Рішення

від 22.09.2020 по справі 910/4600/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.09.2020Справа № 910/4600/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Термоцентр ТК до Товариства з обмеженою відповідальністю Правоюстиціон-2020 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 простягнення 96342,18 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Термоцентр ТК звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Правоюстиціон-2020 96342,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11.10.2018 з вини водія транспортного засобу DAF, державний номер НОМЕР_1 , позивачу завдано майнової шкоди у розмірі 194342,18 грн, частину з якої відшкодовано страховою компанією на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Оскільки на момент ДТП законним володільцем транспортного засобу DAF, державний номер НОМЕР_1 , був відповідач (на підставі договору оренди від 15.09.2014), позивач вказує, що обов`язок з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням покладається саме на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/4600/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказаною ухвалою суду з урахуванням п. 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020) встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі тричі направлялася на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, відповідні відправлення були повернуті поштовою установою із відмітками організація не знайдена .

17.07.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , за змістом якого процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Відтак, строк для подання відзиву на позов у даній справі сплив 07.08.2020.

Однак, відзиву на позов відповідачем не подано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалася.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.10.2018 о 13 год 00 хв в місті Києві по проспекту Голосіївському, 67/5, сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), а саме: водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAF, державний номер НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, не був уважним, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Volvo, державний номер НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3 б, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 05.12.2018 у справі №752/22225/18, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З наявної у справі копії свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 вбачається, що пошкоджений внаслідок ДТП транспортний засіб - автомобіль Volvo, державний номер НОМЕР_2 , належить позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Термоцентр ТК на праві власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу Volvo, державний номер НОМЕР_2 , йому завдано збитків у загальному розмірі 194342,18 грн, з яких 98000,00 грн було відшкодовано ПАТ АСК ІНГО Україна в порядку Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Оскільки, на момент вчинення ДТП транспортний засіб DAF, державний номер НОМЕР_1 , перебував в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю Правоюстиціон-2020 , позивач вказує, що обов`язок відшкодування решти суми збитків - у розмірі 96342,18 грн покладається на відповідача.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. б) наявність шкоди; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

У відповідності до рахунків №1048486 від 20.10.2018 на суму 181193,79 грн, №1049070 від 27.11.2018 на суму 33186,75 грн, №1049066 від 27.11.2018 на суму 1690,00 грн, №1049104 від 11.12.2018 на суму 19465,43 грн, виставлених виконавцем ремонтних робіт - Товариством з обмеженою відповідальністю Віннер Автомотів , а також актів виконаних робіт №6331040 від 28.11.2018, №6331041 від 28.11.2018, №6331044 від 28.11.2018, №6331018 від 28.11.2018, №6337940 від 29.01.2019, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volvo, державний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП склала 194342,18 грн.

У період з 22.10.2018 по 27.12.2018 позивачем було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Віннер Автомотів суму коштів за ремонт автомобіля у розмірі 194342,18 грн, що підтверджується наявною у справі банківською випискою по рахунку.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку з пошкодженням в результаті ДТП транспортного засобу Volvo, державний номер НОМЕР_2 , позивачем понесено витрати у розмірі 194342,18 грн.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала транспортним засобом марки DAF, державний номер НОМЕР_1 , встановлена у судовому порядку.

При цьому, як слідує із положень ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Як свідчать матеріали справи, на момент ДТП транспортний засіб марки DAF, державний номер НОМЕР_1 , перебував в користуванні на правах оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю Правоюстиціон-2020 .

Так, за даними Єдиного державного реєстру МВС України, автомобіль DAF, державний номер НОМЕР_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

В матеріалах справи наявний договір оренди транспортних засобів, укладений між ОСОБА_2 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бетонавтотрейд (найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю Правоюстиціон-2020 ; орендар), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петрушком Р.С. та зареєстрований в реєстрі за №1168 (надалі - Договір оренди).

За умовами Договору оренди, в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове володіння та користування, а орендар зобов`язується прийняти у строкове володіння та користування транспортні засоби, зокрема, автомобіль DAF, державний номер НОМЕР_1 .

Автомобілі, що орендуються, будуть використовуватися орендарем для перевезення бетону та бетонних сумішей (п. 2.1 Договору оренди).

Відповідно до п. 4 Договору оренди термін оренди складає 5 років з 15.09.2014 до 15.09.2019.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що станом на момент ДТП транспортний засіб DAF, державний номер НОМЕР_1 , перебував в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю Правоюстиціон-2020 .

За таких обставин, в силу ст. 1187 Цивільного кодексу України, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Правоюстиціон-2020 є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну в результаті ДТП, що сталася 11.10.2018.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу DAF, державний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована ПАТ АСК ІНГО Україна на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/6015120.

Відповідно до п. 22.1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З матеріалів справи слідує, що ПАТ АСК ІНГО Україна в порядку Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за наслідками ДТП відшкодувало позивачу шкоду у розмірі 98000,00 грн (в межах ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну (100000,00 грн) за вирахуванням франшизи за полісом (2000,00 грн).

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено судом, у зв`язку із пошкодженням належного позивачу транспортного засобу Volvo, державний номер НОМЕР_2 , Товариству з обмеженою відповідальністю Термоцентр ТК було завдано матеріальний збиток у загальному розмірі 194342,18 грн.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортних засобів позивача, і сумою страхового відшкодування, яке виплачено страховиком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, становить 96342,18 грн.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Товариством з обмеженою відповідальністю Правоюстиціон-2020 заперечень проти позову не наведено, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надано.

За таких обставин, з огляду на положення ч. 2 ст. 1187, ст. 1194 Цивільного кодексу України, враховуючи розмір завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу позивача шкоди та розмір страхового відшкодування, виплаченого за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 96342,18 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Правоюстиціон-2020 (Україна, 14021, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Широка, будинок 2, ідентифікаційний код 37804864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Термоцентр ТК (Україна, 02095, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 19, квартира 86, ідентифікаційний код 40591878) грошові кошти у розмірі 96342 (дев`яносто шість тисяч триста сорок дві) грн 18 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257, п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова