Ухвала

від 23.09.2020 по справі 911/1701/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1701/20

за заявою Фізичної особи-підприємця Воробля Павла Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про забезпечення позову

у справі № 911/1701/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Воробля Павла Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Громадської організації Фурси Туристичні (09152, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Трушки, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 34; код ЄДРПОУ 42508577)

про стягнення 415000,00 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області (суддя Христенко О.О.) перебуває справа № 911/1701/20 за позовом ФОП Воробля П.В. до ГО Фурси Туристичні про стягнення 415000,00 грн, провадження у справі перебуває на стадії розгляду по суті, судове засідання призначене на 02.10.2020.

22.09.2020 до суду надійшла заява Позивача від 21.09.2020 б/№ (вх. № 193/20) про забезпечення позову, яка за наслідками автоматизованого розподілу була передана для розгляду судді Наріжному С.Ю., зокрема у зв`язку з перебуванням судді Христенко О.О. у відпустці та стислими строками розгляду відповідної заяви згідно ст. 140 ГПК України.

Розглянувши вказану заяву судом встановлено, що Позивач просить суд на підставі ст. 136, 137 ГПК України накласти арешт на грошові кошти Відповідача у сумі 421225,00 грн, які знаходяться на банківських рахунках, що належать Відповідачу, які стануть відомі державному виконавцю під час виконання ухвали.

В обґрунтування заяви Позивач зазначає, що Відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором поставки, навіть після направлення Позивачем претензії та звернення з позовом до суду. При цьому Позивач стверджує, що Відповідач має намір перевести всі активи на іншу юридичну особу, а діяльність припинити.

Отже Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Відповідача на банківських рахунках в межах ціни позову та розміру судових витрат, в подальшому може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання судового рішення.

Статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, предмету спору, з обраним заявником способом забезпечення, майновими наслідками забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд вважає за необхідне зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів іпотеки чи застави тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З поданої Позивачем заяви про забезпечення позову суд не вбачає достатніх підстав для вжиття відповідних заходів забезпечення позову, оскільки заява ґрунтується лише на припущеннях Позивача і не містить жодного документального підтвердження того, що Відповідачем вчиняються дії, спрямовані на відчуження активів.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ФОП Воробля П.В. від 21.09.2020 б/№ (вх. № 193/20) про забезпечення позову.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ФОП Воробля П.В. від 21.09.2020 б/№ (вх. № 193/20) про забезпечення позову.

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області.

Дата підписання ухвали 23.09.2020.

Суддя С.Ю. Наріжний