Рішення

від 23.09.2020 по справі 910/5963/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2020Справа № 910/5963/20 Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. , при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е. , розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1)

до Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5) в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6)

про повернення безпідставно набутого майна та стягнення коштів

Представники сторін:

від позивача - Мотлях О.О.;

від відповідача - не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29 квітня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства Укртрансгаз (позивач) надійшла позовна заява б/н, б/д до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (відповідач) про зобов`язання повернути Акціонерному товариству Укртрансгаз в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 9, 356 тис. куб. метрів та стягнення грошових коштів на суму в розмірі 51 802, 30 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 9, 356 тис. куб. метрів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без належної на те підстави набув 9,356 тис. куб. метрів природного газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 року у справі № 910/5963/20 позовну заяву б/н, б/д Акціонерного товариства Укртрансгаз до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про повернення безпідставно набутого майна та стягнення коштів залишено без руху, надано Акціонерному товариству Укртрансгаз строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/5963/20 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.06.2020 року.

В підготовчому засіданні 10.06.2020 року було оголошено перерву на 24.06.2020 року.

В підготовчому засіданні 24.06.2020 року було оголошено перерву на 08.07.2020 року.

08.07.2020 року в підготовчому засіданні було продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву на 05.08.2020 року.

В підготовчому засіданні 05.08.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2020 року.

В судовому засіданні 09.09.2020 року було оголошено перерву на 23.09.2020 року.

В судове засідання 23.09.2020 року з`явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судовго засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством Укртрансгаз та публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України було укладено договір №1504000825-ВТВ від 27.04.2015 р. про закупівлю природного газу.

За змістом п. 2.1 Договору продавець передав покупцеві у квітні-грудні 2015 року газ в загальному обсязі 1 827 749, 736 тис. куб. м. газу, у числі по місяцях та кварталах.

У відповідності до п.3.3. Договору приймання-передачі газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 року, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України передала, а ПАТ Укртрансгаз прийняло у січні 2016 року імпортований природний газ за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України для забезпечення власних виробничо-технологічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрату обсязі 165 477,361 тис.куб. метрів.

Позивач стверджує, що відповідач незважаючи на відсутність будь-яких підстав для відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем здійснив відбір 9,356 тис. куб.метрів природного газу, що підтверджується звітом ПАТ Сумигаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за січень 2016 року, в якому в графі Фактично спожитий обсяг за місяць всього по рядку Категорія/Назва постачальника вказано фактично відібраний відповідачем з газотранспортної системи в січні 2016 року обсяг природного газу в розмірі 9,356 тис. куб. метрів.

Також позивач заявляє вимогу про зобов`язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно природний газ в обсязі 9,356 тис. куб. метрів та вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 51 802,30 грн., яка є вартістю набутого майна - природного газу в обсязі 9,356 тис. куб. метрів. Тобто дві вимоги, які стосуються одного і того ж предмету спору, що у випадку задоволення позовних вимог призвело б до подвійного стягнення.

Відповідач в свою чергу не спростував того, що ним не здійснювався відбір 9,356 тис. куб.метрів природного газу без належних підстав, однак заявив клопотання про застосування строків позовної давності.

Суд оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, а саме звіт ПАТ Сумигаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за січень 2016 року, в якому в графі Фактично спожитий обсяг за місяць всього по рядку Категорія/Назва постачальника вказано фактично відібраний відповідачем з газотранспортної системи в січні 2016 року обсяг природного газу в розмірі 9,356 тис. куб. метрів. Дійшов до висновку, що дійсно відповідачем таки був здійснений відбір природного газу.

Стосовно клопотання про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва 29 квітня 2020 року. В той же час, позивач знав, як про факт відібрання у січні 2016 року відповідачем з газотранспортної системи природного газу в розмірі 9,356 тис. куб. метрів, так і про необхідність стягнення вартості природного газу у вищезазначеному обсязі.

З часу коли позивач дізнався про факт відібрання відповідачем з газотранспортної системи природного газу в розмірі 9,356 тис. куб. метрів відповідно до умов Договору до подачі позову до суду минуло більше 4 років.

Позивач в свою чергу надав клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності у зв`язку з тим, що Відповідачем у вказаний період було здійснено несанкціонований відбір обсягів природного газу з газотранспортної системи, це призвело до порушення співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли до газотранспортної системи через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраних з точки виходу ПАТ Сумигаз , яке було врегульовано саме Позивачем за рахунок вжитих заходів фізичного балансування (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС у редакції від 06.05.2016 року і далі за текстом) шляхом подання до газотранспортної системи відповідних обсягів природного газу, придбаних у НАК Нафтогаз України .

Позивач стверджує, що він намагався захистити свої порушені права ще з того часу як Відповідачем було здійснено несанкціонований відбір природного газу та Позивачем було здійснено фізичне балансування, а також у встановленому порядку за утворений небаланс Позивачем були висунуті вимоги по оплаті: спочатку АТ НАК Нафтогаз України , якого Позивач помилково вважав постачальником, потім ПАТ Сумигаз , як оператору газорозподільної системи, в межах комерційного балансування шляхом надання відповідної послуги, яка в результаті була залишена без задоволення і відповідно стали порушеними права Позивача на отримання відшкодування вартості безпідставно набутих обсягів природного газу, збалансованих Позивачем.

За приписами п. 2.2 та п. 2.3 Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 року №10 за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обгрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Суд не вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку позовної давності, оскільки з 2016 року пройшло 4 роки для того, щоб звернутися з вимогою до відповідача, однак позивач не надав жодних доказів того, що він не міг звернутись до відповідача з позовом раніше. Звернення до суду з цією самою вимогою до ПАТ Нафтогаз України не перешкоджало звернутись з вимогою до відповідача - Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця протягом строку позовної давності. Також суд зазначає, що в справі, на яку посилається позивач, а саме 920/344/18 інший предмет спору, тобто не стягнення коштів за газ, а саме відшкодування витрат на балансування обсягів природного газу за договором, а тому строк позовної давності не може обчислюватись з моменту звернення з цим позовом.

Судом встановлено, що дійсно відповідач без належних підстав для відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем здійснив відбір 9,356 тис. куб.метрів природного газу.

Вказане підтверджується звітом ПАТ Сумигаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за січень 2016 року, в якому в графі Фактично спожитий обсяг за місяць всього по рядку Категорія/Назва постачальника вказано фактично відібраний відповідачем з газотранспортної системи в січні 2016 року обсяг природного газу в розмірі 9,356 тис. куб. метрів.

Однак, суд дійшов до висновку про задоволення заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено наявність порушеного права позивача, проте у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності суд застосовує наслідки спливу такого строку, як це передбачено частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України, та відмовляє позивачеві в задоволенні його вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В позові Акціонерного товариства Укртрансгаз до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про зобов`язання повернути Акціонерному товариству Укртрансгаз в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 9, 356 тис. куб. метрів та стягнення грошових коштів на суму в розмірі 51 802, 30 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 9, 356 тис. куб. метрів. відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.09.2020 р.

Суддя М.В. Данилова