Рішення

від 15.09.2020 по справі 916/1992/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1992/20 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Петров В.-П.С.,

від відповідача: Карпенко І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства ,,НІБУЛОН» до Акціонерного товариства ,,Українська залізниця» в особі регіональної філії ,,Одеська залізниця» Акціонерного товариства ,,Українська залізниця» про стягнення 10382,16 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2020 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН» до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1992/20, задоволено письмове клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.08.2020 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.08.2020 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 15.09.2020 р.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 15.09.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН» (далі - ТОВ СП „НІБУЛОН» ) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства ,,Українська залізниця» в особі регіональної філії ,,Одеська залізниця» Акціонерного товариства ,,Українська залізниця» (далі - АТ „Українська залізниця» ) 10382,16 грн у якості відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору перевезення вантажу, оформленого залізничною накладною від 06.03.2020 р. № 43374438, в частині забезпечення схоронності вантажу.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ТОВ СП „НІБУЛОН» посилається на приписи ст.ст.193,224-226,314,315 ГК України, ст.ст.22,95,526,924 ЦК України, п.п.6,105,110,111,113-115,127,129,131 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (із змінами), п.7 Правил заявлення та розгляду претензій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 (із змінами), п.9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 (із змінами), зміст постанов Верховного Суду України від 23.03.2016 р. у справі № 6-2086цс15, Вищого господарського суду України від 11.12.2017 р. у справі № 905/98/17, від 11.10.2016 р. у справі № 916/945/16, п.п.2.7,2.10 роз`яснення президії Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» від 29.05.2002 р. № 04-5/601, лист ПАТ ,,Крюківський вагонобудівний завод» від 28.07.2016 р. № 50-01-36/1337, залізничну накладну від 06.03.2020 р. № 43374438, свідоцтво про якість зерна від 05.03.2020 р. № 765384, телефонограми ТОВ СП „НІБУЛОН» від 12.03.2020 р. №№ 12/35, 12-1/35 з вимогами прийняти участь у перевірці маси й стану вантажу та скласти комерційний акт, комерційний акт від 12.03.2020 р. № 415207/31, лист ТОВ СП „НІБУЛОН» від 16.03.2020 р. № 16/35 із викладеними зауваженнями щодо несправності вагону, акт переважування вагону від 12.03.2020 р., скаргу ТОВ СП „НІБУЛОН» на оформлення комерційного акту від 16.03.2020 р. № 3888/3-20/35, відповідь АТ „Українська залізниця» від 18.03.2020 р. № ДН-5-07/266 на скаргу, акт експертизи від 12.03.2020 р. № 120-0272 та специфікацію від 12.03.2020 р., фотофіксації вагону, довідку від 07.07.2020 р. № 8751/3-20/27 про вартість вантажу тощо.

АТ „Українська залізниця» у відзиві на позов просить відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі, зазначаючи про те, що:

- обставини справи вказують на перевезення залізницею вантажу в технічно справному вагоні, доказами чого є підписана представником позивача пам`ятка про подавання вагонів № 364 та акт від 12.03.2020 р. № 24;

- з посиланням на п.111 Статуту залізниць України відповідач звертає увагу, що залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами;

- на момент пред`явлення вимоги щодо здійснення перевірки маси вантажу та складання комерційного акту обставини, пов`язані з зазорами у вагоні, були відсутні та виникли після тривалого простою вагону на території позивача;

- судова практика, на яку посилається позивач, не має нічого спільного з обставинами цієї справи;

- крім акту експертизи, на якому ґрунтується доказування позивачем нестачі вантажу з вини залізниці та який не наданий представнику відповідача для ознайомлення, підписання та оформлення зауважень, в матеріалах справи відсутні будь-які інші документи, які б засвідчували нестачу вантажу. При цьому акт експертизи являється неналежним та недопустимим доказом з огляду на те, що: в акті експертизи не зазначено рівень освіти та спеціальність експерта Карнаух Н.І., у зв`язку з чим неможливо встановити його рівень знань для проведення експертизи; експерт Карнаух Н.І. відсутній в Державному реєстрі атестованих судових експертів; експертами в порушення п.30 Правил видачі вантажу не зазначено жодного нормативно-правового акту чи стандарту, на підставі якого зроблено висновки; в порушення ч.5 ст.101 ГПК України в акті експертизи не зазначено, що його виготовлено для подання до суду.

У відповіді на відзив ТОВ СП „НІБУЛОН» називає твердження АТ „Українська залізниця» безпідставними та з посиланням на правові висновки Верховного Суду України та Вищого господарського суду України просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, оскільки: вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника, проте з технічними несправностями, які не забезпечили схоронне перевезення вантажу; твердження відповідача щодо технічної справності вагону є хибними і не відповідають дійсності, т.я. відповідно до акту експертизи, проведеної Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області, у вагоні виявлено зазор, не передбачений його технічною конструкцією, через який можливе просипання вантажу; акт експертизи оформлено експертом згідно Закону України ,,Про торгово-промислові палати в Україні» ; викрадення вантажу з вагону під час його знаходження на території позивача унеможливлюється цілодобовою охороною, яка здійснюється із застосуванням систем відеоспостереження; доводи відповідача стосовно того, що акт експертизи не може прийматись до уваги, т.я. не містить підпису представника залізниці, не враховують проведення експертизи з власної ініціативи одержувача, а не за замовленням залізниці; відсутність зауважень вантажоодержувача у пам`ятці не спростовує жодних обставин, наведених ТОВ СП „НІБУЛОН» в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив таке.

06.03.2020 р. зі станції відправлення Скороходове Південної залізниці ТОВ СП „НІБУЛОН» (відправник) на станцію призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці для ТОВ СП „НІБУЛОН» (одержувач) відправлено вантаж (насипом кукурудзу 3 класу у кількості 65600 кг) у вагоні № 95375556 із запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП) за №№ И169808, И169809, И169810, И169811, И169812, И169813, И169814, що підтверджується залізничною накладною № 43374438. Вказаний вагон прибув на станцію призначення 10.03.2020 р.

Як вбачається з пам`ятки № 364 про подавання вагонів, вагон № 95375556 фактично передано одержувачу 12.03.2020 р. о 03:20.

12.03.2020 р. ТОВ СП „НІБУЛОН» звернулось до начальника станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці з телефонограмами №№ 12/35 (прийнята о 08:00), 12-1/35 (прийнята о 10:15), в яких повідомило про виявлення співробітниками товариства у вагоні № 95375556 невідповідності маси брутто вантажу на 2500 кг даним, зазначеним в перевізному документі, у зв`язку з чим вимагало прийняти участь 12.03.2020 р. за адресою: 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, у комісійному переважуванні вагону, а також скласти комерційний акт.

Того ж дня проведено комісійне зважування вагону № 95375556 з вантажем (зерно кукурудзи) за участю представників сторін та слідчого поліції, за результатом якого складено комерційний акт від 12.03.2020 р. № 415207/31. У вказаному акті зазначено, що: ,,…вагон прибув у комерційно справному стані, усі ЗПП відправника справні, в наявності, відповідають документу, вага брутто 84400 кг, тара перевірена 21300 кг, нетто 63100 кг, що на 2500 кг менше документа. Вагон прибув технічно справний згідно тех. акта № 24 від 12.03.2020» . Комерційний акт підписано представником вантажоодержувача Волошиною Т.В. із зауваженнями.

12.03.2020 р. Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області оформлено акт експертизи № 120-0272, відповідно до примітки якого зважування та огляд вагону здійснювалось комісійно, зокрема, за участю комерційного агенту станції Миколаїв-Вантажний Гарбуз О.А.

В акті експертизи міститься висновок про те, що при зважуванні та огляді залізничного вагону № 95375556, завантаженого зерном кукурудзи, з непорушеними пломбами відправника з відтиском ,,Універсал М Варта, УЗ» , маса нетто складає 63100 кг, що на 2500 кг менше, ніж зазначено в накладній від 06.03.2020 р. № 43374438. Щільність закриття розвантажувальних бункерів не забезпечує збереження вантажу при транспортуванні. В описовій частині акту вказано, що: при зовнішньому огляді розвантажувальних бункерів встановлено: ,,на середньому розвантажувальному бункері з протилежної сторони від штурвалів вагона, в місці прилягання кришки до корпусу бункера, виявлений зазор довжиною 15 сантиметрів, в якому затиснуті зерна кукурудзи. Поруч з місцем зазору, на корпусі бункера виявлений здир металевого шару від механічної взаємодії. При розкритті (у присутності експерта) верхніх завантажувальних люків та огляді поверхні і місткості вантажу виявлено: між третім та четвертим (від сходів) завантажувальними люками є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько 3,0 м, по ширині до 1,2 м та завглибшки візуально до 0,6 м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою характерній для стікаючого вантажу вниз, у бік середнього розвантажувального бункеру з наявністю здиру металевого шару на корпусі та затиснутих зерен кукурудзи. Візуально вільний простір у вагоні дозволяє поміститися нестачі вантажу» .

Листом ТОВ СП „НІБУЛОН» від 16.03.2020 р. № 16/35 повідомлено начальника станції Миколаїв-Вантажний про те, що комерційний акт від 12.03.2020 р. № 415207/31 складено з порушенням п.9 Правил складання актів, та наведено зауваження відносно технічної несправності вагону з посиланням на акт РТПП Миколаївської області від 12.03.2020 р. № 120-0272.

Крім того, не погоджуючись із складеним комерційним актом від 12.03.2020 р. № 415207/31, ТОВ СП „НІБУЛОН» надіслало на адресу начальника виробничого підрозділу ,,Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій» Регіональної філії ,,Одеська залізниця» скаргу від 16.03.2020 р. № 3888/3-20/35.

Листом залізниці від 18.03.2020 р. № ДН-5-07/266 скарга залишена без задоволення. Мотивами названо те, що: при приймально-передавальних операціях несправностей виявлено не було; під час складання комерційного були відсутні відомості, які вказані у акті експертизи, що свідчить про виникнення цих обставин після тривалого простою вагону на території позивача, перед проведенням експертизи; акт експертизи не надавався для ознайомлення та підписання представнику станції.

В подальшому ТОВ СП „НІБУЛОН» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд задовольняє позов, враховуючи таке.

Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, залізнична накладна від 06.03.2020 р. № 43374438 свідчить про укладення між ТОВ СП „НІБУЛОН» (відправник) та АТ „Українська залізниця» (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким теж є ТОВ СП „НІБУЛОН» .

Відповідно до пп.„а» п.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Положенням п.113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно п.52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;… в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу… Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу… Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Згідно п.16 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень (далі - Дирекція) безпосередньо або через начальника станції. При поданні скарги через начальника станції або безпосередньо начальнику Дирекції одержувачу видається розписка про прийняття скарги.

Як вже вказано вище, ТОВ СП „НІБУЛОН» не погодилось з комерційним актом від 12.03.2020 р. № 415207/31, у зв`язку з чим надіслало письмову скаргу від 16.03.2020 р. № 3888/3-20/35, обґрунтовану з посиланням на висновок акту експертизи від 12.03.2020 р. № 120-0272, проведеної Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області, в якому зафіксовано, що: у вагоні на 2500 кг вантажу менше, ніж зазначено в накладній від 06.03.2020 р. № 43374438; щільність закриття розвантажувальних бункерів у технічно не справному вагоні не забезпечує збереження вантажу при транспортуванні .

З огляду на наведене, те, що ТОВ СП „НІБУЛОН» надано до суду докази оскарження комерційного акту, а також зміст експертного дослідження, проведеного незалежною та компетентною особою, господарський суд доходить висновку, що позивачем у належний спосіб доведено прибуття на станцію призначення вагону з вантажем у технічно несправному стані, внаслідок чого могла виникнути нестача, в т.ч. у процесі перевезення. В свою чергу, на виконання п.113 Статуту залізниць України АТ „Українська залізниця» не надано доказів виникнення нестачі з причин, які від неї не залежали, в зв`язку з чим суд покладає цивільно-правову відповідальність за втрату вантажу в процесі перевезення на відповідача.

В п.п.114,115 Статуту залізниць України закріплено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі...; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу...

Отже, ТОВ СП „НІБУЛОН» має право на стягнення завданих неправомірними діями перевізника вантажу збитків в розмірі дійсної вартості в сумі 10382,16 грн, розрахунок якої цілком обґрунтовано здійснено позивачем, виходячи з таких показників:

- вартість за 1 тону вантажу (зерно кукурудзи) - 4780,00 грн з ПДВ, яка вказана в довідці від 07.07.2020 р. № 8751/3-20/27;

- маса відповідальної нестачі із вирахуванням норми нестачі (природної втрати) 0,5% нетто вантажу зерна кукурудзи (інші вантажі) - 2172 кг по вагону № 95375556.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не приймаються до уваги викладені у відзиві на позов доводи АТ „Українська залізниця» про те, що перевезення залізницею вантажу здійснювалось в технічно справному вагоні, а, відтак, згідно на п.п.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу, оскільки така позиція прямо суперечить висновку, зробленому в акті експертизи від 12.03.2020 р. № 120-0272.

Що стосується посилань відповідача на те, що акт експертизи являється неналежним та недопустимим доказом, т.я.: в ньому не зазначено рівень освіти та спеціальність експерта Карнаух Н.І., у зв`язку з чим неможливо встановити його рівень знань для проведення експертизи; експерт Карнаух Н.І. відсутній в Державному реєстрі атестованих судових експертів, то в цій частині потрібно зазначити таке.

Згідно ст.1 Закону України ,,Про торгово-промислові палати України» торгово- промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.

Статтею 11 Закону України ,,Про торгово-промислові палати України» визначено, що торгово-промислові палати мають право, зокрема, надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов`язані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України; проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість; здійснювати інші повноваження, що не суперечать законодавству України.

Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Права торгово-промислових палат закріплюються в їх статутах і реалізуються у порядку, передбаченому законодавством України.

З огляду на вищенаведені норми та те, що Карнаух Н.І. є експертом Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області, він має право на проведення експертизи та надання висновків, які хоча і не є висновками судової експертизи, однак повинні враховуватись судом як доказ. При цьому той факт, що акт експертизи не був наданий представнику відповідача для ознайомлення, підписання та оформлення зауважень, не позбавляє його доказового значення, адже проведення дослідження, в т.ч. огляд вагону, відбулось в присутності комерційного агента станції, який міг у будь-який спосіб заперечити проти наявності щілин у вагоні, однак з незрозумілих причин цього не зробив.

Відносно доводу ПАТ „Українська залізниця» про те, що на момент пред`явлення вимоги щодо здійснення перевірки маси вантажу та складання комерційного акту обставини, пов`язані з зазорами у вагоні, були відсутні та виникли після тривалого простою вагону на території позивача, господарський суд зауважує, що вагон № 95375556 фактично передано одержувачу 12.03.2020 р. о 03:20, а вже о 8:00 того ж дня начальник станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці отримав телефонограму, в якій товариство повідомило про виявлення співробітниками у вагоні № 95375556 невідповідності маси брутто вантажу на 2500 кг даним, зазначеним в перевізному документі. Таким чином, твердження залізниці щодо тривалого часу простою вагону на території позивача не відповідають дійсності.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код 40075815) в особі регіональної філії „Одеська залізниця» Акціонерного товариства „Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН» (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, буд. 1, код 14291113) 10382/десять тисяч триста вісімдесят дві/грн 16 коп. у якості відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу та 2102/дві тисячі сто дві/грн 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21 вересня 2020 р.

Суддя Л.В. Лічман