Ухвала

від 17.09.2020 по справі 917/25/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

17.09.2020 р. Справа № 917/25/20

м. Полтава

за позовною заявою Фермерського господарства "Сатурн", вул.Першотравнева, 7, кв.10, с. Сенча, Лохвицького району, Полтавської області,37254

до 1. Лохвицької районної державної адміністрації, вул.Перемоги, 1, м. Лохвиця, Полтавської області, 37200

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенча", вул. Героїв України, 8, с. Сенча, Лохвицького району, Полтавської області, 37254

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1. Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул.Уютна,23, м.Полтава,36039;

2. Сенчанська сільська об"єднана територіальна громада Лохвицького району Полтавської області, вул. Героїв України,8, с.Сенча, Лохвицького району, Полтавської області,37254

про визнання розпорядження протиправним, договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації речового права, повернення земельної ділянки

Суддя Солодюк О.В.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про визнання протиправним та скасування розпорядження № 555 від 29.12.2018р.; визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації речового права оренди та повернення земельної ділянки.

Ухвалою від 13.01.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 11.02.2020р. на 10-00 год., залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1. Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул.Уютна, 23, м.Полтава, 36039; 2. Сенчанську сільську об"єднану територіальну громаду Лохвицького району Полтавської області, вул. Героїв України,8, с. Сенча, Лохвицького району, Полтавської області, 37254.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 11.05.1994 року на підставі рішення Лохвицької районної ради Полтавської області від 31.03.1994 року ОСОБА_1 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 56,6 га (з них сільськогосподарських угідь - 51,6 га, у т.ч. 37,0 га - ріллі, 14,6 га - кормових угідь, 5,0 га під будівлями, лісами та іншими угіддями), також 12,0 га - ріллі (згідно рішення про надання земельної ділянки під розширення СФГ Сатурн від 13.06.1996 року № 290) із земель Сенчанської сільської ради з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерської господарства. Вказаний факт, як зазначає позивач, підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, виданого громадянину України Серія ПЛ 00004 (копія додається). Зазначена ділянка була виділена із земель запасу Сенчанської сільської ради.

На вказаній земельній ділянці ОСОБА_1 було створене СФГ Сатурн , яке є діючим господарством, платником податків і яке на сьогоднішній день займається господарською діяльністю відповідно до статуту та вимог чинного законодавства України. ОСОБА_1 являється засновником та головою СФГ Сатурн . Вищевказаний Державний Акт є основним правовстановлюючим письмовим документом (не відмінений і не скасований), що підтверджує його право постійно користуватися земельною ділянкою у створеному СФГ Сатурн .

Позивач зазначає, що частково земельна ділянка, що знаходиться у користуванні СФГ Сатурн , розпайована між членами господарства, інша частина земельної ділянки, зокрема, близько 26,9027 га, знаходиться у користуванні господарства.

В цьому році голова господарства вирішив звернутися до Сенчанської ОТГ із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою на виготовлення та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці (не розпайованій), що знаходиться згідно Державного Акту у постійному користуванні позивача. Втім, землевпорядником Сенчанської територіальної громади його було повідомлено про те, що фермерській земельній ділянці, що знаходиться у постійному користуванні позивача, вже присвоєно кадастровий номер і вона знаходиться в оренді у ТОВ Сенча (використовується іншим господарством).

Після отримання вказаної інформації, ОСОБА_1 звернувся до реєстраційної служби і отримав відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (копія додається до заяви). В даному витязі було зазначено, що державним реєстратором виконавчого комітету Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області Бацман Н.А. було зареєстровано договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 5322686600:00:007:0655) серія та номер: б/н, виданий 29.12.2018 року, укладений Лохвицькою РДА та ТОВ Сенча на підставі Розпорядження голови районної державної адміністрації, серія та номер: 555 від 29.12.2018 року. Крім того, зареєстровано право оренди земельної ділянки із строком дії договору до 28.12.2032 року (Орендар: ТОВ Сенча ЄДРПОУ: 30879687, Орендодавець: Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області, код ЄДРПОУ: 04057273). Також у відомостях зазначено щодо опису об`єкта та іншого речового права: земельна ділянка 26,9027 га, у т.ч. 7,1991 га ріллі та 19,7036 га сіножаті із земель нерозподілених земельних ділянок.

На думку позивача, вказане розпорядження голови РДА є протиправними, а договір oренди землі недійсним.

Так, земельна ділянка, що надана у постійне користування позивачу для створення та ведення селянського фермерського господарства, знаходиться за межами населеного пункту Сенчанської сільської ради Лохвицького району, а тому відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України з 01.01.2013 року розпорядником земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності є Головне управління Держземагентства в області (на даний час - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області).

Разом з тим, Лохвицька РДА, як орган державної влади, не наділена правом розпоряджатися земельними ділянками поза межами населених пунктів (спеціальною правосуб`єктністю), у т.ч. землею, виділеною ОСОБА_1 у постійне користування для створення та ведення фермерського господарства (надавати її в оренду, підписувати договори оренди, бути орендодавцем землі) та інше. Таке право, як зазначає позивач, надано виключно ГУ Держгеокадастру у Полтавській області або ж Сенчанській ОТГ і обов`язково з проведенням аукціону (торгів) щодо надання права оренди землі.

Крім того, як зазначає позивач, право оренди земельної ділянки, що була надана ОСОБА_1 у постійне користування для створення та ведення фермерського господарства, не припинено. Адже, немає і не може бути жодних підстав для припинення вказаного права.

Позивач зазначає, що земельна ділянка, надана у постійне користування ОСОБА_1 для створення фермерського господарства, була виділена із земель запасу Сенчанської сільської ради. Втім, з розпорядження голови РДА вбачається, що вказана земельна ділянка начебто належала колишньому КСП "Росія" (колгоспу), знаходилась у колективній власності колишнього колгоспу і тому підлягала передачі у користування ТОВ Сенча . Позивач думає, що це було зроблено навмисно.

Незважаючи на те, що земельна ділянка знаходиться у користуванні ФГ Сатурн , головою Лохвицької РДА було видано незаконне Розпорядження № 555 від 29.12.2018 року. Вказаним розпорядженням, як зазначає позивач, було позбавлено права користування земельною ділянкою ФГ Сатурн . Крім того, незаконно було підписано договір оренди землі між Лохвицькою РДА та ТОВ Сенча з наданням незаконних пільг і переваг ТОВ Сенча .

Вищезазначене стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Третя особа 2 у поясненнях (вх. № 1577 від 10.02.2020р.) зазначає те, що по наявних у сільській раді документах ФГ "Сатурн" не зверталося із заявою про внесення змін до Державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ № 0004 від 11.05.1994р. про зменшення розміру земельної ділянки, яка залишилась в постійному користуванні після проведеної приватизації землі.

На земельну ділянку, що залишилась в постійному користуванні площею 31,6 га, кадастровий номер ФГ "Сатурн" не виготовлявся і, відповідно, державної реєстрації вказаної земельної ділянки за ним не було проведено.

Третя особа 2 зазначає, що ТОВ "Сенча" не зверталося до Виконавчого комітету Сенчанської сільської ради за наданням дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на спірну земельну ділянку та за викопіюванням цієї ділянки, так як до 01.01.2019р. територіальної громади не були розпорядниками земель колишньої колективної власності.

Відповідач 2 у відзиві (вх. № 1623 від 10.02.2020р.) проти позовних вимог заперечує і зазначає, що об`єктом права постійного користування ОСОБА_1 , за твердженням позивача, є земельна ділянка площею 56,6 га, частину якої було розпайовано між членами господарства позивача.

При цьому, земельна ділянка складається з 37,0 га ріллі, 14,6 га кормових угідь, 5,0 га під будівлями, лісами та іншими угіддями.

Об`єктом оренди за договором від 29.12.2018р., укладеним між Лохвицькою РДА та ТОВ Сенча , є земельна ділянка загальною площею 26,9027 га, у тому числі 7,1991 га ріллі та 19,7036 га сіножаті.

Позивачем не надано жодного пояснення та підтвердження щодо ідентичності цих об`єктів. Тому твердження про порушення прав ФГ Сатурн є необгрунтованим.

Відповідач 2 також зазначає, що оспорюване розпорядження голови Лохвицької РДА є актом індивідуальної дії. Акт індивідуальної дії є актом органів державної влади та посадових осіб, що встановлює, змінює або припиняє права та обов`язки певної особи (певного кола осіб), а також створює правила поведінки, передбачені для разового застосування. За своєю юридичною природою правовий акт індивідуальної дії є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, що тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин між персонально визначеними особами, на яких поширюється дія такого акта.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010р. за №81/11/13-10 визначено, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередньо права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Аналогічний правовий висновок, як зазначає відповідач 2, міститься у постанові Верховного суду України від 28 лютого 2017 року у справі №21-3829а16.

Відповідач 1 подав до суду клопотання про поновлення строку подання відзиву на позов (вх. № 1664 від 11.02.2020р.), яке задоволено судом з мотивів, зазначених в ухвалі від 11.02.2020р.

Відповідач - 1 у відзиві на позов (вх. № 1663 від 11.02.2020р.) зазначає, що Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області при прийняті спірного розпорядження, а також при укладенні спірного договору оренди землі діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач в своєму позові посилається на те, що має в постійному користуванні земельну ділянку площею 56,6 га відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія ПЛ № 00004. Землі які відображені в цьому Державному акті в подальшому надавалися у приватну власність у процесі розпаювання членам ФГ (про це зазначає і сам позивач в своєму позові), у зв`язку з чим змінилися межі земельної ділянки. Таким чином, об`єкт права перестав існувати, як і право на нього.

Посилання позивача, що не розпайована земля за Державним актом на право постійного користування землею серія ПЛ № 00004 знаходиться у користуванні цього ж фермерського господарства, не підтверджується жодним належним і допустимим доказом на підтвердження того факту, що:

- які конкретно землі знаходяться у користуванні, їх кадастрові номери, графічні матеріали, завірені компетентними органами, а також підтвердження законності використання;

- відповідні Витяги з ДЗК та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, як того вимагає приписи статей 125 та 126 Земельного кодексу України;

- відсутність будь-яких доказів обробітку даних земель;

- відсутність будь-яких доказів сплати податку за землю чи орендної плати за вказані земельні ділянки.

Відповідач 1 також зазначає, що Розпорядженням голови Лохвицьої районної державної адміністрації Полтавської області від 12 травня 2009 року № 183 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства членам селянського (фермерського) господарства Сатурн було передано безоплатно у власність земельні ділянки за Державним актом на право постійного користування землею серія ПЛ № 00004, тобто, пройшло розпаювання (приватизація) відповідно до вимог чинного законодавства України на момент здійснення такого розпаювання (приватизації).

З цього виходить, що відповідно до розпорядження голови Лохвицьої районної державної адміністрації Полтавської області від 12 травня 2009 року № 183 на добровільній основі був замінений Державний акт на право постійного користування землею серія ПЛ №00004 на Державні акти на право власності членам фермерського господарства в розмірі права на земельну частку (пай).

Що стосується думки позивача щодо "навмисного" віднесення Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області спірної земельної ділянки до колективної власності колишнього колгоспу "Росія", відповідач 1 зазначає, що станом на сьогодні державні акти на право колективної власності продовжують бути чинними, оскільки деякі сільськогосподарські підприємства досі не переоформили своє право на землю, яка залишилася після розпаювання, за новим законодавством.

Колективна власність виникла як перехідний етап реформування аграрного сектору економіки для забезпечення передачі земель з державної власності (власності колгоспів та радгоспів) у приватну. Зокрема, передбачалось, що у колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств (стаття 5 Земельного кодексу 1990 року).

Членам сільськогосподарських підприємств, як зазначено у відзиві, гарантувалось право вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (Указ Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки").

Проте, не всі члени сільськогосподарських підприємств цим правом скористались, а тому частина переданих в колективну власність земель, які не були передані місцевим радам або місцевим державним адміністраціям, так і лишилась у колективній власності сільськогосподарських підприємств, не дивлячись на те, що така форма власності згідно законодавства припинила існування з 01 січня 2002 року.

Водночас, державний акт на право колективної власності надавався сільськогосподарським підприємствам на всю земельну ділянку, що належала колгоспу. Тобто, такий державний акт посвідчував право підприємства, в тому числі, на землі сільськогосподарського призначення, що підлягали паюванню, тобто, підлягали передачі у приватну власність громадянам.

Цивільним кодексом України передбачено, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (стаття 321), а право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

На виконання цих норм, як зазначає відповідач 1, Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області і діяла, де підпунктом 3 пункту 4 оспорюваного розпорядження чітко і ясно вказується суб`єкту господарюванню, що в момент переоформлення у власність орендовані/орендовану земельні/земельну ділянки/ділянку правонаступником та/або спадкоємцями/спадкоємцем, та/або прийняття відповідного рішення загальними зборами власників земельних часток (паїв) та їх спадкоємців, загальних зборів членів підприємства, зборів уповноважених або створеного ними органу управління, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном вносити зміни до державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі прав .

Крім цього, і абзацом шостим пункт 34 спірного Договору оренди вказує на те, що Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області стояла на захисті права власності, і не ставила за мету позбавити цього права чи обмежити у його здійсненні.

Відповідач 1 також зазначає, що землі, які були надані КСП Росія відповідно до Державного акту серії ПЛ 006 були частково розпайовані між членами даного КСП, а решта залишилась нерозподіленими.

На виконання статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , в тій редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваного розпорядження, Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області і прийняла спірне розпорядження, та на підставі цього розпорядження і був укладений відповідний договір оренди землі, що свідчить про те, що адміністрація діяла в межах повноважень наданих районним державним адміністраціям, а тому не можуть бути визнані незаконними та такі, що підлягають скасуванню.

Чинність і дійсність оспорюваного договору свідчить і той факт, що право оренди було зареєстровано, як того вимагає чинне законодавство України, а тому офіційно визнане і підтверджене державою факт набуття речового права на нерухоме майно.

У відзиві також зазначено, що виходячи зі змісту позовної заяви, вбачається, що в даному випадку порушено право не ФГ "Сатурн", а Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, оскільки позивач у позові зазначає, що хоч спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні Фермерського господарства "Сатурн", але розпоряджатися цією земельною ділянкою може ГУ Держгеокадастр у Полтавській області та/або Сенчанська сільська рада Лохвицького району Полтавської області.

Позивачем не доведено, що земельна ділянка загальною площею 26,9027 га кадастровий номер 5322686600:00:007:0655 у тому числі 7,1991 га ріллі та 19,7036 га сіножаті має державну чи комунальну форму власності. При прийняті розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області від 29 грудня 2018 року № 555 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель категорії нерозподілених земельних ділянок для користування на умовах оренди ТОВ Сенча на території Сенчанської сільської ради та передача в оренду , Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області виходила не тільки зі змісту чинного законодавства України, а однією із підстав був лист - довідка відділу у Лохвицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29 листопада 2018 року за № 1357/110-18, де було надана вичерпна інформація, що оспорювана земельна ділянка відноситься до колективної форми власності і входить в межі Державного акту серії ПЛ 006.

Тобто, своїм листом відділ у Лохвицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області підтвердив правовий статус оспорюваної земельної ділянки, що вкотре спростовує думку позивача щодо "навмисних" дій з боку Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області.

Прийняте оспорюване розпорядження, як зазначає відповідач 1, є ненормативним актом органу влади, яке вичерпало свою дію внаслідок його виконання, а офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття речового права, права оренди на оспорювану земельну ділянку Товариством з обмеженою відповідальністю "Сенча", свідчить про законність прийнятого рішення райдержадміністрацією з цього питання та дійсності і чинності оспорюваного договору.

Ухвалою суду від 11.02.2020р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 09.04.2020р. на 10-30 год.

07.04.2020р. позивач до суду подав клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи (вх. № 3878).

У відповіді на відзив відповідача 1 (вх. № 3879 від 07.04.2020р.) позивач зазначає, що 11.05.1994 року на підставі рішення Лохвицької районної ради Полтавської області від 31.03.1994 року ОСОБА_1 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 56,6 га (з них сільськогосподарських угідь - 51,6 га, у т.ч. 37,0 га - ріллі, 14,6 га - кормових угідь, 5,0 га під будівлями, лісами та іншими угіддями), також 12,0 га - ріллі (згідно рішення про надання земельноїділянки під розширення СФГ Сатурн від 13.06.1996 року № 290) із земель Сенчанськиї сільської ради з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства. Всього було надано у користування 68,6 га землі.

На підставі цих рішень ОСОБА_1 було видано Державний акт на право постійного користування землею, виданого громадянину України Серія ПЛ 00004, який було зареєстровано у Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею. Кадастровий номер цій земельній ділянці присвоєно не було. Зазначена ділянка була виділена із земель запасу Сенчанської сільської ради.

Відповідно до вимог п. 10 P. VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр цей Державний акт є дійсним.

Так, Розпорядженням Голови районної ради народних депутатів від 10.05.1994 року за №18-р було зареєстроване СФГ Сатурн . 06.03.1995 року отримано Свідоцтво № 129233 про державну реєстрацію юридичної особи СФГ Сатурн та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 22529190. Зазначене господарство відповідно до статуту, вимог чинною законодавства України здійснює свою господарську діяльність і є платником податків. У 2005 році були внесені зміни до назви господарства, після чого СФГ Сатурн було перейменовано на ФГ Сатурн .

Упродовж діяльності господарства, 10 членів ФГ Сатурн провели розпаювання частини земельної ділянки, а саме 37,0 га ріллі та одержали у власність земельні ділянки, зокрема: 1) ОСОБА_1 площею - 3,94 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0578: 2)Чумарний А.1. - 3,46 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0579; 3) ОСОБА_2 - 3,94 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0580; 4) ОСОБА_3 , кадастровий номер 5322686600:00:007:0581: 5) ОСОБА_4 - 3,94 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0582; 6) ОСОБА_5 - 3,94 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0583; 7) ОСОБА_6 - 3,46 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0584: 8) ОСОБА_7 - 3,46 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0585; 9) ОСОБА_8 - 3,46 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0586; 10.) ОСОБА_9 - 3,46 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0587.

Інша частина земельної ділянки, зокрема 31,6 га, як зазначає позивач, не вибула з користування і знаходиться у користуванні господарства.

Проте, Лохвицькою РДА у відзиві на позовну заяву зроблено юридичний висновок, що ФГ Сатурн після розпаювання землі автоматично втратило право на вказану вище земельну ділянку, яку в подальшому було надано у користування ТОВ Сенча . При цьому, не було наведено жодного нормативно-правового документу, закону, на підставі якого було зроблено такий висновок. Крім того, не надано суду належних та допустимих доказів щодо припинення права користування ФГ Сатурн (відібрання, вилучення, позбавлення, припинення права) вказаною вище земельною ділянкою. На момент прийняття спірного розпорядження Лохвицькою РДА та укладення договору оренди землі з ТОВ Сенча , земельна ділянка не була виведена зі складу земель, що надавалися у постійне користування ОСОБА_1 для створення та ведення фермерського господарства в частині нерозподіленого (не розпайованого) залишку землі площею 31,6 га.

Натомість, ФГ Сатурн упродовж свого існування як юридичної особи і по день порушенння свого права, правомірно користувалося цією землею та сплачувало усі необхідні податки та збори (копія довідки сільської ради додається).

Посилаючись на ч. 5. ст. 116 Земельного кодексу України, абз. 11 п. 5.3 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, ст. 92 ЗК України, п. 7 Розділу X Перехідні положення ЗК України, п.2, п. 10 P. VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр , позивач зазначає, що Державний акт серії ПЛ 00004 є дійсним і земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Відтак, як зазначає позивач, ФГ Сатурн зберегло своє право постійного користування на земельну ділянку площею 31,6 га. Втім, всупереч вимог приведеного вище законодавства, відповідачі Лохвицька РДА та ТОВ Сенча порушили право користування земельною ділянкою ФГ Сатурн , що перешкоджає позивачу її використовувати.

Пункт 6 Перехідних положень ЗК України визначає, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренді на них.

Проте обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою визнаний неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.

Разом з цим пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року № 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", яка втратила чинність з 23.07.2013, було встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, як зазначає позивач, право постійного користування земельною ділянкою, набуте позивачем в установленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення.

Позивач зазначає, що ФГ Сатурн здійснює свою господарську діяльність на своїй фермерській землі, про що свідчить довідка сільського голови від 24.02.2020 року № 414 (копія якої додається до відповіді на відзив) та довідка від 17.02.2020 року № 385. Заборгованості щодо сплати податків, зборів перед ДФС України у ФГ Сатурн немає.

Оскільки земельна ділянка у свій час виділялася із земель запасу Сенчанської сільської ради для створення та ведення фермерських господарств, враховуючи те, що земельна ділянка знаходиться на території створеної Сенчанської ОТГ, то відповідно до вимог Розпорядження КМУ від 31.01.2018 р. № 60-р, Держгеокадастру у Полтавській області зобов`язано було провести інвентаризацію земель ФГ Сатурн", розробити, затвердити технічну документацію на землю, присвоїти кадастровий номер та передати у комунальну власність громади. Проте, до цього часу ГУ Держгеокадастру у Полтавській областіземельну ділянку, що знаходилась у користуванні ФГ Сатурн на підставі Державного акту із державної у комунальну власність, передано не було.

На думку позивача, має місце грубе порушення прав та інтересів відповідачами Лохвицькою РДА та ТОВ Сенча , оскільки позивач є законним користувачем спірної земельної ділянки площею 26,9027 га, межі якої накладаються із спірною ділянкою, наданою відповідачу ТОВ Сенча в оренду.

Ухвалою суду від 09.04.2020р. відкладено розгляд справи на 19.05.2020р. на 14-00 год.

Ухвалою суду від 28.05.2020р. призначено розгляд справи на 23.07.2020р. на 10-00 год., оскільки судове засідання, призначене на 19.05.2020р. на 14-00 год., не відбулося у зв"язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою суду від 23.07.2020р. відкладено розгляд справи на 17.09.2020р. на 09-30 год.

Від третьої особи 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника (вх. № 8807 від 17.08.2020р.) за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач 1 клопотанням (вх. № 10144 від 17.09.2020р.) просить суд провести підготовче засідання по справі без участі представника Лохвицької РДА Полтавської області. Проти призначення судом земельно-технічної експертизи не заперечує, питання з цього приводу відсутні.

Від представника позивача до суду надійшла заява (вх. № 10159 від 17.09.2020р.) про розгляд клопотання про призначення експертизи без його участі. Позивач зазначає про необхідність призначення експертизи по даній справі і просить задовольнити вищезазначене клопотання.

В обгрунтування клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи позивач посилається на те, що 29.12.2018 року між Лохвицькою РДА та ТОВ Сенча на підставі розпорядження голови РДА № 555 від 29.12.2018 року було зареєстровано договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 5322686600:00:007:0655), укладений строком дії до 28.12.2032 року. Об`єктом оренди є земельна ділянка площею 26,9027 га, у т.ч. 7,1991 га ріллі та 19,7036 га сіножаті, яка відповідно до Державного акту на право постійною користування землею Серія ПЛ 00004, виданого 11.05.1994 року на підставі рішення Лохвицької районної ради Полтавської області від 31.03.1994 року, знаходиться у користуванні ФГ Сатурн .

У зв`язку з цим, виникла необхідність у з`ясуванні обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки і техніки, а саме, на думку позивача, необхідно призначити експертизу з питань землеустрою, на вирішення якої поставити наступне запитання:

1) Яка площа земельної ділянки, що була надана ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею Серія ПЛ 00004, виданого 11.05.1994 року на підставі рішення Лохвицької районної ради Полтавської області від 31.03.1994 року для ведення селянського фермерського господарства та знаходиться у користуванні ФГ Сатурн , була зайнята ТОВ Сенча на підставі договору оренди від 29.12.2018 року, укладеного між Лохвицькою РДА та ТОВ Сенча на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації, серія та номер: 555 від 29.12.2018 року?

Позивач просить призначити по даній справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Полтавського відділення Харківського НДІСЕ (Поштова адреса: 36004. м. Полтава, вул. Чураївни, 1/1).

Відповідач 1 проти призначення судом земельно-технічної експертизи не заперечує. Від інших учасників справи на виконання ухвали суду від 23.07.20 р. міркувань чи заперечень щодо клопотання позивача про призначення земельно-технічної експертизи по даній справі до суду не надходило.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Згідно ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Згідно ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України від 01.06.2006 року експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Аналіз положень статей 99, 104 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів та може призначатися судом за його ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Виходячи з повноважень, наданих суду ГПК України та принципу диспозитивності дослідження обставин справи, оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.

Враховуючи те, що вирішення питання стосовно визначення фактичного землекористування земельною ділянкою (фізичних характеристик земельної ділянки (площі)) ТОВ "Сенча" відповідно до договору оренди від 29.12.2018р., укладеного між Лохвицькою РДА та ТОВ "Сенча" на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації, серія та номер: 555 від 29.12.2018р та фактичного землекористування земельною ділянкою ФГ Сатурн відповідно до Державного акту на право постійною користування землею Серія ПЛ 00004, виданого 11.05.1994 року на підставі рішення Лохвицької районної ради Полтавської області від 31.03.1994 року потребує спеціальних знань, з метою повного і об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне клопотання позивача про призначення експертизи задовольнити та призначити у справі судову земельно-технічну експертизу.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у порядку та на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що проведення експертизи необхідно доручити Полтавському відділенню Харківського НДІСЕ (Поштова адреса: 36004, м. Полтава, вул. Чураївни, 1/1).

На вирішення експерту чи експертам необхідно поставити питання, яке запропонував позивач , а саме:

- Яка площа земельної ділянки, що була надана ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право постійного користування землею Серія ПЛ 00004 виданого 11.05.1994р. на підставі рішення Лохвицької районної ради Полтавської області від 31.03.1994р. для ведення селянського фермерського господарства та знаходиться у користуванні ФГ "Сатурн", була зайнята ТОВ "Сенча" на підставі договору оренди від 29.12.2018р., укладеного між Лохвицькою РДА та ТОВ "Сенча" на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації, серія та номер: 555 від 29.12.2018р?

Згідно з п.2 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Пунктом 6 ч.1 ст.229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Враховуючи зазначене, у зв`язку із призначенням судової експертизи, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №917/25/20 на час проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 103, п.2 ч.1 ст. 228, ст. 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Фермерського господарства "Сатурн" про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи задовольнити.

2. Призначити судову земельно-технічну експертизу по справі.

3. Доручити проведення судової земельно-технічної експертизи по справі судовим експертам Полтавського відділення Харківського НДІСЕ (Поштова адреса: 36004, м. Полтава, вул. Чураївни, 1/1).

4. На вирішення експертам поставити наступне питання:

- Яка площа земельної ділянки, що була надана ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право постійного користування землею Серія ПЛ 00004, виданого 11.05.1994р. на підставі рішення Лохвицької районної ради Полтавської області від 31.03.1994р. для ведення селянського фермерського господарства та знаходиться у користуванні ФГ "Сатурн", була зайнята ТОВ "Сенча" на підставі договору оренди від 29.12.2018р., укладеного між Лохвицькою РДА та ТОВ "Сенча" на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації, серія та номер: 555 від 29.12.2018р.?

5. Оплату за проведення судової експертизи покласти на позивача - Фермерське господарство "Сатурн" (вул. Першотравнева,7, кв. 10, с. Сенча, Лохвицький район, Полтавська область, 37254).

6. Попередити експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, про відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

7. Зобов`язати експерта після проведення судової експертизи надати суду висновок судового експерта.

8. Провадження у справі № 917/25/20 зупинити на час проведення судової експертизи.

9. Матеріали справи № 917/25/20 надіслати до Полтавського відділення Харківського НДІСЕ (Поштова адреса: 36004, м. Полтава, вул. Чураївни, 1/1).

10. Копію ухвали направити Полтавському відділенню Харківського НДІСЕ та учасникам справи.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 22.09.2020 р.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.