

Нормами ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що в разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відтак, оскільки судом встановлений факт порушеного права позивача щодо повної та своєчасної сплати штрафних санкції за порушення антимонопольного законодавства суб`єктами, на яких такі санкції покладені рішенням органів Антимонопольного комітету України, у зв`язку з несплатою такими суб`єктами штрафних санкцій у передбаченому чинним законодавством порядку, воно підлягає захисту судом.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми, що складає предмет спору, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 3300,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пасербовича Тіберія Людвиковича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України (реквізити для зарахування: одержувач - УК в місті Ужгород, код 38015610, МФО 899998, номер рахунку - UA218999980313030106000007002, банк одержувача Казначейство України (ЕАП). Призначення платежу: код 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції") суму 220000,00 грн (двісті двадцять тисяч гривень 00 коп), в т. ч. 110000,00 грн. штрафу та 110000,00 грн. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пасербовича Тіберія Людвиковича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (88017, Закарпатська обл. м. Ужгород. вул. Загорська, 2, код 20447938; одержувач - Закарпатське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок UA488201720343130001000013739) суму 3300,00 грн .(три тисячі триста гривень 00 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається-http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 23.09.2020

Суддя Л.В. Андрейчук