Рішення

від 11.11.2020 по справі 911/1701/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/1701/20

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1701/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Воробля Павла Вікторовича,

м. Хмельницький

до Громадської організації Фурси Туристичні , с. Трушки Білоцерківського району

про стягнення 415 000,00 грн.

Представники:

від позивача: Андрієнко В.В., адвокат, ордер серії КВ № 069928 від 04.06.2020;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Воробель Павло Вікторович (надалі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Громадської організації Фурси Туристичні (надалі-відповідач) про стягнення 415 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 0704 від 07.04.2020, в частині своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду від 16.06.2020 відкрито провадження у справі № 911/1701/20, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 27.07.2020.

Ухвалою суду від 27.07.2020 підготовче засідання відкладено на 19.08.2020.

Ухвалою суду від 19.08.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/1701/20, справу призначено до розгляду по суті на 09.09.2020.

В судовому засіданні 09.09.2020 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті на 02.10.2020. Проте, у зв`язку із перебування судді Христенко О.О. на лікарняному судове засідання у справі № 911/1701/20 не відбулось.

Ухвалою суду від 20.10.2020 судове засідання з розгляду справи № 911/1701/20 по суті призначено 11.11.2020.

Присутнім в судових засіданнях 27.07.2020, 19.08.2020, 09.09.2020, 11.11.2020 представником позивача підтримані позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи судом. Вказаний факт підтверджується конвертами з ухвалами суду, що надсилались на адресу місцезнаходження відповідача та повернулись на адресу суду з відмітками інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (вх. № 28164/20 від 28.09.2020) та за закінченням терміну зберігання (вх. № 34511/20 від 06.11.2020).

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2020 між Фізичною особою-підприємцем Вороблем Павлом Вікторовичем (позивач/постачальник) та Громадською оргагізацією Фурси Туристичні (відповідач/покупець) укладений Договір поставки товару № 0704, відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця тришарові маски №203 (надалі-товар), а покупець зобов`язується прийняти такий товар та оплатити його на умовах даного договору.

Загальна кількість товару вказується у замовленнях покупця та підписаних між сторонами видаткових накладних. Кожна партія товару визначається передоплатою на безготівковий рахунок постачальника (п. 1.2 договору).

Товар по даному договору постачається партіями, згідно укладених видаткових накладних та специфікацій (п. 1.3 договору).

Умовами п. 2.1 договору визначено, що поставка товару, за згодою сторін, здійснюється на умовах поставки продавцем товару за вказаною покупцем адресою, якщо інше не передбачено письмовою домовленістю сторін. Строк поставки товару становить 1 робочий день з дати оплати рахунку, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.

Датою поставки і датою переходу права власності на партію товару є дата фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням видаткової накладної повноважними представниками сторін (п. 2.2 договору).

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору визначено, що оплата товару за даним договором здійснюється в безготівковому порядку. Розрахунки за поставлений товару здійснюється протягом 5 банківських днів на умовах 50 % передоплати. Датою розрахунку є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Умовами п. 7.1 договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020, але в будь якому разі до остаточного розрахунку за поставлений товар.

07.04.2020 між позивачем та відповідачем підписна специфікація № 3 до договору, якою сторони дійшли згоди щодо поставки товару, зокрема, маски з нетканого матеріалу в кількості 50 000 шт., загальною вартістю 415 000,00 грн.

При цьому, з пояснень позивач вбачається, що за згодою сторін, шляхом складання відповідної специфікації між сторонами було погоджено зміну товару з - тришарові маски №203 на - маски з нетканого матеріалу.

Так, позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе, згідно з умовами договору зобов`язання, поставивши відповідачу товар на загальну суму 415 000,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія видаткової накладної від 07.04.2020.

Вказана видаткова накладна підписана позивачем та представником відповідача.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у видатковій накладній товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань згідно з договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, вартість товару в сумі 415 000,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача із претензією № 19/05-1 від 19.05.2020, надіслання якої підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 19.05.2020, з вимогою сплатити наявну за відповідачем заборгованість в сумі 415 000,00 грн.

Однак, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач змушений був звернутись до господарського суду із відповідним позовом.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарських операцій і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розглядаючи спір по суті, судом встановлено не дотримання відповідачем договірних зобов`язань щодо оплати за фактично прийнятий товар від позивача на підставі Договору поставки № 0704 від 07.04.2020 згідно з видатковою накладною від 07.04.2020, що зумовило перехід до відповідача права власності на спірний товар, а, відтак, прийняття ним виконання зі сторони позивача як постачальника, який розраховував на добросовісність та розумність відповідача за спірним договором щодо оплати вартості прийнятого ним товару.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені іншими засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі Договору поставки № 0704 від 07.04.2020 товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 415 000,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації Фурси Туристичні (09152, Київська область, Білоцерківський район, с. Трушки, вул. 40-річчя Перемоги, 34, код ЄДРПОУ 42508577) на користь Фізичної особи-підприємця Воробля Павла Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 415 000 (чотириста п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості та 6 225 (шість тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 19.11.2020.

Суддя О.О. Христенко